Урок: Про що плаче скрипка? Воскресіння людської душі в оповіданні А. П. Чехова "Скрипка Ротшильда"."

Про матеріал

Розробка містить матеріали для уроку додаткового читання у 10 класі. На уроці були використані різні види робіт: мікрофон, вправа "Шість капелюхів мислення", інсценізація, недописаний тезис.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок зарубіжної літератури

10 клас

на тему:

 

«Про що плаче скрипка?  Воскресіння людської душі

 в оповіданні А. П. Чехова

"Скрипка Ротшильда"»

 

 

 

 

 

 

                                   Учитель: Галуша О.В.

 

 

 

 

 

 

Тема: Про що плаче скрипка?  Воскресіння людської душі в оповіданні А. П. Чехова

"Скрипка Ротшильда".

Мета: навчальна: підвести учнів до розуміння специфіки чеховської прози, сутності лаконізму; прослідкувати за змінами, які відбуваються в душі Якова; проаналізувати, як Чехов відноситься до своїх героїв; вчити розуміти співрозмовника; вільно мислити в процесі діалогу; шукати загальну істину; формувати навички аналізу художнього                твору; розвиваюча: розвивати асоціативне та логічне мислення;  естетичний смак; формувати особистий погляд на світ; вміння висловлювати і відстоювати свою точку зору;

виховна: виховувати добре ставлення до людей, співчуття, доброту, розуміння істинно – духовних  цінностей

Обладнання уроку: портрет Чехова, репродукція  М. Шагала «Скрипач на даху»,                                 фотовиставка, презентація.

                             Епіграф:   «… тим сильніше співала скрипка».

                                                    А. Чехов.

Хід уроку

I.  Мотивація навчальної діяльності

Інтерактивна вправа "Мікрофон"

  Як ви уявляєте собі, що таке справжнє життя?

  Що є його основою?

  Коли життя буває цікавим, активним, різноманітним?

  Як не розмінятися на дрібниці?

  Чехов говорив: "У людини все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і

думки". Як ви розумієте ці слова?

II.  Оголошення теми, мети уроку

      Слово учителя. Ніхто не розумів так ясно і тонко, як А. П. Чехов, трагізм дрібниць життя, ніхто до нього не вмів так нещадно правдиво намалювати людям ганебну і тужливу картину їхнього життя в тьмяному хаосі міщанської буденності.  Так,  наше буденне життя складається з дрібниць. Та нажаль  за цими дрібницями людина інколи не помічає головного. І коли настає мить підбиття підсумків, перед людиною постають питання: Чого я досяг за життя? Для чого жив? Що залишаю після себе? Це вічні питання людства… 

      Яку ж відповідь дає нам Чехов в оповіданні «Скрипка Ротшильда» на ці питання, ми спробуємо відповісти простеживши еволюцію внутрішнього світу Якова Бронзи, дослідивши причини його духовного переродження. Окрім цього ми   переглянемо репродукції картин,  прослухаємо уривок з опери Флейшмана «Скрипка Ротшильда» і спробуємо  вирішити проблемне питання нашого заняття – Про що плаче скрипка?

 2. Учні про А.Чехова

 3. Етап «першовідкриття» тексту.

- Які враження справив на вас твір?

- Приємно чи неприємно вразив вас цей твір?

- Що для вас залишається незрозумілим?

- Чи легко було читати оповідання?

ІІІ. Надання необхідної інформації

Метод Е. де Боно «Шість капелюхів мислення»

 ІV. Інтерактивна вправа «Шість капелюхів мислення»

  1. Організація учнів до роботи.  Вчитель нагадує учням правила роботи у капелюхах:

  Білий капелюх відповідає лише за підбір об’єктивних фактів, об’єктивної інформації. 

  Чорний – відповідає за  пошук негативних сторін, вад, недоліків.

  Жовтий – відповідає за пошук позитивних сторін, переваг. 

  Зелений –  відповідає за творчий пошук, генерування нових ідей, альтернативних підходів. 

  Червоний – відповідає за прояв емоцій, почуттів, інтуїції. 

