Урок:"Причини і початок революції в Англії. Громадянська війна".

                        Гімназія «ТРИВІТА»

8 клас
Вчитель ПРОЦЬ М.І

Тема: ПРИЧИНИ І ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ В АНГЛІЇ.
            ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА.

Мета: ознайомити учнів із причинами, основними етапами і результатами  революції; вдосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати однотипні явища в історії різних держав; формувати вміння працювати з текстовою порівняльною історичною таблицею; розвивати уміння оцінювати діяльність історичної особистості  (О.Кромвель); формувати
історичний підхід учнів до оцінки подій.

Основні терміни і поняття:«нове дворянство», пуритани, «довгий парламент»,
армія «нового зразка», республіка, революція, громадянська війна, «кавалери», «круглоголові».

Основні дати й події: 1642-1646 рр. – перша громадянська війна, 1648 р. -
друга громадянська війна; 1649 р. – страта короля Карла І. 1645 р. – битва біля
Нейзбі, перемога парламентських військ.

Особистість в історії: ОЛІВЕР КРОМПЕЛЬ

Обладнання уроку:
1. Всесвітня історія : підручник для 8-го класу загальноосвітніх навч.закл./ Н.Г. Подаляк, І.Б.,Лукач, Т.В.Ладиченко.- К.:Генеза,2016.-240с.
2. Історичний атлас, роздавальний матеріал.


Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма уроку: рольова гра, еврістична бесіда, інтеракивні методи начання.
            Хід уроку
            1. Організаційний момент. Привітання, перевірка присутності учнів
            2. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

Доцільно на даному етапі уроку провести бесіду на повторення, а також
обговорити ряд проблемних питань, це дозволить учням підготуватися до
сприйняття і засвоєння нових знань.

БЕСІДА ЗА ЗАПИТАННЯМИ
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з подіями, що відбулися в Англії в середині
XVII ст.
1648 рік був пам’ятним в історичній долі країн Європи

1. Пригадайте, будь ласка, які події відбувалися у світі ( в тому числі і в Україні) 1648р.

2.Який характер мала визвольна війна українського народу? ( вона мала національно-визвольний, релігійний, антикріпосницький характер)

3.Якою була мета визвольних змагань в Україні? ( Знищення польського
панування, створення в етнічних межах України власної держави, ліквідація
кріпацтва, утвердження козацького типу господарювання)

4.Який характер мала Тридцятилітня війна у Європі і яку мету переслідували
країни, що брали в ній участь?

Тридцятилітня війна відобразила декілька складних протиріч:
А) вона мала національно-визвольний характер ( повстання чехів проти
габсбургського іга);
Б) загарбницький характер ( боротьба двох феодальних угрупувань за
панування у Німеччині; протиборство Іспанії та Франції)
В)релігійний (боротьба Католицької Ліги проти країн Євангелічної Унії.

Мета:
30-літня війна перетворилась у боротьбу за гегемонію в Європі і особливо за
оволодіння басейном Балтійського моря (Данії, Швеції,Франції)

5.Чи захопила війна Україну? Якщо захопила, то яким чином?
( Доповідь учня «Українські козаки у 30-літній війні»)

ВЧИТЕЛЬ: В середині XVII ст. в Англії також відбувалась війна – це була
громадянська війна

6.Як ви розумієте поняття «громадянська війна»?
              (Учні записують у зошит)
              Громадянська війна – це збройна боротьба між громадянами країни за
свої політичні й економічні інтереси.
           Сьогодні на уроці нашим завданням буде визначити позитивні і
негативні  риси війни. Ви повинній будете дати власну оцінку війни  як способу
вирішення конфліктів.
           Давайте обговоримо основні риси і результати національно-визвольної і
тридцятилітньої воєн ( Додаток №1)

            Учні називають риси, а вчитель записує їх в таблицю( таблиця №1). Такі таблиці є у всіх учнів.
             Учні обєднуються у дві групи. Перша група обговорює негативні результати війн як способу вирішення конфліктів;  друга група _ позитивні риси. Результати обговорення доповідає один учень , вчитель записує результати на дошці( бажано на стенд – дошці, яку легко можна переміщувати).

Учні записують результати обговорення на листках , які учитель заздалегідь роздав( схема – таблиця №1). Роблять остаточний висновок. Вчитель збирає в ході уроку відповіді учнів для перевірки .

 ІІІ.Вивчення нового матеріалу
Оголошення теми і плану уроку.
1. Соціально-економічні та політичні причини революції.
Для визначення основних причин війни вчитель пропонує учням відправлятися в
уявну подорож до Англії XVII ст. І прислухатись до дискусії, що відбулась у
стінах парламенту. Спостерігаючи за дискусією в групах, учні визначають
причини війни і доповідають перед класом про результати обговорення.

