Урок + Презентація "Тарас Шевченко. Україна часів поета".

Тема. Тарас Шевченко. Україна часів поета (слайд 1).

Мета: створити умови для ознайомлення учнів із дитячими роками Т. Шевченка; спонукати до розвитку навичок дослідницької діяльності, самостійного здобування нової інформації із додаткових джерел; сприяти формуванню особистісних суджень; заохочувати до виховання почуття пошани до особистості письменника, почуття патріотизму, любові до рідного слова.

Предметні компетентності, що формуються на уроці:

характеризувати в загальних рисах Україну часів Т. Шевченка; знати відомості про дитинство поета і його родину; висловлювати власні думки щодо важливості виховання естетичного смаку.

Ключові компетентності, що формуються на уроці: 

знати факти життя і творчості Т. Шевченка; складати план прочитаного; здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (підготовка виступу, повідомлення); використовувати різні види читання (вибіркове, коментоване); висловлювати власну думку щодо порушених у прочитаному творі проблем; усвідомлювати значення творчості Т. Шевченка для розвитку української культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: додаток (10 слайдів): епіграф уроку, асоціативний ряд, портрет    Т. Шевченка, інформаційні картки, узагальнюючі таблиці; репродукції картин художників І. Їжакевича, М. Неврєва, С. Васильківського, Ю. Журка, М. Пимоненка відеоролик для фізкультпаузи, виставка видань творів письменника; word-документ: картки оцінювання.

Перебіг уроку

                                                      То була дивовижна зоря:

                                                     На убогу і світом забуту,

                                                           Щоб її до життя повернути,

                                                           Бог послав Кобзаря...

Є. Сверстюк

 

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

•      Слово вчителя. У народі кажуть, що кожна людина приходить у цей світ, щоб змінити його на краще. Саме такою людиною був Т. Шевченко. Його називають народним співцем, апостолом правди, заступником всіх знедолених. У поезіях Т. Шевченка наші історія, сьогодення і майбутнє. Він згуртовував, єднав українців у один великий український народ.

•      Робота з епіграфом уроку (слайд 2).

– Прочитайте вислів Є. Сверстюка. Кого ми називаємо Кобзарем? (Т.  Шевченка).

– Що має на увазі поет під словами «на убогу і світом забуту»? (Поет має на увазі українську землю).

– Чому, на ваш погляд, саме цей вислів було взято за епіграф уроку?

•      Інтелектуально-асоціативна розминка – входження в урок.

Завдання. Створити асоціативний ряд до слова «Україна» (слайд 3).

Україна – рідна земля, батьківщина, мова, незалежність…

ІІ. Цілепокладання.     

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

•      Слово вчителя. Сьогодні ми будемо говорити про особливу для нашого народу постать  – про Т. Шевченка, талановитого поета, відомого  не тільки в Україні, а й в усьому світі, колишнього кріпака, якому судилося досягти вершин художнього слова, стати великим письменником і художником, академіком-гравером, знаним у Європі,  поглибимо наші знання про Україну часів Т. Шевченка, продовжимо знайомство з дитячими роками великого сина України.

2. Визначення очікуваних результатів.

Методичний коментар: використовуючи метод передбачень, учитель пропонує учням запитання: «Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, нової теми?» учні під керівництвом учителя формулюють очікувані результати. 

3. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Цілереалізація.     

1. Актуалізація й корекція опорних знань.

•      Експрес-опитування.

– Назвіть факти з  біографії Т. Шевченка, відомі вам з початкових класів.

– Яка подія з життя поета вразила вас найбільше?

– Назвіть відомі вам  поезії Т. Шевченка.

2. Сприйняття й первинне  усвідомлення  навчального   матеріалу, осмислення зв'язків і співвідношень в об'єктах вивчення. 

•      Слово вчителя. В історії нашого народу є багато трагічних сторінок, але, мабуть, найбільшим горем для нашого народу були утиски з боку великих землевласників-феодалів, які найсильніше проявилися в запровадженні кріпосного права і панщини.

