Урок "Природозаповідання як одна із ефективних форм збереження біорізноманіття"

Урок 16

Для ІІІ курсу                                                                                                                    ______________

Тема: Природозаповідання як одна із ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів. Уявлення про екомережі. Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття

Практична робота: Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета: - сформувати уявлення про біологічне різноманіття видів, указати його категорії,
встановити причини і наслідки деградації біорізноманіття; розглянути основні ка-
тегорії природозаповідання, довести, що охорона і відтворення біорізноманіття
є необхідною умовою підтримання стабільності біосфери;

- формувати вміння працювати в групах, уміння та навички роботи з додатковими літературними та інформаційними джерелами;

- виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Обладнання й матеріали: карта світу та України, ілюстративний матеріал.

Базові поняття та терміни: біорізноманіття, генетичне біорізноманіття, видове біорізноманіття, екосистемне біорізноманіття, деградація біорізноманіття, природозаповідання,
державний заповідник, державний заказник, національний природний парк, дер-
жавний ботанічний сад, державний зоологічний парк, державна пам’ятка при-
роди, державне заповідне урочище, державні парки-пам’ятки садово-паркового
мистецтва, заповідна справа, біоконсервація.

Тип уроку: комбінований урок, урок-конференція.

Методи та прийоми навчання: пояснення з елементами бесіди, демонстрація, практична робота, конференція, кластер, «Продовжи думку», диспут.

Література:

1. Загальна біологія: [Підруч. Для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвт. шк.] / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін. – К.: Генеза, 2000. – 464 с.: іл.
2. Сало Т.О. Загальна біологія: Навч. посібник. – Х.: Гімназія; Країна мрій^тм, 2002. – 196 с.
3. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.В. Дмитрієв, В.І. Підгірний. – Х.: Веста; Вид-во «Ранок», 2008. – 624 с.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1-2 хв.)

Перевірити присутність учнів, налаштувати емоційно.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (4 хв.)

В права «Продовжи думку» (форма проведення — диктант, учитель зачитує початок речення, а учні — продовжують)

• Екологізація— це ….

• Екологізація проводиться з метою ….

• Структурними елементами екологізації можуть бути ….

• Екологічна мережа нашого регіону має такі складові ….

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (5 хв.)

Метод кластер:

Разом з учнями складаємо кластер «Заповідні території»

Учні мають назвати:

- які види заповідних територій існують;

- у чому їх особливість;

- приклади таких територій в Україні.

 ІV. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)

Екосистеми є основними об’єктами природозаповідання, вони формують біогеографічну особливість кожного природного регіону. В межах України існує необхідність у збереженні не тільки унікальних, а й типових екосистем у кожному з природних районів. Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського Криму, Подільського Подністров’я, Товтрового кряжу, Побужжя та ін. Унікальні екосистеми включені до Зеленої книги природи.

М.Д. Гродзинський, П.Г. Шищенко вказують на чотири аспекти трактування ландшафтного різноманіття: ландшафтознавчий, антропічний, біоцентричний і гуманістичний. Ці аспекти взаємодоповнюють один одного і не суперечать один одному.

Ландшафтознавче трактування ландшафтного різноманіття зводиться до визначення кількості типів ландшафтів і кількості їх контурів у межах певної території. Виявлення ареалів максимуму різноманіття територіальної структури ландшафту має особливе значення для виділення мережі природоохоронних територій. За оцінкою П.Г. Шищенка та М.Д. Гродзинського, найбільш різноманітну ландшафтну структуру мають території, де межують ландшафти різних природних зон і різних тектонічних структур.

Антропічне тлумачення ландшафтного різноманіття побудоване на широкому розумінні цього терміна, а саме - інтегративного ландшафту, зміненого і перетвореного людською діяльністю. Сюди відносять слабо змінені природні ландшафти, перетворені агроландшафти,штучно створені селитебні, антропогенно-аквальні, промислові тощо.

Ландшафтно-екологічної оптимізації території можна досягти при гармонійному порівнянні природних і антропогенних ландшафтів у співвідношенні 60 % до 40 % ландшафтної структури. Пошук антропогенного оптимуму полягає в наближенні сучасної структури угідь до традиційних етнічних моделей.

