Урок "Предмет астрономії та його особливості. Завдання астрономії на різних історичних етапах. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками"

Лекція № 1

Тема. Предмет астрономії та його особливості. Завдання астрономії на різних історичних етапах. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Найвидатніші творці астрономії. Зоряне небо та небесна сфера. Сузір’я та походження їхніх назв. Поділ зоряного неба на сузір’я. Найвідоміші сузір’я неба та північної сфери.

Мета: навчальна: зацікавити дітей наукою – астрономією, дати початкове уявлення про давню науку, її зв’язки з іншими науками; коротко розповісти історію астрономії, повідомити про внесок відомих вчених-астрономів у її розвиток; ознайомити студентів з розділами астрономії, методами, інструментами, які використовують вчені для проведення досліджень;

розвивальна: розширити знання студентів про навколишній світ, узагальнити знання, отримані раніше, в єдине ціле й встановити міжпредметні зв’язки;

виховна: з метою формування діалектичного світогляду показати пізнаваність світу, діалектичний шлях пізнання – від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики; розкрити важливість знань про природу небесних тіл, їхній рух і розвиток для практичної діяльності людини.

ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Проведення нестандартного першого заняття астрономії дозволить сформувати у студентів початковий пізнавальний інтерес до цієї науки. Головна мета заняття – розкрити практичне і загальнолюдське значення астрономії і показати студентам необхідність освоєння основ астрономічних знань.

ІІ МОТИВАЦІЯ НА ВИВЧЕННЯ НОВОГО ПРЕДМЕТУ

Вірш Ф.Тютчева заздалегідь написаний на дошці.

Небесный свод, горящий славой звездной,

Таинственно плывет из глубины,

И мы плывем, пылающею бездной

Со всех сторон окружены.

ІІІ. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розвиток астрономії як науки

Викладач. З давніх-давен люди цікавилися зоряним небом і тим, що на ньому відбувається. Чергування дня і ночі, рух Сонця по небу, неймовірна краса зоряної ночі, загадкова зміна форми Місяця – усі ці і багато інших небесних явищ спонукали спостерігачів до міркувань…

Значно ширшого розвитку здобула астрономія в греків. Під час подорожей греки розширили свої знання про те, як змінюється зоряне небо на різних широтах, дістали від інших, більш давніх народів накопичені ними відомості про небесні явища.

Давньогрецький математик Піфагор (VІ ст. до н.е.) першим висловив думку про кулястість Землі. В Арістотеля (ІV ст. до н.е.) з’являються нові сузір’я, невидимі в північних широтах.

Відкриття нових земель Колумбом (1492 р.), морського шляху в Індію Васко да Гамою (1498 р.), перша навколосвітня подорож Магеллана (1520-1522 рр.) дали багато нових уявлень про Землю.

Микола Коперник (1473-1543) показав, що планети обертаються навколо Сонця. З цього часу дослідження природи звільнилося від релігійних догматів, розвиток науки відбувався гігантськими кроками. У другій половині ХVІІ ст. було побудовано астрономічні обсерваторії з астрономічними трубами і точними вимірювальними приладами.

2. Розділи астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками

• Астрономія – вивчає зоряний Всесвіт і закони, що ним керують.
• Астрометрія – займається питаннями видимого положення світил, визначення часу, координат тощо.
• Небесна механіка – вивчає просторовий рух небесних тіл, траєкторії ракет і т.ін.
• Астрофізика – вивчає фізичні характеристики небесних тіл і фізичних процесів, що відбуваються в надрах і на поверхні планет.
• Зоряна астрономія – вивчає будову, кінематику й динаміку зоряних систем.
• Космогонія – займається проблемою походження й розвитку небесних тіл.

Астрономія пов’язана з іншими науками.

• Фізика – фізичні методи вивчення природи зір, сучасні досягнення техніки, телескопи і т.ін.
• Геологія – вивчення планетних порід.
• Філософія – підтвердження філософських концепцій, визначень, формулювань.
• Математика – математичні методи обчислення орбіт і т.ін.
• Біологія – дослідження космічних тіл з метою виявлення життя (білків).
• Природознавство – зміна пір року, припливи, відливи.

3. Астрономічні знання та розвиток цивілізації

Коли ми дивимося на зорі, то нерідко у багатьох постає питання: яка ж будова або призначення зоряного неба? Яке наше місце в безмежному космосі?

Наш будинок – планета Земля, крихітна біло-блакитна куля, діаметром близько 13 000 км, що висить у безкрайньому просторі.

Земля належить Сонячній системі. Сонячна система складається з єдиної зорі – Сонця – і восьми планет з їхніми супутниками, тисяч астероїдів, комет, незліченних часточок пилу. Усі вони обертаються навколо Сонця. Поперечник Сонячної системи складає приблизно 13∙10⁹ км.

Сузір’я. Зоряна величина

• Неозброєним оком над горизонтом можна бачити близько 3000 зір (до 6-ї зоряної величини).
• За допомогою телескопів можна побачити 350 тис. зір до 10-ї зоряної величини, 32 млн. зір до 15-ї зоряної величини, 1 млрд. зір до 20-ї зоряної величини.
• Небо розділене на 88 сузір’їв.
• 150 яскравих зір одержали власні назви: арабські, грецькі чи латинські. У сузір’ях зазвичай найяскравішу зорю позначали α (β, γ - у порядковому убуванні яскравості).
• Різниця блиску двох об’єктів в 1 зоряну величину означає, що відношення їхнього блиску складає приблизно 2,5. Різниця у 5 зоряних величин відповідає різниці за яскравістю рівно в 100 разів.
• Зоряна величина позначається вгорі маленькою латинською буквою m (від слова “магніту до”).
• Виділяють 25 найяскравіших зір, які допомагають орієнтуватися в безмежному просторі. Ці зорі називають навігаційними.
• Напрямок на північ у Північній півкулі визначають, ставши опівдні спиною до сонця. Тінь, відкинута тілом, вкаже на північ.
• Зорієнтуватися в нічний час у Північній півкулі найлегше за Полярною зорею, яка розташована над Північним полюсом. Відшукати її на нічному небі допомагає сузір’я Велика Ведмедиця, що має характерний обрис гігантського ковша з ручкою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Читати § 1-3.

2. Конспект.