Театралізована сценка.(Додаток №2)

Обговорення в класі.

Учитель записує причини на дошці і запитує учнів,чи не нагадує їм засідання англійського парламенту дебати в нинішньому українському парламенті, і які
характерні риси учні вважають типовими для цих різних в часі і просторі
засідань народних парламентарів?

Соціально-економічні причини виникнення громадянської війни:
- панування феодальних відносин (що затримували розвиток економіки);
- великі податки за користування землею;
- безправ’я селян;
-невдоволення значної частини населення (дворян, ремісників, купців, селян)
феодальними порядками і монархією;
Політичні:
- відсутність у значної частини населення політичних прав ( нове дворянство)
- абсолютна монархія Стюартів;
- Розпуск парламенту;
2.Карл 1. Довгий парламент та його діяльність.

         УЧИТЕЛЬ: Абсолютна влада Карла І стала однією з головних причин
громадянської війни. Яким же він був? Розглянемо портрет Карла 1, який
донесли до нас придворні художники. Які риси його характеру можна
визначити за портретом?
            ( відповіді учнів)
            Вчитель пропонує вислухати історіографів, які розкажуть, що відбувалось
у стінах парламенту.
           ( Доповідь історіографа. Заздалегідь підготовлений учень- метод випереджувального навчання)
           В ході доповіді учні записують основні напрямки діяльності Довгого
парламенту, обговорюють їх у групах і зачитують свої висновки перед класом.

            РІШЕННЯ ДОВГОГО ПАРЛАМЕНТУ
1) Прийняття законів, що обмежували владу короля при затвердженні
податків
2)Заборона королю розпускати парламент;
3)Знищення каральних органів («Висока комісія», «Зоряна палата»)
4) Прийняття Великої Ремонстрації (протесту), в якій перелічувались
     зловживання короля.

УЧИТЕЛЬ робить висновки про те, що громадянська війна розділила Англію на два табори. Вивішує схему поділу англійського суспільства (таблиця №2)
Аналіз таблиці проводиться разом з учнями.( Схеми –таблиці слід роздрукувати всім учням)

УЧИТЕЛЬ: Спочатку королівська армія перемагала «круглоголових» генерали
парламенту вели війну нерішуче. Виникла необхідність у реорганізації армії.
Головну роль в організації армії нового зразка став відігравати О.Кромвель.

3. О. Кромвель. Створення армії нового зразка
 

ВЧИТЕЛЬ: Дорогі учні! Перед вами знаходяться портрети О. Кромвеля і Карла 1. Про які риси характеру цих історичних осіб говорять нам їхні зображення?
(Величезна енергія, сила волі, цілеспрямованість. Кромвель був талановитим
оратором і організатором)

Кромвель часто любив повторювати:
«НІКОЛИ ЛЮДИНА НЕ ПІДІЙМАЄТЬСЯ ТАК ВИСОКО, ЯК ТОДІ, КОЛИ
ВОНА НЕ ЗНАЄ, КУДИ ЙДЕ».

Чи свідчать ці про відсутність віри в свої сили, в самого себе, - чи
свідчать про велику віру в Бога, у те, що тільки людина, котра довіряється
Божому провидінню, досягає найвищих результатів?

Чи знаходять слова О. Кромвеля підтвердження в історії, - зокрема, в історії
України? ( приклад Б.Хмельницького)
В який час б людина – вона завжди стоїть перед вибором: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?
Жити в рабстві – чи боротись за свободу? Відстоювати власні інтереси-
чи стати захисником прав знедолених? І яким чином досягати своєї мети?

Підведення підсумків.
Оцінювання роботи учнів на уроці.
Домашнє завдання: п.14,ст.120-128. Скласти історичний портрет за планом поданим нище( письмово в зошиті). Усно: визначити, що переважало в діяльності Олівера Кромвеля – позитивні чи негативні моменти?


Пам’ятка для характеристики історичного діяча

1. Як відбулося становлення особистості історичного діяча?
   1. Де і коли він народився?
   2. Де і в яких умовах жив , зростав, виховувався?
   3. Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
   1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
   2. Які з його особистих якостей Вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
   1. Схарактеризуйте основні справи його життя
   2. Які успіхи й невдачі були в його справах ?
   3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
   4. Хто був його друзями , а хто ворогами, і чому?
   5. Якими були наслідки його діяльності:

А) для сучасників( тобто для тих, хто жив за його життя); Б) для нащадків.

6. За що людство пам'ятає цю людину?

4. Яке Ваше особисте ставлення до історичного діяча?
   1. Які почуття викликає у Вас його діяльність?
   2. Як Ви ставитесь до засобів і методів його діяльності? Обгрунтуйте свою позицію.

