Тема: Класифікація речень за будовою . Мета: повторити та узагальнити знання учнів про просте й складне речення, члени речення, удосконалювати вміння відрізняти просте речення від складного , з’ясувати стилістичні особливості використання простих і складних речень в усному і писемному мовленні; розвивати мовну культуру; виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал , таблиці .
Хід уроку: І. Організаційний момент.ІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності.(Як ви вважаєте, навіщо нам знання й уміння із цієї теми? Де можна їх застосувати? Орієнтовна відповідь. На кожному уроці, коли розмовляємо чи пишемо; у листах до друзів чи рідних; під час написання творів, переказів, диктантів тощо.)ІІІ. Активізація знань: Бесіда за методом «Мікрофон»: 1. Які ви знаєте види речень? 2. Яке речення називається складним? 3. Чим відрізняється складне речення від простого? 4. Спосіб поєднання простих речень у складне. 5. Види складних речень. Робота з таблицями. Робота в групах. Мозковий штурм «Карусель». ( Учні в групах записують все, що їм відомо про кожний вид складного речення. У кожної групи свій колір плакату. Плакати вивішуються на дошку і порівнюються, коментар вчителя.)
ІІІ. Застосування знань.1. Попереджувальний диктант. Записати речення, розставити розділові знаки. Накреслити схему речення: А) Уже в хаті стало поночі, а Нимидора все плакала. [ ], а [ ]. (Складносурядне речення ) Б) Є таке каліцтво: голова з вищою освітою, серце з нижчою, а шлунок зовсім темний і потребує багато харчів і напоїв. [ ]: [ ], [ ], а [ ] (Складне речення з безсполучниковим і сполучниковим сурядним зв’язком ). В) Важкі краплини загойдалися на колоссях, легенька пара знялася над нивами.[ ], [ ].(Складне речення з безсполучниковим зв’язком)
Робота в групах. Гра « Взаємовигідний обмін». Кожна група одержує картки з різнотипними складними реченнями (додаток 1). Завдання гравців полягатиме в тому, щоб шляхом почергового обміну картками зібрати картки з одноманітними одиницями1 група – зібрати складносурядні речення2 група – складнопідрядні речення 3 група - безсполучникові речення
2. «Синтаксична естафета» Клас ділиться на групи. Кожна група отримує завдання, виконати які мають по черзі всі учасники групи. Картка переходить до наступного учасника тільки в тому разі, якщо попередник виконав свою частку завдання.1 учасник – розставте пропущені розділові знаки2 учасник - виділіть головні й другорядні члени речення.3 учасник – назвати всі члени речення і вказати, чим вони виражені 4 учасник – схарактеризуйте все речення за метою висловлювання, кількістю граматичних основ5 учасник – укажіть смислові відношення між частинами речення, поясніть розділові знаки6 (7) учасник – проаналізуйте структуру простих речень 8 учасник – визначте вид складного речення 9 учасник – накресліть схему речення(1 група - Тарас Шевченко ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями. 2 група - Хмари , які насунули раптом , затягли все небо.)
3. Робота з текстом. Прочитайте текст, визначте види речень за метою висловлювання та за будовою. Якими є синтаксичні зв'язки між частинами складних речень? Виконайте повний синтаксичний аналіз одного складного речення (на вибір учителя або учнів). СОКИРИНЦІЦе мальовниче село Срібнянського району на Чернігівщині є одним із центрів української культури. Колись воно належало сумнозвісному прилуцькому полковникові Гнату Ґалаґану, саме тому, який допоміг російським військам проникнути на Запорозьку Січ і знищити її 1709 року після поразки українсько-шведської коаліції в антимосковському повстанні. Саме за це він дістав від Петра І чин чернігівського, а пізніше прилуцького полковника. Т. Шевченко у вірші «Іржавець» назвав Ґалаґана «полковником поганим», який навічно залишився в історії як зрадник Івана Мазепи, жорстокий поміщик, що визискував селян із Сокиринців. Від того часу Сокиринцями володів рід Ґалаґанів, у якому, на щастя, більше не було таких одіозних осіб, як Гнат Ґалаґан. Це були представники української поміщицької еліти, серед якої ще зберігалася пам'ять про давні козацькі часи і в маєтках яких панував дух минулого України. У 1823-1829 роках на західній околиці маєтку Ґалаґанів було збудовано палац у стилі ампір за проектом архітектора П. Дубров-ського. Навколо палацу розбито парк голландським садівником І. Бістерфельдом. До цього часу там зберігся старий явір, під яким любив відпочивати Т. Шевченко. Сокиринці відомі ще й тим, що в цьому селі жив і помер видатний кобзар Остап Вересай.(З календаря)
Додаток №1 Картки для першої групи:1. І щось вмирає, і час заколисує рани.2. Уночі стугонить вітер, шаліє хуртовина.3. Вона розповіла про степи, де не було зовсім річок. Картки для другої групи:1. Любив я дуже ті дні, коли вдома у нас збиралися гості.2. Пустельнішає город – і все більше заповнюється погріб.3. Важливі краплинки загойдалися на колоссях , легенька пара знялася над нивами. Картки для третьої групи:1. Вітер дужчає – на човні збирають вітрила.2. Там, де верби , тини і тополі, по ночах замерзає вода.3. Ніч вкривала пітьмою землю, і птахи перегукувалися у лісі.