Урок "Прийменник як частина мови"
Тема. Прийменник як частина мови
Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову мову, його граматичне значення ; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники в тексті, їх характеризувати (визначати смислові відношення, на які вони вказують); виховувати інтерес до творчості Т. Г. Шевченка.
Міжпредметні зв’язки: зв’язок з літературою.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційно – вступна частина.
1. Слово вчителя (вірш Д. Білоуса «Злитки золоті»)
Чи ти задумувавсь, відкіль
оті у нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове —
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі,—
ім'я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну а візьмімо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику —
предмету якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
замінювать числівник і прикметник.)
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже; скромну роль я маю,
але слова я в мові сполучаю.
І частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в Інтересах мови
і так і ні де треба я скажу.
А вигук може пролунать, як дзвін,
у мові, мабуть, найщиріший він!
«Ура! — гукнеш ти друзям неодмінно.—
Сьогодні з мови я дістав «відмінно»!»
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.
Це за любов найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ!
2. Розумова розминка («карусель» запитань і відповідей)
Якої частини мови автор не називає?
Які частини мови ми вже з вами вивчили?
Чому вони називаються самостійними?
Скільки ж ї службових частин мови?
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Перед нами постають такі завдання:
- Захист групових проєктів.
- Виконання системи вправ.
ІІІ. Захист проєктів.
- Проєкт 1 «Незвичайні ліліпути»
Учні. Свій проєкт ми назвали «Незвичайні ліліпути». На це нас наштовхнула розповідь про частини мови професора, члена – кореспондента АН України Івана Романовича Вихованця, який так сказав про прийменники: «Завдання слів у, на, від, під і подібних – допомагати більшим словам поєднуватися. Вони гвинтики, за допомогою яких скріплюються слова. Без службових слів ніяк не обійтись. За їх допомогою повнозначні точно і безпомилково входять у речення. Це все мовиться для того, щоб у вас не складалося нешанобливе ставлення до маленьких слів.
Їх небагато. Та роботи вистачає. Тому бігають ліліпути з речення в речення, щоб допомогти словам – гуліверам. Вони, немов мурашки, працьовиті».
Щоб підтвердити, що ці слова – ліліпути необхідні в нашій мові, ми зробили невеличкий експеримент – з вірша Т. Шевченка «Вітер з гаєм розмовляє …» вилучили прийменники. Ось що у нас вийшло:
Вітер гаєм розмовляє.
Шепче осикою;
Пливе човен Дунаю
Один водою…
Як бачимо, що порушуються і граматичний, і смисловий зв’язок.
- «Запам’ятаймо» (робота зі схемою)
Не виступає в ролі
членів речення Разом з іменниками, числів-
никами або займенниками
Незмінна службова Прийменник як у формі непрямих відмінків
частина мови частина мови указує на об’єкт дії, напрям,
час, місце, причину, мету та
інші значення
Виражає залежність іменника, числівника
і займенника від інших слів у словосполученні
і реченні
- Творче спостереження з елементами аналізу (записати речення, довести, що вони є текстом; визначити тему, головну думку; знайти прийменники, пояснити, з якою частиною мови поєднуються)
«Кобзар» належить до тих дуже небагатьох книг в історії людства, яким суджене безсмертя. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання.
- Проєкт 2 «У слові Тараса»
Метою цього проєкту було дослідити смислові відношення прийменників у пейзажній ліриці Т. Шевченка. Нами опрацьовано такі поезії: «Зоре моя вечірняя», «Тече вода з-під явора», «Тополя» (уривок), «Причинна» (уривок).
Кобзар у цих творах використовує більшість прийменників, які разом із самостійними частинами мови у формі непрямих відмінків вказують на місце дії: «зійди над горою…», «поговорим …в неволі…», «за горою сонечко сідає», «над самою водою…похилилась» («Зоре моя вечірняя»); «тече вода з-під явора», «тече…яром на долину, пишається над водою», «тече вода із-за гаю», «тече...попід горою», «хлюпочуться…поміж осокою («Тече вода з-під явора»); «по діброві вітер віє», «гуляє по полю», «край дороги гне тополю до самого долу», «сяде на могилі», «на чужині гине» («Тополя»); «човен в синім морі», «сичі в гаю перекликались» («Причинна»).
Рідше вживає прийменники, що вказують на об’єкт дії, а також на час: «Поговорим…з тобою», «у Дніпра позичає», «качечка випливає з качуром», «чабан…з сопілкою сяде», «і блідий місяць на ту пору»,
- Робота в групах (складання прислів’їв про Т. Шевченка, визначення в них прийменників, їх смислових відтінків)
Шевченкова зоря на весь світ сія.
Шевченків «Кобзар» для народу великий дар.
Шевченко за народ переживав, бо з народу сам походжав.
Шевченко народ захищав, а про себе забував.
У наш час вічно житиме Тарас.
- Проєкт «Нерозлучні друзі»
Перед нами стояло завдання – визначити, з якими відмінками вживаються прийменники. Виконати це завдання нам допомогла праця Івана Вихованця «Прийменники і відмінки», де зазначається, що «у граматичних формах іменника співіснують відмінки і прийменники. Колись місцевий відмінок вживався без прийменників. Вживався, поки вистачало сил. Йому на допомогу поспішив прийменник. Ось у парі місцевий відмінок із прийменниками в, на, по, при, о стали нерозлучними друзями.
В українській мові є гордовиті відмінки, які не бажають допомоги прийменників, виконують граматичну працю у реченні самі. Це називний відмінок і клична форма.
А родовий, давальний, знахідний і орудний відмінки не вередують. Тому вони можуть самі виражати граматичні значення або поєднуватись із прийменниками.
Із знахідним відмінком уживається двадцять вісім прийменників: скрізь, поза, понад, попід, проміж, зважаючи на, з огляду на, у відповідь на, виключаючи та ін.
Не обійшли прийменники й орудного відмінка. Орудний поєднується з прийменниками за, між, поза, проміж, вслід за, згідно з, нарівні з, одночасно з, побіч з, порівняно з, поруч з, разом з, слідом за, у зв’язку з.
Родовий відмінок вживається з найбільшою кількістю прийменників. Це і замість, задля, з-над, з-перед, з-поміж, з-серед, із-за, побіля, поміж, посеред, всередині, під час, у напрямку…
Залишається серед прийменникових відмінків чотири полюси. Два полюси за віком – місцевий і давальний. Місцевий відмінок, найстарший за віком, уже й не може без прийменників пересуватися. Прийменники жаліють його, виконують замість нього роботу, а місцевий безпорадно подивиться на них і вдячно усміхається, Наймолодший за віком прийменниковий відмінок – давальний. Ще є два полюси за кількістю прийменників – місцевий і родовий відмінки. Місцевий має найменшу кількість прийменників, а родовий – найбільшу. Ось так співіснують прийменники і відмінки».
- Гра «Ерудит» (пригадати вивчені твори Т. Г, Шевченка, записати 2 -3 рядки, у яких вжиті прийменники; визначити, з якими відмінками вони співіснують)
- Рубрика «Це цікаво»
Абсолютним чемпіоном за кількістю прийменників є родовий відмінок: у нього понад сто п’ятдесят прийменників.
ІY.Рефлексія
- Підсумкове слово вчителя.
- «Мікрофон» (продовжити речення «На сьогоднішньому уроці дізналася (дізнався), що…»)
Y. Альтернативне домашнє завдання
1. Параграф підручника 42, вправа 436.
2. Написати мінітвір «Слово Тараса – наша зброя і окраса», підкреслити в ньому прийменники.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку