У конспекті уроку розглянуто питання сучасної класифікації рослинних організмів, основні одиниці систематики і правила присвоєння назв рослинним організмам.
Тема уроку : Поняття про класифікацію рослин
Мета уроку:
Освітня: сформувати у учнів поняття про сучасну класифікацію рослинних організмів, ознайомити з основними одиницями систематики і правила присвоєння назв організмам, дати поняття про вид як основну найнижчу одиницю класифікації і принципи складання системи рослин
Розвиваюча: розвинути критичність, систематичність, послідовність мислення; встановлювати причино- наслідкові зв`язки; сформувати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з додатковою науково-популярною літературою, готувати стислі повідомлення, розвивати вміння самостійно працювати з текстом та малюнками підручника.
Виховна:виховувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил кожної людини; формувати науковий світогляд, виховувати дбайливе ставлення до природи, здійснювати екологічне, естетичне, патріотичне виховання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв ), практичні (робота з таблицями, виконання вправ).
Основні поняття: систематика рослин, систематичні одиниці, вид, родина, порядок, клас, відділ, царство, організм, середовище існування.
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, народознавство,українська література, природознавство, основи здоров`я.
Обладнання: таблиця « Вчені біологи», схема « Систематика рослин», табл.
« Родина Розові», табл. « Родина Хрестоцвіті», « Родина Лілійні».
Література: для вчителя
1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html.
2. Методика навчання біології та природознавства: Практикум [Текст] / [Мороз І.В. та ін.;за ред. І.В. Мороза]. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.– 143 с.
3. Котик Т.С. Біологія. 6 клас. Методичні матеріали до уроку. Книжка для вчителя / Т.С.Котик, П.Г. Балан. – К.: Генеза, 2014. – 208 с. – Режим доступу: http://pidruchniki.in.ua/knizhkadlya-vchitelya-biologiya-6-klas-kotik-balan.
4. Остапченко Л.І Біологія 6 клас. підруч.для загальноосвіт. навч. закл. 6 – й [кл.] / Л.І.Остапченко [та ін.]. – К. : Генеза, 2014. – 224 с.
5. Задорожний К.М. Усі уроки біології. 7 клас. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.
6. Тагліна О.В .Біологія 6 клас. Плани – конспекти уроків.-Х.: Ранок,2008.
1. Андерсон О.А . Біологія 6 клас Роб. зошит / О.А. Андерсон. - К.: Школяр, 2014. – 112 с.
2. Остапченко Л.І Біологія 6 клас. підруч.для загальноосвіт. навч. закл. 6 – й [кл.] / Л.І.Остапченко [та ін.]. – К. : Генеза, 2014. – 224 с.
Структура уроку:
№ етапу |
Етап уроку |
Час (хв.) |
1 |
Організаційний момент |
1 |
2 |
Актуалізація навчальної діяльності |
11 |
3 |
Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдання уроку |
1 |
4 |
Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного |
20 |
5 |
Узагальнення і систематизація вивченого |
10 |
6 |
Підбиття підсумків уроку,аргументація оцінок.
|
1 |
7 |
Повідомлення домашнього завдання |
1 |
Хід уроку
№ п/п |
Навчальний зміст |
Методи, методичні прийоми і засоби навчання |
1. |
Організаційний момент Привітання. Перевірка присутності та готовності учнів до уроку. |
Бесіда |
2. |
Актуалізація навчальної діяльності Оголошення та аналіз оцінок тематичного оцінювання |
Бесіда |
3. |
Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку Уявіть собі таку картину: напередодні і навчального року до школи завезли багато нових підручників для всіх класів, припустімо близько 2000 примірників, і вивантажили у бібліотеці в перемішку. Як розібратися із цими підручниками й підготувати їх для видачі учням? Звісно, спочатку треба розкласти їх по класах, а потім по предметах. Впоралися швидко, бо їх небагато. А як бути з розмаїттям і рослин, яких у природі налічувють близько 350 тисяч? Вони такі різні, іноді дуже подібні між собою, хоча не мають жодних родинних зв'язків. Як розібратися в цьому розмаїтті рослинних організмів? Ви вже здогадалися? їх треба теж поділити на групи за певними ознаками. Саме цим і займається одна з найдавніших наук - систематика, з основами якої ми сьогодні ознайомимося. Отже, ми розпочнемо знайомство з класифікацію рослин Тема уроку : «Поняття про класифікацію рослин» Завдання:
1. З'ясувати, що основи науки систематики рослин. |
Розповідь, прийом « Чи задумувався ти?»
