Урок. Рей Дуглас Бредбері. Новела «Усмішка». Знищення природи, цивілізації й культури як наслідок бездуховного науково- технічного прогресу.

 

Тема. Рей Дуглас Бредбері. Новела «Усмішка». Знищення природи, цивілізації й культури як наслідок бездуховного науково- технічного прогресу.

Мета. Ознайомити учнів з фактами біографії американського письменника-фантаста;

            засвоїти поняття про новелу як літературний жанр;

            донести до школярів морально-філософський зміст новели «Усмішка»;

            розвивати логічне мислення, навички аналітичного читання, уміння висловлювати 

            свої думки, обґрунтовувати їх;

            допомогти увійти в художній світ твору, зорієнтуватися у часово-просторовій

            моделі світу сприяти морально-етичному вихованню учнів.,

            розвивати творчу уяву, вміння працювати в групах;

            виховувати небайдужість до долі людства, почуття прекрасного

 

Обладнання. Репродукція картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», портрет Рея Бредбері,

            збірки його творів, ілюстрації до них, словник літературознавчих термінів,

             аудіозапис симфонії Бетховена «Місячна соната», текст новели «Усмішка»;

Методи і прийоми: слово вчителя,  метод евристичної бесіди, колективна робота, робота в

           творчих групах, колаж , коментоване читання, інтерактивний метод «Мікрофон».

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань

Міжпредметні зв’язки: українська література, музика, основи етики, природознавство

 

Там пусто так, как будто этот город

Давно погиб. Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город, словно мертвый сад.

                                                                                                                                    Л.Резниченко

                                                                                             Краса врятує світ

                                                                                                                           Ф. М. Достоєвський

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

1. Емоційне налаштування учнів (Прийом «Мордочки». З’ясовуємо вибір учнів: з яким настроєм вони прийшли на урок і чому?)

 2. Психологічний тренінг

Слово вчителя- Доброго дня, діти! Перш ніж розпочати урок, прошу заплющити очі й уявити десь далеко маленький світлий промінчик. Він до вас наближається, збільшується… І ось ви вже відчуваєте його тепло. Розплющте очі. Посміхніться. Подаруйте посмішку своєму сусіду. Поверніться один до одного, посміхніться ще раз, привітайтесь і налаштуйтесь на творчу працю.(Звучить симфонія № 5 Людвига ван Бетховена)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Читання вчителем поезії Л. Резніченко «Город равнодушных людей»

Там солнце не восходит, не садится,

Там нет ни летних, ни весен них дней.

Плоды не зреют, не щебечут птицы,

Деревья там привикли каменеть.

А капли превращаются в крупинки,

А реки погибают подо льдом.

Там осенью в туманно-серой дымке

Фонарь тоскливо сонет за углом.

Там пусто так, как будто этот город

Давно погиб. Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город, словно мертвый сад.

 

2. Слово вчителя: Немає, мабуть, людини, яка б не думала про своє майбутнє, про майбутнє людства, не прагнула б хоч краєчком ока зазирнути в нього.

3. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Яким ви бачите наше суспільство, цивілізацію через 50, 100 років?

4. Слово вчителя

Намагався уявити  майбутнє   цивілізації й американський письменник Рей Дуглас Бредбері. Його твори належать до наукової фантастики, яка принципово вирізняється із загально фантастичної традиції тим, що змальовує реальний світ, який перетворюється не за помахом чарівної палички, а за законами науки.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Наша подорож у майбутнє моторошним світом твору Р.Д. Бредбері триває, сьогодні ми пильно придивимося до образу головного героя — Тома, спробуємо зрозуміти, чому саме він привернув увагу автора та як в образі Тома розкривається головний задум письменника.

• Пригадаємо! Що таке шедевр?  (відповіді учнів)

У словнику ми прочитаємо: «Шедевр-винятковий за своїми достоїнствами витвір мистецтва». Російський письменник К.Г. Паустовський вважав, що кожна зустріч з будь-яким шедевром - це прорив у великий світ людського генія. Вона викликає здивування і радість»

Сьогодні на нас чекає саме така зустріч.

