Урок "Прийменник як службова частина мови"

Українська мова 7 клас

Тема:    Прийменник як службова частина мови.

Мета: Поглибити знання учнів про службові частини мови, зокрема про прийменник, формувати в них уміння розпізнавати прийменники в реченні і відрізняти їх від префіксів; виховувати в учнів любов до природи.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Обладнання: Українська мова: Підручник, таблиця „Типи прийменників”, ілюстрації.

Перебіг уроку

І. Мотивація навчання школярів.

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда.

Давайте подивимось на ці два речення.

Іду по весняному саду.

 По-весняному буяє природа.

Завдання: порівняти  співзвучні слова. Визначити до яких частин мови вони належать.

Отже, „по” – це в першому випадку прийменник, а в другому – префікс.

Давайте тепер з’ясуємо, чому прийменник має таку назву.

Прийменник = при іменах

при = приналежність.

Прийменник здебільшого стоїть при іменнику, звідси і назва.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Завдання. Усно виконати вправу 240 (сторінка 82). Замість крапок вставити пропущені прийменники, з’ясувати їх функцію у тексті.

На Десні

Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі на пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка.

Отже, прийменник виражає залежність іменника, прикметника, займенника, числівника від інших слів у реченні.

Давайте спробуємо дати визначення прийменнику як частині мови.

Прийменник – це незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменних частин мови від інших слів у словосполученні і реченні.

2. Завдання. Виписати з речень прийменники разом із словами, до яких вони належать, визначити відмінок іменника, значення прийменника.

Від березневих дощів земля квітне. (причина)

Ні в березні води, ні в квітні трави. (час)

Березень сухий, а мокрий май – буде на столі каша і каравай. (місце)

3. Слово вчителя.

За народним календарем наближається свято Хоми Весногрія (6 березня). Вважалося, що в цей день весна приходить до дверей, тому і казали: „Прийшов Хома, зими нема”.

4. „Хвилина відпочинку”.

Діти, чи пам’ятаєте ви, як називалися пісні, які співав народ, щоб закликати весну? (веснянки).

Завдання: заповнити це слово прийменниками.

5. Завдання. Розглянути на дошці таблицю "Прийменники" , з’ясувати їх різновиди.

За будовою:

1. Прості – в, до, під ...
2. Складні – поміж, попід, із-за ...
3. Складені – під час, за винятком, одночасно з ...

За походженням:

1. Непохідні (прості, спосіб творення не визначається – у, до, через, без ...).
2. Похідні (ті, які утворилися:

а) з двох прийменників – попід, поміж, з-над ...

б) прийменник + інша частина мови – за винятком, поруч з ...

в) перехід однієї частини мови в іншу – коло, край, близько ...).

6. Завдання: скласти речення, щоб в одному випадку „край” був іменником, а в іншому прийменником.

1) Я люблю наш рідний край.

2) Край дороги росте червона калина.

7. Вибірковий диктант.

Завдання: виписати з тексту прийменники, з’ясувати їх вид за будовою та походженням.

Весна

Весна владно вступила в свої права. Понад дорогою пробивається перша ніжна зелень. Кожна травинка непереможно тягнеться до сонця. Мине ще кілька днів, і з-під торішньої трави і листя визирнуть первоцвіти.

8. „Хвилина відпочинку”.

Гра „Зайве слово”:

1. понад, над, по (похідний)
2. край, коло, під (непохідний)
3. з-над, з-під, з (простий)

9. Творче завдання: скласти твір-мініатюру (5-6 речень) за ілюстраціями на весняну тематику.

I в. – використовувати непохідні прийменники;

II в. – похідні прийменники.

IV. Підготовка учнів до виконання домашнього завдання.

§13, вивчити правила, впр.241(пис.), 242(усно).

V. Підведення підсумків уроку.

1) Яка частина мови називається прийменником?

2) Чому вона має таку назву?

3) На які види поділяються прийменники за будовою? Приклади.

4) На які види поділяються прийменники за походженням? Приклади.