Урок природознавства "Птахи мого краю"

 

 

 

Шершень Світлана Федорівна    педагог - організатор

Наша планета під загрозою зникнення. І винні в цьому не природні катаклізми, а саме людство. Доки люди не почнуть постійно дбати про  її природу на Землі, не навчаться зберігати і розумно використовувати скарби, нічого не зміниться. Тому мета цього проекту – змалечку привчати дітей любити і цінувати рідну природу, платити їй своєю добротою, увагою, дбайливим поводженням.

     

* ознайомитися з птахами , які проживають в нашому краї;

* з’ясувати, які птахи регіону занесені у Червону книгу України;

* прийняти участь у  святі «Птахи наші  друзі» ;

* активізувати бажання дітей допомагати птахам у несприятливу пору року:    виготовити годівнички та підгодовувати пташок;

* підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх необхідно оберігати;

* виховувати у дітей любов до птахів, дбайливе ставлення до пернатих друзів.

•                  Груповий;
•                  інформаційний, ознайомлювальний;
•                  практично-орієнтований;
•                  довготривалий.

1.              допроектна діяльність;
2.              дослідницький;
3.              презентація отриманих результатів.

1.               Формування проектних груп.
2.               Вибір проектними групами завдання.
3.               Визначення проблемного завдання.

а) зібрати та систематизувати інформацію про зимуючих, перелітних птахів  півдня України та пташок, занесених до Червоної книги держави;

б) складання віршів та оповідань ;

в) намалювати малюнки «Птахи мого краю»;

г) виготовлення годівничок;

д) складання народного «пташиного» календаря;

е) підбір загадок та віршів про птахів.

4. Вибір методів дослідження:

а) робота з книгою;

б) робота в Інтернеті;

в) екскурсія;

г) творча лабораторія;

д) консультативна робота.

5. Розробка плану дослідження:

а) збір даних з використанням наукової літератури, Інтернету;

б) аналіз та обробка отриманих даних;

в) екскурсія до лісу;

г) складання віршів та оповідання на задану тему;

д) малювання малюнків про птахів;

е) виготовлення годівничок;

є) ліплення з пластиліну пташок;

ж) підбір загадок, приказок, прислів’їв, легенд, пісень про птахів.

       

1.               Збір даних про перелітних та зимуючих птахів півдня України та пташок, які занесені до Червоної книги України.
2.               Аналіз та оброблення отриманих даних.
3.               Складання віршів та оповідань «Годівничка»
4.               Малювання малюнків «Допомога птахам взимку»,

«Зустрічаємо птахів».

5.               Підбір віршів про пташок;
6.               Виготовлення годівничок та розвішування їх у шкільному саду.
7.               Складання народного «пташиного» календаря.
8.               Ліплення з пластиліну пташок.
9.               Підготовка ілюстрацій зимуючих та перелітних птахів.
10.          Підготовка виставки наукової та дитячої літератури про пташок.
11.          Вивчення весняної заклички птахів.
12.          Виготовлення плакату «Зустрічаємо птахів»
13.          Підготовка запитань для гри «Інтерв’ю»
14.          Оформлення групами колективної творчої роботи у вигляді презентації.
15.          Заготовлення нагород для пошукових груп.

Цей етап проводиться у вигляді години спілкування

«Зимуючі птахи»

 

та народознавчого свята

 «Зустрічаємо птахів»

 (16 березня)

 

 

 

 

Птахи походять від плазунів, але мають більш високу організацію, пов’язану з пристосуванням до повітряного способу життя.

Тіло вкрите пір’ям, що виконує, в основному, три функції:

• забезпечує теплоізоляцію;
• забезпечує обтічність тіла;
• утворює несучі площини.

Кістки скелета у птахів пневматичні, наповнені повітрям, і це полегшує масу птахів у польотів. Серце чотирикамерне, є два кола  кровообігу. Дихання птахів здійснюється за допомогою легень і пов’язаних з ними повітряних міхурів. Краще насичення киснем крові – важливе пристосування до польоту.

