Урок "Проблема життєвого вибору, жіночі образи, утвердження народних поглядів на них, духовно здорове життя людини"

І.А.Фариба

Опорний заклад загальної середньої освіти «Монастирищенська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №5» Монастирищенської районної ради Черкаської області

Тема.   Проблема життєвого вибору, жіночі образи, утвердження народних поглядів на них, духовно здорове життя людини

Мета: показати психологізм змалювання персонажів роману, їх неоднозначність, розвивати навички харак­теристики літературних героїв; формувати в учнів уміння визначати духовно-естетичні цінності в лі­тературному творі;      розвивати логічне мислення, вміння давати оцінку вчинкам головних персона­жів;

виховувати у школярів почуття людської гід­ності.

Обладнання: ілюстровані сюжетні картинки до образів твору (П. Мирний. Життя і творчість у фотографіях, ілю­страціях, 1983); текст твору;

 Тип уроку: комбінований.

У кожного «Я» є своє ім'я,

 На всіх не нагримаєш грізно,

Ми — не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних.

В.Симоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вправа «На шляху до успіху»

 Я зичу вам сили, здоров'я і успіхів. Пам'ятайте, що успіх нашого уроку буде забезпечений, якщо…(дайте відповідь)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Закінчити  думку:

1. Чіпка втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини... (Хоменків)

2. Найкращі свої риси малий Чіпка проявив у спілкуванні зі своїми добрими наставниками — ... (Бабусею Оришкою та дідом Уласом)

3. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у... (Людей)

4. У хвилини розпачу з вуст Чіпки прозвучали зболені слова: ... («Де ж правда?»)

5. Третя редакція роману «Пропаща сила» (перша назва роману) стала ... (Основою)

6. Співавтором роману був брат ... (Іван Білик)

7. Всі оті ярмарки були тільки прикриттям справжнього джерела збагачення Максима — ... (Розбою)

8. Непривабливими постатями Чіпчиного розбійницького товариства були ... , ... і ... (Лушня, Матня і Пацюк)

9. Прообразом баби Оришки була няня Івана Білика та Панаса Мирного — кріпачка ... (Ірина Костянтинівна Батієнко)

10. Галя не знесла останній злочин Чіпки, втратила розум і покінчила життя ... (Самогубством)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

   Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей - працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи якнайповніше розкривають суперечність образу Чіпки, що бореться проти неправди, але і сам починає чинити зло, бо не знайшов правильного шляху до щастя.

   Жіночі образи в романі Панаса Мирного сповнені трагізму. Жінки не в змозі змінити своєї долі. Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі зусилля виявляються марними. Доля їхня несе на собі сумний відбиток, накладений тяжким, жорстоким життям і несправедливістю, яку вони надто часто зустрічали на своєму шляху.

IV. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні ми спробуємо зрозуміти внутрішній світ персонажів роману П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні» через їх вчинки, дії, слова. Психологічні,портретні та мовні характеристики у творі такі, що персонажів не можна сплутати ні з якими іншими, вони – неповторні. Кожен з них має свою вдачу, звички, характер, душу; кожен несе в собі якусь ідею. Це спонукає читачів замислитися над власним характером, своєю поведінкою, вчинками. Ось до нас завітали герої роману Панаса Мирного. Вони розкажуть трішечки про себе, а ви матимете можливість висловити свою думку з приводу почутого та прочитаного.

IV. Засвоєння нових знань ( бесіда –  обговорення)

Надаємо слово Чіпці (учень одягнений у полотняну сорочку виходить на середину класу)

Я, небажана дитина, мати постійно знущалася з мене, за найменші провини обсипала прокльонами, мене доглядала бабуся, бо злидні змушували матір багато працювати,я весь час намагався зробити якусь шкоду, щоб привернути увагу, наприклад, виколов очі намальованому Богові, щоб не розказав матері, хто з’їв шмат хліба. Ненавидів матір за те, що вкрала в  мене дитинство і віддала в найми до Бородая, однолітків, що не приймали до гурту,  дражнили «виродком» ,«байстрюком», який же я байстрюк, як у мене батько є, а панів ненавидів, що батька відправили у солдати. Громада поставилася до мене несправедливо – не дозволили пастушити за діда Уласа. Тому я зростав  невеселим, вовчкуватим, тихим. У 12 років, коли за упертість прогнав багатий козак Бородай з наймів, «поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника.» Болюче відчуття соціальної несправедливості з часом все більше й більше поглиблювалися. Найбільше я любив свою бабусю Оришку, яка вчила мене доброти, чуйності, чулості до горя. Вона розважлива, по – життєвому мудра, знала багато казок, легенд, переказів. Була для мене єдиним порадником, добрим янголом і вихователем. Ще однією втіхою для мене був дід Улас, який також вчив жити справедливо. Коли я пас отару у діда Уласа мав єдиного товариша Грицька, з яким відкручували голови горобцям.

