Урок "Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості притч збірки «Байки Харківські». «Бджола та Шершень»

Урок №17

 Клас: 9-А                                                                                                   Дата:

Тема уроку. Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості притч збірки «Байки Харківські». «Бджола та Шершень».

Мета: допомогти учням краще усвідомити моральні загальнолюдські цінності, про які пише Г. Сковорода; зосередити увагу на ідейно-тематичному спрямування байки «Бджола та Шершень»; закріпити навички виразного читання байок, пояснення їх моралі; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст байки, розвивати культуру мовлення, вміння висловлювати й аргументувати власну думку; виховувати кращі моральні якості, любов до художнього слова, естетичний смак.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійні засоби навчання, портрет Г.Сковороди, роздатковий матеріал (тестові завдання, картки),  текст байки.

Форми та методи роботи: літературний диктант, інтерв’ю, інформаційне ґроно, робота з текстом, робота в парах, аналіз байки, бесіда, вправа «Очікування», самостійна робота, виконання тестових завдань, взаємоперевірка, індивідуальна робота

Перебіг уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

 Літературний диктант

(по 0,5 б. за кожну правильну відповідь)

1. Де народився Г.Сковорода? (с.Чорнухи на Полтавщині)
2. У якому вищому навчальному закладі навчався Г.Сковорода? (Києво-Могилянська академія)
3. З яким музичним інструментом не розлучався Г.Сковорода? (Із сопілкою)
4. Які жанри переважають у творчості Г.Сковороди? (вірші, байки)
5. Що таке «сила» в байках Г.Сковороди? (мораль байки, висновок)
6. Яку назву має збірка байок Г.Сковороди? («Байки харківські»)
7. Збірка поезій Г.Сковороди мала назву… («Сад божественних пісень»)
8. Г.Сковорода є представником стилю … (бароко)
9. Що в перекладі означає назва поезії Г.Сковороди «De libertate»? («Про свободу»)
10. Що засуджує Г.Сковорода в пісні «Всякому місту – звичай і права»? (існуючу бюрократичну систему)
11. У якому творі Г.Сковорода прославляє Богдана Хмельницького? («De libertate»)
12. З якого твору ці рядки:

«Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят».   («Всякому місту – звичай і права»)

Взаємоперевірка (Слайд №2, 3)

*Створити «психологічний портрет» Г.Сковороди за кожною літерою його прізвища.

ІV. Оголошення теми, визначення учнями мети уроку. (Слайд №1)

Мотивація навчальної діяльності

          Інтерв’ю з філософом (Слайд №4)

Учитель. Усім своїм способом життя філософ доказав, що найбільше цінував свободу і боявся її втратити. Пропозиції чинів, слава, багатство не перемогли його бажання пізнати себе. Неквапно мандрував цей співець-музика, мудрець-байкар стежками рідної землі. Це було його покликання.

Як бачимо, Г. Сковорода звідав чимало, щоб пізнати світ.

Інтерв’ю. Зустріч зі Сковородою.

Заходить Григорій, грає на флейті.

Перший учень. Добрий день, Григорію Савичу. Ми почули, що ви завітали у наші краї.

Другий учень. А можна вас щось спитати?

Сковорода. Звичайно, друже.

Другий учень. Ми часто сперечаємось з товаришем. Хочемо почути Вашу думку. Нас цікавить, тільки ви правильно зрозумійте, що таке любов.

Сковорода. Гм, любов? Любов! Це почуття не лише найсолодше і найприємніше, а й животворне. Міцна і вічна любов виникає із спорідненості дум, які зміцнюються доброчесністю. Але прекрасною є та любов, яка є істинною і міцною, яка не породжується тлінними речами, тобто багатством. Хто любить, той щасливий.

Перший учень. Григорію Савичу, а що таке щастя? Як досягти його?

Сковорода. Шукаймо щастя на своїй землі, а не за морями. Повне щастя найперше не в досягненні якогось результату, а в самому процесі за покликанням. Людина не може бути щасливою, якщо діє всупереч природі. Пізнання природи – це пізнання Бога.

Другий учень. Скажіть, учителю, а як навчитись пізнавати себе?

Сковорода. Від природи, як матері, легесенько доспіває наука. Сокола навчили швидко літати, але не черепаху. Орла в одну мить навчили дивитись на сонце й забавлятися, але не сову. Всяке діло доспіває, коли природа керує, серце тоді насичується, коли освічується. Тільки не перешкоджай природі.