Органи травлення побудовані своєрідно. Дзьоб птахів пристосований до різноманітних складних рухів, і , незважаючи на відсутність зубів, це сприяє різноманітності кормів, які використовують птахи. Перетиранню їжі допомагають камінці, що потрапляють до шлунка і відіграють роль жорнів. Висока швидкість перетравлення пов’язана з інтенсивним обміном речовин (температура тіла птахів +42)

Птахи поїдають багато їжі, яка часто складає 50-80% їхньої маси. Особливо це стосується дрібних пташок, які без їжі гинуть через 15 – 30 годин.

З органів чуття найкраще розвинутий зір. Птахи розрізняють усі кольори та їхні відтінки. Гострота зору в них у декілька разів вища, ніж у людини. Поряд із зором важливим органом орієнтації і спілкування є слух.

 

 

 зозуля, дятел, жайворон польовий, горобці, крук, сорока,

ворона сіра, грак, синиця, ластівка, сова, орел білий, лелека,

бусол, зяблик, голуб, шишкар, дрізд, повзик, куріпка, журавлі,

чаплі, качки, гуси, зяблик.

 

 

 

 

 

 

Птахи – санітари лісу і саду. Вони поїдають комах, різних гризунів. Шпаки за день приносять до гнізда близько 800 комах. Сова за день знищує 6 мишей. Сім’я шпаків за день знищує 350 гусениць, жуків та равликів, а ластівка за літо знищує близько мільйона різних шкідливих комах. Синиця за день з’їдає 400 шкідливих комах).

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Про те, що синиця дуже корисний птах, відомо лю­дині ще з давніх - давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного лов­ця комах». Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб приваб­лювати синицю у сади, слід вивішувати їжу для них. Си­ниці починають гніздування рано навесні. Тому дуплян­ки для них розвідують з осені. Спочатку птахи ховаються в них від морозу, а потім залишаються і виводять пташе­нят з настанням пори гніздування.

Синички, хоча і тримаються поблизу людини, свої гнізда часто будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджені дуже старанно: вимощують порож­нину дупла або щілини в стіні будинку сухим мохом, су­хою травою і листям, але саму середину гнізда, куди са­мочка відкладає маленькі, білі, з рожевими цяточками яєчка (їх буває 10—12), вимощують ніжним пір'ячком і шерстю тварин. За літо синичка встигає вивести 2 по­коління пташенят. Таким чином, можна підкреслити, що синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

                        Бережіть цих чудових пташок!

                                     

 

 

Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зе­лене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний, конічний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий (8—14 см), завжди змочений липкою слиною. Це в дятлів найбільш чутливий орган дотику. Ним вони добувають з-під кори і навіть з дере­вини комах та їх личинок. За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираю­чись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швид­ко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з скла­деними крилами.

 

Вона чорна, лише шия, щоки в неї світло-сірі та черево тем­но-сіре. Дзьоб товстий. Живиться галка переважно комахами, якими й вигодовує пташенят. Особливо корисна вона поблизу населених пунктів, де знищує багато шкідників у садах і на городах. В деяких населе­них пунктах галка буває майже єдиним видом птахів, що знищує хрущів у зелених насаджен­нях. Галки визбирують багато черв'яків, лялечок жуків та інших комах під час оранки. Восени вони збираються у великі зграї, іноді разом з граками і мандрують по полях в пошуках їжі

                                     

З'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за гороб­ця (вага 32—34 г). Має чорний корот­кий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить наряд­ні взимку. Вони червоногруді, з чор­ною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям. В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та брунь­ки дерев.                               

                                                                  

 

За розмірами трохи більший за снігура (вага 43— 57 г). Нижня і верхня щелепи дзьоба загнуті і їх кінчики перехрещуються між собою. Крила довгі, хвіст порівняно короткий, з вирізкою, ноги міцні, короткі. Забарвлення старих самців яскраво-черво­не, крила і хвіст бурі. Самки забарвлені в сіру­ватий та зеленувато-жовтий, а молоді птахи бурий колір. Шишкар живиться насінням хвойних дерев, яке майстерно витягає з шишок.

 

 

Ворона сіра, або ґава — добре відомий усім птах. За будовою тіла вона нагадує крука, але менша за нього (вага 500—700 г). Голова, горло, крила, хвіст, дзьоб і ноги чорні, решта оперення сіре. Ворона живиться комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, коли знищує яйця і пташенят як комахоїдних, так і мисливських птахів, напа­дає на домашніх курчат, поїдає насіння на посівах. У зв'язку з цим її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь. Відомо, що ворона разом з галками та граками під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників.