 Після смерті бабусі найближчою людиною для мене стає мати. Коли мені від далекого родича потрапила земля, це для мене було найбільше диво –я став господарем, Бог подарував мені шанс, і я зустрів кохану Галю. Та недовго моя радість була. Мене вигнали з земства, забрали землю, і я топив свою тугу в горілці або розбишакував.

Евристична бесіда

•             Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати неви­правдану жорстокість?
•             Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?
•             Що є свідченням слабкої волі Чіпки?
•             Хто підказував йому вихід із становища?
•             Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?
•             У яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики?
•             А в яких епізодах Чіпка проявляє кращі риси свого людського - єства розсудливість, мудрість, доброту?
•             Дайте оцінку вчинкам Ничипора після вигнання із земства.
•             Прислів'я могло б стати коротким підсумком його безславного кінця? «Чіпка – це пропаща сила чи шукач кращої долі?»
•             «Чи варто судити людей по їхніх друзях?» 
•             Чому ж світлим спогадом дитинства залишився образ баби, а не матері?

Отже, людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього "дитина... вийшла — на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне...".

Слово надаємо Мотрі

Я, Мотря Жуківна, вільна дівчина, не кріпачка.  Змалку — сирітство. Дівкою і жінкою — найми. Не з любові, а задля притулку вже старою дівкою вийшла заміж за незнайомого чоловіка. Тяжке було моє  материнство. Не знала я щастя дівкою, не зазнала його і жінкою, не судилося зазнати й матір’ю. Чоловік виявився «двужоном», і, коли покинув мене вагітною й повернувся до першої жінки, мене підняли на глум в селі. Та я й сама не знала, хто я: заміжня жінка, чи невінчана вдова, чи покритка. Навіть на роботу найматися мусила в сусідньому селі — у своєму не брали.

Весь час зривалася на Чіпці, часто била за провини, бо боялася, щоб не виріс ледащом. Час минав, люди втомилися перемивати мені кістки, і я почала плекати всю надію на сина, буду про нього дбати, і на старість матиму втіху, і оборону. Тому, коли Чіпка невсипущо дбав про господарство розумом своїм і золотими роботящими руками множив його, я несказанно раділа. Як  увійшла до нас Галя, то мов праведне сонце вступило в хату, немов нам очі розв'язала, світ повила рожевим квітом . Працьовита, весела, усьому дала вона лад, «де тільки рука її доторкалася або де око зиркнуло, — все те з хмурого, сумного прояснялося, ніби  усміхалося».  Коли ж сина черговий раз у пошуках «правди» заводило на лихі манівці, коли він топив свою тугу в горілці або розбишакував, я проклинала його зі всім шалом незбагненного материнського серця. Багато чого зазнала від свого гарячого і швидкого  на  розправу сина. Доживала віку біля сина – розбійника, благала собі смерті. Після того, як Чіпка вирізав цілу сім'ю хуторянина  Хоменка, моя материнська любов не витримала такого випробування, і я сама пішла у волость видати владі сина-душогуба.

Інтерактивна вправа «Займи позицію».

•            Як ви оцінюєте вчинок матері – донесення у волость на сина?
•            Хіба це не було добрим научуванням? Послухайте уривок.

«Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли... й тепер не сидітимемо без нього... Тоді ти малий був,— сама пучками та ручками заробляла,— та не померли з голоду... А тепер — не те, що тоді!.. Тепер і ти заробляєш, і я допоможу».

- Запишіть, які риси характеру мала Мотря: позитивні і негативні.

- Панас Мирний чудово написав про це: «Тільки одна мати уміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати...»  Її образ у романі — трагічний. Доля то усміхалася до неї примарним нетривким щастям, радістю та гордістю за сина, то знов шпурляла її у безодню безнадії і розпачу.

Слово бабі Оришці

Я, Оришка, збідніла вдова козацького стану. Все життя поневірялась в наймах, не мала ні поля, ні городу, ні своєї хати: «Жила в сусідах». Бита горем, невилазними злиднями, завжди рада шматку  хліба, але завжди розуміла інших, і це прагнула передати єдиному онукові, якого любила понад усе на світі. І біля тієї любові й сама грілася. Я ніколи не била онука, ласкавим словом лікувала його маленьку зранену душу, воно куди більше важило,  ніж Мотрині стусани. Я найбільше виховувала онука не словами, а власним прикладом.

• Яка роль баби Оришки у формуванні світогляду Чіпки?
• Який підсумок її життя зробив Чіпка? ("А баба така добра була, до всіх добра…)

- Отже, вона розважлива, по-життєвому мудра, знала багато казок, легенд, переказів. Оришка — втілення народного світогляду і моралі.