Сковорода. Я ходив по світу, пізнаючи життя. Мене називають філософом, а життя – це і є сама філософія. Мене запитують, чи щасливий я. Так, бо жив у гармонії з собою, моя доля і творчість нероздільні, жодного разу я не зрадив своїм ідеалам, тому «світ ловив мене, та не впіймав ». У спокої думок, у радуванні серця, оживленні душі – ось надра щастя.

           Учитель. Багато див є у храмі матері – природи. Але найбільше – поява людини у світі. Цю велику таїну не дано розгадати до кінця. Для чого ми приходимо у цей чудовий і водночас складний, незбагненний світ? Настає час, і таке запитання ставить будь-хто. У кожного на це своя відповідь, бо всі ми різні, й у кожного своя таємниця щастя.

Щоб пізнати секрет щастя, Григорію Сковороді довелось блукати не лічені години, а десятки років. Милуючись краєвидами, п’ючи красу українських ночей, збираючи щоранку прохолодну росу, він ішов у світ, при цьому не втрачаючи самого себе, отих «двох крапель олії», які йому були визначені Всевишнім.

 «Світ ловив мене, та не впіймав», - ці слова прозвучали у 18 столітті і стали крилатими, увійшовши в золоту скарбницю світової філософії.

Вправа «Очікування»

Від сьогоднішнього уроку я очікую…

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Досконала й довершена мудрість Григорія Савича у його творах.

1. Актуалізація знань про байку як літературний жанр. Бесіда.

•                   Що таке байка?
•                   Назвіть основні ознаки байки.
•                   Що таке алегорія?
•                   Яких відомих байкарів ви знаєте?

2. Збірка «Байки Харківські». Загальна характеристика.(Слайд №5)

Тематика байок. (Слайд № 6, 7, 8, 9)

1.               Справжня цінність людини визначається не зовнішніми її якостями, а внутрішніми, які розкриваються у справах: «Ворона і Чиж», «Жайворонки і Талуб», «Два коштовні камінці: Діамант і Смарагд».
2.               «Сродна праця», що відповідає природним здібностям і нахилам людини: «Бджола і Шершень», «Годинникові Коліщата», «Зозуля та Дрізд».
3.               Викриття згубних для людини прагнень та пристрастей: «Чиж і Щиглик», «Сова і Дрізд», «Жаби», «Щука й Рак».
4.               Уславлення дружби: «Пес і Вовк», «Соловей», «Жайворонок і Дрізд».

Особливості байок Г.Сковороди (Слайд №10)

3. Робота над змістом байки «Бджола і Шершень».

3.1. Прослуховування аудіозапису виразного читання байки.(Слайд №11)

3.2. Виразне читання учнями байки за ролями.

3.3. Учитель. Ми з’ясували, героями байок є комахи чи звірі.

Бесіда:

•                   Що вам відомо про бджолу та шершня як комах?
•                   У чому Шершень звинувачує Бджолу?
•                   Що для Бджоли є найбільшою радістю?
•                   Що значить «природжене діло»? («Сродна праця».)
•                   Чи згодні ви з думкою автора? Відповідь обґрунтуйте.
•                   Чим ця байка за формою відрізняється від звичних нам, наприклад байок Глібова, Гребінки, Крилова? (Вони мають «силу», а не мораль, докладно пояснюють ідею.)

3.4. Робота в парах.

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Головні герої: Бджола, Шершень.

Жанр: літературна байка.

Композиція.

Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

Основна думка:

Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити.

Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням.

Проблематики байки:

• людина і суспільство;
• смисл життя кожного;
•  людське покликання; праця і безділля.

Філософська мудрість у творі.

• «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».
• «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».
• «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».
• «Веселість серця — життя для людини».

3.5. Обговорення ідейного змісту твору. Бесіда за питаннями:

• Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? («Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед»)
• Що мав на увазі Шершень, звертаючись до Бджоли: «Видно, що ви без пуття закохані в мед»?
• У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода? («...Більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити... для нас найлютіша мука»)
• Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?
• Що є мукою для героїні?
• Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
• Чому Бджола — символ мудрої людини?
• Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать?
• Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає?
• Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність жити за натурою?
• Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
• Яке виховне значення має ця байка?

3.6. Скласти інформаційне ґроно щодо розуміння слова «праця» у контексті змісту.

«сродна праця»

*Скласти синквейн до слова «праця».

4. Робота з підручником.

Опрацювати С.72 – 73, дати відповіді на запитання

• Як пояснює філософ ключове значення поняття Бога й Божої премудрості?
• У чому полягає філософія щастя?