  Синій – відповідає за аналіз усього розумового процесу (це рефлексія мислення),

планування, визначення мети і висновків. 

   2. Робота в групах.  Учні об’єднуються в 5 груп за кольором капелюхів. Кожна група отримує завдання, для виконання якого дається 10 хвилин, після чого йде обговорення.  Учитель виступає у ролі модератора уроку (синій капелюх) і після виступу кожної групи задає питання іншим групам з метою виявлення розуміння учнями того чи іншого типу мислення капелюхів, а в кінці уроку підводиться загальний підсумок уроку.

Завдання для груп

D:\мамина папка\8клас фото\выдкр.  урок\фото\DSC03959.JPG

Білий капелюх (факти, інформація)

1)  Визначити елементи сюжету оповідання 

2)  Прізвище Ротшильд відоме у світі. Чим саме? Майер Амшель Бауэр (Ротшильд)                                                основатель международной династии предпринимателей (см. Ротшильды), основатель банка во Франкфурте-на-Майне, масон.Дело продолжили пять его сыновей: Амшель Майер, Соломон Майер, Натан Майер, Калман Майер, Джеймс Майер. Братья контролировали 5 банков в крупнейших городах Европы (Париже, Лондоне, Вене, Неаполе, Франкфурте-на-Майне).

3)  Хто такий Ротшильд в оповіданні? (жид, грає на флейті)

4)  Чи є він головним героєм оповідання?  (ні)

5)  Складіть портретну характеристику Якова. 

6)  Яке прізвисько йому дали в містечку?   (Бронза)

7)  Спираючись на тлумачення слова «бронза», поясніть чому саме таке прізвисько дали

Якову? (Бронза - це давній, дуже міцний сплав важких кольорових металів, з якого роблять

гарматні ядра, медалі, монети, скульптури, церковні дзвони; більшість видів бронзи на сонці відливає золотом)

Чорний капелюх (негатив)

1)  Опишіть хату Якова.

2)  Який у нього настрій? 

3)  Знайдіть слова, які найбільш яскраво характеризують погляди на життя  головного героя. Про що він думає весь час? (про доходи) Підтвердіть текстом.  

4)  «І чому людина не може жити так, щоб не було отих втрат і збитків? Чого взагалі люди

заважають жити одне одному? Адже від цього які збитки! Які страшенні збитки!». Як ви думаєте про які збитки йдеться у цьому уривку: про  матеріальні чи духовні?

5)  Які ж дійсно збитки поніс у своєму житті Яків?  (духовні, втратив дружину)

6)  Порівняйте Якова Бронзу і Гобсека   за допомогою стратегії «Кола Вена»

7)     Московським режисером Камою Гінкасом була поставлена вистава «Скрипка

Ротшильда», світова прем'єра відбулася в репертуарних театрах Єльського  Університету 15-го січня 2004 року, подальше життя спектаклю триває  на сцені Московського Театру Юного Глядача. Чому на одній з фотографій Яків знаходиться в труні?  Якого героя чеховського оповідання нагадує Бронза? 

Червоний капелюх (почуття, емоції)

1)  Чому перед смертю дружина Якова мала щасливий вигляд?  (звільниться від усього)

2)  Доведіть, що вона любила чоловіка.

3)  Як ставився Яків до дружини? (не помічав, як до предмету)

4)  Що відчув Яків, коли побачив радісне обличчя дружини? 

5)  Чи змінилося ставлення Якова до дружини перед її смертю? (ні)

6)  Що є найвищим показником байдужості і очерствіння Бронзи, що переходить у

жорстокість?  (міряє труну з живої дружини)

7)  Які почуття викликає у Якова Ротшильд?  (ненавидить, хоче побити)

8)  Про що думає герой після смерті дружини, що згадує? (вербу,дитину)

9)  Як характеризують Якова ці спогади і думки? (не завжди був черствим)

10)  Знайдіть у тексті і випишіть опорні слова, що свідчать про пробудження душі головного героя. (постаріла бідна верба, думки, що можна було б робити на річці)

11)  Складіть діаманту до образу Якова Бронза, врахувавши його духовне переродження

Яків Бронза – трунар.

Байдужий, жорстокий.

Заощаджує, деградує, помирає.

Після смерті дружини переосмислює своє життя.

Згадує, страждає, жалкує.

Зворушливий, самотній.

Яків Бронза – творець.

Зелений капелюх (креатив)

1. Змоделюйте ситуацію 

— Як ви думаєте, чи могло життя Якова скластися інакше якби… 

— Якби він завів рибальство, а рибу продавав купцям, чиновникам, буфетнику на станції і потім складав гроші в банк…

— Якби він плавав в човні від садиби до садиби і грав на скрипці

— Якби він ганяв барки…

— Якби він розводив гусей, різав їх і взимку відправляв в Москву…

2. Сформулюйте життєве кредо людини

Жовтий капелюх (позитив)

1)  Складіть асоціативне гроно до слова «скрипка»

2)  Чим була для Якова скрипка?   (подругою)

3)  Чому, коли йому особливо ставало несила від своїх думок про збитки, він клав її з собою, чіпав струни, скрипка видавала звук, і йому ставало легше?  

4)  Якову не шкода було помирати, однак, коли він глянув на скрипку, «серце його стислось». Чому?  (думав, кому її залишить)

5)  Як грає Яків востаннє? Прочитайте .

6)  Чому саме Ротшильду віддає Яків скрипку?  

7)  В чому багатство Ротшильда?

8)  Символом чого виступає скрипка у творі?

9)  Чому оповідання названо не просто "Скрипка", "Скрипка Якова ", а "Скрипка Ротшильда"?

V. Презентація результатів виконання вправи.

. Бесіда- діалог

  • Назвіть основних героїв твору.
  • Хто головний герой твору?
  • Тоді чому оповідання не названо його іменем?
  • Співставте роль скрипки та Марфи для Якова Бронзи.
  • Музичний екіпаж використовувався героєм двопланово. Як саме? (додатковий зробіток і подруга, яка розуміє всі його порухи душі.)
  • «Встигайте робити добрі діла..» - закликав Чехов. Які добрі справи не встиг зробити Яків.
  • В який момент у Якова проснулась пам'ять і почала сповзати бронза?
  • Чи випадково автор описує події весною, в пасхальний період?
  • Ніби прокинувшись, Яків переглядає своє життя. Перед смертю Яків грає на скрипці. Про що він думає? Про що сумна пісня скрипки?
  • Розкажіть про трагедію життя Марфи.
  • Чому перед смертю Марфа виглядала щасливою?
  • Доведіть, що Марфа любила свого чоловіка.
  • Ваше відношення до Марфи.
  • Яку роль у подальшому житті Якова відіграла смерть дружини?
  • Чи зрозумів Яків, що людина  - головне у світі?
  • Чому він іде до річки, де не був 50 років?
  • Про що він там думає?
  • Гераклід сказав «Нельзя войти в одну и ту же реку дважды». Чи зрозумів це Яків?

І. Визначення  проблем, які піднімає автор у творі.

1.  Проблема духовності та людяності.

2.  Проблема марно прожитого життя.

3.  Проблема співіснування людини.

D:\мамина папка\8клас фото\выдкр.  урок\фото\DSC03966.JPG

ІІ. Робота з картиною Марка Шагала  «Скрипач на даху».

      Незнаю як у вас, а в мене ця картина асоціюється з оповіданням «Ротшильдова скрипка». Картина дуже гармонійна і філософська за змістом. Фантастичні кольори виконані художником, дуже гармонійні і реальні.

      Скрипач на даху, перекошені будинки від старості, до болі відгукуються в музиці. Старий грає мелодію, яка піднімається над ним високо в небо, і він забув про все, своєю мелодією він розповідає своє життя.

   Шагал говорив:  «Мої картини – це відображення мого життя»

  • Як вважаєте ви?
  • А тепер давайте пофантазуємо, якби це була ілюстрація до твору Чехова, кому більше відповідає шагаловський образ?  (Відсутність доброти, любові, розуміння, співчуття. бездуховність)

D:\мамина папка\8клас фото\выдкр.  урок\фото\DSC03967.JPG

ІХ. Інсценізація діалогів двох Яковів: трунаря і творця.