Слово Галі

Я, Галя, «розбишацька дочка», «польова царівна». Виростили мене батьки доброю, ні в чому не було відмови. Не любила я розбишацьких гульбищ у рідній хаті, чужих, злодійських облич. Справедливість бачила тільки в любові, доброті, чесності. Коли я зустріла Чіпку,то думала, що зустріла близьку по духу людину. Його щирість, кохання заполонили мою душу. Я думала, що своїм коханням відверну Чіпку від лихого шляху. І просьбами, і погрозами, і ласкою, і приверненням до роботи. Я дуже сильно люблю Чіпку і думала, що моє вірне кохання змусить його задуматись, навіть не вийду заміж, якщо не покине злодійське життя. Нічого не допомагало, і плакала, а коли дізналась про страшний злочин, дійшла крайності…. полюбила матір Чіпки, Мотрю, бо для мене Чіпчина мати багато значить. Зійшлася я близько і з Христею.

•             Вірите ви, що Галя своєю добротою  змогла б перевиховати чоловіка? Відповідь аргументуйте.
•             Яких помилок припустилася Галя  в сімейних стосунках?
•             Як ви ставитесь до останнього вчинку Галі – самогубства?

- Кажуть, що кохання звеличує людину. Чіпка зустрів свою долю, яка стала носієм доброти, людяності, стримуючою силою в його розбійницьких замірах. Це Галя — уособлення дівочої краси, подружньої вірності, чесності, моральної чистоти. У стосунках з Галею найповніше розкривається багатий внутрішній світ головного героя, його кращі людські риси, роздуми, переживання. 

Свій вибір між добром і злом зробила Галя, яка за гріхи батька та матері заплатила безсонними ночами, не могла носити краденої одежі, вилежуватися в награбованих перинах. Силою своєї любові і добра вона спробувала вирвати з розбійницького кодла Чіпку, але виявилася надто слабкою проти сил зла. І вона, аби не коритися своєму безсиллю і злу, йде з життя, вважаючи смерть порятунком від неслави і водночас протестом проти вчиненого Чіпкою і його товаришами гріха.

Слово Христі.

Я, Христя, дружина Грицька, друга дитинства Чіпки. Сирота, наймичка, як на мене, то вродою вдалася не дуже. Грицько, коли побачив мене ,сильно закохався.  Маю чепурну хатку. Коли я слухала Чіпку , він розповідав про правду, його слова мені запали глибоко в серце, я почала задумуватись над життям. Іноді не розумію  свого чоловіка за те, що він гріб все під себе, що йому своя сорочка ближче до тіла. Коли познайомилася з Галею , то сподобалась мені, і ми стали добрими подругами. Обидві  однаково знали, що добре, що лихе. Як і Галя я дуже хвилювалась за Чіпку, коли він став злодієм, бо це до добра не доведе.

Робота у групах

І група - Складіть план порівняльної характеристики Галі й Христі. Що в них спільне, що відмінне?

ІІ- група - Змалюйте відповідно до народних поглядів, показаних Панасом Мирним, ідеал української жінки, дружини (у селянському стані).( Красива, здорова, тоненька, жвава. Роботяща,  привітна із чоловіком, родичами, вміє налагоджувати стосунки в сім’ї. Господиня, добре готує. Вміє виховувати дітей. Лагідна, ніжна. Поважає чоловіка, догоджає йому. Чесна й порядна.)

- Жіночі образи у романі П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» сповнені трагізму. Вони не в змозі змінити своєї долі. Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі їхні спроби марні. Тяжке життя та загальна несправедливість накладають відбиток на їх долю.

 V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжити речення:

«Твір Панаса Мирного примусив мене замислитися …»

«Незважаючи на думки деяких літературознавців, я вважаю …»

«Позбавлення людини життя — це завжди …»

Вчитель. Кожна людина протягом свого життя приймає безліч рішень. І, як правило, ці рішення і являють собою життєвий вибір людини. Всі ми іноді стикаємося з необхідністю вирішувати,  якою буде наша поведінка або дії у певних життєвих обставинах. Важливість проблеми життєвого вибору дуже гостро поставлена в одному з найбільш величних творів української літератури під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». У соціально-психологічному романі проблема особистого вибору людини розглядається з точки зору його головного героя, молодого чоловіка на ім’я Чіпка Вареник. У нього було досить суперечливе дитинство. З одного боку, близькі люди вчили його добра, намагалися прищепити йому високі людські цінності: любов до ближнього, любов до природи, повагу як до старших, так і всіх людей в цілому. З іншого ж боку, слід обов’язково зазначити, що Чіпка не був найуспішнішою людиною з точки зору власного розвитку в суспільстві людей. Над ним насміхалися в дитинстві, його ніхто по-справжньому не любив. Він відчував несправедливе ставлення всього оточуючого суспільства, і це його дуже пригнічувало.

- У чому ж полягав життєвий вибір цього молодика? 

Проблема життєвого вибору актуальна для кожної людини. Про яке б суспільство ми не казали, яке б не розглядали – будь-яке з суспільств можна називати несправедливим. Інша ж справа в тому, що людина робить свій вибір: чи дотримуватися правила суспільства, терпіти, або стати злочинцем, забути про всі правила і робити лише те, що хочеться і зручно. І навряд чи варто повторювати вибір Чіпки Вареника в даному випадку.

VI.  Домашнє завдання

Підготуватись до  контрольної роботи.