Учитель. Своїм життям, своїми повчаннями, своїми мандрівками по Україні митець наче заново відкривав людям прості істини, які народ український формував протягом тисячолітнього буття і які вписані органічно в «найдосконаліший й наймудріший орган — в Біблію. Для Григорія Савича Біблія була своєрідною аптекою, призначеною «для лікування душевного стану, не виліковного жодними земними ліками», бо «людина є всієї Біблії і кінець, і центр, і гавань».

Він не замірявся духовно переформувати все суспільство: треба зцілювати конкретну людину, відкрити їй сенс буття, шляхи досягнення людського щастя, а вже тоді вільна людина, яка пізнала саму себе, зможе змінити довколишній світ і віднайти шляхи та засоби оздоровлення суспільства.

«Якщо хочеш виміряти небо, землю і моря,— повинен спочатку виміряти себе»,— писав Г. Сковорода у філософському трактаті.

В.Шинкарук так пояснює ставлення філософа до Біблії: «Сковорода дав інтерпретацію Біблії, і ця його «Біблія» так відноситься до церковної Біблії, як «Енеїда» Котляревського до «Енеїди» Вергілія. Істинний смисл, за Сковородою, полягає в прихованій за символічною формою ідеї рівності всіх людей, любові і спільності всього… Як і багато інших митців слова, Г. Сковорода намагався своєю теоретизацією Біблії відродити бунтарський дух раннього християнства. І навчав він не Біблії, а ідей рівності, братства, свободи, ідей неприйняття ганебної соціальної дійсності.

Філософ визнавав лише алегоричний смисл Біблії, за допомогою якої він прагнув намалювати утопічну картину ідеального, з погляду моральності, світу, в якому стверджується істинно людський спосіб життя

VІ.Закріплення вивченого матеріалу.
 1. Проведення тестового опитування. Байка «Бджола та Шершень»

(по 0,5 б. за кожну правильну відповідь)

1.               Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:

         А. хитра і підступна;

Б. надто серйозна і ретельна;

          В. дурна і безглузда;

 Г. ледача і неповоротка.

2.               Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі?

А. збитків;

Б. шкоди;

В. зайвих клопотів;

Г. болю і страждань.

3.               Що є мукою для Бджоли?

А. рано підводитися;

Б. сидіти без діла;

В. працювати щодоби;

Г. охороняти медові сховища.

4.               Бджола — це образ людей, які:

А. живуть крадіжкою чужого;

Б. бачать смисл свого життя у праці;

В. розповсюджують науку в суспільстві; .

Г. багато говорять, а потім сумлінно працюють.

5.               Бджола — це символ:

А. кохання;

Б. добра і радості;

В. мудрості;

Г. миру і злагоди.

6.               Кому належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»?

А. Бджолі;

Б. науковцю;

В. людині-практику;

Г. Шершню.

7.               У біблійній «Книзі мудрості Ісуса сина Сіраха» зазначалося:

А. «Праця — символ добра»;

Б. «Люби ближнього і тебе будуть любити»;

В. «Веселість серця — життя для людини»;

Г. «Життя прожити — не поле перейти».

8.               Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:

А. живе за покликанням;

Б. має багато друзів;

В. відчуває свою необхідність у суспільстві;

Г. створила сім'ю.

Взаємоперевірка тестів. (Слайд №12)

2. Завдання учням.

• Прочитайте слова Г. Сковороди й визначте, яку з його філософських ідей вони підтверджують.

«Бажаєш бути щасливим?.. Для цього не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього, щастя завжди і всюди з тобою, його тільки треба пізнати». (Ідея про самопізнання та самовдосконалення.) (Слайд №14, 15)

VІІ. Підсумки уроку. Рефлексія.

1.               Чи були байки Сковороди кроком уперед?
2.               Над чим мене змусили замислитися твори Г.Сковороди?
3.               Чи актуальні на сьогоднішній день проблеми, порушені в байці?
4.               Чи справдилися ваші очікування, діти?
5.               Слово вчителя.

Григорій Савич подав практичну науку людині, як жити найгармонійніше в цьому світі. Він переніс проблеми загальної філософії в етику морального вчення, а вся його творчість – поетична, байкарська – один великий заповіт чи послання людям не тільки свого часу чи свого народу, а людям усіх часів і земель. Витвори свого серця і розуму адресував нащадкам. Ми повинні зберегти мерехтливе сяйво добра і любові, запалене ним у людських думах, збагнути таїну його мудрості.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.
          IX. Домашнє завдання (Слайд №13)

Дати письмові відповіді на запитання підручника (С.71 - 72) №2, 4, 5, 6, прокоментувати один із афоризмів Г.Сковороди.

*Написати творчу роботу «Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця».