Урок "Прислівник. Тренувальні вправи"

Тема уроку.       Прислівник. Тренувальні вправи

Мета уроку.      Узагальнити  й систематизувати знання учнів про прислівник як самостійну частину мови та його ступені порівняння, формувати вміння розпізнавати різні за значенням прислівники в текстах, правильно використовувати їх; розвивати мовленнєву культуру, логічне мислення, творчу уяву; сприяти формуванню ціннісного ставлення до природи рідного краю.

Обладнання.    Опорний конспект “Прислівник”, текстовий матеріал, картки з індивідуальними завданнями.

Тип уроку.      Урок узагальнення і систематизації знань.

Епіграф.                                                             Природа – мудра.

Все створила мовчки

             (Ліна Костенко). 

Хід уроку

І. Організація класу.

Вступне слово вчителя (Тихо звучить музика).

• М. Рильський писав: “Ботаніки кажуть: барвисті весняні квіти приваблюють бджіл та інших комах, які й сприяють опиленню… Ну, а багряні осики, золоті клени, ясно-жовті берези, бронзові дуби, всі розкішні фарби осіннього лісу – кого й для чого вони приваблюють?”.

Спробуймо замислитись. Скоро настане зима з тріскучими морозами, білосніжними заметілями, Різдвяними святами… Проте ви ще добре пам’ятаєте барвисту красу, що милувала око в жовтні, щедрі дари садів і полів, якими порадував нас вересень, останні теплі дні листопада… Тож, вивчаючи тему “Прислівник”, влаштуємо ще й прощання з осінню і нехай лейтмотивом його будуть слова Ліни Костенко: “Природа – мудра Все створила мовчки”.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель – А зараз перевіримо, як ви засвоїли тему “Прислівник”. Фронтальне опитування.

• Дати визначення прислівника. Чим відрізняється прислівник від інших частин мови?
• Які значення виражають прислівники?
• Які морфологічні ознаки мають прислівники?
• З якими частинами мови співвідносяться прислівники?
• На які групи прислівники поділяються за значенням?
• Які прислівники мають ступені порівняння?
• Які є найпоширеніші способи утворення прислівників?

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель – Отже, тема нашого уроку “Прислівник. Тренувальні вправи”.

Знати: визначення прислівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, ступені порівняння прислівників, способи їх творення.

Уміти: розрізняти прислівник у реченні, ставити до нього питання, визначати його морфологічні ознаки і синтаксичну роль, утворювати ступені порівняння прислівників, складати лінгвістичні повідомлення на основі набутих знань, складати речення, використовуючи форми ступенів порівняння прислівників, утворювати прислівники від різних частин мови.

Ваше завдання: осмислити увесь матеріал і показати, як ви практично оволоділи знаннями з теми “Прислівник”.

IV.Тренувальні вправи.

1.Робота з текстом. Виділення прислівників.

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце сходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях, та осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна  було б подумати, що на дворі не бабине, а справдішнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь…

• Назвіть твір та його автора. Визначте тип і стиль мовлення; який заголовок тексту можна дати; яка тема, головна думка тексту?

(Повість І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”; опис, виконаний у художньому стилі. Тема – опис теплого сонячного осіннього дня, головна думка – змалювання краси бабиного літа. Можливі заголовки: “Осінній день”, “Бабине літо”).

1 гр. – Виписати останнє речення і зробити синтаксичний розбір. На основі перших шести речень визначити синтаксичну роль прислівника, пояснити орфограму в слові промінням.

2 гр. – Знайти художні засоби в тексті та пояснити доцільність використання їх. Виділені слова виписати, зробити словотвірний розбір, вказати, до якої частини мови належать.

    (Автор використав такі художні засоби: епітети – ясний, сонячний (день), тихий (вечір); порівняння – синіло, як літом; лист зеленів, як влітку; метафори – суша стояла; сонце сходило, припікало; вітер ворушився; миготіло марево. Вони увиразнюють текст, допомагають розкрити тему і головну думку).

    Влітку              літо – префіксально-суфіксальний спосіб творення

    Надворі             двір – префіксально-суфіксальний спосіб творення

3 гр. – Виписати з тексту прислівники. Усно поставити до них питання, визначити розряд за значенням. Зробити морфологічний розбір слова теплий.

     (Місце дії (надворі), спосіб дії (низько, добре, ледве), час дії (літом, влітку). Крім того, прислівники низько, добре – метафори, влітку – порівняння. У реченнях прислівники виконують роль обставини. Теплий – прикметник, початкова форма – теплий, якісний, чол. рід, одн., Н.в., повна форма, група тверда, означення).

Вчитель – Прочитайте текст, оминаючи прислівники, визначте їх роль в тексті.

