Дану презентацію можна використати під час виховної години та позакласного заходу для учнів 5-11класів. А також на уроці історії.
Географічно-адміністративне положення Херсонської областіХерсонська область розташована на півдні України, в степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра. Межує на півночі з Дніпропетровською, на заході — з Миколаївською, на сході — із Запорізькою областями, на півдні — з Автономною Республікою Крим. Територія області розташована в Причорноморській низині, омивається Чорним та Азовським морями, а також озером Сиваш. Площа області — 28,5 тис. кв. км, що складає більше 4,7 % території України. Проживає за переписом понад 1 млн. 175 тис. осіб.
На території області розташовані 3 міста обласного значення - Херсон, Нова Каховка, Каховка; 6 районного - Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Скадовськ, Таврійськ, Цюрупинськ; 30 селищ міського типу, 654 сільських населених пунктів. Обласний центр — Херсон. Адміністративне область поділена на 18 сільських і 3 міські райони в Херсоні. В області — обласна державна адміністрація і обласна рада.
Перлина півдня – отчий дім 30 березня 1944 р. було утворено Херсонську область. До її складу ввійшли Бериславський, Білозерський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський Каланчацький, Калініндорфський (перейменований у Калінінський, ліквідований у 1962 р.), Каховський, Нововоронцовський, Скадовський, Херсонський (у складі Херсонської області називався Херсонсільський, ліквідований у 1962 р.), Чаплинський і Цюрупинський райони Миколаївської області, Великолепетиський, Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Новотроїцький і Сиваський (ліквідований у 1962 р.) райони Запорізької області.
Сім історичних чудес Херсонщини. ПАЛЕОЛІТИЧНА СТОЯНКА ДМИТРІВКА Стоянка Дмитрівка - краща пам'ятка археології кам'яного віку на території Херсонської області. Пам'ятка археології національного значення. Пам'ятка дійсно важлива, дійсно цікава. Але вона була б однією з двох десятків аналогічних за своїм науковим рівнем стоянок пізнього палеоліту України й одним з чудес саме Херсонщини, якби не одна обставина. Стоянка Дмитрівка є унікальним, єдиним в Європі, об'єктом палеоліту за своїм географічним місцерозташуванням. На території Європи більше невідомо жодної повноцінної стоянки цієї епохи, розташованої в межах безводного зараз степу, далеко від річок, озер, струмків. Тобто пам'ятка є унікальною не стільки через свій археологічний статус, скільки через унікальність природного оточення.
МИХАЙЛІВСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ. Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться за 4 км на південь від с. Михайлівка, на високому березі Каховського водосховища. Відкрите на початку 1950-х років. У 1950-х – 1960-х роках досліджувалось розкопками на великій площі експедиціями Інституту археології АН УРСР. Пам’ятка досить велика, охоплює три пагорби. Три культурні шари відносяться до трьох різних культурно-стратиграфічних періодів існування пам’ятки. У верхньому горизонті досліджено залишки потужних стін захисного комплексу. Поселення верхнього шару є, таким чином, найдавнішим городищем Херсонщини, а можливо й України. Унікальна пам’ятка археології. Одна з найбільш відомих в світі археологічних пам’яток України. Датується 4-3 тисячоліттями до н.е. На превеликий жаль, на початок 21 століття збереглося не більше 10 відсотків її площі.
ЯГОРЛИЦЬКЕ АНТИЧНЕ ПОСЕЛЕННЯ Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться на східному березі Ягорлицької затоки Чорного моря, у 4 км на північний захід від с. Іванівка. Відкрите місцевими краєзнавцями на початку 1970-х років. Обстежене Херсонською експедицією Інституту археології НАНУ в 1973 р. Розкопочні дослідження здійснювались у 1970-х – 1990-х роках А. С. Островерховим та М. П. Оленковським. Останнім встановлено, що пам’ятка складається з двох частин – виробничо-промислової та житлової. Матеріал складається з фрагментів керамічного посуду (амфор, іонійського столового посуду, ліпних посудин), залишків кольорової та чорної металургії, скловаріння, абразивних та металевих знарядь праці, кісток тварин. Пам’ятка є унікальним для вивчення загальноєвропейської культури та історії об’єктом античної архаїки. Датується 6 ст. до н.е.
СКІФСЬКИЙ ЦАРСЬКИЙ КУРГАН ОГУЗНайбільш визначною археологічною пам’яткою Сірогозщини є скіфський царський курган Огуз, найбільший у Надчорномор’ї. Він розташований поблизу Нижніх Сірогоз. Знахідки з нашого кургану є окрасою скіфських колекцій. Ермітажу та Національного музею дорогоцінностей. За історією вивчення сірогозьких курганів можна писати захоплюючу пригодницьку повість. Тут є все: і казкові скарби, і всесвітньо відомі професори, і золота лихоманка кладошукачів. Розкопки почались в 1865 році, в ході яких було знайдено золото скіфської знаті. При поверхневому обстеженні на курганах було виявлено рідкісні види степових рослин (зокрема, включений до Європейського Червоного списку – залізняк гібридний та до Червоної книги України – ковила волосиста).
