Клас: 8
Урок № 22 -23
Дата: 08.10.2021
Тема: Просте речення. Двоскладне речення. Підмет.
Мета: узагальнити і систематизувати знання щодо простого речення, вміння розбирати речення синтаксично; розвивати логічне і творче мислення, виховувати любов до рідного слова.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Хід уроку
І. Орг.етап.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІV. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
Двоскладне речення — речення в якому обов'язково повинні бути обидва головні члени — підмет і присудок. Наприклад, речення
Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (І. Жиленко).
Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (П. Тичина)
складаються кожне з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм).
У двоскладному реченні якийсь головний член може бути пропущений, але він легко встановлюється з контексту або ситуації. Наприклад, у реченні Ранні пташки росу п'ють, а пізні сльози ллють (Нар. творчість) у другій частині немає підмета, але він домислюється з контексту: пізні пташки сльози ллють. Поза контекстом такі речення незрозумілі. Отже, ці два речення двоскладні неповні.
Іноді присудок у реченні може бути відсутній, і не відчувається потреби в ньому — він, так би мовити, самоочевидний, тобто випливає зі змісту самого речення: А тут і Чіпка в хату (Панас Мирний).
2. Повнозначні слова в реченні поєднується граматичним зв’язком і за змістом. Другорядні члени речення залежать від головних або від інших другорядних.
Підмет — головний член речення, що означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання хто? що?
За структурою підмети поділяються на прості й складені.
Простий підмет може бути виражений
1. Будь-якою частиною мови:
іменником: Вітерець розганяє білі хмарки (С. Божок);
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко ( І. Пільчук);
прикметником у значенні іменника: Там лишилися їі рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів (Ю. Яновський);
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило (В. Козаченко).
2. Неозначеною формою дієслова:
Жити — це значить дихати, це значить діяти (Ж.-Ж. Руссо).
3. Вигуком, звуконаслідуванням:
Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).
Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку. Це можуть бути:
1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником або займенником в О.в.:
Ми з Тетяною пішли на прогулянку.
Зверни увагу!
Присудок у таких реченнях стоїть у формі множини.
2. Кількісні числівники або слова з кількісним значенням (багато, трохи) із іменником або займенником у Р.в.:
П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.
Дехто з учнів залишився на чергуванні.
3. Власні назви:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.
Багато прекрасних картин створила Катерина Білокур.
3. Перегляд відеоролика
4. Робота з підручником.
- Опрацювати параграф 10
- виконання вправ на закріплення вмінь знаходити головні члени речення
(впр. 1 ст 35)
V. Узагальнення та систематизація вивченого.
- установіть відповідність, запишіть отримані результати в зошит
1. просте, поширене речення
2. поширене речення з однорідними означеннями
3. просте, непоширене речення
4. просте речення з однорідними присудками
А. Цвітуть яблуні.
Б. Будуть сонячні весни усміхатись мені.
В. Весна прийшла погожа і ласкава.
Г. Квітень квітами манить, чарує і вабить.
VІ. Д.з: опрацювати параграф 10, виконати впр. 4 ст.36