Урок "Природні зони Євразії"

ДАТА 23.04.2018р.

КЛАС 7-Б клас

УРОК № 56

Інтегрований урок (географія-біологія) на тему: «Природні зони Євразії» з використанням фольклору

Мета уроку: 

навчальна: повторити, розширити та систематизувати знання про природні зони Євразії, охарактеризувати закономірності їх розміщення; пояснити залежність природи материка від особливостей його географічного положення та рельєфу;

розвивальна:  удосконалювати вміння працювати з картами та схемами; формувати вміння зіставляти, аналізувати, робити висновки; формувати науковий світогляд, просторову уяву; розвивати абстрактне мислення;

виховна: сприяти розвитку інтересу до природи свого материка та своєї країни; виховувати любов до природи Землі, її багатств, уміння працювати в колективі.

Тип уроку: вивчення нов.

Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, кліматична карта Євразії, фізична карта Євразії, карта природних зон Євразії, ілюстрації із зображенням представників рослинного й тваринного світу континенту.

Очікувані результати: учні зможуть характеризувати закономірності розміщення природних зон материка; наводити приклади типів ґрунтів, рослинності й тваринного світу Євразії; пояснювати причини різноманітності природи Євразії; позначати і показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

IІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок учнів

Вступна бесіда за запитаннями:

1. Що таке природна зона?
2. Які існують закономірності в розміщенні природних зон Землі?
3. Які природні зони є в Євразії?

Випереджувальне завдання: учні прикріплюють до тієї чи іншої природної зони Євразії підготовлені вдома зображення тварин і рослин та роблять цікаві короткі повідомлення про них.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання».

Поміркуйте, для чого необхідно вивчати природні зони нашої планети.

Вчитель географії нагадала, що географія – це комплекс природничих та суспільних наук, яка вивчає географічну оболонку Землі, закономірності розміщення господарства й населення, розглядає навколишній світ як єдину систему.

Географія об’єднала знання про реальні об’єкти, накопичені різними предметами, зокрема, біологією. Український педагог і психолог Г. Ващенко писав, що «…географія стоїть на межі природного і гуманітарного циклів. Відповідно до цього вона виконує подвійну виховну роль. З одного боку, вона, подібно до історії, допомагає зрозуміти минуле і сучасне нашої Батьківщини та інших країн і, таким чином, виховує патріотизм, а з іншого – знайомить з природою рідного краю, із заняттями населення, і тому вона готує учня до практичної діяльності в майбутньому».

Український фольклор у прислів’ях та приказках описує, характеризує тварин, рослин, що мешкають у різних природних зонах.  Найдавнішими за походженнями є прислів’я про природу, її явища, рослинний і тваринний світ.

Пригадаємо карту природних зон Євразії: вона нагадує яскраво-плямистий килим. «Повний набір» кліматичних поясів Північної півкулі Євразії зумовлює наявність усіх природних зон Землі. На жодному з вивчених раніше материків немає такого різноманіття ґрунтів, рослин та тварин, яке спостерігається в Євразії.

Природні зони Євразії подібні до природних зон Північної Америки, але на найбільшому материку природні зони є більш різноманітні. Найяскравіше це спостерігається в південній частині помірного поясу, де широколисті ліси Західної Європи змінюються лісостепами Прикарпаття, потім степами півдня України, напівпустелями й пустелями Центральної Азії, степами й лісостепами Монголії й нарешті лісами Далекого Сходу.

Вчитель біології зазначила, що ми живемо в цікавий та складний час, коли на багато речей людині треба дивитися по-іншому. У своєму житті ми відкриваємо багато того, що вже було відомо нашим пращурам. Знання, що закодовані у вигляді загадок, прислів’їв, приказок, допомагають запам’ятати народний календар польових робіт, властивості рослин і є засобом розвитку кмітливості, уважності, тямущості, випробовування розумових здібностей учня.

Наголосила на тому, що під час роботи в школі доречно проводити інтегровані уроки, які відображають міжпредметні зв'язки. Метою такої діяльності є:

•         розвиток умінь і навичок (уваги, пам’яті та мови);
•         формування інтересу до географії та біології як предметів;
•         формування творчої пізнавальної активності, самостійності;
•         виховання комунікативної культури учнів;
•         зняття емоційної напруги, що викликана вивченням великої кількості матеріалу, на нервову систему;
•         можливість відчути велич і гармонію природи, залежність людини від природи, спорідненість з нею.

 ІV. Вивчення нового матеріалу

Екскурс по рослинах і тваринах різних природних зон Євразії (загадки, цікавинки; учні називають та на карті показують природні зони поширення рослин та тварин):

1 Поширення Голонасінних рослин:

• «В якім лісі немає листя»

Сосна європейська охороняється в Карпатському заповіднику, державних заповідниках «Кедринський» у Закарпатській і «Яйківський» в Івано-Франківській областях.

Повідомлення першої групи: Сосни є вічнозеленими деревами, які багаті смолою. З сосни добувають тверду смолу, так звану – каніфоль. Каніфоль застосовують для виготовлення лаків та сургучу. Нею ж музиканти натирають смички струнних інструментів. Янтар є давньою скам’янілою смолою. Балтійський бурштин майже на 100 % складається зі смоли сосни.

• «Зимою і літом однакове цвітом»

У Карпатах і Прикарпатті ялину називають смерекою. Саме під цією назвою згадане дерево тут міцно увійшло в народний побут і широко оспіване в народній творчості. Смерека стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат.

       Модрина – це деревинна, фарбувальна, жиро- й ефіроолійна, смолоносна, лікарська, декоративна рослина.

•  «Живе один батько і тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має»

В науковій медицині використовують кору дуба. Вона має в’яжучі й протизапальні властивості. Відвар кори використовують для полоскань у разі стоматитів, ангін, запалення слизової оболонки глотки й гортані, для лікування опіків і в разі отруєнь алкалоїдами й солями важких металів.

Повідомлення другої групи: У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.

2 Поширення Ссавців:

• «Хто влітку гуляє, а зимою спочиває»

В Україні бурий ведмідь водиться в Карпатах. Також поодинокі заходи бурого ведмедя реєструються на півночі Чернігівської та Сумської областей: сюди заходять тварини з невеликої сталої популяції, що існує в Брянських лісах (Росія).

• «Пролетіло на хвості та й сховалося в хворості»

Білка дуже любить лазити по деревах. Вона так само швидко піднімається на дерево, як і спускається вниз головою. Вона добре і прицільно стрибає. Колір хутра залежить від середовища проживання. Довгий пухнатий хвіст слугує білці своєрідним балансиром, а під час стрибка – кермом. Середовище існування: ліс усіх видів, від низовини до гір. У великих мадах і міських парках швидко приручаються і дозволяють себе годувати.

• «Ніс – як у свинки, та колючі щетинки».

Харчується їжак, в основному, комахами та їх личинками, слимаками, равликами, дощовими черв’яками. Їжак дуже ненажерливий, особливо після сплячки: за ніч може з’їсти корму, який дорівнює 1/3 його ваги.

Повідомлення третьої групи: Цікаво відбувається знайомство їжаків з новими запахами. Спочатку звірята пробують предмет на смак - облизують його. При цьому в роті їжака з'являється запашна слина. Але на цьому знайомство не закінчується. Тепер в хід йдуть голки - їжаки труться об предмет з незнайомим запахом. Така поведінка їжаків була помічена при їх знайомстві з сигаретами - їжаки наколювали недопалки на свої голки. Не проходили вони повз і носових хусток, що виділяють запах парфумів, проявляли інтерес до кавових зерен.

3 Переходячи до фольклорного супроводу такої теми, як «Природні зони», доречно звернути увагу на численні прислів’я та приказки, як вони описують і характеризують тварин, що мешкають у різних природних зонах. Про того, хто є «цар звірів», нагадує африканське прислів’я: «Там, де полює лев, навіть леопарди мовчать».

У тропічних водах господарює інший хижак: «Крокодил у воді непереможний», «Навіть маючи повний шлунок, двоє кроодилів битимуться за їжу».

Щоб побачити очевидну географічну приуроченість достатньо навести кілька приказок: «Вовків боятися – в ліс не ходити», «Злий, як піренейський вовк».

Бажання підкреслити розміри тварин і їх користь простежується у приказці: «Без слона й бик великий»

Про верблюда також існує досить відома арабська приказка: «Верблюд – коралель на суші». І справді, він, наче корабель, «пливе» пустелею, то піднімаючись над барханами, то зникаючи під ними. Ця тварина є унікальним помічником людини у суворих умовах пустель і напівпустель.

Коротко, але влучно характеризують прислів’я  та приказки і деяких представників рослинного світу. У мальдівців є прислів’я: «Краще руку відрубати, ніж зрубати кокосову пальму».

Про вічнозелені рослини можна довідатися з китайського прислів’я: «Тільки коли настає холодна пора року, ми дізнаємося, що сосна і кипарис вічнозелені дерева».

У деяких країн той чи інший тип рослинності став своєрідною національною ознакою. Так, ліси настільки характерні для Фінляндії, що в народі кажуть: «Фінляндія без лісу, що ведмідь без шерсті». А в Україні – «Без верби і калини немає України». Про закономірну зміну лісової рослинності з висотою нагадує японське прислів’я: «На вершині високої гори гарного дерева не знайдеш».

 Узагальнюючи вищезазначене, необхідно підкреслити, що встановлення міжпредметних зв’язків між явищами та об’єктами географії та біології дає змогу проводити різноманітні дослідження у сільському господарстві, результати яких застосовувати на практиці, відображати в наукових працях. А також у виборі майбутніх професій,  наприклад, у сферах агрономії, туризму, музеєзнавства, археології. От ландшафтного дизайнера можна назвати ботаніком, флористом, ґрунтознавцем, культурологом, архітектором і художником в одній особі. Він займається озеленінням, організацією садово-паркових насаджень, газонів, гірок, штучних водойм.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.     Позначте на контурній карті мажі помірного поясу та природні зони, які знаходяться в межах даного кліматичного поясу.
2.     За картами атласу та текстом підручника складіть характеристику природних зон Євразії.
3.     Порівняйте набір та розташування природних зон Євразії та Північної Америки.

VI. Підсумки уроку. Рефлексія

 VІI. Домашнє завдання

1.          Опрацювати §§ 51-54 підручника.
2.          Підготувати повідомлення про найвідоміші об’єкти Євразії, віднесені до Світової природної  спадщини  ЮНЕСКО