ДАВНЬОУКРАЇНСЬКЕ МІСТО ОЛЕШШЯ Місто Олешшя – причорноморський унікум середньовічної історії України Перетворившись у Х ст. на могутню політичну силу та найбільшу державу Європи, Київська Русь мала наміри володіти й землями Північного Причорномор’я або, принаймні, мати зверхність над кочовиками цього степового краю. І володіння Керченською протокою ще за часів Святослава Ігоревича, й побудування міста Тмутаракань на Таманському півострові вказують, що це не було примарою. Входила до складу Київської Руси територія Північно-Західного Причорномор’я та лівобережного Нижнього Подунав’я, між річками Дністер та Сирет. За письмовими науковими даними києво-руські землі по Дніпру сягали Чорного моря, хоча вони й тягнулися вузькою смугою вздовж Надпоріжжя та Нижнього Дніпра. Зараз це підтверджується й археологічно. Низка давньоукраїнських пам’яток часу Київської Руси розташовується вздовж усієї долини Дніпра, від Середнього Подніпров’я до острова Березань включно. Причому, по обох берегах. Зазначити точно час входження земель Нижнього Подніпров’я до складу Київської Руси важко. Є підстави вважати, що відбулось це, скоріш за все, в ХІ столітті. Й продовжувалось це підпорядкування, можливо, аж до монголо-татарської навали.
ФОРТЕЦЯ ТЯГИН Залишки оборонних споруд на березі Дніпра в селі Тягинка відносяться до литовських і турецьких часів. Ще в XIV ст на острові Велике городище був побудований литовський замок Тягин з трьома круглими баштами по кутах. У 1491 р., після взяття цих земель у Великого князівства Литовського, кримський хан Менглі-гирей перебудувавфортецю Тягин, яка стала одним з опорних пунктів для набігів татар на українські землі. У 1492 р. під стінами Тягина запорозькими козаками був захоплений і знищений турецький корабель, що прийнято вважати першою згадкою про козаків і датою заснування запорозького козацтва. У 1673 р. похід на фортецю Тягин зробив отаман І. Сірко, а в 1693 р. полковник С. Палій розгромив тут татарський загін. Остаточно фортеця була зруйнована в XVIII ст. На місці городища в 1992 р. встановлений пам'ятник на честь 500-ліття українського козацтва "Козацька Слава" у вигляді колони з фігурою Св. Архістратига Михайла. Фрагменти стін фортеці збереглися на березі біля старого мосту.
КАМ'ЯНСЬКА ЗАПОРОЗЬКА СІЧ З МОГИЛОЮ КОШОВОГО КОСТЯ ГОРДІЄНКА Адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709-1711 рр. та 1728-1734 рр. Розташовувалася в гирлі річки Кам'янки на правому березі Дніпра (нині село Республіканець Бериславського району Херсонської області). Заснована 1709 року запорожцями — учасниками національно-визвольного руху під проводом гетьмана Івана Мазепп. 1711 року Січ було зруйновано російськими військами, і козаки були вимушені перейти під протекцію кримського хана. Відновлена 1730 року, проіснувала до 1734 року. На Кам'янській Січі зберігся кам'яний хрест над могилою кошового отамана Костя Гордієнка, одного з авторів першої української Конституції. Кам'янська Січ була наступною й останньою із запорозьких Січей у межах Кримського ханства. Січ у Кам'янці простояла до 31 березня 1734 р. — дня виходу Війська Запорозького з кримського підданства, після чого відродилася остання з Січей — на р. Підпільна.
НАШІ ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИЛ. Ф. Верещагін - колишній директор Інституту фізики високих тисків АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, академік; Г. А. Арбатов - колишній директор Інституту США і Канади ,академік;С. Ф. Бондарчук - народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР;Є. С. Матвєєв - народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР;П. В. Куманченко - народна артистка СРСР;А. А. Шовкуненко - народний художник СРСР; партійний і державний діяч, Герой Соціалістичної Праці С.І. Гопнер;А. Д. Головня - Герой Соціалістичної Праці, доктор мистецтвознавства, професор;Г. Д. Софроненко - Герой Соціалістичної Праці, доктор медичних наук;Б. Лавреньов - двічі лауреат Державної премії СРСР, письменник;М. М. Глідер - двічі лауреат Державної премії СРСР, кінооператор;І. Я. Болгарин - кіносценарист, лауреат Державної премії ім. братів Васильєвих;С. Н. Скадовський - лауреат Ленінської премії, доктор біологічних наук.
ВІКТОРИНАКоли було засновано Херсонську область?Які райони входять до її складу?Якими морями омивається область?Населення складає…Чим славиться Херсонщина?Які історичні пам’ятки вам запам’яталися?Назвіть символи області. Назвіть письменників Херсонщини. Які промислові підприємства працюють на території області?Назвіть заповідник нашого краю. Чи є на території нашої сільської ради історична пам’ятка і яка саме?Яка річниця виповнилася Херсонщині?