 

 2. Виступ учнів із випереджувальним завданням (клас об’єднано у групи)

             1- бібліографи    2- літературознавці  

1. Слово надається « бібліографам»

(Демонструється портрет Р.Д.Бредбері і один учень з групи виступає з повідомленням про письменника)

Рей Дуглас Бредбері народився 1920 року у тихому маленькому містечкові Вокігані (штат Іллінойс).

Незабаром батьки його переїхали до Каліфорнії з метою знайти роботу. Саме там, на околиці величезного Лос-Анджелеса, юний Бредбері закінчив школу. Далі вчитися хлопець не мав змоги, адже змушений був заробляти на життя. Його університетом стали книги, які він любив і багато читав.

 У 1938 році з’являється перше оповідання Бредбері, але успіх приходить до нього лише через 12 років, коли побачили світ «Марсіанські хронічки». Серед найбільш відомих його творів - роман «45 за Фаренгейтом», оповідання «Кульбабове вино», «Здрастуй і прощай», «Пахощі сарсапарелі», «І загримів грім», «Суничне віконце», «Третя експедиція» та  багато інших.

Бредбері - письменник-гуманіст. Його хвилюють проблеми Добра і Зла, він вірить у  людину, її духовність.

На сторінках своїх творів письменник прагне розгадати загадку життя, котре сприймає як найбільше диво. На його думку, воно «таке ж таємниче, як і смерть. Протягом двох тисячоліть філософи так і не змогли розгадати його».

Літературознавці вважають Бредбері неперевершеним майстром стилю. Сам письменник говорить, що стиль-це правда, а правда- це також біблійна простота. Як автор, він правдивий у своєму бажанні достукатися до людських сердець, змусити їх замислитися над життям, щоб прийти до загальної гармонії. Творчість Бредбері пронизує  тривога за долю людства. Один із таких творів - «Усмішка».

2. Слово «літературознавцям» про новелу як жанр літературного твору

Новела- невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. До композиційних особливостей новели належать: напружений сюжет, наявність чіткої та згорненої композиції, перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.

3. Евристична бесіда

- Чи збулося ваше передбачення щодо змісту твору?

- Які події у світі змусили автора змалювати саме таку картину майбутнього?

(Знищення атомними бомбами японських міст Хіросими та Нагасакі, техногенні катастрофи, локальні війни, ворожість одних народів стосовно інших тощо.)

- Який настрій викликає твір? Чи підходить до нього визначення «трагічний оптимізм»? Свої міркування обґрунтуйте.

Давайте спробуємо створити колаж : «Що сталось зі світом! Ми попереджаємо! Людство, отямся!»( створення колажу)

4. Робота з текстом

1. Бесіда

- Схарактеризуйте світ, зображений у творі Рея Бредбері «Усмішка».

 - Хто головний герой оповідання? Чому головним героєм твору є дитина?

(Діти — майбутнє людства. Від того, якою виросте дитина, залежить, яким буде життя суспільства в майбутньому.Окрім того, діти інтуїтивно відчувають зло й добро, для них світ Краси та Любові відкритий.)

- Проти чого застерігає нас автор «Усмішкою»? (Учні демонструють колаж і захищають його. Для колажу можуть слугувати фото з видами Чорнобильскої АЕС, наслідками бомбардування Хіросіми та Нагасакі, аварії на Першій Фукусімській АЕС тощо.)

- Коли відбуваються події, описані в творі?

- Зачитайте цитати, в яких описується, як виглядають люди і місто в майбутньому.

- Як ви гадаєте, що трапилося на землі, що спричинило такі зміни у житті людства?

-Навіщо так рано на вулиці шикується черга?

- Яким уперше ви побачили Тома? Чому хлопчик прийшов на майдан, хоча й мучився питанням, навіщо всі стоять?

