« Українізація» (коренізація) як засіб зміцнення влади більшовиків.

         10 клас

 

  

 

 

                            Підготувала

                                                                                                  Вчитель Андрушівського ЗЗСО І-ІІІст

                                                                                                  Ямпольська А.Б.          

Тема:  «Українізація»  (коренізація) як засіб зміцнення влади більшовиків.

 

Мета: - сформувати в учнів знання про зміст, мету, наслідки, значення політики українізації, причини її згортання;-  проаналізувати політику більшовиків; показати, що політика «коренізації» сприяла підйому національної культури, оновленню української інтелігенції;- визначити хронологічну послідовність основних подій цього періоду;- характеризувати сутність політики українізації, зіставляти різні точки зору щодо її оцінки; -розвивати в учнів логічне та історичне мислення; виховувати школярів на кращих зразках національної культури.

Учні повинні

знати:

- зміст понять: коренізація, українізація;

– суть, засоби впровадження та наслідки політики коренізації;

уміти:

– встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– охарактеризувати громадсько-політичну діяльність М. Скрипника, О.Шумського.

Обладнання: Гісем О.В. «Історія України»(рівень стандарту), роздатковий дидактичний матеріал,  опорний конспект,навчальний проект(презентація).    

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

 

 

                      Хід уроку:

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Сьогодні на уроці ми розглянемо політику «українізації». Цією темою ми продовжимо вивчення великої теми »УСРР в умовах нової економічної політики» . Тема уроку важлива для розуміння процесів ,що відбувалися в українському суспільстві у 20- 30 – і рр.. ХХ ст. і історії в цілому.

Бесіда.

• Давайте пригадаємо ,про які зміни в українському суспільстві у 20 – і роки ми дізналися на наших уроках?
• Скажіть , політика непу була « всерйоз і надовго» чи стала  «тимчасовим відступом для нового комуністичного штурму»? Чому?

( наступним кроком утвердження більшовиків  - був курс на українізації).

 

Завдання учням.

• Поставте запитання до теми уроку.

( Запитання, поставленні учнями, вчитель записує на дошці, наголошуючи, що дати відповіді на них – мета уроку).

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

План уроку.

1. Курс на українізацію.
2. Роль в радянській українізації:  Г. Гринька, М. Скрипника, О. Шумського.
3. Перешкоди  українізації.
4. Наслідки українізації.

 

1. Курс на українізацію . Розповідь вчителя.

Відразу після створення СРСР керівництво РКП(б). поставило на порядок денний чергового партійного з’їзду пункт по шляхи розв’язання національного питання . ХІІ партійний з’їзд у квітні 1923 р. затвердив політику коренізації, як офіційну лінію. Український різновид цієї політики дістав назву українізації. Українців намагалися переконати в тому, що радянська влада -  не окупаційна, а їхня власна влада.

Суть цієї політики  - посилити ( укоренити )  вплив радянської влади і комуністичної партії серед населення національних республік.

Комуністична диктатура трималася на «трьох китах» - терорі, вихованні і пропаганді. Радянська коренізація мала змусити чекістів, учителів, професорів і пропагандистів перейти на мову населення, у середовищі якого вони працювали.

 

Політика передбачала:

1. Виховання кадрів із представників корінної національності. ( державні установи , компартійні комітети, силові структури поповнювалися місцевим населенням).
2. Впровадження в роботу партійного, радянського і господарських апаратів рідної для населення мови.
3. Розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів із навчанням рідною мовою ( переслідувану сотні років рідну мову українці повинні були тепер почути у школах і закладах культури).
4. Розвиток національних культур.
5. Сприяння розвиткові культур і мов національностей.( політика коренізації проводилася в районах України, компактно населених національними меншинами, у них працювали  сотні шкіл з німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання).

 

Перетворення української мови на фактично державну мову в рамках УСРР було найбільшим досягненням націонал – комуністів. Користуючись підтримкою генерального секретаря ЦК КП(б)У Л. Кагановича , М.Скрипник на посаді наркома освіти УСРР прагнув отримати  з офіційної політики українізації максимум можливого.