Запис на дошці і у зошитах |
4. |
Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу ,осмислення зв’язків та залежностями між елементами виучуваного План: 1. Історія розвитку систематики рослин. 2. Одиниці систематики. 1. Історія розвитку систематики рослин. Ви вже знаєте, що мешканці планети Земля надзвичайно різноманітні. Кожна група організмів відрізняється від інших особливостями будови, процесами життєдіяльності, середовищем життя. На нашій планеті існує більш як 350 тисяч різних видів рослин. Одні з них зовсім відмінні від інших. Є організми дещо схожі між собою або майже однакові. Особливості розвитку ботаніки в XVI-XVII ст. багато в чому визначалися практичними потребами капіталістичного господарства, що розвивалося, насамперед його аграрного сектора, соціально-класовими потрясіннями, ростом впливу матеріалістичної філософії на природознавство в цілому і біологію зокрема. На зміну середньовічній феодальній спрощеній культурно-побутовій сфері життєдіяльності приходити буржуазний спосіб життя. Його найважливішими атрибутами були, зокрема, квітництво і садівництво. У XV-XVI ст. споживи медицини обумовили поява різного роду травників, а потім і створення "аптекарських садів", що згодом перетворилися в ботанічні сади; широко розвивалася практика збору гербаріїв. Тому з давніх-давен учені намагалися об’єднати їх у групи, тобто класифікувати. Першу систему рослинного світу запропонував грецький учений Теофраст, завдяки якому ботаніка стала самостійною наукою. Розділ ботаніки, що вивчає різноманітність рослин, має назву систематика рослин. Упродовж тисячоліть людина, стикаючись із певними рослинами, давала їм конкретну назву. Це народні назви, які використовують у певній країні чи місцевості. Навіть в одній країні, у різних її регіонах одну й ту саму рослину називають по-різному. Наприклад, поширену в Україні рослину барвінок малий називають ще: «барвін», «хрещатий барвінок», «барвінець», «ворвинок», «зельонка», «могильник» тощо.
Звичайно, ні, бо кожному видові організмів учені дають єдину наукову назву, зрозумілу дослідникам усього світу. Вона складається із двох слів латинською мовою. Систему подвійних назв видів запровадив у науку ще у XVIII сторіччі шведський учений Карл Лінней – це швейцарський вчений біолог, який запропонував бінарну подвійну номенклатуру. Розділив рослини на 24 класи, виділивши окремі види і роди. У нашому прикладі рослина має наукову назву Populus nigra (тополя чорна). Перше із цих двох слів - Populus (тополя) - назва роду, до якого належить рослина. Це слово є ніби «прізвищем» рослинного організму. Друге слово - nigra (чорна) - видовий епітет. Це «особисте ім’я», що відрізняє саме цю рослину від інших представників роду.