(Том прийшов для того, щоб долучитися до свята, тобто, плюнути або жбурнути камінням, якщо дозволить влада, або щось розтрощити. Він не бачив іншого способу святкування й тому не знає, як ще можна святкувати та радіти. Окрім того, він заінтригований картиною, адже, кажуть, «вона усміхається». Для нього це інтрига, адже в Томовому оточенні усмішкам немає місця.)

- Схарактеризуйте світ, в якому зростав Том, чи можна сказати, що таке оточення вбиває Любов і Красу? Аргументуйте свою думку текстом.

(«— Чи пам’ятаю я, Томе? Чи пам’ятаю? Та ж я розбив переднє скло — скло, чуєш? Господи, звук який був, розкіш! Тррахх!Том і справді наче почув, як скло розсипається, виблискуючи осколками.» Світ, в якому люди живуть лише ненавистю, в якому сенс

святкування є в тому, щоб розламати та розтрощити те, що залишилося від минулого, не може дати дитині ані Любові, ані Краси.)

- Як у тексті перетинаються минуле, сучасне та майбутнє? Яке місце Тома в цьому переплетенні  часових пластів?

 (Головний герой живе у світі, який зруйнувала ядерна війна багато років тому. Автор неухильно проводить думку, що саме від Тома залежить майбутнє, адже доля кожного суспільства залежить від дітей, від наступних поколінь.)

- Чому Том так хвилювався, «накопичуючи слину»? (Він, як і всі, готувався висловити зневагу та презирство до цивілізації, яка померла, адже з давніх-давен невиховані люди завжди плюють на те, що їм не подобається й що вони зневажають. У спільноті, часткою якої є й Том, так прийнято. Це норма.)

- Чому Том завмер перед картиною? Що прокинулося в душі хлопчика?

 (Душа Тома розкрилася ьперед силою мистецтва назустріч Красі: «Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в роті.

— Томе, нумо! Спритніше!

— Але, — повільно мовив Том, — вона ж гарна!»)

- Чому Тому здалася усмішка жінки на картині таємничо-сумною?

(Здається, що Мона Ліза сумує через людей, що втратили людську подобу, здається, вона знає якусь таємницю, але розкрити її ці люди ніколи не зможуть.)

- Подивіться уважно на зображення картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». Які почуття охоплюють вас? Чи згодні ви зі словами хлопчика: «Вона гарна...»?

- Чому хлопчику дісталась саме усмішка Джоконди?

- На яку дюдину очікують у черзі?

- Хто може стати такою людиною? Що ви знаєте  про автора картини? Про створення картини?

2. Слово «мистецтвознавцям» про картину Леонардо да Вінчі «Джоконда»

Перед нами шедевр живопису, картина Леонардо да Вінчі «Мона Ліза» або «Джоконда» (1503р.)

Історія створення цієї картини така. Франческо ді Бартоломео дель Джокондо замовив великому художнику портрет своєї дружини, 24-річної Мони Лізи. Писав цого да Вінчі чотири роки. За легендою, щоб викликати посмішку Мони Лізи, Леонардо під час створення портрету завжди запрошував музикантів і співців, що грали на лірі і співали, а також блазнів, які веселили прекрасну жінку.

З невідомої причини Франческо дель Джокондо не викупив картину, а Леонардо до кінця життя не розлучався з нею. Після смерті художника вона перейшла до короля Франції Франциска І і, відповідно, розміщена в Луврі, де зберігається й зараз.

У чому ж таємниця привабливості цієї картини? Мона Ліза вражає глядача своєю ледь помітною усмішкою, іронічним поглядом, що ніби пронизує вашу душу. Складається враження, що не ми, а нас вивчає Джоконда, яка втілює у собі образ матері Природи.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 1. Перевіримо чи уважно ви працювали на уроці?

Гра «Вірю – не вірю».

1. Чи вірите ви, що Р.Бредбері – англійський письменник фантаст?

2. Чи вірите ви, що події в оповіданні відбуваються 2161 року?

3. Чи вірите ви, що людей до міста вабили базар і свято?

4. Чи вірите ви, що люди вишукувалися в чергу о 6 годині ранку?

5. Чи вірите ви, що люди жили в мирі й злагоді?