Біоцентричне розуміння ландшафтного різноманіття полягає в тому, що досягнення ландшафтного різноманіття передусім необхідне для забезпечення біотичного. Цей підхід найпродуктивніше розроблений у ландшафтній екології. Згідно з таким підходом, головна причина втрати біотичного різноманіття полягає в ізольованості окремих ділянок рослинного покриву. Тому відновлення біотичного різноманіття в умовах реального ландшафту полягає в поєднанні окремих ділянок із збереженою природною рослинністю в цілісну мережу завдяки формуванню екологічних коридорів. Різноманітність ландшафтної структури з біоцентричних позицій буде тим більшою, чим більше вона має біоцентрів і біокоридорів.

Гуманістичне розуміння ландшафтного біорізноманіття зводиться до трактування ландшафту як природо-культурної цілісності. У такому ракурсі ландшафтне різноманіття охоплює природне, культурне й етнічне середовище. Кожний ландшафт наділений специфічними культурними і етнічними рисами, притаманними традиціям, звичаям і обрядам місцевого населення.

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об'єктів. Заповідна справа - це не тільки збереження і охорона заповідних об’єктів різних рангів. Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань. Зокрема заповідні об’єкти виконують роль природних ядер;

Краснокутський дендропарк (Харківська обл.) - один з найдавніших в Україні денропарків

їм належать важлива ресурсознавча роль, вони формують так званий екологічний каркас території, є центрами екологічного виховання.

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки (мал. 31), зоологічні парки, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їхньої екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Станом на 1.01.2007 р. в Україні налічувалося 4 біосферні, 17 природних заповідників, 17 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, понад 2700 заказників, понад 3000 пам’яток природи, 25 ботанічних садів, 12 зоопарків, 43 дендропарки, 540 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва, 790 заповідних урочищ загальною площею близько 3 млн га.

Упродовж останніх років зросла кількість національних природних парків (до 47 одиниць), а також збільшилися площі під ними, у зв’язку з чим загальна їхня площа становить 1 184 814 га, що сприяло зростанню частки заповідання до 5,7 % території держави.

Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого регіону можливе за умови 10-15 % заповідності його площі. Нарощування кількості заповідних об’єктів не є самоціллю й особливого ефекту не дасть. Необхідно цілеспрямовано формувати екологічні мережі, в яких заповідні території виконуватимуть функції основних структурних елементів.

Аргументи і факти

На сучасному етапі триває процес формування транскордонних елементів національної екомережі. Це, наприклад, перший в Україні Тристоронній Біосферний Заповідник- «Східні Карпати», в який увійшли з українського боку Ужанський НПП (39 159 га) та Надсянський РЛП (19 428 га). З польського боку до нього належать —

Бешадський НП (27 833,68 га) та два ландшафтні парки: Ціснянсько-Ветлінський (46025 га) і Долина Сяну (34 865, 73 га), а із словацького - НП «Полонини» (29 805,05) га. та його буферна зона (10 973, 29 га).

Завершується підготовка матеріалів щодо створення біосферного резервату «Західне Полісся» на кордоні України і Польщі. Район Шацького біосферного резервату (у складі Шацького НПП) є комплексом 22 озер, найбільше з яких - озеро Світязь, мішаних лісів, лук і боліт. На території Польщі до резервату ввійшли Поліський НП і три ландшафтні парки. У 2002 р. білоруська сторона виявила намір приєднатися до створення транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся». Транскордонний біосферний резерват «Дельта Дунаю» був створений на базі  біосферного заповідника «Дунайські плавні» загальною площею 46 402,9 га. Румунський біосферний резерват «Дельта Дунаю» має загальну площу 591 200 га.

Біосферний резерват «Розточчя» пропонується створити на гряді Розточчя, яка перетинає державний кордон України та Польщі. У межах України до резервату ввійдуть природний заповідник «Розточчя», кілька заказників і пам’яток природи та Яворівський НПП площею 7078,6 га.

Проектована міждержавна природоохоронна територія Прип’ять-Стохід з українського боку буде охоплювати існуючий однойменний НПП (44 958 га). З боку Білорусі увійдуть заказники «Радоставський» і «Званець».