    (Без прислівників текст може існувати, але він збідниться: не буде конкретної вказівки на те, де й коли відбуваються події).

     Лексичне значення слова марево – зорове атмосферне явище у вигляді уявних зображень наземних предметів, міст тощо, міраж, видіння, витвір уяви, примара, химера, видіння, фата моргана, густий туман.

2.Давайте пригадаємо відомості про ступені порівняння прислівника.

Ситуація

1 гр. – Уявіть себе вчителем. Як би ви пояснили учням граматичний матеріал з теми “Ступені порівняння прислівників”.

2 гр. – Допоможіть своїм друзям утворити прислівники вищого ступеня складеної форми.

    Важко. Старий сад наче скам’янів. Важко гупнуло на землю яблуко – і тиша…

    Сміливо. Ліс прощально шумить і ронить яскраво пожовкле листя під ноги. Правдиво.

3 гр. – Чи від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння? Доведіть, використавши запропоновані слова.

   Легко, холодно, сюди, по-господарському, швидко, спокійно, наперекір.

   Отже, чи від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння.

1. Виконання морфологічного розбору прислівника.

Земля найкраще пахне восени.

Найкраще – прислівник, найвищий ступінь порівняння, преф. – най, обставина, озн. спосіб дії.

Надворі – прислівник, префіксально- суфіксальний спосіб творення,  обст., озн. місце дії.

2. Творча робота.

1 гр. – Написати твір-мініатюру, використовуючи опорні слова: осінь, відлітають журливо, похмуро світить, осипається повільно, холодно, сумно курличуть.

2 -3 гр. – Скласти діалог – прощання з осінню, подякувати їй за щедрі дари полів, красу осіннього лісу, за “двори у хуртовині айстр”.

3. Редагування речень. Виправте неправильні прислівникові форми.

Вечером не горять фанарі.

Пройдете пішком два квартала.

Мені неудобно сидіть.

Каса робить круглосуточно.

4. Пригадайте, що таке фразеологізм.

1 гр. – До прислівників доберіть фразеологізми.

Багато – (кури не клюють, хоч греблю гати).

Наодинці – (сам на сам).

Дотла – (до останньої нитки).

2 гр. – Доберіть до фразеологізмів прислівники та антоніми до них.

Як кіт наплакав - (мало, трохи (багато)).

На весь голос – голосно (тихо).

3 гр. – Передайте одним словом кожне зі сполучень.

З почуттям подяки, з готовністю віддячити за послугу (вдячно).

Охоче, із задоволенням і любов’ю до якого-небудь заняття               (залюбки).

Робити щось з найвищою якістю (блискуче, майстерно).

5. Кросворд “Заповни клітинки”.

Впишіть у порожні клітинки першої фігури антоніми до поданих нижче прислівників.

1. Мало. 2. Раніш. 3. Всерйоз. 4. Дешево. 5. Уночі. 6. Вірно. 7. Влітку.

V.Підсумок уроку.

Вчитель – Повернемося до епіграфа нашого уроку як підсумку того, що було зроблено. Виділіть в реченні прислівник, визначте групу за значенням. Яка головна думка слів Л. Костенко? До чого закликає?

(Мабуть, щоб і ми були мудрими у відношенні до природи – берегли, шанували її).

Вчитель – Що ми з вами повторили? Чому навчилися на уроці? Для чого нам потрібне вивчення прислівника?

(Учні формулюють цілі уроку, визначають, що вони повинні знати і уміти).

VI.Домашнє завдання.

Вч. – Діти, ви всі сьогодні добре попрацювали на уроці, але робили окремі помилки у визначенні прислівника. Тому слід повторити відомості про прислівник, його розряди за значенням, способи творення. Запишіть домашнє завдання.

1 гр.– Скласти діалог – прощання з осінню, подякувати їй за щедрі дари полів, красу осіннього лісу, за «двори у хуртовині айстр».

2-3 гр. – Скласти казку або кілька загадок про осінь, вживаючи прислівники.

Додаток 1

Додаток  2

Лист самоконтролю

Додаток 3

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло як літом. Сонце сходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах вже пожовтіла, але на тополях, та осокорах лист зеленів, наче влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна  було б подумать, що на дворі не бабине, а справдішнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь…

Завдання

Виписати з тексту прислівники. Усно поставити до них питання, визначити розряд за значенням. Зробити морфологічний розбір слова теплий.

Додаток 4

Виразно прочитати поезію. Намалювати словесну картину до тексту, визначити спосіб творення виділеного слова.

 В далечінь холодну без жалю за літом

Синьоока осінь їде навмання

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер,

Пелюстки печальні й розкида кругом

Скрізь якась покора в тишині розлита,

І берізка гола мерзне за вікном

                                            (В. Сюсюра).