6. Чи вірите ви, що люди мали гроші й все могли дозволити собі купити?

7. Чи вірите ви, що Том вперше бере участь у святі?

8. Чи вірите ви, що Том відмовився плювати на картину?

9. Чи вірите ви, що люди рвали портрет, наче голодні птахи?

10. Чи вірите ви, що Том вирвав клаптик з картини й заховав у кишеню?

11. Чи вірите ви, що Том повернувся додому опівночі?

12. Чи вірите ви, що хлопець побачив у себе на долоні обличчя Джоконди?

2. Слово вчителя

Картину знищено. Натовп розійшовся. Навкруги стало тихо. Світ заснув. Не міг заснути тільки маленький хлопчик на ім’я Том. Він тихенько підійшов до вікна, розтулив пальці, розгладив шматочок пофарбованого полотна. Світ спав, осяяний сонцем. А на долоні хлопчика лежала Посмішка.

(Під музику Л.ван Бетховена «Місячна соната» учитель зачитує кінець новели)

Так, чудова посмішка, що залишила його людиною в озвірілому натовпі, та посмішка, котра так потрібна людям.

(Ось ці клаптики від картини, яку розірвав натовп, залишаються вам на згадку, щоб ви завжди залишались Людьми, помічали красу нашого світу!)

 

Прийом «Мозковий штурм»

Проблемне запитання:

• Чому дія новели закінчується вранці? Яка роль такого фіналу?

( «генератори ідей» записують усі свої думки на дошці, а потім «критики» коментують їх і вибирають ті, які мають право на існування) образ Джоконди в тексті новели став, з одного боку, символом деградації людства й відродження та воскресіння людства — з іншого.

V. Підсумок уроку

     Прийом «Продовж речення»

Сьогодні на уроці я…

• Звернув увагу на…
• Замислився над…
• Здригнувся від…
• Вирішив…

Оцінювання відповідей учнів.

• Самооцінювання діяльності учнів, оцінювання роботи в групах.
• Виставлення оцінок

VІ. Домашнє завдання

1. Письмово відповісти на запитання: «Чи врятує краса світ?»

      2. Підготуватися до написання твору - роздуму «Як урятувати Мону Лізу?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Про новелу

 

У новелі Р. Бредбері «Усмішка» йдеться про знамениту картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», про її загадкову усмішку, яка хвилює вже не одне покоління людей.

 
Портрет заможної флорентійки Мони Лізи дель Джокондо, який зберігається в Луврі у Парижі, був намальований десь біля 1503 року.

Мабуть, жодна картина у світі не має такої кількості підробок, не зазнала стількох нападів вандалів, як "Джоконда”: її заливали фарбою, намагалися пошматувати, старанно замальовували куточки вуст, щоб вбити незбагненну посмішку, таємницю якої ось уже кілька століть даремно намагаються розгадати мистецтвознавці.

 Уже чотири століття Мона Ліза дарує чарівну усмішку людям. Зовні спокійна, але сповнена внутрішньої енергії, ця жінка наділена надприродною здатністю впливу на людські душі і серця. Ось цю надприродну здатність розбудити в людині відчуття прекрасного, виховати благоговійне ставлення до нього і показав Рей Бредбері в оповіданні „Посмішка”.

Посмішка – це не тільки елемент зовнішньої краси, це свідчення певного душевного стану людини - добра і ласки.

У душі Тома відбувається боротьба. Він не належить до числа безумних фанатиків, він людина, яка задає питання і вагається. Зустріч з Кариною завершила процес внутрішньої боротьби. Том більше ніколи не буде брати участь у „святах”.

Більше того, твір мистецтва відіграв вирішальну роль у формуванні етичних норм людини. Зустріч із красивою картиною завершилась народженням  духовної, здатної на любов, сльози і співчуття людини. 

Коли Том побачив картину, він сказав, що вона красива, але врятував хлопчик одну деталь – „посмішку”.

Загибель культур и і цивілізації є наслідком  того, що люди втратили здатність любити