Проектований українсько-російський біосферний резерват «Брянські та Старо- гутські ліси» з української сторони буде включати Деснянсько-Старогутський НПП. З боку Росії увійде заповідник «Брянський ліс» (12 168 га), 10 ландшафтних заказників і дві пам'ятки природи.

Уже не перший рік проводяться українсько-молдовські консультації щодо створення спільної природоохоронної території в пониззі Дністра, де з боку України створено НПП «Нижньодністровський» площею 21 311 га.

Перспективним є створення українсько-румунського біосферного резервату «Марамороські гори» площею близько 150 000 га. У Румунії поблизу кордону створений біосферний резерват «Гори Мараморощини».

Перспективною природоохоронною територією у прикордонній українсько- угорській зоні є Притисянська низовина, зокрема басейн р. Латориці.

Практична робота

Тема: Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета: охарактеризувати структуру заповідної мережі регіону та України в цілому; використовуючи статистичну інформацію, провести аналіз особливостей заповідної мережі України; формувати екологічну поведінку та мислення; виховувати науковий світогляд, бережливе ставлення до навколишнього світу.

Робота проходить у вигляді конференції. Учні презентують матеріал про один із заповідників України, регламент 4-5 хв, після чого слухачі мають змогу задати питання доповідачу.

З одночасним виступом доповідачів всі інші заповнюють табличку практичної роботи:

 V. Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок (5-10 хв.)

Екологічна гра «Дилема»

Робота в группах

Вчитель видає картку з дилемою кожній групі для обговорення. Виділяється час для обговорення всередині групи (3–5 хв.). Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою позицію. Вчитель заохочує учнів до дискусії щодо найбільш доцільного
варіанта дій.

Дилема: Туристичне бюро отримало ліцензію на розвиток туристичної діяльності на території, прилеглої до озера з чудовим гірським краєвидом. На вашу думку, які види діяльності будуть найкращими?

Варіанти дій:

1. Територія має бути розвинена, щоб якомога більше людей мали можливість відвідати її та насолоджуватись природним середовищем. Потрібно побудувати готелі та ресторани. Різноманітні атракціони, зокрема водні мотоцикли на озері та лижні траси в горах, приваблюватимуть туристів. (У цьому випадку збільшиться кількість туристів та кількість робочих місць для місцевого населення. Але таке інтенсивне освоєння місцевості може призвести до негативних наслідків: буде більше відходів, шуму тощо. Але ж туристи прагнуть утекти саме від цього?)

2. Села і господарства забезпечуватимуть основу для здійснення туристичної діяльності. На базі місцевих господарств будуть створені пансіонати для відпочинку. Водні види спорту включатимуть вітрильний спорт, греблю на байдарках і каное. Буде підготовлена мережа туристичних маршрутів. (Цей вид туристичної діяльності надає можливість обслуговувати меншу кількість людей. Це може попередити руйнування довкілля, оскільки діяльність не
спричиняє сильного забруднення. Однак місцеве населення може мати плани заробити більше, а для цього потрібна більша кількість туристів.)

3. Туризм базуватиметься на місцевих природних та культурних видатних місцях. Туристи приїжджатимуть, щоб побачити природну красу регіону та дізнатися про історію та традиції місцевого населення. (Цей план припускає розвиток та збереження унікального середовища для туризму. Він забезпечує збереження природних цінностей та місцевого способу життя, від якого він залежить. Однак люди можуть уважати такий відпочинок елітним, а збереження культури може бути лише відносним.)

VI. Домашнє завдання (2-3 хв.)

Ознайомитись із текстом конспекту.

VIІ. Підбиття підсумків уроку (1-2 хв.)

Наявна мережа заповідних об'єктів України охоплює близько 42 % видів рослин і тварин України і незначну частку ландшафтного різноманіття. Тому ідея системного підходу до охорони природи, яка закладена в концепції екомереж, має стати провідною у XXI ст.

Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад:

• «На цьому уроці для мене найважливішим відкриттям було…»

• «Урок важливий, тому що…»

• «Мені сподобалось…»

• «Мені не сподобалось…»