Додатковий матеріал.

Додаток№1.

1. Участь козаків в подіях 30-літньої війни( Доповідь учня)

   Зовнішньополітичні зв'язки Запорозької Січі з країнами Західної Європи у XVI—XVII століттях мали в основному військовий характер. Незважаючи на те, що козаки були підданими короля Речі Посполитої, вони дуже часто проводили цілком самостійну політику.

   У кінці XVI століття запорожці провели декілька вдалих походів до Молдови та Валахії, країн, які знаходилися під протекторатом турецького султану. Австрійським Габсбурам, які вели запеклу боротьбу з турками, вдалося 1594 року домовитися з козаками щодо їх походу до Молдови. Очолив його майбутній ватажок козацько-селянського повстання проти поляків Северин Наливайко, який з 12 тисячами козаків завдав молдованам поразки, і місцевий господар тимчасово визнав владу Габсбургів.

1618 року у Європі розгоряється Тридцятилітня війна (1618—1648), у якій Австрія, Іспанія, Баварія та католицькі німецькі князівства протистояли блоку протестантських німецьких князів, яким на деяких етапах війни допомагали Данія, Швеція, Голландія, Англія і з 1635 року — католицька Франція. Українські козаки-найманці брали участь у цій війні залежно від того, хто залучав їх на службу. Так у жовтні 1619 року 10 тисяч добровольців під орудою полковників Кличковського та Русиновського прибули на Закарпаття за запрошенням Фердінанда II Габсбурга. Становище імперців, яких семигородський (трансильванський) князь Бетлен Габор та чеські загони обклали у Відні, було дуже важким. Саме похід козаків до Закарпаття і Східної Словаччини, їхня перемога над Юрієм Ракоці спонукає Бетлена Габора, який спішно закінчує облогу Відня, повернутися до Трансильванії.

1631 року дві тисячі козаків брали участь у боях зі шведами та саксонцями в Силезії на боці військ імперського генералісимуса Альбрехта Валленштейна, причому останній вимагав у польського короля Сігізмунда III не добре відомих у Європі польських гусарів, а саме козаків, з яких австрійські генерали формували легку кінноту. В урядовому французькому тижневику «Gazette de France» у числі 81 за 1631 рік можна знайти відомості про чотиритисячний полк кінних українських козаків під проводом Тараського, який воював з французами у Люксембурзі: «Козаки напали на французів з жахливим галасом, наші люди не звикли до такого галасу, так перелякалися, що кинулися тікати...» Після вступу у війну Франції та її інтервенції до іспанських Нідерландів (Бельгії), австрійський імператор висилає туди великий загін запорожців, які діяли у тилу французів, виснажуючи їх сили.

Умови служби козаків завжди були окреслені угодами. Так, 23 вересня 1635 року за угодою з австрійським імператором, полковник отримував щомісяця 200 талярів, а простий козак 6 талярів. Керував козацьким корпусом полковник Павло Носковський. Його корпус протягом 1636 року здійснив декілька блискавичних рейдів до Пікардії та Ельзасу. Умови договору між козаками та імператором не завжди виконувалися останнім. Так, ще 1631 року козаки Носковського на раді вирішили перервати контракт. Лише довгі переговори, умовляння австрійців та виплата частини боргу допомогли вирішити цей конфлікт. Але восени 1636 року козаки Носковського залишили службу і театр бойових дій, а згодом повернулися через Силезію до Речі Посполитої.

Козаки у Тридцятилітній війні виступали також і на боці Франції. Так, майбутній гетьман України Богдан Хмельницький (на той час він обіймав посаду військового писаря) 1644 року у Варшаві зустрівся з послом Франції у Польщі графом де Брежі. Останній у листі до кардинала Мазаріні після цього пише: «... Козаки дуже відважні вояки, непогані вершники, досконалі піхотинці, які особливо здатні до захисту фортець... Що стосується служби козаків у його величності, то, якщо війни з турками не буде, Хмельницький готовий допомогти мені в цій справі».

Людовик XIV запрошує на службу 2400 українських козаків, які морським шляхом через Гданськ і Кале потрапили до Франції. За даними багатьох істориків, саме Богдан Хмельницький та Іван Сірко були ватажками козаків, які брали найактивнішу участь у облозі та взятті іспанської на той час фортеці Дюнкерк. 11 жовтня 1646 року гарнізон Дюнкерка капітулював. Однак французький уряд після цього успіху не став дотримуватися угод, і частина козаків повернулася в Україну. Ще є досить достовірні дані, що українські козаки залучалися тим же Людовиком XIV до участі у  війні (1662-1663 рр.). Участь козаків у багатьох війнах пізнього середньовіччя мала неабиякий вплив на розвиток військової справи в Україні. Багато козаків, що пройшли чудовий вишкіл у Тридцятилітній війні, брали участь з 1648 року у Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Історичні портрети КарлаІ

 

Олівер Кромвель

ДОДАТОК №2.

