Тема уроку: Пряма мова
Мета уроку: поглибити відомості про пряму мову та правила її написання;
формувати в учнів уміння правильно складати і записувати речення з прямою
мовою; виховувати любов до прекрасного.
Тип уроку: формування нових знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник «Українська мова» для 5 класу за редакцією С. Єрмоленко, В.Сичової, дидактичний матеріал, навчальні таблиці.
О слово рідне – чисте джерело,
Мене з дитинства в юність привело.
В.Чемерис
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1) Бесіда з учнями.
– Яке речення називається складним?
– Які розділові знаки ставляться між простими реченнями у складному?
– Які види зв'язку існують між простими реченнями у складному?
2) Перевірка домашньої вправи.
IIІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Колективна робота.
Завдання: прослухайте речення і знайдіть висловлювання, яке належить
певній особі, у даному випадку — Андерсену. «Щоб жити, потрібні сонце,
воля і маленька квітка»,— говорив великий казкар Ганс Крістіан Андерсен.
2. Слово вчителя.
Пряма мова — дослівно відтворене висловлювання якоїсь особи. Речення
з прямою мовою складається з двох частин: висловлювання певної особи і слів
автора.
(Прочитати правило і пояснення на ст. 87)
Вправа 496 (усно)
3. Опрацювання схем.
А: «П?».
«П»,— а.
«П!?» — а.
«П,— а,— п?!»
Вправа 497 (письмово)
4. Пояснювальний диктант.
Раз мені казала мати: «Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та
одну із мов усіх щоб у серці ти зберіг» (М. Хоросницька). «Ой, яка чудова
українська мова!» — захоплено писав український поет Олександр Підсуха.
Дмитро Білоус вигукує: «Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!».
«Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою»,— підкреслював Володимир
Сосюра.
5. Робота в групах.
І група.
Перебудувати подане складне речення на речення з прямою мовою і
словами автора. Слова автора поставити спочатку перед прямою мовою, потім
– після неї. Записати, правильно вживаючи розділові знаки.
На плакаті написано, щоб учні дружили з книгою — джерелом знань.
Учитель природознавства сказав, що завтра ми будемо працювати в саду.
Вихователька попередила нас, щоб ми були уважні, коли переходимо
дорогу чи вулицю.
ІІ група.
Списати речення з дошки, поставити розділові знаки і лапки.
Чому ти вириваєш сторінки з підручника питає вчителька маленького Борю.А я не всі вириваю, тільки прочитані відповідає той. Чому знов запитує вчителька. Щоб помилково двічі не прочитати теж саме відповів Боря.
Учитель розповів про пори року й запитав Хто мені скаже, який час
найкращий для збирання яблук. Маленький Миколка підняв руку Коли собака
на цепу. (Із «Книги веселої мудрості».)
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Творча робота.
Завдання: перебудувати речення з прямою мовою у складні.
Я запитала сестру: «Ти вивчила вірш?»
Мама попросила Оксанку: «Полий квіти».
«Ти бачила виставу "Наталка Полтавка"?»— запитала Марина подругу.
Декарт писав: «Читання книги — це ніби розмова з найкращими людьми
минулих віків».
2.Робота біля дошки.
Завдання: скласти схеми речень із прямою мовою.
«Ті школярі,—писав В.О.Сухомлинський,—які нічого, крім підручників,
не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями». (Із журналу.)
Прощаючись він сказав: «Я хочу, щоб ви добре вчились, друзі». (З газети.)
«Завдання буде виконано»,— рішуче вимовив Павлик. (О.Гончар.)
«Чи не час нам в дорогу?» — спитала Соломія. (М.Коцюбинський.)
3. Робота з підручником.
Виконати вправи 498, 501 (письмово)
VІ. Підсумки уроку.
Узагальнююча бесіда.
– Що називається прямою мовою?
– Які розділові знаки ставляться при прямій мові?
VII. Оцінювання знань учнів.
VIII. Домашнє завдання.
Підручник, § 47, вправа 503.