Має чорно-біле строка­те оперення, довгий східчастий хвіст. Сорока всеїдний птах. Живиться різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злако­вих культур. Але там, де сорок багато, вони шко­дять, знищуючи багато пташенят як диких так і свійських птахів. Коли пташенята підростуть со­рока починає полювати за мишовидними гризу­нами та комахами і знову стає дуже корисним птахом. Взимку знаходить корм і на смітниках.

 

 

 

 

На землі білосніжна корона,

Біле все, лише чорна... (ворона).

 

Вже безлисте гілля, наче палка,

А на ньому сидить сонна... (галка).

 

На тополі високо-високо

Стрекотить білобока... (сорока).

 

От було б менше снігу, якби

Були б ситі усі... (голуби).

 

А ось тут на малім деревці,

Ніби кульки сидять... (горобці).

 

Все замерзло, немає водички.

Між гілками літають... (синички).

 

В пору цю їсти пташечка хоче,

Он на дереві дятел... (стукоче).

 

З-під кори добуває личинки,

Все ж їда для малої... (пташинки)

 

Все поснуло: жук, муха, комар,

А в ялинах — господар... (шишкар).

 

З шишок від добуває зернятка,

Будуть ситі його... (пташенятка).

Десь здалеку доноситься стук,

То горіха роздовбує... (крук).

 

Ліс шумить і хурделиця ойка,

Між гілками з'явилася... (сойка).

 

В теплий край ці пташки не літають,

Зиму тут вони всі... (зустрічають).

 

На берізці на гіллі вгорі

Кольорові сидять... (снігурі).

 

А омелюхів зграйка ось тут

Горобину червону... (клюють).

 

Десь у лісі, немов у дворі,

Ходять красеники... (глухарі).

 

Зараз стужа, мороз і зима.

Корму доброго птахам... (нема).

 

Та у вирій вони не літають,

Вони мужньо тут зиму... (стрічають).

 

Над усе вони люблять свій край,

То ж пташині ти... (допомагай).

                *Веселики на крилі весну принесли

       * Де лелека водиться, там щастя родиться.

        * Де багато пташок, там нема комашок

* Ранні пташки росу п'ють,   а пізні слізки ллють

* Пташка красна пір’ям, а людина знанням

* Як боїшся горобців, то не сій проса

* Не літай вороно у чужі хороми

            *  Дурний той лелека, якому гніздо своє не миле

* Старого горобця на полові не обдуриш

* Ластівка день починає, а соловей кінчає

* Зозуля житнім колоском удавилася

* Сказано: велика птиця горобець

         *По дев'ятім березні лелека в гнізді. 

          * Хай тебе курка вбрикне

* Восени й горобець багатий

* Ластівки низько літають – дощ обіцяють

* Кури у землі купаються – на негоду

* Гуска ховає дзьоб під крило – на мороз

* Зозуля стала кувати  - морозу більше не бувати

* Снігур цвірінькає під вікном – на відлигу

        *Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна    
           осінь.

 

 

 

Убгол (голуб)

 

ронаво (ворона)
 

лекале (лелека)

 

нисичка (синичка)
 

росока (сорока)

 

льражуве (журавель)
 

роцьбего (горобець)

 

телдя (дятел)

 

білень (лебідь)

тікаслав (ластівка)

какач (качка)

ристж (стриж)

ксагу (гусак)

ляпча (чапля)

здірд (дрізд)

кашишр (шишкар)

          

 

Першим я приніс весну, пробудив усе від сну

Заспіваю під вікном, бо зовуть мене

(шпаком)

 

Усі в блакитнім піджаку, рожевій сорочці.

У нас зимою по саду, гуляють по снігу

(снігурі)

 

Фартушок жовтенький, голосок тоненький,

Ця пташка невеличка, називається

(синичка)

 

Вірно людям я служу, їм дерева сторожу

дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю

(дятел)

В мене є великий хист, я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди люблять слухати всі люди.

(Соловей).

 

Хоче – прямо полетить, хоче – у повітрі висить.

