Тема уроку : Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси. Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів

№ етапу

Етап уроку

Час (хв.)

1

Організаційний момент

1

2

Перевірка домашнього завдання

11

3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

1

4

Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного

20

5

Узагальнення і систематизація вивченого

10

6

Підбиття підсумків уроку,аргументація оцінок

1

7

Повідомлення домашнього завдання

1

№

п/п

Навчальний зміст

Методи, методичні прийоми і засоби навчання

1.

Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності та готовності  учнів до уроку.

Бесіда

2.

Перевірка домашнього завдання

1. «Розумна скринька»

1. Кого з вчених вважають батьком ботаніки?
2. На які чотири класи вперше батьком ботаніки було поділено стародавні рослини?
3. Дайте визначення поняття біологія.
4. Який вчений вперше у біологічну науку вів поняття клітина?
5. Назвіть основні біологічні науки.
6. Які ознаки характерні живим організмам.
7. Дайте визначення поняття ріст.
8. Дайте визначення поняття розвиток.
9. Дайте визначення поняття обмін речовин.
10. Чи здатні рослини до руху? Наведіть приклади.
11. Чому обмін речовин вважають необхідною умовою існування живих організмів?

2. Доповіді «Значення рослин» у…  (на вибір)         

а) медицині; б) побуті; в) культурі та мистецтві; г) літературі

Інструктаж

Гра « Розумна скринька»

Обговорення доповідей

3.

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку

Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа — найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском вони сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. Квіти… Як їх багато на моїй землі! Вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках. З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки… А соловей є символом співочої української мови… Світ живої природи дивує й захоплює нас. Століттями люди - на спостерігала, вивчала та описувала різні організми, а з часом поділила їх на великі групи — царства.

Запитання до учнів: — Представників яких царств ви розглядали у 5 класі на уроках природознавства?

Тема уроку : Різноманітність життя (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси. Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів 

Прийом «Дивуй»

Запитання до учнів

4.

Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного.

План:

1. Загальна характеристика Покритонасінних.
2. Порівняльна характеристика Однодольних та Дводольних рослин.

1. Загальна характеристика Покритонасінних.

Від полюсів до екватора немає такої ділянки, де можливе рослинне життя, але не знайдено покритонасінних. Вони часто трап­ляються в долинах річок і чистих озерах, у меншій кількості — у солоних озерах і морях. Проте такі водяні покритонасінні не є примітивними формами, вони виникли шляхом пристосування наземного предка до водного середовища. До широкої геогра­фічної різноманітності додається різноманітність форм і способів зростання. Звичайна ряска, що покриває поверхню ставка, є крихітним зеленим пагоном з простим корінцем, вертикально зануреним у воду, і з дуже нечіткими листками та частинами стебла. Могутнє лісове дерево сторіччями розвивало свою складну систему стовбурів і гілок, покритих численними гілоч­ками й листочками, а під землею відповідну площу займає могутня, добре розвинена коренева система. Між цими двома крайнощами — нескінченні градації: водяні й земні трави, кущі і дерева — набагато більша різноманітність, ніж серед решти груп насінних рослин, відомих під загальною назвою покритонасінні.

      Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб розібратися в цій різноманітності, ботаніки об’єднують усі види рослин у групи, які в свою чергу об’єднують у більші групи. Для встановлення таких груп рослин використовують ознаки їх схожості і відмінності, за якими можна судити про ступінь спорідненості рослин між собою. Близькі роди входять до однієї родини. Кожну родину можна віднести до якогось класу рослин.

• Що таке класифікація рослин? Навіщо вона потрібна?

Класифікація -   це галузь систематики, яка вивчає процес встановлення і характеристики систематичних груп рослин (таксонів), служить засобом зв’язку між ними.

Таксон- це одиниця класифікації.

— Що спричинило вихід Покриотонасінних на сушу?

      Покритонасінні рослини — еволюційно-наймолодша та найчисленніша група рослинного світу. Відділ включає близько 250 тис. видів, які ростуть у всіх кліматичних зонах і складають осно­вну масу рослинної речовини біосфери. їх вегетативна структура надзвичайно різноманітна. Сюди відносяться і гігантські евкаліпти, дерева висотою більше 100 м. зі стовбурами майже 20 м. в об­хваті, й дрібні ряски, прості за будовою плаваючі однодольні, котрі часто не перевищують у довжину 1 мм. Деякі покритонасінні — ліани, що високо забираються в полог дощового тропічного лісу, інші — епіфіти, що населяють цей полог. Багато квіткових, наприклад кактуси, пристосовані до зростання в украй посушли­вих умовах. Вже більше 100 млн. років представники цього відділу панують на суші. Широке розповсюдження й різноманітність будови квіткових зумовлено придбанням ними в процесі еволюції низки прогресивних рис. До них відносяться:

1. Формування квітки — органа, який суміщає функції стате­вого й безстатевого розмноження. (від цього і одна з назв – Квіткові)

2. Утворення у складі квітки зав'язі, що містить в собі насінні зачатки й оберігає їх від дії несприятливих умов середовища (висихання, коливання температури тощо). Наявність зав'язі послужила підставою для назви цієї групи рослин покритона­сінними.

3. Подвійне запліднення, в результаті якого утворюється триплоїдний (а не гаплоїдний, як у голонасінних) ендосперм.

4. Запасаюча (живильна) тканина.

5. Редукція гаметофіта (чоловічий гаметофіт — пилкове зерно — складається з двох клітин: вегетативної і генеративної;  генеративна поділяється, утворюючи два спермія. Жіночий гаметофіт складається із восьми клітин зародкового мішка).

6. Ускладнення й високий ступінь диференціації вегетативних органів і тканин.

    Отже, запам’ятаємо, що до відділу Покритонасінні, або Квіткові , належать вищі рослини з добре сформованими всіма вегетативними органами, а також здатні утворювати квітки та формувати насіння і плоди.

    Зокрема, покритонасінні мають найбільш досконалу провідну систему, що забезпечує швидку течію води та мінеральних солей від коріння до листя і квіток і швидкий відтік органічних речовин від листя до стебла й коріння.

    У покритонасінних рослин спостерігається найбільша різно­манітність їх життєвих форм, які зводяться до двох основних типів — деревному (дерева й чагарники) і трав'янистому. Трави складають велику частину видів покритонасінних рослин. Вони пристосовані до життя в умовах, які характеризуються різкими коливаннями умов зовнішнього середовища.

     У результаті виникнення різноманітних життєвих форм (дерева, чагарники, кущі, напівчагарники, багаторічні трави, одно­річні трави тощо) квіткові виявилися єдиною групою рослин, що створюють складні багатоярусні угруповання

2.Порівняльна характеристика Однодольних та Дводольних рослин.

    Ще на ранніх етапах розвитку покритонасінних відокремилися дві дуже відмінні одна від одної гілки. Одна з них дала рослини, які об’єднали в клас Дводольні, інша — рослини класу Однодольні.

— Що є основною ознакою, на якій ґрунтується такий поділ? (Кількість видозмінених зародкових листків — сім’ядоль)

Отже, за будовою насінини ми можемо визначити, до якого класу покритонасінних належить та чи інша квіткова рослина. Але, крім кількості сім’ядоль, представникам класів Дводольні та Однодольні притаманні й інші відмінності.

Табл. « Порівняння Дводольних та Однодольних рослин»

— Що сприяє пануванню покритонасінних на нашій планеті?

Пануванню покритонасінних сприяє:

— потужний розвиток кореневої системи;

— велика площа листків, їх різноманітність за формою дозволяють ефективно здійснювати фотосинтез;

— велика кількість поживних речовин, що утворюються, дозволяє рослині швидко рости;

— виникнення квітки до запилення;

— широкі адаптації квітки до запилення;

— розмноження насінням;

— утворення плоду сприяє розселенню рослин тваринами;

— подвійне запліднення;

— різні типи судин для транспорту води і поживних речовин;

— утворення зав’язі, всередині якої розташований насінний зачаток — майбутня насінина;

— насіння захищене (покрите) стінками плоду;

— незалежність запліднення від водного середовища

запис на дошці і у зошитах

Розповідь за табл. «Покрито-насінні»

Демонстрація гербарних зразків

Запитання до учнів

Постановка проблемного питання

Розповідь

Розповідь за табл. «Будова квітки»

Запис опорного конспекту

Розповідь за табл. «Життєві форми рослин»

Запитання до учнів

Розповідь за табл. «Будова насінини»

Складання таблиці

Запитання до учнів

Бесіда

5.

Узагальнення і систематизація знань

1. Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин.

2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні  рослини?

3. Чи можна тільки зовнішними ознаками визначити приналежність рослини до тієї чи іншої групи?

4. Яка ознака є найголоанішою при визначенні приналежності квіткової рослини до однодольних чи дводольних?

 Вправа«Бліцтурнір»

Кожна група повинна швидко дати відповідь на запропоновані варіанти запитань.

1.Дерево з Розоцвітих із плодами – яблучками (Горобина)

2.Соковитий плід Розоцвітих (яблуко)

3.Батьківщина картоплі (Південна Америка)

4.Південне дерево, сушені плоди якого називають курагою (абрикос)

5.Багаторічні рослини з цибулинами або кореневищами (Лілійні)

6.Плід стручок або стручечок (Капустяні)

7.Формула квітки Ч₍₅₎П₍₅₎Т₍₅₎М₍₂₎ (Пасльонові)

8.Набір висаджених на невеликій ділянці рослин, квітки яких у сонячні дні відкриваються та закриваються в певний час. (Квітковий годинник)

Вправа «Вірне та хибне»

1. Суниця лісова – деревна рослина.

2. Родина Лілійні належить до класу Дводольні.

3. Усі дводольні рослини мають стрижневу кореневу систему.

4. Зародок однодольних має одну сім’ядолю.

5. Рослини із класу Дводольні мають сітчасте жилкування.

6. В однодольних рослин листки мають лінійне та дугове жилкування.

7. Рід – найменша таксономічна одиниця.

8. Інша назва покритонасінних – «Квіткові».

Вправа « Хто це?»

1) Переважно дерева.

2) Перші насінні рослини.

3) Ендосперм утворюється внаслідок запліднення центральної клітини зародкового мішка.

4) У результаті запліднення утворюється не тільки зародок, а й ендосперм.

5) Листки зазвичай багаторічні, шкірясті, лінійні, але є й винятки.

6) Запилення — виключно вітром.

7) Від запилення до запліднення минає кілька годин.

8) Характерне подвійне запліднення.

9)Велика різноманітність способів вегетативного розмноження.

Ключі:

Голонасінні 1 2 5 6

Покритонасінні 3, 4, 7, 8, 9

Фронтальне опитування

Вправа

«Бліцтурнір»

Вправа

«Вірне та хибне»

Вправа

« Хто це?»

7.

Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра « Мікрофон» закінчи речення.

« Сьогодні на уроці я повторив…»

« Сьогодні на уроці я зрозумів…»

« Сьогодні на уроці я дізнався…»

« Сьогодні на уроці я навчився…»

Бесіда

8.

Повідомлення домашнього завдання

Параграф § 45 , відповісти на запитання в кінці § 45;

Скласти сенкан «Покритонасінні»

Інструктаж, запис на дошці, у  щоденниках