Театралізована сценка.

Спікер: Ваша Величносте! Шановні представники Палати лордів і Палати громад! Сьогодні 3 листопада 1640 року Божого після 10-річної перерви за ініціативою Його Величності короля Карла І, я маю честь оголосити про відкриття засідань парламенту.

Його Величність подає на розгляд парламенту законопроєкт про затвердженя нових податків, кошти з яких підуть на зміцненн армії для продовження війни в Шотландії.
 

Депутат палати громад 1. Вибачте, Ваша Величносте! Але Ваше бажання нездійсненне. Чергове підвищення податків неминуче призведе до революційного вибуху, який підтримають всі верстви населення – дворяни, міщани, селяни.
 

Депутат палати громад 2. Дозвольте шановні панове! Я цілком згідний з моїм колегою. Ваше Величносте! Я прекрасно розумію, що
вся земля в Англії вважається власністю короля(тобто Вашою).
Я, представник нового дворянства, не є повноправним
власником на своїй землі, лише держателем королівської землі.
Мої колеги, дворяни, змушені сплачувати у Скарбницю Вашої
Величності певну суму грошей при передачі землі у спадщину
або при її продажу.
 

КАРЛ І:Шановні панове! Але ж Ви всі мої васали і повинні виконувати мою волю!

ДЕПУТАТ 1: Ваше Величносте! Ваша воля шкодить інтересам Англії. Кошти, які б мали йти на зміщення армії і флоту ви використовуєте на витрати двору.

ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ: Ваша Величносте! Дозвольте представитись.
Олівер Кромвель – дворянин. Маю честь, особисто повідомити Вам про акт свавілля, який був вчинений наді мною. Я мав необережність висловити вголос свої міркування щодо майбутнього устрою Англії, який я вважаю, має бути побудований на конституційних засадах. За що сміливу промову на мене, дворянина, наклали штраф представники каральних органів «Зоряної Палати». Дозвольте запитати Ваша Величносте! Це Ви дали таке розпорядження?

КАРЛ І: За моїм наказом штрафи здіймаються з підданих і за
суперечку між ними, і за сміливі промови, і за відмову позичити королю певну суму грошей.
ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ: Ваша Величносте! Хіба Вам недостатньо грошей, які надходять Вам із податків за вино, мило, сіль. За Вашим наказом, Ваше Величносте, податки беруться з лондонців навіть за вікна, в містах забороняється будувати мануфактури.

ДЕПУТАТ 2: Ваша Величносте! Ми відмовляємося затверджувати нові податки!

ПРЕДСТАВНИК ПАЛАТИ ЛОРДІВ – І МІНІСТР РАДНИК:
      Ваша Величносте! Це надмірне зухвальство, за їх слова,

шановні панове, повинні відповідати – накласти на них штраф.

КАРЛ І: « В моїй особі Бог послав усім благословення; Я -
чоловік, а весь острів – моя дружина, я – голова, а острів – моє
тіло. Балачки про те, що господар може і що не може, є бунтом.
Я не дозволю точити ляси про мою владу».

ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ: Ваша Величносте! Абсолютизм Вашої
влади гальмує економічний розвиток Англії. Його Величність    немає верховенства ні в церковних, ні в світських справах.

КАРЛ І: Перепрошую, Шановний! Ви помиляєтеся. Я – глава
держави, я – глава англіканської церкви, я призначаю архієпископів і єпископів.

ДЕПУТАТ 2: Так! Ви праві, Ваша Величносте, але народ
вимагає перейти на пуританську віру, відмовитесь від пишних
богослужінь, дорогих обрядів священників, влади єпископів.

КАРЛ І: Дивуюся, як це мої предки допустили таку установу! Я
наказую закрити роботу парламенту і всім повернутися по домівках! (залишає засідання).

СПІКЕР: Куди Ви! Ваше Величносте!

ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ: Заарештувати їх!(показує на радників короля) графа Страффорда і архієпископа Лода відправити на ешафот.

Від сьогодні, панове вважайте що розпочалася безкомпромісна боротьба.
Хто переможе? Парламент чи король? Нехай розсудить нас Бог.
 

ОЛІВЕР КРОМВЕЛЬ: Ніколи людина не підіймається так високо, як тоді, коли вона не знає, куди йде.

СХЕМА 1

СХЕМА 2.

КОРОЛЬ ЧИ ПАРЛАМЕНТ?

1642-1646 рр.- перша громадянська війна.

1648р.- друга громадянська війна