Кріпацтво, або кріпосне право – правова система, яка встановлювала залежність селянина від феодала (поміщика), надавала право феодалові на працю і майно селянина. Наділений землею селянин був особисто залежний від пана (поміщика). Кріпаки – це люди, які не мали нічого свого і все життя повинні були працювати на свого хазяїна. Поміщик міг продати кріпака, обміняти його на будь-яке майно, розлучити чоловіка з жінкою, батьків з дітьми.

На українських землях особливо сильним кріпосним гнітом відзначався період кінця   ХVIIІ – першої половини XIX століття. Саме в цей період українські землі входили до складу Російської імперії. У 1775 році імператриця  Катерина ІІ узаконила кріпацтво на українських землях. І тільки 19 лютого 1861 року було оголошено маніфест Олександра ІІ про скасування кріпацтва.

•      «Прогулянка мистецькою галереєю». Україна часів Т. Шевченка (слайди 4-5).
•      Бесіда.

– Такою постає перед нами Україна часів Т.  Шевченка. Розгляньте картини українських художників. Розкажіть, яким зображено  життя селян  України часів Т.  Шевченка.

– Які кольори переважають на  картинах?

– Що поєднує  ці полотна?

Робота в групах. Дослідницько-пошукові завдання (word-документ).

Методичний коментар: учні працюють у творчих групах, кожна з яких отримує завдання на картках, результати роботи учні узагальнюють в опорній схемі.

Завдання для 1 групи.

1. Прочитайте текст та вкажіть факти із життя та творчості Т. Шевченка.

2. Встановіть основні події життя поета та створіть лінію часу, на якій верхні стрілки – дата, нижні – подія.

 

 

 

 

Завдання для 2 групи.

1. Прочитайте текст та складіть інформаційне гроно за прочитаним текстом «Україна часів Т. Шевченка».

2. Стисло розкажіть, яким було життя селян  часів Т. Шевченка.

Завдання для 3 групи.

1. Виберіть ключові слова із тексту, складіть цитатно-інформаційне гроно «Україна очима  Т. Шевченка».

2. На основі даного тексту складіть стисле усне повідомлення, яким бачив Т. Шевченко свій рідний край.

3. Фізкультпауза (word-документ).     

4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.

•      «Скарбничка народної мудрості» (слайд 6).

– Прочитайте народні прислів’я і приказки про Т. Шевченка. Про що свідчать ці народні вислови?

– Які настрої, думки вони виражають?

• Тараса думки будуть жити віки.
•  Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.
• Шевченківський «Заповіт» буде жити тисячу літ.
•  Шевченкові твори – мов ясні зорі.
• За те цар Шевченка боявся, що той людям волі добивався.
• Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим. 
•  Тарасів «Кобзар» – народу великий дар.
•  Був малий Тарас – ягнят пас, підлітком став – паркани фарбував, а як поетом став – кайдани порвав, справжню волю оспівав.
•  У наш чудовий час вічно житиме Тарас.  

•      «Поетична хвилинка». Виразне читання учнем поезії «Кобзар» А.  Камінчука (перевірка випереджувального домашнього завдання).

У вікні любисток, на підлозі м’ята,

У простій оправі – книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті,

Як велике щастя стало на поріг.

Мудра, світла книга – то «Кобзар» Тараса,

На столі,  як свято, білий коровай.

І пішло повір’я з прадідівського часу:

Як «Кобзар» у хаті – буде щастя, знай!

•      Лексична робота «Пошуковий запит» (слайд 7).

Кобза – старовинний український струнно-щипковий музичний інструмент.

Кобзар – український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі.

 (За «Сучасним тлумачним словником української мови» за ред. Дубічинського В.В.)

•      Слово вчителя. Кобзарі та лірники були авторами і виконавцями історичних пісень, дум, а також казок і переказів. Витоки кобзарства сягають глибокої давнини, народні співці існували  ще за часів Київської Русі. Найбільшого розквіту кобзарство набуло в козацьку добу. Кобзарями часто ставали козаки, скалічені в жорстоких січах з ворогами. Не маючи змоги боротися з ворогом шаблею та пістолем, кобзарі боролися словом, закликаючи народ до боротьби за волю. Своєю творчістю вони зберігали  й передавали наступним поколінням знання про історію рідної землі, героїчне минуле народу.

