Урок "Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Про матеріал

План- конспект уроку: "Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Перегляд файлу

ТЕМА: ПРИКМЕТНИК: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

МЕТА: Закріпити і поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки, синтактичну роль. Сприяти виробленню умінь знаходити в тексті прикметники, визначати їх граматичні категорії. Виховувати в учнів любов до природи, розвивати усне і писемне мовлення учнів.

ОБЛАДНАННЯ: Підручник, дидактичний матеріал, опорний конспект, ілюстрації.

ПЛАН УРОКУ

Повторення теми «Іменник».
Прикметник – загальне значення, ознаки, роль.
Рефлексія.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.

Вчитель: Ми з вами на минулих уроках говорити про іменник, його ознаки, роль у реченні. Перевірмо, як ви засвоїли цей матеріал.

Написати твір на лінгвістичну тему про іменник (1 учень).
Робота біля дошки (картки – 2 учні).
Усно розказати конспект «Іменник».
Поки учні виконують завдання, ви, діти, будьте уважними, ми будемо відгадувати загадки:

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить (Річка).

Швець – не швець, кравець – не кравець, держить в роті щетину, а в руках – ножиці (Рак).

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає (Книжка).

Запишіть відгадки, зробіть морфологічний розбір іменника:

І ряд – річка;

ІІ ряд – рак;

ІІІ ряд – книжка.

Перевіряємо роботу учнів біля дошки.

Учні ставлять тим, хто відповідає, запитання.

Перевірмо, як розібрали іменники.

Чому слово «річка» – іменник? Істота чи неістота, загальна чи власна назва, доберіть власну назву. Які морфологічні ознаки?

Іменник «рак», його ознаки.

Які непостійні ознаки іменника «книжка»? (однина, називний відмінок).

Яку роль виконує іменник у реченні?

Як називаються іменники, яких багато, а ми їх уявляємо, як одне ціле? У якому числі вони вживаються?

До яких частин мови – самостійних чи службових – належить іменник?

Прослухаймо твір про іменник. Ось бачите, яку важливу роль відіграє іменник в нашому житті.

Ми з вами повторили тему «Іменник». Повторімо ще раз, що це за частина мови.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення ще однієї частини мови, теж дуже важливої і цікавої. Перш ніж розпочати розмову про прикметник, помандруймо в казкову країну «Морфологію». Там живуть різні частини мови. Всі вони – важливі і відіграють роль у граматиці. Я пропоную написати твір-мініатюру «Мандрівка в країну «Морфологію» і самим з’ясувати значення частин мови – самостійних і службових, які їхні ознаки, чим вони відрізняються.

(Діти пишуть твір).

Два-три учні зачитують твори.

Кожен із вас вирішив важливість частин мови. Адже найголовнішими є самостійні – іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник.

Ми з вами говорили про іменник, який означає особу або предмет. А сьогодні ми пригадаємо наші знання про прикметник. Іменник називає предмет, а прикметник вказує на його ознаки.

На які питання відповідає прикметник?

Хто з вас може сказати правило?

Запишімо у конспект: «Прикметник – самостійна змінна частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? яка? яке? чий? чия? чиє?».

Погляньте на нашу картину (пейзаж). Що на ній зображено? (зима). Які предмети? (дерева, сніг). З’ясуймо, які ознаки цих предметів?

Дерева: високі, голі, засніжені, сумні.

Сніг: білий, пухкий, яскравий.

Всі ці слова відповідають на які питання?

Складіть одне речення за картиною (кілька учнів зачитують свої речення).

Ми сьогодні говоримо про природу. Скажіть, як же ми повинні ставитися до природи? (Два-три учні відповідають).

Зробімо розбір речення, яке ви склали, щоб з’ясувати, яким членом речення виступає прикметник (Означенням).

Запишімо ще одне речення і спробуємо разом його розібрати.

Всякий труд – почесний.

Тож, прикметник не завжди виступає означенням, а іноді – ще й присудком.

Визначімо на прикладах морфологічні ознаки прикметника. А для цього замініть словосполучення синонімічними, в яких є прикметник:

день, коли тепло – теплий день (чоловічий рід, однина, називний відмінок);

гілка дуба – дубова гілка (жіночий рід, однина, називний відмінок);

озеро в лісі – лісове озеро (середній рід, однина, називний відмінок);

сукня матері – материна сукня (жіночий рід, однина, називний відмінок);

хвіст зайця – заячий хвіст (чоловічий рід, однина, називний відмінок).

А тепер визначімо морфологічні ознаки прикметника.

Прикметники мають рід, який залежить від іменника, змінюються за родами, числами і відмінками, відповідають на запитання: який? чий?.

Попрацюймо з опорним конспектом.

Погляньте на друкований конспект, де говориться про значення, ознаки і роль прикметника (середня колонка). Прочитайте і запишіть у свій конспект.

Перевіримо, чи так говориться про прикметник у нашому підручнику. Відкрийте підручник і зачитайте.

Так, як ми і записали.

Скажіть, від якої частини мови залежать морфологічні ознаки прикметника (іменник).

Повертаємося до нашого друкованого конспекту. Погляньте на праву і ліву колонки. Верхні стовпчики говорять нам про розряди прикметника за значенням.

Погляньте на наші словосполучення: теплий день, тепліший, більш теплий. Про що це нам говорить? – Про більшу чи меншу міру якості. Це – якісні прикметники.

Дубова гілка, лісове озеро – вони вказують на ознаку в якійсь мірі? Ні, це ознака предмета за відношенням до інших предметів. Це – відносні прикметники.

Материна сукня, заячий хвіст. На які питання відповідають? Чий? Вказують на приналежність чого-небудь особі або тварині. Це – присвійні прикметники.

Ми познайомилися з розрядами. Ще познайомимося з формами, групами, ступенями порівняння. Про все це ми говоритимемо на наступних уроках.

Говорячи про прикметник, ми можемо зробити висновок, що завдяки прикметнику мова стає точнішою, яскравішою.

Ми сьогодні говоримо про природу, ставлення до неї. Спробуймо усно охарактеризувати іменник «день».

День – який?

Щоб закріпити цей матеріал, я пропоную вам самостійно знайти прикметники в реченні. Виписати їх, поставити питання, підібрати антоніми.

Це була пізня осінь, скупа на барви.

Смутні дерева скидали убоге листя.

Небо було похмуре й низьке. З нього точив холодний дощ.

Замінімо словосполучення прикметниками (усно):

вагон для перевезення багажу;

двигун для ракети;

полиця для книжок;