Урок "Речення, його граматична основа"

Урок з української мови

у 5 класі

Тема: Речення, його граматична основа.

Мета: поглибити знання п'ятикласників про граматичну основу речення, способи вираження підмета і присудка; дати загальне уявлення про речення з одним головним членом; формувати загальнопізнавальні вміння виділяти граматичну основу в реченні, порівнювати речення з повною граматичною основою і з одним головним членом, визначати спосіб морфологічного вираження підмета і присудка; розвивати творчі вміння побудови речень і зв'язних висловлювань; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття поваги до рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, наочність, роздатковий матеріал, картки, картини (малюнки) на осінню тематику.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
 

ЕПІГРАФ: Ось жили собі Підмет і Присудок і були вони ворогами. А ворогами вони були тому що , сперечались. Коли приходив ранок , то спочатку до  школи йшов Підмет , а зі школи першим намагався дібратися додому Присудок. Одного разу Підмет і Присудок зустрілися після уроків. Підмет і каже:

      -    А чи ти знаєш , що я головний член речення й відповідаю на питання хто?, або що?

Тут по стежці йшла Мова , вона звернулася до галасливих членів речення :

Тоді тітка Мова  пояснила їм , що не варто сперечатися за якоїсь дрібниці , а треба  дружити й підтримувати один-одного. Відтоді підмет і присудок потоваришували.

 І. Організація класу:

Учитель:                    

   Діти, для того, щоб справитися на уроці із завданнями, будьте старанними й уважними. А ще створіть собі і своїм однокласникам гарний настрій -  погляньте один на одного й подаруйте посмішку.

   А ще прошу вас подумати, що ви чекаєте від нашого сьогоднішнього уроку і чи буде вам цікаво на ньому. А тепер відповідно до цього я пропоную вам обрати «Смайл уроку» серед запропонованих і намалюйте його на полях у зошиті.(На дошці смайли. Один учень обирає смайл уроку біля дошки).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Сьогодні ми створимо урок разом. А розпочнемо його з бліцхвилинки (бліцопитування «Блискавка»).

Синтаксис і пунктуація

    Було це, діти, дуже давно. За велінням цариці Граматики став Син­таксис володарем словосполучень і речень. Він був розумним пра­вителем. У реченнях кожне сло­во слухняно ставало на своє місце. Та чомусь ходив Синтаксис засму­чений, зажурений. Відчував, що у нього не все є для щастя. Хоті­лося йому, щоб думки виражались з почуттями. Прагнув, щоб кожне речення мало відповідну інтонацію.

На жаль, у його царстві не було Роз­ділових знаків. Тому при розмові втрачалися паузи, які були потрібні. Ні питальних, ні окличних речень не могло бути. Навіть межі речень іноді важко визначались...

Одного разу засмучений Синтак­сис гуляв по місту і незчувся, як опинився у дрімучому лісі. Тут він побачив цікаве видовище. Краси­ва молода дівчина, що нагадувала царівну, бо мала на голові корону із загадкових знаків, гуляла в ото­ченні дивних істот. Спочатку Син­таксис подумав, що то цифри. Та коли підійшов ближче, побачив, що помилився. Знаки підстрибували, ; жестикулювали, а дівчина-царівна у відповідь тільки кивала головою. її великі карі очі були дуже сумні.

Синтаксис наблизився до царівни і здивовано запитав:

— Хто ви такі?

Дівчина замість відповіді тільки усміхнулася.

—  Я цар Синтаксис, а ви хто? — ще голосніше запитав Синтаксис. Він здивувався, бо тепер його речен­ня прозвучало з питальною інтона­цією, виражало здивування.

—  Нарешті! — відказала царівна.— Я Пунктуація. На три роки зача­рував мене злий чаклун Мовчун. Якщо за цей час до мене не загово­рив би розумний Синтаксис, я і мої слуги назавжди залишилися б німі.

—  Як це чудово, що ми зустрі­лись! — вигукнув Синтаксис— На­решті я знайшов те, чого мені бракувало. Тепер я знаю, що таке почуття! Я щасливий, що зустрів Тебе. Віднині Ти і Розділові знаки будуть жити у нашому царстві. Маю надію, що речення затоваришують з ними. А я просто не уявляю собі майбутнього без тебе, дорога Пунк­туаціє!

З того часу Синтаксис і Пунктуа­ція — нерозлучні.

Синтаксис – це…

Пунктуація – це…

Словосполучення – це…

Головним є слово, яке…

Залежним називається…

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація.

•  А сьогодні мова піде про речення. Ми будемо використовувати ті знання з даної теми, які ви отримали в початкових класах, будемо продовжувати вчитися знаходити в реченні підмет і присудок(тобто граматичну основу); дізнаємося про  те, якими частинами мови можуть бути головні члени речення і вчитимемося розпізнавати їх, також дізнаємося, які за складом бувають речення.
• Отже, ми сьогодні будемо вивчати речення та його граматичну основу.

     Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учитель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні поняття, з якими вони познайомляться на уроці (терміни записані на дошці).

Речення

Граматична основа речення:

підмет, присудок

• Отож, записуємо в зошиті дату і тему уроку.

ІY. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.      

1. Моделювання зв'язного висловлювання

    Прочитати слова, подані в початковій формі. Скласти й записати речення.  (На дошці)

Вітер, літати, луки, і, поля, гуляти, топтати.

(Вітер, літає, гуляє, топче луки і поля).