•      «Коло думок»  (слайд 8).

– Поміркуйте, чому Т. Шевченко назвав свою першу збірку «Кобзар»?

•      Перегляд  фрагментів  фільму  «Тарас Шевченко. Заповіт. Серія 1. «Давно те діялось…».  Режим    доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ehVduLtkKoE

– Прогляньте відеофрагменти фільму про життя Т. Шевченка. Які поезії Т. Шевченка, вивчені вами в попередніх класах, можуть слугувати поетичним супроводом фактів біографії?

•      Конкурс читців-декламаторів поезій Т. Шевченка.

Методичний коментар: учні пригадують  вивчені поезії Т. Шевченка та декламують їх.

•      «Цікавинки з корзинки» (слайд 9).

• У 1861 році Т. Шевченко за власні кошти видав перший в Україні «Буквар». Книга вийшла накладом у 10 тисяч примірників і була призначена для вивчення грамоти в безкоштовних школах.
• У Т. Шевченка є дві могили: на Смоленському кладовищі в місті Петербурзі, де він помер і був спочатку похований, та в Каневі, на Чернечій горі, куди труну з тілом перевезли через два місяці після смерті поета, відповідно до його заповіту.
• Твори Т. Шевченка перекладено більше ніж 100 мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів зроблено польською, англійською та російською.
• Іменем Т. Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті, тільки в Україні – 164 назви. На честь Кобзаря названа гірська вершина  Північного Кавказу (висота 4200 м), морська протока в Аральському морі, кратер на Меркурії.
• У світі встановлено 1384 пам’ятники Т. Шевченку, з них в Україні – 1256, інші – в Америці, Бразилії, Китаї.
• У 80-х роках ХХ століття було відкрито нову планету, яку назвали Кобзар.
• На планеті Марс є кратер, названий ім’ям Т. Шевченка.
• У горах Кавказу є пік Шевченка.

5. Повідомлення  домашнього завдання та інструктаж щодо його виконання (слайд 10).

Для всіх учнів.

1. Прочитати І-ІІІ розділи повісті С. Васильченка «У бур’янах», скласти ланцюжок подій за прочитаним.

2. Визначити, спираючись на текст повісті, не менше трьох рис характеру малого Тараса. Відповідь аргументувати прикладами з твору.

Завдання для творчої групи.

Підготувати інсценізацію уривка твору «Як Тарас ходив до залізних стовпів».

Індивідуальні завдання.

1. Намалювати ілюстрацію до твору С. Васильченка «У бур’янах».

2. Скласти акровірш «Тарас», «Кобзар».

 ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

1. Підбиття підсумків уроку.

•      Слово вчителя.  Коротким був життєвий шлях Т. Шевченка. Усього 47 років прожив поет, з них 24 роки був у кріпацтві, 10 років – на засланні, а решту – під постійним жандармським наглядом. Але через усе своє тяжке, стражденне життя Т. Шевченко проніс любов до рідної землі  і захоплення красою української природи, материнські пісні і розповіді діда Івана про гайдамацтво, прагнення бачити свій народ вільним.

Наш народ не забуває Великого Кобзаря. Щороку навесні  відзначають  українці річницю від дня народження великого сина України. На вшанування пам’яті поета відкрито пам’ятники в Києві, Каневі, Харкові та в багатьох інших містах України і за кордоном, могилу поета на Чернечій горі оголошено заповідником, ім’я Т. Шевченка присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам, площам.    

Пізнавати славетну велич Т. Шевченка для нас, українців, означає  пізнавати своє минуле і своє майбутнє.  

2. Рефлексія.

Складіть сенкан «Т. Шевченко».

Шевченко      

Безсмертний, геніальний

Вчить, закликає, захищає

Борець за волю українського народу

Патріот

3. Цінування, оцінювання (word-документ).