Розв'язування задач по темі «Теплові явища»
Мета: закріпити знання з теми «Теплові явища», продовжити формування вмінь і навичок учнів розв’язувати фізичні задачі, застосовуючи набуті знання, виховувати інтерес до предмету, в зв’язку з обраною спеціальністю «Кухар»
Формування ключових компетентностей:
*основні компетентності у природничих науках і технологіях;
*інформаційно-комунікативна компетентність;
*математична компетентність;
*уміння вчитися впродовж життя
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вправи друзі дають більше, ніж хороший природний дар.
Альберт Ейнштейн.
Усміхніться всім навколо: небу, Сонцю, добрим людям,
І тоді обов’язково наш урок цікавим буде.
„Ніколи не беріться за наступне, не засвоївши попереднього” – застерігав відомий фізіолог І.П.Павлов. То ж давайте перевіримо, як ви засвоїли матеріал попередніх уроків.
ІІ. Розминка.
Вправа «Хто більше слів знайде у слові?»
Учням пропонують фізичні терміни (слова). З цього слова потрібно скласти інші слова, не використовуючи нових літер.(пароутворення і кристалізація)
Пароутворення: пара, рот, утворення, реве, рапорт, варення, роутер.
Кристалізація: кристал, рис, сир,Ліза, кріт, лист, літак
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Установіть відповідність між тепловим процесом, який відбувається з певною речовиною, і формулою для визначення кількості теплоти, що виділяє речовина в ході цього процесу.
1. Вода в морозильній камері перетворилася на лід. 2. Господар запалив дрова в каміні. 3. Над чайником утворився пар. |
а) б) в) г) |
Відповідь: 1 – а; 2 – в; 3 – б.
Вправа «Розшифруй»
За першою та останньою літерами учням необхідно розшифрувати фізичний термін, дати його визначення і пояснення.
Розшифровка
ІV. Узагальнення та систематизація навичок.
Учням задані вправи логічного характеру. Діти працюють за принципом « Один за всіх, і всі за одного».
1 завдання «Господарочки»
2 завдання«Група МНС»
3 завдання «Екстримали»
Елементи народознавства.
з елементами народознавства в нас працювали «Дослідники».
Якщо вночі іній – вдень сніг не йтиме.
Іній утворюється в холодну пору року, коли температура стає нижче 00С після ясної ночі. З’являється іній на поверхні рослин, будинках, на поверхні снігу, коли після морозних днів настає потепління. Якщо тепле і вологе повітря стикається з дуже холодним предметом, воно швидко охолоджується і надлишок вологи осідає у вигляді кристаликів льоду. Якщо предмети не дуже вологі, спостерігається конденсація вологи у вигляді краплинок води. Ця прикмета є прогностичною. Якщо вночі з’являється іній, ніч була без хмар, або майже без хмар, це означає, що сніг не випаде.
Іній на деревах – до морозу, туман - буде відлига.
Паморозь ( в народі називають іній)- білий наліт пухких снігових кристалів на гілках дерев, дротах, кущах. Виникає при морозі, тумані і слабкому вітрі. Водяна пара, що знаходиться в повітрі при певній температурі стає пересиченою і її надлишок перетворюється у кристалики льоду на різних предметах, які є найбільш охолодженими. Водяна пара швидко охолоджується, а слабкий вітер цей процес посилює, сприяючи перемішуванню повітря. Вітер підводить до охолоджених поверхонь чергову порцію вологого повітря і кількість кристаликів зростає. Туман взимку виникає тоді, коли з півдня приходить вологе повітря, а у місцевості куди повітря прийшло, тривалий час стояли морози. Стикуючись із снігом, холодною поверхнею, вологе повітря охолоджується знизу, краплини вологи конденсуються, утворюючи туман. Поява туману взимку означає, що з півдня надійшло тепле повітря, а значить буде потепління і відлига. Отже, ця прикмета прогностична.
. (площі поверхні)
Запитання для фізкультхвилинки.
(Якщо відповідь «так » ви встаєте, якщо відповідь «ні» сидите.)
Розв’язування розрахункових задач
m =2 кг Q = Q1+ Q2
t0=-200С Q1= m с(t- t0)
t=1000С Q2= m r
с=2100дж /кг0С Q1= 2×2100× (100- (-20))= 504000Дж
r =330000Дж/кг Q2 = 2 ×330000=660000Дж
Q -? Q=504000+660000=1164000Дж =1164кДж.
Відповідь 1164 кДж.
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
|
3. Яку кількість срібла можна розплавити, якщо йому надати 435 кДж тепла. Початкова температура срібла 962 °С.
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
|
4. Яку кількість теплоти потрібно затратити, щоб 3 кг міді за температури 30 °С нагріти до температури плавлення та розплавити?
Дано:
|
Розв’язання
– нагрівання – плавлення Підставимо формули (2) і (3) в рівняння (1):
Відповідь: |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
Т |
|
|
||||||
|
2е |
|
|
Р |
|
|
|
|
||||||||
|
3 |
П |
|
|
У |
|
|
|||||||||
|
4л |
|
|
х |
|
|||||||||||
|
5 |
|
|
О |
|
|
||||||||||
6 |
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
И |
|
|
|
|
|||||||||
8 |
|
|
|
|
|
|
Й |
|
|
|||||||
V. Підбиття підсумків
Інтерактивна вправа «Результат»
Учні по черзі роблять висновок про те, чого вони навчилися на уроці, якого результату досягли.
VІ. Домашнє завдання. §27. Вправа 25 №1,2.
А тепер давайте відгадувати загадки. (Додатково)
1.Подорожуючий зайшов у квартиру господині і через 2 хв сказав: «Шановна господине, у вас на кухні кипить чайник». Як він зробив цей висновок, якщо кухні він не бачив?
2. «Млинці добрі тоді, коли вони гарячі», — сказала господиня подорожуючому. «Щоб довше зберегти їх гарячими, я ставлю їх на плетений з дроту підніс». «Краще їх поставити на дерев'яну підставку», — сказав подорожуючий. Завдяки чому він зробив такий висновок
3. Поясніть, з точки зору фізики теплових явищ, назву і роботу речей, які зустрічались групам подорожуючих на шляху. Він повинен взяти на столі цей прилад і назвати теплові процеси, які з ним пов'язані, розказати про них. За це від одержує стільки балів, скільки процесів назвете і прокоментуєте. (На столі знаходяться такі прилади: чайник, термос, масляний єлектронагрівач, калориметр, каструля, праска, електроплитка)
4. На чашках терезів зрівноважено стакан з холодною водою і такий же стакан з гарячою водою. Що ви побачите через деякий час і чому?