Поле, дума, глибокий, думати.

(Поле думає глибоку думу).

Долина, у,  дощ, гори, потонути, степ, і.

(У дощах потонули степ і долина).

- Що ж таке речення?

2. Робота з підручником.

  Визначити граматичні основи речень (На дошці).

    Осінь усьому рахунок веде. Осінь іде і за собою дощ веде. Осінь на рябому коні їздить. Осіння муха боляче кусає.

3. Творче спостереження над мовним матеріалом

А зараз, щоб виконати наступне завдання, нам потрібно повторити, що ми знаємо про текст.

-  Пригадайте, що  таке текст?

-    Пригадайте, що таке тема тексту?

-  Що таке мікротема тексту?

             Самостійна    робота з роздатковим матеріалом (у парах). Відтворення деформованого тексту: визначити межі речень,  розставити розділові знаки.  У реченнях визначити граматичну основу, вказати, якими частинами мови виражені підмет і присудок.

  З деформованих речень, записаних на дошці, складіть пра­вильні речення. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні.

1)        Морози, річки, настали, скували, і, коси, інеєм, березам,  прибрали.

(Настали морози, скували річки і прибрали інеєм коси бере­зам.)

2)        Річка, омертвіти, не дзюрчати, струмочки. (Річка омертвіла, не дзюрчать струмочки.)

4. Робота з теорією «Способи вираження підмета й присудка».

       Іноді між підметом і присудком може ставити­ся тире, якщо вони виражені формами називного відмінка іменника. В усному мовленні між підметом і присудком, вираженим іменником, робиться середня пауза, підмет виділяється інтонаційно, а друга частина речення вимовляється більш швидким темпом. Наприклад:

                                                    Зима – сніжна пора.

5.   

6. Фізкультхвилинка.

.

7.Графічний диктант. (Знайти речення, яке б відповідало поданій схемі).

8. Виконання завдання на дошці (під диктовку).

      Записати загадки, визначити головні члени речення, обґрунтувати, двоскладним чи односкладним є подане речення, якою частиною мови виражені головні члени речення.

     Без крил летять, без ніг біжать, без води пливуть. (Хмари.) Рукавом змахнув – дерево зігнув. (Вітер.) Сіре сукно лізе у вікно. (Туман.)

9. Сценка . Казка «Підмет і присудок»

   Присудок.  – Зачекайте, Підмете, не поспішай! Я тебе не можу наздогнати!

   Підмет.       – Отож не можеш, адже я, Присудку, головний у реченні!

   Присудок.  – А я по-твоєму, не головний?! Мене в реченні підкреслюють аж двома

   рисками!

   Підмет.       – А до мене можна поставити два запитання: хто? або що?

   Присудок.  – До мене: що робить? що зробить? що робив? Що буде робити? І це ще

   не всі!

   Підмет.      – Ти тільки вихваляєшся! А я краще буду виконувати головну роль.

   Якщо хочеш стояти біля мене, то давай руку і тримаймося разом!

   Присудок.  – Я зрозумів, у єдності наша сила! Якщо ми будемо разом, то речення

   називатиметься двоскладним.

  Підмет.       – Так, перемогла дружба.

10. Самостійна робота з роздатковим матеріалом. Дослідження-реконструювання.

          Перебудувати речення з одним головним членом на речення з підметом і присудком. Граматичні основи підкреслити.

Зразок. На галявині пахло свіжою травою. — На галявині пахла свіжа трава.
 

1) У лісі мені дихалося вільно. (У лісі я дихав вільно.)

2) Вітром нагнало дощові хмари (Вітер нагнав дощові хмари).

3)  У степу трактором зорана нива. (У степу трактор зорав ниву).

Y. Підсумок уроку.

  1.  Рефлексія (метод незакінченого речення).

- На уроці я …

                    повторив…

                    зрозумів…

                    навчився…

-         Я не вміла, а тепер умію…

- Що таке речення?

- Що таке граматична основа реченеея7

- Що таке підмет?

- Що таке присудок?

Довіряй, але перевіряй»

1. Гра «Вірю – не вірю».

  1) Словосполучення складається з головного і другорядного слова? (Ні)

  2) Сполучення слів «добро і зло» є словосполученням? (Ні)

  3) Словосполучення називає предмети, їх ознаки і дії точніше, конкретніше, ніж

  слово? (Так)

  4) Сполучення слів «народна казка» є непоширеним словосполученням? (Так)

  5) Поширеним є сполучення слів, що складається з трьох і більше слів? (Так)

  6) Сполучення слів «люблю читати» є словосполученням? (Ні)

  7) Чи можуть підмет і присудок бути словосполученням? (Ні)

  8) Чи вірите ви, що словосполучення «дружня розмова» є іменниковим? (Так)

  9) Чи вірите ви, що слова у словосполученні пов’язані за змістом і граматично?

  (Так)

  10) Чи вірите ви, що сполучення слів «читати книгу» є іменниковим? (Ні)

  11) Чи впевнені ви, що словосполучення «казки мого дитинства» є поширеним?

  (Так)

  12) Чи вірите ви, що зі словосполучень  складається речення? (Так)

YІ. Домашнє завдання, інструктаж.

        Параграф 10, вправа 94.

YІІ.  Заключне слово вчителя.

           Отже, наш урок завершується. Повернімося до смайликів. Виберіть той смайлик, який відповідає зараз вашому настрою після нашого уроку. Чи однакові вони?