Урок Презентація для 6 класу "Різноманітність голонасінних"

Тема уроку: Різноманітність голонасінних. Значення голонасінних у природі та в житті людини.

Мета уроку: Ознайомити учнів з різноманітністю голонасінних, їх роль в природі та в житті людини; продовжити формування вмінь готувати повідомлення та виступати з ними на уроці, проводити спостереження, порівнювати між собою біологічні об`єкти, робити висновки на основі спостережень, працювати з підручником та додатковою літературою; виховувати любов до рідної природи, усвідомлення необхідності її збереження та відтворення.

Обладнання: таблиця “Голонасіннні”, шишки сосни та ялини,  фізична карта світу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                 Хід уроку

І Організаційний етап.

ІІ Вивчення нового матеріалу.

Учитель.

Сьогоднішній урок ми проведемо у формі подорожі. Наша подорож триватиме лише 45хв. Проходитиме вона на незвичайному літакові, який зможе принести нас в різні куточки планети  Земля, де ростуть голонасінні. Ми не тільки ознайомимося із зовнішнім виглядом голонасінних, з місцем їх зростання, але й дізнаємося про їх значення в природі та в житті людини.

   Першу зупинку ми зробимо на Південному Заході Африки в пустелі Наміб, де росте дивовижна рослина – вельвічія.

Учень.

Вельвічія дивовижна росте в пустелі, вона ксерофіт (рослини сухих середовищ, здатні переносити тривалу посуху).. Стовбур рослини схожий на пеньок висотою майже 50см і має близько 1,2 в діаметрі. Корінь міцний, довгий, сягає грунтових вод. По краях стовбура розміщені два листки завдовжки 2-3см. Ці листки ніколи не опадають. Протягом усього життя (100 років) листки проростають при основі та руйнуються при вершині. Верхівки на окремі смужки. Сплітаючись між собою й перекочуючись на вітру, такі листки здаля нагадують клубок змій і справляють незабутнє враження на мандрівників.

Учитель.

Наступна зупинка – в Південно-Західному Китаї, де зустрічається рідкісна й давня рослина гінкго дволопатеве. Гінкго як священне дерево культивується в Японії та Китаї. Нині росте в культурі в багатьох батанічних садах і парках. Росте воно і в нас, а найближче це в Рівненській області. Це велике листопадне дерево заввишки 40м з розгалуженою густою пірамідальною кроною. Листки черешкові з віялоподібною пластинкою, насінина у гінкго меє м’ясистий придаток сріблясто-оранжевого кольору, через що в Японії  цю рослину називають «сріблястим абрикосом».

   Цю рослину ботаніки називають «живим викопним» , бо воно живе на Землі дуже давно. Його використовують як декоративну рослину, деревина цінується як деревина хвойних, а насіння їстівне.

Учитель

А далі ми поглинемо в далекий Сибір і Монголію – в гості до кедрової сосни, яку мало хто бачив, але багато хто їв її смачні горішки.

Учень.

Кедрова сосна на батьківщині утворює ліси – кедрачі. Хвоя розміщена на вкороченних пагонах пучками по 5 штук. При дозрівання насіння шишки не розкриваються, насіння без крилець, насінна шкірка тверда. У побуті їх називають кедровими горішками, вживають у їжу, Кедр дає цінну деревину, з кедрової смоли одержують скипидар.

Учитель. Наступна зупинка – на батьківщині тису.

Учень.

Тис- дерево висотою 15-20м, єдине з хвойних не утворює смол. Поширений на Кавказі, в Криму, західній Європі. Деревинна жовто-червоного кольору, ціниться за твердість і стійкість до гниття. Через це його називають негний- дерево. З його деревини роблять  цвяхи, лемеші, застуни, палі для мостів,фундаменти водяних млинів, греблі.

Навіть єгипетських фараонів ховали   в тисових саркофагах.

Учитель.

А далі – батьківщина модрини.

Учень.

Модрина – велике світлолюбне дерево з кільчастими розміщенням гілок, хвоя опадає щороку восени. Деревина червонувата, багата на смолу, міцна, стійка до руйнування у воді. Саме тому на палях з модрини побудовані всесвітньо відомі міста Венеція та Санкт-Петербург. Деревину використовують на шпалери, в кораблебудуванні, для виготовлення паперу. Поширена вона в Східному Сибіру, де утворює великі ліси.

У Європі розводять у садах і парках. Росте вона і в наших лісах.

Учитель.

А тепер про ялівець, який росте в Північній півкулі від Арктики до субтропіків.

Учень.

Ялівець- невелике деревце, листки голкоподібні, колючі, шишки мають вигляд синіх ягід, вкритих восковим нальотом, живе до 2000 років. Використовується для озеленення населених пунктів.  Його називають північним кипарисом, він є чудовим санітаром міської атмосфери, бо виділяє в повітря багато фітонцидів.

Учитель.

А тепер – про справжні кипариси.

Учень.

Кипарис – поширеннй у помірно теплих областях Європи, Азії та Північної Америки. В Україні культивується в Криму, куди в давнину був завезений греками. Деревина м’ягка, легка використовується для виготовлення меблів.

Учитель.

Ми поговорили про різних цікавих представників голонасінних, а тепер повернемося додому й виконаємо лабораторну роботу. При її виконанні ви повинні ознайомитися з будовою хвої, шишок, насіння тих хвойних, що ростуть у нас уже давно і є у вас на столі.

ІІІ. Практичне застосування набутих знань.

Виконання лабораторної роботи.

Діти працюють за допомогою книжки, слайдів і гербаріїв голонасінних рослин заповнюють таблиці.

Роблять висновки по лабораторній роботі.

IV. Підсумок уроку.

А на закінчення нашої подорожі давайте оформимо плакат «Значення голонасінних в природі та житті людини.» і ознайомимо учнів нашої школи з цікавою інформацією.

V. Домашнє завдання розповісти вдома рідним голонасінні рослини.