Чому наукові назви організмів подають саме латинською мовою, а не, скажімо, англійською, якою нині володіє більшість людей на нашій планеті? У XVIII сторіччі, коли жив К. Лінней, наукові праці писали латинською мовою. Цей принцип - подавати міжнародні наукові назви організмів латинською мовою - зберігся й дотепер. Класифікувати організм означає визначити його місце у системі органічного світу. 2. Одиниці систематики Пригадайте, які рослини зростають у вашій місцевості. Чи можна об`єднати ці рослини у певні групи?Поясніть, за якими ознаками ви їх об’єднали. Зі свого повсякденного досвіду ви знаєте, що за певними зовнішніми ознаками можна відрізнити березу від тополі, сосну від ялини, шипшину від малини тощо. Тобто ми об’єднуємо в групи організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп з відмінними рисами. Учені, спираючись на всебічне вивчення організмів, об’єднують їх у певні групи - систематичні одиниці. Найменша систематична одиниця - вид. До одного виду відносять особин, які подібні за будовою та процесами життєдіяльності і дають плідне потомство. Усі характерні ознаки виду нащадки успадковують від батьків. •Подібні між собою види об’єднуються в один рід. •Близькі роди об’єднуються у родини До основних родин дводольних покритонасінних (Належать Жовтецеві, Розові, Хрестоцвітні, Складноцвітні, Пасльонові) До основних родин однодольних покритонасінних (належать Лілійні, Орхідні, Злакові.) Представники родин покритонасінних є джерелом сировини для промисловості, основою сільськогосподарського виробництва і джерелом продуктів харчування, лікарської сировини. Але серед них багато отруйних рослин і бур'янів. •Близькі родини об’єднуються у порядки. •Близькі порядки об’єднують у класи
•Класи входять до складу відділів. (Відділи-Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні,Голонасінні -група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок ( «голе насіння», Покритонастінні) •Усі відділи рослин належать до царства Рослини. Найвищою систематичною одиницею є царство. Складання опорної схеми ВИД → РІД → РОДИНА → ПОРЯДОК → КЛАС → ВІДДІЛ → ЦАРСТВО |
Запис на дошці і у зошитах
Розповідь, табл.«Вчені біологи»
Запис визначення у зошит
Запитання до учнів
Розповідь, демонстру-вання портрету вченого
Запис у зошит
Постановка проблемного запитання
Запис визначення у зошит
Демонстрація дидактичних карток « Одиниці систематики»,розповідь
Запитання до учнів
Складання опорної схеми |
6. |
Узагальнення і систематизація знань Вправа « Вчимося разом» Завдання: визначити класифікацію рослин Завдання 1 Царство – Рослини Відділ – Покритонасінні Клас – Однодольні Порядок – Тонконогові Родина – Тонкогоцвіті Рід – Жито Вид – Жито посівне Завдання 2 Царство – Рослини Відділ – Покритонасінні Клас –Дводольні Порядок- Капустоцвіті Родина – Капустяні Рід- Капуста Вид- Капуста білоголова Завдання 3 Царство - Рослини Відділ - Покритонасінні Клас – Однодольні Порядок- Лілієцвіті Родина – Лінійні Рід – Лілія Вид – Лілія біла Завдання 4 Царство – Рослини Відділ – Покритонасінні Клас – Дводольні Порядок -Айстроцвіті Родина – Айстрові Рід - Айстра Вид – Айстра степова Завдання 5 Царство – Рослини Відділ – Покритонасінні Клас – Однодольні Порядок – Тонкогоцвіті Родина – Осокові Рід – Оска Вид – Осока чорна Завдання 6 Царство - Рослини Відділ - Покритонасінні Клас -Дводольні Порядок –Розоцвіті Родина- Розові Рід- Яблуня Вид – яблуня домашня Міні – вікторина 1.Наукові назви видів складаються з …(двох слів). 2.Сукупність організмів, які подібні за особливостями будови та процесами життєдіяльності, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство…( вид). 3.Міжнародні назви організмів наводяться мовою …(латинською). 4.Найвищою систематичною одиницею є…( царство). 5.Основною систематичною одиницею є…(вид). 6.Класифікувати організм означає визначити його …(місце у системі органічного світу). 7.Близькі роди об’єднують у: …(родини). Фронтальне опитування
1. Що вивчає наука систематика? Навіщо систематика у сучасному світі? Вправа « Все по порядку» Випадково, всі систематичні одиниці в нас перемішались. Ви – вчені - ботаніки, які гарного володієте знаннями з систематики рослин і вам потрібно відновити правильну класифікацію, порядок розташування систематичних одиниць. ВИД → РІД → РОДИНА → ПОРЯДОК → КЛАС → ВІДДІЛ → ЦАРСТВО |
Інструктаж , вправа «Вчимося разом»
продовж. вправи « Вчимося разом»
Інструктаж , «Міні -вікторина»
Фронтальне опитування
Інструктаж, вправа « Все по порядку» |
7. |
Підбиття підсумків уроку Інтерактивна гра « Мікрофон» закінчи речення. « Сьогодні на уроці я повторив…» « Сьогодні на уроці я зрозумів…» « Сьогодні на уроці я дізнався…» « Сьогодні на уроці я навчився…»
|
Бесіда |
8. |
Повідомлення домашнього завдання Параграф § 40 , відповісти на запитання в кінці § 40; Підготувати кросворд «Систематичні одиниці класифікації рослин» ( для охочих) |
Інструктаж, запис на дошці, у щоденниках |
1