 

2. Роль в радянській українізації: Г. Гринька, М. Скрипника, О. Шумського.

 

Велика заслуга в політиці українізації належала: Г. Гриньку, М. Сприпнику, О. Шумському, та літературному діячеві М. Хвильовому.

Учні мали випереджувальне домашнє завдання – підготувати презентації про діяльність цих людей.

 

 ( Презентації учнів).

 

Ми зараз маємо можливість перенестися в ті часи. І побувати на прес – конференції в якій будуть брати участь – провідники  українізації:

 

М. Скрипник -  нарком освіти  з 1927 – 1933 рр.

 

М. Хвильовий  - керівник « Вільної академії пролетарської літератури», поет – прозаїк.

 

О. Шумський – нарком освіти 1925- 1927р.р.

 

Та представник мас – медіа, який буде вести нашу прес – конференцію.

 

Питання:

 

1. Як ви вважаєте, що дала українізація для української літератури і письменництва? (М. Хвильовий)

 

2.Чому ви критикували політику більшовиків в Україні? (О. Шумський)

 

3.Чому ви прагнули отримати максимум можливого з політики українізації?(М. Скрипник)

 

2. Перешкоди українізації.

Українізація одразу зіткнулася з опором партійного і державного апарату. Органи влади в Україні обслуговувалися  російськими або російськомовними чиновниками, вони не сприймали та вважали її політичним маневром і всіляко саботували.

 

Робота з документом.

Перед вами документ « Щоденники С.  Єфремова»

Вам потрібно його опрацювати і дати відповідь на запитання.

 

• Чому політика українізації викликала невдоволення державних чиновників УСРР?
• Чи стала влада внаслідок українізації ближчою до народу ?
• Які факти вказують на те що більшовицька українізація була тимчасовим заходом?

 

Ще раз переконуємося, що українізація – це тимчасовий крок більшовиків, до свого повного укріплення.

3. Наслідки українізації. (Робота з підручником)

Опрацюйте текст підручника  і назвіть позитивні і негативні наслідки українізації, ст. 123

Хоч і політика українізації була тимчасовою, але наслідки її були вражаючі. Це ви бачите на моніторі комп’ютера.

 

                                                                            

ІV. Узагальнення та закріплення вивченого.

Ми проведемо в групах, за методом  « Чотирьох капелюхів»

Кожна група обирає  собі капелюх, в якому міститься по запитанню.

1. Група, обирає – капелюх червоний. ( Чому саме такий колір ви вибрали?, а якщо пов’язати з нашою темою, то з чим асоціюється цей колір?) – зачитайте своє запитання?

 

- Що хотіли більшовики від політики українізації і чи добились?

 

2. Група, обирає чорний капелюх. ( Чому саме такий колір ви вибрали?, а якщо пов’язати з нашою темою, то з чим асоціюється цей колір?) – зачитайте своє запитання?

• Чи співчуваєте тим людям, які були причетні до українізації?

 

3. Група, обирає жовтий капелюх. ( Чому саме такий колір ви вибрали?, а якщо пов’язати з нашою темою, то з чим асоціюється цей колір?) – зачитайте своє запитання?

 

• Питання  20 років чи актуальне сьогодні?

 

      4 – Група,обирає зелений капелюх. ( Чому саме такий колір ви вибрали?, а якщо пов’язати з нашою темою, то з чим асоціюється цей колір) -  зачитайте своє запитання?

 

• Українізація і сучасність.

 

Ми сьогодні з вами пройшли складний шлях у пошуках істини і сподіваюся, що здобуті знання стануть цінними для вас і значно розширять вашу компетентність у державній політиці 20 – 30 років, будуть дороговказом у майбутнє України, мови, культури. Бо дуже не хочеться  допустити -  повернення назад у минуле.

 

Домашнє завдання. Ви можете покращити свої знання опрацювавши п.22,  дати відповіді на запитання 7, 8(ст..127).