-Роблю я труни добрі, міцні.
- Але замовлення на дитячі трунки беру дуже неохоче і роблю їх без мірки, з презирством. Сказати прав­ду, не люблю займатися дурницями.

- Дуже добре граю на скрипці, особливо російських пісень на весіллях.
- Це дає мені невеликий прибуток: Шахкес пла­тить 50 коп. за день, не враховуючи подарунків від гостей. 
-Думки про збитки допікають мені, особливо ноча­ми; тоді я кладу поруч себе на постіль скрипку і, коли всякі дурниці лізуть до голови, торкаю струни, скрипка в пітьмі бринить, і мені стає легше.
- Шостого травня моя дружина Марфа занедужала. Вона важко дихала, пила багато води і хиталася, але все ж таки вранці сама витопила піч і навіть ходила по воду.
- Я цілий день грав на скрипці; коли ж зовсім стем­ніло, взяв записника, до якого щодня записував свої збит­ки, і з нудьги став підбивати підсумок за рік. Нарахував понад тисячу карбованців. Це так приголомшило мене, що я кинув рахівницю на підлогу і затупав ногами. Думав про те, що коли б цю пропащу тисячу карбованців покласти до банку, то за рік відсотків назбиралося б щонайменше сорок карбованців. Отже, і тут теж збиток. Одне слово, куди не повернись, скрізь самі збитки, й край!

- Коли моя дружина, помираючи, мала щасливий вираз обличчя, неначе вона бачила смерть, свою визволитель­ку; і шепталася з нею, я чомусь згадав, що за все життя, здається, ні разу не приголубив її, не пожалів, ні разу не догадався купити їй хусточки або принести з весілля чогось солоденького, а тільки кричав на неї, лаяв за збитки, кидав­ся на неї з кулаками...
- Я заборонив їй пити чай, бо й без того втрати ве­ликі, і вона пила тільки гарячу воду.
- Лише перед її смертю я зрозумів, чому вона має таке дивне, радісне обличчя, і мені стало моторошно.
- Коли фельдшер Максим Миколайович, старий, про якого всі в місті говорили, що хоч він і питущий і б'ється, але тя­мить більше, ніж лікар, посилаючись на зайнятість, відмо­вився лікувати Марфу, сказавши: "Пожила старенька, пора й честь" знати", — неначе від нього залежало, померти старій чи жити, я відповів: "Воно, звісно, справедливо зволите ска­зати, Максиме Миколайовичу, але дозвольте висловитися, всякій комашці жити хочеться".
-Потім я суворо і насмішкувато глянув на лікарню і сказав: "Понасаджувано вас тут, артистів! Багатому, не бійсь, по­ставили б банки, а для бідного чоловіка й однієї п'явки по­жалів. Іроди!"
- Коли приїхав з лікарні додому, я згадав, що завтра Іоанна Богослова, післязавтра Миколи Чудотворця, а потім неділя, потім понеділок— важкий день. Чотири дні не мож­на буде працювати, а Марфа, мабуть, помре в якийсь із цих днів; отже, труну треба робити сьогодні. Я взяв свій заліз­ний аршин, підійшов до жінки і зняв з неї мірку. Потім вона лягла, а я перехрестився і почав робити труну.
- Коли роботу було закінчено, я надів окуляри і записав до своєї книжки: "Марфі Івановій труна — 2 крб. 40 коп.". 
- Коли востаннє Марфа спитала, дивлячись на мене радо: "Пам'ятаєш, п'ятдесят літ тому нам Бог дав дитину з біленьким волоссячком? Ми з тобою тоді все на річці сиділи і пісень співали... під вербою. — І гірко посміхнувшись, вона дода­ла: — Померла дівчинка", я напружив пам'ять, але?!! Ніяк не міг згадати ні дитинки, ні верби. 
- Коли Марфу поховали, я був дуже задоволений, що все так чесно, благопристойно й дешево і ні на кривду нікому.Прощаючись востаннє з Марфою, я помацав рукою труну і подумав: "Добра робота!"
- Та коли я повертався з кладовища, мене охопила сильна туга. Я чогось занедужав: дихання було гаряче й важке, ослабли ноги, хотілося пити. Згадав знову, що за довгі роки подружнього життя я ні разу не подумав про Марфу, не звернув на неї уваги, наче вона була кішкою або собакою. Мені хотілося плакати!!! 