Каменюкою падає з висоти. А в полях співає пісні.

(Жайворонок).

 

Скажіть, малята, що воно за птиця? Все життя співати в півня вчиться.

Але й досі знає вона всього лиш половину пісеньки його.

(Зозуля).

 

Швидко птах цей скрізь літає, безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо своє будує, тільки в нас він не зимує.

(Ластівка).

 

Гриць дивується, питає: що за пташка так співає?

Як горобчик, цвірінчить, мов сорока скрекотить,

А ще інколи бува, що кричить немов сова!

Хто ж виспівує отак? Та тож так співає…

(Шпак)

 

Двічі родився, в школі не вчився, а години знає.

(Півень)
Привітала нас піснями із весною
І живе з нами під стріхою одною.
(Ластівка)
* * *
Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.
(Горобець)
* * *
Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати…
(Шпак)
* * * 
Стрекотуха білобока
Звуть усі її …
(Сорока)
* * * 
Біла латка,
Чорна латка
По дереву скаче.
(Сорока)
* * * 
Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто там стукає: тук-тук?
(Дятел)

* * *
Сам вечірньої години
Заховався в кущ малини.
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про значення птахів у природі та житті людини; довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів; виховувати у дітей повагу та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації зимуючих птахів, дитячі малюнки, пташині годівнички, виставка книг про птахів, записи «голоси» птахів.

 

Хід заняття:

I. Повідомленя теми і мети заняття.

Учитель. Діти, куди ми потрапили? Прислухайтесь. Що це? (Звучать голоси пташок.) Яка пора року на вулицях нашого міста? (Голоси птахів стихають.)

• Чому вони стихли? Що сталося? Куди поді­лися пташки? Чому?
• Чи всі пташки відлетіли в теплі краї?
• Діти, пригадайте, яких птахів  ви знаєте? (Лелеку,   перепілку,   шпака...)   А   ще?   (Соловейка,журавля...) А горлицю, дрозда, мухоловку не забу­ли? Та хіба всіх пригадаєш? Он тільки на Україні їх 360 видів! А всього на Землі 8600.

Сьогодні  ми  говоритимемо  про  птахів,  які зимують у нас. .А ось і вони.

До нас сьогодні завітали гості. Це птахи, які залишилися у нас зимувати.

1-й учень

Гуляють білі сніговиці,

Тріщить мороз,

гудуть вітри.

Сидять зажурені синиці,

І повзики, і снігурі.

2-й учень

Зима-зима. Не те, що влітку —

Біліє далеч снігова,

І на малесеньку чечітку

Колючий острах навіва.

Дзьобатий дятел працьовито

У кору стука — не дріма.

Але тепер йому не літо —

           Кругом зима. Кругом зима!

3-й учень

А сніг лежить, а вітер злиться.

І навіть щиглик на біду,

Хоч звичка в нього — бадьориться,

Притих під кущиком в саду.

4-й учень

Сніжинки білі — не комахи,

А ковдра біла — не тепло,

І повели розмову птахи

Про те, що буде, що було.

 

II. Основна частина.

Учитель. Послухаймо, що цікавого вони нам роз­кажуть. Перший наш гість — Синичка. А тепер, Синичко, розкажи, як тобі живеться.

Синичка:

Скільки тут пташок співало,

Веселилося щодня,

Коли сонце пригрівало

І літала комашня,

Кожний кущик, кожну гілку

Обсідали залюбки,

Щоб не шкодили ніскільки

їм зажерливі жуки.

Сили в крильцях не жаліла

Кожна пташка — ой, люлі!

І комах, і гусінь їла

На зеленому гіллі.

Я одна, тоді, бувало,

Не хвалюся задарма,

За добу комах з'їдала,

Скільки важила сама.

А тепер кругом зима —

Ні комашечки нема.

Учитель. А ось і другий гість. Він вам добре зна­йомий. Хто це? (Дятел) Як тобі, Дятле, живеться взимку?

Дятел:

Ой було, було, було —

Всюди зелено було.

Хто працює, а не спить,

Досхочу міг їсти й пить.

Пробудився на зорі —

Застрибав по корі,

Де сховався жучок,

Короїд, черв'ячок...

Лиш прицілився — стук-стук! —

І вже у дзьобі жук.

А тепер кругом зима,

їжі доброї нема!

      Учитель. Веселий і безтурботний Горобчик з'явився тут.

Горобчик:

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджаках.

Сидіти їм під стріхами,

Шукати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна.

Ви хліба накришили б нам,

Посипали пшона.

Горобчики наїлися

І наче у теплінь

Всі радо розлетілися —

Цвірінь, цвірінь, цвірінь!

                              Сорока: І мене діти взимку біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока

В садку білобока

Веселої вдачі

Навприсядки скаче.

Де, Вороно-Каркароно,

Ти була?

Що, Вороно-Каркароно,

Принесла?

Ворона:

Я проснулась, стрепенулась

І кар-кар!

На воронячий зібралась я базар,

Рано-рано прилетіла до струмка,

Покружляла, покружляла я вгорі,

Горобців порозганяла у дворі.

1-й учень

А пташкам маленьким де їсти узяти,

Як снігом весь світ замело?

В них лапки маленькі.

Як сніг розгрібати?

Як знати, де зерня було?

2-й учень

Тепер нам пора про пташину подбати,

Від голоду уберегти.

Для неї годівнички малі змайструвати

І крихти туди принести.

3-й учень

Бо ж ми у теплі і в достатку живемо,

І нам не страшні холоди.

А крихтами хліба ми пташку спасемо

Від голоду і від біди.

Учитель. Ось ми і дізналися, які пташки зимують у нас. І я дуже рада, що всі ви, діти, потурбувалися про них, виготовили найрізноманітніші годівнички, у які насипатимете різний корм для пташок, щоб вони успішно перезимували. А якого корму потре­бують пташки?

1-й учень. Синичкам можна давати різну крупу, насіння соняшника і гарбуза, а також свіже несолене сало.

2-й учень. Для інших пташок згодяться пшоно, крихти білого хліба і каша, а також дрібно нарі­зані яблука.

3-й учень. А ще можна покласти в годівничку і різне насіння з квітів та трав.

4-й учень. Що б ви туди не насипали, не забувайте, що годівнички до вечора опустіють, тому зранку не забудьте принести корму знову.

1-й учень. Зате навесні ваш садок, навіть те одне деревце, що під вашим віконцем, зацвіте і заспіває веселим щебетом пташок. Його не вразить ані попе­лиця, ані гусінь, ані інші шкідники, адже пташки, про яких ви подбали, не забудуть про ваше тепло і добре серце.

2-й учень

Ми зробили годівнички

Для горобчика й синички.

Корму також принесли,

Щоб голодні не були.

Крихти хліба і жовток,

Ще насіннячка й сирок.

Ще пшонця їм повну жменьку

І горішків чималенько.

От пташки як налетіли,

Мабуть, дуже зголодніли!

Все склювали і наїлись

Та на кущиках розсілись.

З радості защебетали — Так «спасибі» нам сказали.

Учитель. А зараз настав час для демонстрації наших годівничок.

(Кожна дитина підходить до тієї годівнички, яку вона вигото­вила, і розповідає про те, як це вона це робила і хто їй допо­магав.)

III. Підведення підсумку.

Учитель:

•                    Яких зимуючих птахів ви спостерігали в нашій місцевості?
•                    Чому вони не полетіли до теплих країв?
•                    Які можна зробити годівниці для птахів?
•                    Які птахи прилітають до годівниць?
•                    Який корм краще поїдають?
•                    Яке правило ви засвоїли при підгодівлі птахів?
•                    Чим віддячують птахи?

Отже, ви для себе зробили висновок: кожен, хто лю­бить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди охороняти птахів, сте­жити за тим, щоб ніхто не кривдив їх, не забирав яєчок, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони гніздяться!

  Діти вивішують годівнички на подвір'ї школи і насипають корм для птахів.

 

 

 

Дві сороки білобоки

Оселились недалеко

Дуже люблять намиста, сережки

Наші нові сусідки сороки

 

Коштовності коли знайдуть

То в своє гніздо несуть

Цілий день вони літають

І новини все збирають

 

Кожен день усе кричать

І новини сповіщають

І без радіо звісток

Чуєм сотні ми пліток.

 

Блищик Петро  учень 6 класу