Прикметник як частина мови. Займенник.

                                                 Урок №3                       Дата_____________

 

Тема. Прийменник як частина мови.  Займенник

Мета. навчальна: повторити загальні відомості про прикметник і займенник як самостійні частини мови; їх роллю у мовленні, вчити розпізнавати займенники та прикметники як в усному так і в писемному мовленні;

розвивальна: розвивати словотворчі вміння дітей, усне мовлення; 

виховна: виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотивація.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

     Слово вчителя.

Бліц-опитування.

• Дайте визначення іменнику як частині мови;
• На які питання відповідає іменник?
• Наведіть приклади іменників.
• Скільки має відмін іменник? Назвіть їх.

Проблемне питання: Отже, давайте з вами подумаємо, а чи може існувати іменник без інших частин мови? Чому?

 

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

 

— Сьогодні на уроці ми  повторемо ще дві частини мови.

 

ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

     Завдання 1. Подивіться на пари слів, чи бачите ви якусь різницю?

               Золотий ланцюг – золоті руки.

                Залізна борона – залізна воля.

                  Паперовий кораблик – паперова душа.

Пояснення учнів та корегування вчителя при необхідності.

     Завдання 2. Спишіть вірш та підкресліть в ньому іменники з прикметниками.

      Волошкові очі у моєї мови.

       В тих очах відбито калиновий жар.

        І блакить небесна, й спалах колосковий,

       І Дніпра могуча, праведна душа.

       Це вона світилася у мою колиску,

      Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.

       Як забути можна мову українську,

      Ту, що нам, як матір, рідна і свята?

       Солов’їний голос у моєї мови:

       В ній бринить зажура, радощі і гнів,

      І козацька дума, і гаї-діброви,

      І врожайний шепіт золотих ланів.

      Це вона пісеннилась у мою колиску,

       Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.

      Бережімо мову – мову українську,

      Бо вона, як матір, рідна і свята!

                                                                І. Павліха

Слово вчителя. Нагадую вам, що прикметник має вищий і найвищий ступінь порівняння. Вищий за допомогою суфікса – ш- (зелений- зеленіший; тонкий – тонший); найвищий - (за допомогою слів більш, менш) (мудрий – більш мудрий) та префіксів –най-, - як-, що- (якнайкраще, щоякнайкращий, найзеленіший).

Фізкультхвилинка.

Листочки-парашутики, як стомлені пташки,

Летять і опускаються на трави і стежки.

Листочків- парашутиків у лісі не злічить.

То осінь опускається, бо хоче відпочить.

• Ну а зараз звернемо увагу на займенник.

    Читання казки про займенник

КАЗКА

У давні часи в одному царстві жили собі добрі та веселі люди. Вони працювали не покладаючи рук і тому їхня держава славилась багатством та достатком. А недалеко, серед темних скель у Чорній печері жила зла чаклунка. Вона давно розмірковувала над тим, як завдати шкоди людям. Чаклунка взяла свою чарівну палицю, ударила тричі об землю і промовила: «Хай ці щасливчики забудуть свої імена, хай діти забудуть імена батьків, а батьки — імена дітей. Тоді вони обов’язково посваряться». І враз люди стали злі, роздратовані, сумні. Так тривало доти, доки мешканці царства не зрозуміли, що вони забули свої імена, імена знайомих, назви всього, що їх оточувало. А як повернути імена, як дізнатися про назви предметів вони не знали.

Якось до їхнього царства потрапив добрий мудрець, люди розповіли йому про своє горе і попросили про допомогу.

-Добре, я допоможу вам повернути свої імена, але це буде не відразу,— пообіцяв мудрець.— А поки що я дам вам слова замість імен і назв, які забрала зла чаклунка. Запам’ятайте, ці слова будуть тільки вказувати на особу чи предмет. Ви зможете говорити між собою, не називаючи імен та предметів. Наприклад: кожен з вас про себе говоритиме «Я», а якщо вас буде багато — «Ви». Розповідаючи про когось або про щось, кажіть «Він», «Вона», «Воно», а якщо їх багато — «Вони». А поки прощавайте, я йду до злої чаклунки.  Чаклунка погодилася віддати людям їхні імена за умови, що мудрець відгадає її загадки.

- По білому полю чорним маком сіяно.

- Не думає, не гадає, а інших навчає.

- На базарі не знайти, на вагах не зважити.

Мудрець відгадав загадки, і чаклунці довелося віддати людям імена. Але мешканцям веселого царства дуже сподобалися слова, які їм подарував мудрець, і вони залишили їх собі, щоб уживати у мовленні замість імен.

— Як же назвемо нову частину мови?

— Чому її так назвали?

— Давайте відгадаємо загадки, які зла чаклунка загадала мудрецю, а потім спробуємо замінити слова-відгадки займенниками. (Запис на дошці і в зошитах.)

 

Сторінка — вона, книга — вона, букви — вони, підручник — він, розум — він.

 

— Які займенники ви запам’ятали з казки?

— На які питання відповідають займенники?

 

Висновок. Займенник — це частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх. Наприклад, іменники хлопчик, кінь, камінь, гнів можна замінити займенником він; прикметники допитливий,

 

сильний, важкий, справедливий — займенником такий; числівники два, шість, десять — займенником стільки. Займенники відповідають на ті самі питання, що й частини мови, замість яких вони вживаються.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над загадками

 

— Відгадайте загадки. Назвіть займенники.

 

- Стало біло навкруги —

 

Я розтрушую сніги,

 

Наганяю холоди,

 

Води сковую в льоди,

 

В дружбі з дітьми я всіма.

 

Здогадались? Я... (зима).

 

- Білесенькі пушиночки,

 

Вродились ми з води;

 

Легенькі, як пір’їночки,

 

Спустились ми сюди.

 

Ми хмарою носилися

 

Від подиху зими,

 

І весело крутилися

 

Метелицею ми. (Сніжинки)

 

— Які слова замінили відгадку?

 

— Яку роль виконують займенники?

 

2. Робота в групах

 

— Складіть і запишіть три запитання із займенниками ти, ви, ми.

 

3. Вибірковий диктант

 

— Випишіть лише займенники.

 

Ти наше диво калинове,              Щоб ми всі шанували рідну мову

 

Кохана материнська мово.             І рідну пісню, любу і чудову.

 

Чого ви плачете, тополі?              Люблю я Бога, маму й тата,

 

Чи від образи, чи від болю?      Люблю село, де рідна хата.

 

Відповідь. Ти, ви, ми, я.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивна гра «Мікрофон»

- Сьогодні я на уроці  дізнався…

- Сьогодні я на уроці  навчився…

- Сьогодні я на уроці  намагався…

- Найкраще мені вдалося…

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 1) Повторити теоретичний матеріал про прикметник; займенник; 2) випишіть  з літератури 3-5 загадок , де є займенники;

3) випишіть 4-5 речень про осінь з художньої літератури і підкресліть прикметники.