- І раптом у моїй пам'яті, як живе, постало малятко з біля­вим волоссям і верба, про яку говорила Марфа, і річка, а на річці качки та гуси. Я заплющив очі, і в моїй уяві пропливли величезні стада білей гусей. 
-  Увечері і вночі мені ввижалося малятко, верба, риба, різані гуси, і Марфа, схожа в профіль на птаха, якому хочеться пити, і бліде, злякане обличчя Ротшильда, і якісь пики насувалися з усіх боків і бубоніли про збитки. Я перекидався з боку на бік і разів п'ять вставав з ліжка, щоб пограти на скрипці.
-  Ідучи додому з лікарні, я міркував, що від смерті буде тільки одна користь: не треба ні їсти, ні пити, ні пла­тити податки, ні ображати людей... Від життя людині — зби­ток, а від смерті — користь.
-  Це міркування, звісно, справедливе, але все-таки прикро й гірко: чого на світі такий дивний порядок, що жит­тя, яке дається людині тільки раз, минає без користі? 

-  Не жаль мені помирати, та як тільки я побачив скрипку, у мене защеміло в грудях. Скрипки не можна взяти з собою, і тепер вона зостанеться сиротою... Притискаючи до грудей скрипку, я думав про втрачене життя, потім заграв...
- Грав сам не знаю що, але" вийшло жалісне і зворушливе; і чим глибше я думав, тим сумніше співала скрипка. І сльози бризнули з очей на скрипку.

D:\мамина папка\8клас фото\выдкр.  урок\фото\DSC03971.JPG

     Х.  Прослуховування запису гри скрипки

     ХІ. Рефлексія.

      1. У нас залишилося ще одне не вирішене питання.  Синій капелюх ( висновки)

 Про що ж плаче скрипка?

Що кожен звас почув і зрозумів в мелодії Якова?

     2. У кожної людини свій шлях, своє уявлення про щастя. Перед вами висловлювання про щастя відомих людей. Яке з висловлювань вам найбільш близьке? 

«Прагнення до щастя — це прагнення прагнень». Л.Фейєрбах.

 «Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою  вигоду, не може бути щасливою». Сенека. 

«Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші люди ті, хто  прожив своє життя, піклуючись про щастя інших». В.Сухомлинський 

«Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей».  Дідро. 

« Бажання служити добру повинно бути потребою душі,  умовою особистого щастя». А. П. Чехов .   

— Як ви розумієте щастя? 

ХІ. А зараз для вас новий вид роботи.  «Недописаний тезис».

Я сподіваюсь на вашу відвертість.

Хороше життя – це…

Бути людиною – значить….

Саме головне в житті -……

3. Підсумкове слово учителя.

Поки житиме людство до тих пір буде звучати скрипка Ротшильда, пробуджуючи в нас самі найкращі світлі почуття, допомагаючи зрозуміти дуже просту істину: для людини мають значення прості речі – любов до дитини, жінки, до життя. Тільки віддаючи себе лбдина стає людиною. І тільки в цьому сенс життя. Не покривайте свої душі бронзою, залишайтесь живими, і нехай біля вас зігріваються інші. Не повторюйте помилок Якова, тому що самі страшні слова в житті це «смерть» і  «пізно». Чеховський герой зрозумів це надто пізно, коли у нього не залишилося часу. Ніколи не пізно оглянутися на своє життя і щось в ньому виправити.

 Я сподіваюся, що ви не станете трунарем свого життя,  не покриєте свої душі бронзою і холодом, життя ваше принесе користь і зігріє інших людей й у вашій душі завжди гратиме тендітна скрипка.

ХІІ. Домашнє завдання. 

Підготувати розгорнуту відповідь на запитання:  "У чому трагедія Белікова та Якова Бронзи ?"

 

 

docx
Додано
17 лютого 2018
Переглядів
757
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку