Урок  у  6  класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зарубіжна література

6 клас

Розділ: Образ майбутнього в літературі

 

Тема: Рей Дуглас Бредбері «Усмішка». Краса врятує світ, якщо світ врятує     красу

Мета:  поглибити  знання  учнів  про  жанр  наукової  фантастики, формувати  вміння  порівнювати  художні  засоби  літератури  та  образотворчого  мистецтва;  дати  учням  уявлення  про  прийоми  створення  художнього  образу  в  літературі  і  живописі; розкрити душевний стан Тома;

  навчити  школярів  осмислювати  зміст  новели “Усмішка”; виявляти  ідею  та  особливості  психологізму  твору;  вплив  шедевру  Леонардо  да  Вінчі  “Джоконда”  на  творчість  Р. Бредбері;

  сприяти  моральному  та  естетичному  вихованню  учнів;  прищеплювати  їм  уміння  бачити  прекрасне  у  творах  мистецтва  та  в  житті,  допомогти  дітям  відчути  свою  причетність  до  всесвітньої  культури  та  літератури.

Обладнання:  портрет  Р. Бредбері,  автопортрет  Леонардо да Вінчі, тексти  новели  “Усмішка”,  ілюстрації  учнів;  твори  Р. Бредбері,  таблиці  “Оцінювання  уч-нями  власної  участі  в  роботі  малої  групи”  та  “Душевний  стан  Тома”,  словнички-картки  для  словникової  роботи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Методи і прийоми: слово вчителя,  метод евристичної бесіди, колективна робота, коментоване читання, інтерактивний метод «Мікрофон», сенкан

 

Міжпредметні зв’язки: українська література, музика, основи етики, природознавство

 

                                                                                Вже  почалось, мабуть, майбутнє...

                                                                                                                 Ліна  Костенко

 

                                                                            Існує  лише  одна  проблема, одна-                          єдина  у  світі — повернути людям  духовну  сутність...

                        Антуан  де  Сент-Екзюпері

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Психологічний тренінг

Слово вчителя- Доброго дня, діти! Перш ніж розпочати урок, прошу заплющити очі й уявити десь далеко маленький світлий промінчик. Він до вас наближається, збільшується… І ось ви вже відчуваєте його тепло. Розплющте очі. Посміхніться. Подаруйте посмішку своєму сусіду. Поверніться один до одного, посміхніться ще раз, привітайтесь і налаштуйтесь на творчу працю.(Звучить симфонія № 5 Людвига ван Бетховена)

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Читання вчителем поезії Л. Резніченко «Город равнодушных людей»

Там солнце не восходит, не садится,

Там нет ни летних, ни весен них дней.

Плоды не зреют, не щебечут птицы,

Деревья там привикли каменеть.

А капли превращаются в крупинки,

А реки погибают подо льдом.

Там осенью в туманно-серой дымке

Фонарь тоскливо сонет за углом.

Там пусто так, как будто этот город

Давно погиб. Лишь здания стоят.

Он никому не нужен и не дорог.

Бесстрастный город, словно мертвый сад.

2. Слово вчителя: Немає, мабуть, людини, яка б не думала про своє майбутнє, про майбутнє людства, не прагнула б хоч краєчком ока зазирнути в нього.

3. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Яким ви бачите наше суспільство, цивілізацію через 50, 100 років?

4. Слово вчителя

Коли ми говоримо про майбутнє, то завжди чомусь уявляємо якісь фантастичні споруди, незнайомі машини, роботів і багато чудес. Мало хто замислюється про те, що саме своїми справами і думками наближаємо його. Адже майбутнє – це завтрашній день. До цієї теми зверталося багато письменників-фантастів, створюючи у своїх творах цей незвичний світ. Лише деякі з них закликають нас робити зараз навколишній світ кращим, щоб узяти це із собою в завтрашній день і не допускати зла у світі, аби наші нащадки не дорікали нам. Питання добра і зла, екологічні проблеми, проблеми бездуховності людей піднімає у своїй творчості один із найвідоміших американських письменників-фантастів Р.Д. Бредбері. Саме його новелу «Усмішка» ми сьогодні будемо вивчати.

Робота з епіграфом.

• Як ви розумієте слова, узяті епіграфом до нашого уроку?

Кожна людина так чи інакше вибудовує свої взаємини з навколишнім світом. Світ. У якому живе людина, може бути різним. Залежно від тих цінностей, які вона сповідує. Світ може бути ось таким: прекрасним, гарним, мирним, спокійним, безкінечним (демонструю відповідні картини, ілюстрації).

А може бути і таким. (Слайд  ).

– Який світ створили навколо себе герої новели Р. Бредбері „Усмішка”? Чи хотів би хто-небудь із вас опинитися в такому світі? (Цей світ тривожний, страшний , жорстокий, злий, це світ розрухи, зла, ненависті).

Учитель. Чи гарантовані ми, що цей вигаданий світ, який існує в новелі, ніколи не стане світом реальності? Чи, може, стане? Як нам уникнути такої перспективи? І чи можливо її уникнути? На ці запитання ми до кінця уроку і повинні відповісти.

 

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів

Дуглас Бредбері «Усмішка». Краса врятує світ, якщо світ врятує красу Під час подорожі ми маємо з’ясувати:

        причини деградації людської цивілізації

        чому люди розважаються, знищуючи все навколо.

        чи є надія на спасіння?

 

ІV. Робота з текстом твору.

1.   Бесіда

•                   Де  і коли відбувається дія? (На Землі, у майбутньому, у 2061 році.)
•                   Про що ми дізнаємося з перших рядків новели? (Черга зібралася о 5 ранку).

–       Що спонукало людей до цього ? ( Зібралися на свято).

2.   Словникова робота.

 Свято –  день радості і торжества з приводу чогось.

•  Як люди з черги і Том збираються його відсвяткувати? (Плюнути сильно і влучно).

Учитель. Це так не схоже на наші свята. Нас дивують люди, які під час свят збираються плювати. Які це люди? Давайте проаналізуємо їхній спосіб життя, стан їхніх душ, що для них є найголовнішим у житті, тоді, можливо, ми зрозуміємо їхні вчинки і свята.

3.   Робота в групах. Презентація результатів роботи груп.

 1 група учнів досліджувала матеріальну культуру людей: одяг, побут, житло, їхні міста і селища.

   Це краєзнавці.

а) Одяг : „ ...засмальцьований. з цупкої мішковини одяг...”

 „Сонце... змусило чоловіків поскидати страхітливу одіж та брудні капелюхи”.

 „Він звично заклав руку до кишені, якої вже давно не було, шукаючи неіснуючу цигарку”.

    Побут: „Попереду хтось продавав гарячу каву в надщерблених філіжанках. ...Том побачив маленьке палахкотливе вогнище й іржавий казанок, де шумувало вариво. Це не була справжня кава”.

 „Він поспіхом прослизнув у малі дверцята і ліг...” (в ін. перекладі – «ліг долі»).

 Житло: „... стоїмо тут удосвіта в холоді. Всередині все злиплося від голоду, самі живемо у печерах...”

  „... біля зруйнованої будівлі ферми. За нею, в тому, що лишилося від силосної башти. Під накриттям... сім’я спить – ...мати, батько і брат”.

 Міста, селища: „Тоді повсюди над зруйнованими будинками висіли клапті туману...”

  „Том вдивлявся поперед себе, де за поруйнованою вибухом кам’яною стіною зникав кінець черги”.

  „Замість міст – звалища мотлоху, шляхи від бомб ніби викорчувані, а половина полів уночі світиться від радіації”.

  „Настав полудень. Сморід зруйнованого міста ширився в спекотному повітрі, щось кублилося серед уламків будівель”.

  „Він біг за місто зруйнованою вибухами дорогою”...

  „ О дев’ятій уже був біля зруйнованої будівлі ферми...”

б) демонстрація ілюстрацій.

–   Який висновок ми можемо зробити? (Люди живуть в страшних умовах, все знищила війна).

Відомо, що у творі зображено місто після ядерної війни.

• Яким його побачив автор? Наведіть приклади з тексту. («Розбиті будівлі», «зруйнована вибухом кам'яна стіна», «Міста — купи руїн, дороги від бомбардування — наче пилка, вгору — вниз, поля ночами світяться, радіоактивні...»)
• Якими змальовано людей? (Брудними, у брудному одязі з гру­бої мішковини. Вони п'ють із тріснутих чашок каву, отриману з якихось ягід, варять юшку, що булькотить в іржавій каст­рулі. Люди дуже бідні, не всі можуть купити навіть таку їжу.)

–        Якими були свята у городян? (Люди збиралися на майдані; Свято науки полягало в тому, що розбили кувалдою машину, громили завод, на якому виробляли літаки, висаджували у повітря друкарню та склад боєприпасів.)

Які причини деградації людського суспільства називає письменник? Доведіть свою думку цитатами з твору(бездуховність людей; безвідповідальність тих, які керували ними у минулому; байдужість кожного до долі усього людства; знищення природи, пам’яток культури і мистецтва: «Вся річ у ненависті, в ненависті до всього минулого»; «Сталося так, Томе, що люди ненавидять те минуле, яке залишило їм самі уламки та руїни. Така вже людська вдача. Може, це й нерозумно, але нічого не вдієш – така людська вдача»; «і особливо – всю ту скажену зграю, що керувала нами в минулому.)

 

 2 група учнів досліджувала стан душі людей.

   Це психологи.

Спостерігаючи  за  поведінкою  Тома,  учні  виявили  зміни  у  поведінці  й  душевному  стані  хлопчика.  Підтвердженням  авторської  позиції  є  наведені  цитати.  (Схема “Душевний стан Тома”).

У  душі  Тома  відбувається  боротьба.  Він  не  належить  до  числа  тих  без-думних  фанатиків,  він  людина,  яка  задає  питання  і  вагається.  Зустріч  з  картиною  завершила  процес  внутрішньої  боротьби.  Том  більше  ніколи  не  братиме  участь  у  “святах”.  Твір  мистецтва  відіграв  вирішальну  роль  у  формуванні  етичних  норм  людини.  Зустріч  із  красивою  картиною  завершилась  народженням  духовної,  здатної  на  любов,  сльози  і  співчуття  людини.

 „Тут вся річ у ненависті. Ненависті до всього, пов’язаного з Минулим ...до слів на с. 204 ...Томе, наших свят”.

Висновок. Почуттям ненависті до всього минулого наповнені душі людей.

 3 група досліджувала, як містер Грігзбі і Том святкували „минулі свята”.

   Слово історикам.

а) Цитата, с.204 „І Том подумки перебрав свята... до слів... Том спробував уявити: - Ага!”

 Висновок. Люди знищують все, що залишилось від минулого. Навіть

                            те, що приносило користь, що було надбанням людства.

                            Люди ненавидять все, що пов’язане з минулим.

 4 група аналізувала поведінку людей в черзі, коли вони готуються побачити картину, та їхню поведінку після дозволу адміністрації знищити картину.

   Слово дослідникам.

а) „Том, Грігзбі й усі інші накопичували слину для плювка... земля... здавалася розпеченою”.

 „Прослухайте оголошення... і стусани винесли його на край натовпу”, с.205

б) Демонстрація ілюстрацій О.Одарича до новели.

                                                                                             ( Слайд  (Джоконда).

–        Що робили люди під час святкування?

–        Їх можна назвати щасливими?

–        Вони раділи, сміялися? Ні! 

–        Чому вони розважаються, знищуючи все навколо? 

Вони знищували те, що нагадувало їм про минуле, святкувати – це знищити, зруйнувати, спалити…(знищити те, що призвело до таких наслідків) Людина стає  руйнівником. Немає любові, віри,надії Безвихідь…Знищуючи минуле, люди знищують майбутнє. Руїни навколо людей, а в їхніх душах –мертва пустеля, ненависть заполонила їхні серця. (Людина втрачає свою людську подобу, перетворюється на частину бездушного натовпу, переповненого ненавистю, а ненависть завжди призводить до знищення.)

                                                          ( Слайд  (де розривають Джоконду).

Висновок. Люди, які стояли в черзі, злі, жорстокі, вони ненавидять все

                  минуле, вони не відчувають прекрасного. Том не такий, як всі.

РУХАНКА

Екіпажі вже стомились,
Адже добре потрудились.
Раз, два, три, чотири, п'ять!
Час прийшов відпочивать.
Тож піднімем руки вгору,
Ніби глянемо на зорі.
В різні боки повернулись
І до сонечка всміхнулись.
Потягнулись, покрутились,
Десять, дев'ять, вісім, сім!
До роботи час усім.

 

Учитель. Р. Бредбері – незвичайний фантаст. Він віддає перевагу не машині, а Людині. Письменник говорить, що дивиться уперед, заглядає у майбутнє і намагається передати звідти звістку.

– Про що ця звістка? Що нам посилає Р. Бредбері із майбутнього? 5 група Цю проблему досліджували науковці.

                      Слово науковцям.

Учні. Ми досліджували, що в тексті говориться про цивілізацію, чи є ще надія її спасти, врятувати.

1. – Що таке цивілізація? Цивілізація  (з  лат. — “громадянський”).
   • Сукупність суспільного розвитку і матеріальної культури.
   • Про  сучасну  європейську  культуру.

– Що в цивілізації було добре? (Розвиток науки, техніки, різні досягнення, наукові відкриття).(Слайд ).

– Хто створює цивілізацію? (Людина-творець).

– Хто руйнує цивілізацію? (Людина-руйнівник).

– Сучасна цивілізація має здобутки. Чи має вона вади, недоліки ? (Людина вирубує ліси, вбиває звірів для своєї втіхи та розваги, забруднює навколишнє середовище, удосконалює озброєння, веде війни на Землі).

Учитель. Дійсно, розвиток цивілізації може призвести і до знищення цієї культури, до катастрофи: згадаймо Давній Рим, Грецію, Давній Єгипет.

                                                                                                      ( Слайд  (вибух).

– Чи можна врятувати цивілізацію ?

               Чит. цит. с.204 : „Що – цивілізація?...жити мирно”.

– Хто хоче повернення цивілізації? Чому? (Людина з черги. „Було в ній дещо добре”).

– Яка людина може повернути цивілізацію? „Підлатати її”? („...та людина матиме чутливе серце... Хтось із доброю душею. Якийсь головатий...” Цивілізацію поверне людина – творець.)

                             На дошці з’являється схема

 

  Людина – творець      =                             головатий (розум)   +

 

         чутливе серце     +                       добра душа

 

– Чому ми віримо, що саме Том – людина з чутливим серцем? (Лише він задає питання „Чому”? Тільки він відчуває серцебиття під час зустрічі з картиною).

– Чим вразила хлопчика картина?

 6 група.      Слово – мистецтвознавцям.

а) Зачит. цит.:

(„... кажуть, вона посміхається...”,

 „...жінка посміхалася таємно і сумно...”,

 „А на долоні в нього лежала усмішка...”)

                                                                                                               ( Слайд ).

Учитель. Слово усмішка вжите з великої літери, бо це вже символ. Усмішка – це любов, добро, оберіг, відчуття безпеки, надійної доброї сили. Ось що може врятувати цивілізацію. Головне – людське серце, людина.

                                                                                                        ( Слайд ).

– Чому чотири століття усмішка Мони Лізи хвилює людство? Чому вона так вразила Тома?

                                                                              ( Слайд  (Леонардо да Вінчі).

                                  На дошці – „Джоконда”.

 б) Повідомлення учнів.

Учень 1.   Леонардо да Вінчі народився 1452 року у селищі Анкіано поблизу містечка Вінчі, біля підніжжя гір, між Флоренцією та Пізою. Це Італія. Леонардо був сином нотаріуса П’єро да Вінчі. Виняткові здібності майбутнього майстра виявилися дуже рано. Він захоплювався математикою, музикою, чудово грав на лірі, гарно співав. Та понад усе любив малювати. Батько показав роботи Леонардо своєму другу Андреа Віроккіо. У 1466 році Леонардо став учнем  у Флорентійській майстерні Віроккіо.

 

Учень 2.   Леонардо да Вінчі працював над портретом Мони Лізи чотири роки . Італійський художник ХVI ст., відомий біограф італійських митців доби Відродження Вазарі, ось що писав про цю роботу: „ Взявся Леонардо виконати для Франческо дель Джокондо портрет Мони Лізи, дружини його... оскільки Мона Ліза була дуже гарна, Леонардо використав такий прийом: під час написання портрета запросив музикантів, які грали на лірі й співали, блазнів, які постійно підтримували в неї веселий настрій.”

 Таємниця „Мони Лізи” відкривається в її напрочуд прекрасних, гармонійних стосунках зі світом, в якому вона живе.

 

Учень 3.  Стоячи перед картиною, забуваєш про дрібниці, скороминуще: мине день – і все марне зникне, а Вона буде завжди. І завжди усміхатиметься. Одна з найбільших загадок картини полягає в тому, що, хоч де б ви стояли, здається  - вона дивиться на вас (поняття про „золотий перетин”). Саме усмішка притягає і нас, і Тома. Мабуть, тому, що вона несе в собі людське тепло, добро.

 

Учень 4.  Мабуть, жодна картина у світі не має такої кількості підробок, не зазнала стількох нападів маньяків і вандалів, як „Джоконда”: її заливали фарбою, намагалися пошматувати, старанно замальовували куточки вуст,  щоб вбити незбагненну посмішку, таємницю якої ось уже кілька століть

 

–        Чому Томові дісталась саме посмішка Джоконди? На перший погляд шматок з посмішкою випадково потрапляє в руки хлопчика, адже там могла бути будь-яка частина – рука, підборіддя. Але у Бредбері нічого випадкового немає як і в кожного талановитого письменника. От якби ваші батьки читали цей твір, вони б зрозуміли, що посмішка – це є символ. Є в літературі такі поняття як образи-символи. Давайте розглянемо їх на екрані. Слайд  (образи-символи)

1. Як ви думаєте, символом чого стала у творі Р. Бредбері картина «Мона Ліза»? (Символом краси і відродження духовності.)

2. Чому слово «усмішка» в тексті написане з великої літери? (Бо усмішка є більш живою, ніж жителі міста, вона є символом краси і добра.)

3. Які ще символи ви побачили у творі? (Хлопчик — символ майбутнього, нового покоління; ранок теж є символом прийдешнього, надії на краще.) .

4. Для чого в житті людини потрібна краса? (Вона не тільки прикрашає життя, а й робить кращою душу людини, облагороджує, її.)

5. Як ви думаєте, чому усмішка потрапила саме до рук Тома? (Том — дитина, за ним майбутнє, в якому краса може вря тувати світ.)

 ( Хлопчик - символом майбутнього, ранок –надія змін на краще, символ майбутнього, картина „Мона Ліза” – символ вічної краси. Краса мистецтва має пробудити душу людини. Краса – відродження духовності. Посмішка – врятує світ майбутнього.)

Чи є в творі ще хтось, хто має надію на кращі зміни?На яку людину очікують у черзі?(«Ще з’явиться тямуща людина, яка її(цивілізацію) підлатає. Запам’ятайте мої слова. Людини з чутливим серцем.)

Хто може стати такою людиною? (Том, який має якості справжньої людини, чутливе серце, який вміє цінувати прекрасне)

 

4.Філософський сенс новели

   «Усмішка» – великий неспокій за майбутнє людства; глибока віра у хвилюючу красу великих шедеврів, що знаходять стежку до дитячого серця – бо хто ж інакше  врятує світ?!

5. Робота над змістом поезії Ліни Костенко

                                «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» (Слайд )

    1) Виразне читання поезії.

Вже почалось, мабуть, майбутнє,

Оце, либонь, вже й почалось.

Не забувайте незабутнє –

Воно вже інеєм взялось.

 

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі,

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.

 

Минають фронди і жиронди,

Минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди –

Вона ніколи не мине...

 

Любіть травинку, і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку,

Шляхетну інохідь коня.

 

Згадайте в поспіху вагона

В невідворотності зникань,

Як рафаелівська Мадонна

У вічі дивиться вікам.

 

В епоху спорту і синтетики

Людей велика ряснота,

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста.

 

•                 Як ви вважаєте, що спільного  у творах Л. Костенко та  Р. Бредбері?

2) Проблемне запитання

•                 Про що цей вірш? Що хотіла сказати ним поетеса? Який зв’язок він має з оповіданням Бредбері? 

3) Самостійне читання вірша (віддрукований текст знаходиться на кожній парті).

Висновки:Роки спливають за роками, складаються у віка. Життя людини в порівнянні з історією – мить. Такі ж швидкоплинні війни і повстання („фронди і жиронди”), мабуть, тому і вживає Л.Костенко ці слова у множині. Але є й таке, що „ніколи не мине”. Це – посмішка Джоконди, тобто Мистецтво,  Краса, Духовність. Це дійсно коштовне, незабутнє, неповторне, без цього неможливе духовне життя людства. Ідея вірша – „в епоху спорту і синтетики ... нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста” – перекликається з ідеєю оповідання Р.Бредбері: наслідком бездуховного науково-технічного прогресу є знищення природи і цивілізації та поява бездуховної людини, не здатної нічого творити.

Рей Бредбері і Ліна Костенко вірять, що людина та краса врятують світ.

 

«Чого навчає нас новела «Усмішка» Бредбері»

(Діти вивішують намальований плакат. На ньому – заголовок «Чого навчає нас новела «Усмішка» Рея Дугласа Бредбері», написаний зверху та знизу півколом. У центрі – фігурка людини, від якої  відходять виразні стрілки у вигляді знаку оклику, що ведуть до символічних зображень: великого знака питання,  червоного серця, сяючого сонця, розквітлої квітки, зеленого листочка, розгорнутої книги. В середині цих символів написані повчальні застереження, з якими Рей Дуглас Бредбері звертається до читача у своїй новелі «Усмішка»).

Порадившись у групі, ми вирішили, що Рей Дуглас Бредбері у своїй новелі «Усмішка» застерігає людей від необдуманих учинків, які можуть призвести все суспільство до трагічних наслідків. Найперше, ми маємо замислитися над своїм життям, чи все, що ми робимо, приносить благо іншим людям і суспільству в цілому. (Діти показують на  знак питання,  у середині якого написано: «Який ти? Що ти зробив для суспільства?»).

А все буде добре, якщо наші серця будуть наповнені загальнолюдськими цінностями. (Серце зі словами «любов», «співчуття», «милосердя», «взаєморозуміння», «прощення» та ін.). Коли кожна людина буде творити тільки добро  і уникатиме зла. (Сонце з написом «Добро»). Все буде, як слід, коли  наші душі будуть з любов’ю  відкриті оточуючому світові. (Квітка з висловом «Люби свого ближнього!»). А ще ми маємо берегти природу: і для себе, і для наступних поколінь. (Листочок з написом : «Бережіть природу!»).  Залишитися ж справжніми людьми нам допоможе також і Мистецтво. (Розгорнута книга з написом «Світ прекрасного»).

Отже, від кожного з нас залежить майбутнє людської цивілізації. Саме це і стверджує письменник у своєму творі.

•            Слово вчителя.

 Ви дуже добре справилися із завданням. Ще раз гляньте, будь ласка, чого навчає нас новела «Усмішка».  Постарайтесь запам’ятати це, щоб у своєму житті чинити саме так.

 

КАЗКОТЕРАПІЯ

«Подаровані усмішки»
Автор казки: Ірис Ревю

Красуня Весна роздавала всім посмішки. Вона подарувала посмішку ластівці, яка прилетіла, похмурому бобру, який вічно копирсався в землі, білоногому зайцю, метеликам - білянці і лимониці, жовтогрудим синичкам, граціозним білочкам. І ще багатьом звірам та птахам.
       Тільки до вечора Весна побачила їжачка, з колючими голками і колючим поглядом.
- А ти чому не прийшов до мене за посмішкою? - поцікавилася Весна у їжака.
- А мені нема чого посміхатися, мою посмішку ніхто не побачить. Я ж веду активне життя вночі. А в темряві мене ніхто не розгледить. Дякуємо тобі, Весно, за те, що розтопила холодні сніги, пробудила лісове життя, та ще й усмішками всіх нагородила. Я радію за всіх.
Сподобалися Весні слова їжачка. Сподобалося те, що вміє їжак радіти за інших. Вміння радіти за інших, свідчить про наявність серцевої доброти.
А посмішка все-таки сама до їжачка прибігла. Неможливо не посміхнутися тоді, коли усміхається Весна, коли всі навколо посміхаються.

Створення галереї усмішок.

Прийом « Сповідь». 

«Майбутнє: яким я хочу його бачити?»

( Записаний на смайлику- усмішці сенкан кожна дитина  наліплює на листок ватману із зображенням усміхненого сонечка.)

 

4. Слово вчителя.

Я переконана, що усмішка на обличчі людини – свідчення того,що вона щаслива, що в неї все гаразд. Герої Рея Бредбері розучились усміхатися, вони глибоко нещасні люди. Тому так осатаніло нищать шедевр мистецтва, а з ним - і власні душі. І невипадково саме усмішка залишається в руках маленькогохлопчика. Це душа світу, яка  просить захисту і порятунку. І як неприкро, це вже не під силу зробити дорослим.

Не розлучаймося з усмішкою, бо це і усмішка матері, яку вона дарує дитині разом з народженням, (Слайд) усмішка друзів, закоханих; усмішка – це здоров’я природи, посміхаються навіть друзі наші менші.Усмішка допомагає знайти щастя – тож хай Вам щастить!Майбутнє світу–у дитячих руках, у ваших руках. Пам’ятайте про це.

Бережіть світ, у якому живете, бережіть власні душі, бо це ваші найбільші скарби.

Знайте, що все у житті має своє призначення і глибокий прихований зміст. 

6.Складання пам’ятки для людства за допомогою методу «Мозкова атака»

Складання  «Пам’ятки для людства»

-  Жити в мирі та дружбі.

-  Не воювати.

-  Задовольнятися своєю землею і не претендувати на інші.

-  Бути обережними з науково-технічними винаходами, щоб не зашкодити людству.

-  Любити красу, мистецтво, дбати про духовне здоров’я людства.

Молодці! Думаю, якщо ви будете жити за правилами складеної вами Пам’ятки, то майбутнє у вас буде чистим і світлим.

V. Рефлексія. «Мікрофон»

.«Продовж речення».

Сьогодні на уроці я…:

• звернув увагу на…

• замислився над…

• здригнувся від…

• вирішив…

 

VІ. Підбиття підсумків уроку

1. Самооцінювання діяльності учнів, оцінювання роботи в групах.

2. Виставлення оцінок

VІІ. Домашнє завдання

Хочеться вірити, що у 2061 році це місто залишиться таким, яким ми його побачили. Не дай, Боже, побачити „міста – купа руїн, дороги від бомбування, наче пилка”, „розбиті ферми”, „... лани ночами світяться, радіоактивні” і людей – похмурих, роздратованих, духовно зубожілих. Таким може бути і наше з вами майбутнє, якщо ми не подумаємо про свою культуру, духовність, доброту і милосердя, розуміння прекрасного. Збережіть у собі ці якості і передайте своїм дітям, тоді і майбутнє буде таким прекрасним, яким ви хочете його бачити.

            Вдома я пропоную вам написати лист у 2061 рік, висловити свої почуття і враження від прочитаного на уроці і, можливо, запропонувати шляхи виходу із ситуації, що склалася.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вже  почалось,  мабуть,  майбутнє...

 

Ліна  Костенко

 

Існує  лише  одна  проблема,

одна-єдина  у  світі — повернути

людям  духовну  сутність...

Антуан  де  Сент-Екзюпері

 

 

Быть  человеком!

Слышишь — Че – ло – ве – ком!

Глядеть на мир влюблёнными глазами

И чувствовать, что всё тебе подвластно…

Прекрасна жизнь! Четырежды прекрасна

Планета, на которой ты хозяин.

Э. Межелайтис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛОВНИЧОК- КАРТКА

 

2. Оповідання — прозовий  художній  твір  невеликого  обсягу,  в  якому  зображено  одну  або  кілька  подій  із  життя  персонажа  (або  персонажів).

 

3. Новела (від  італ.  новина) — невеликий  за  обсягом  прозовий  твір  про  незвичайну  подію  з  несподіваною  кінцівкою.  До  жанру  новели  належить  “Усмішка”  Р. Бредбері,  де  несподіваним  є  те,  що  в  руці  Тома  виявилася  саме  усмішка  Джоконди,  а  не  будь-який  інший  шматок  картини.

 

4. Сфумато — ледь  відчутний  серпанок, імла, що  огортає  постать  Мони  Лізи.

 

5. Фантастична  література  (фантастика) — різновид  художньої  літератури,  в  якій  зображується  дивний  і  незвичний  світ,  з  яким  людина  в  реальному  житті  зіткнутися  не  може.  Слово  “фантастика”  з  грецької  значить  “мистецтво  уявляти”.  Засновниками  фантастичної  літератури  вважаються  Е. По, Ж. Верн,  Г. Веллс.

Серед  різновидів  фантастичної  літератури  виокремлюють  науково-фантастичну  літературу…

 

6. Утопія (утопічна  література) — література,  в  якій  картини  майбутнього  змальовуються  набагато  кращими,  ніж  сучасність.

 

7. Антиутопія  (антиутопічна  література) — література,  в  якій  людство  змальовується  гіршим,  ніж  сучасність.  Новела  Р.Бредбері  Усмішка”  належить  до  антиутопії.

 

8. Цивілізація  (з  лат. — “громадянський”).
   • Сукупність суспільного розвитку і матеріальної культури.
   • Про  сучасну  європейську  культуру.

 

 

СЛОВНИЧОК- КАРТКА

 

2. Оповідання — прозовий  художній  твір  невеликого  обсягу,  в  якому  зображено  одну  або  кілька  подій  із  життя  персонажа  (або  персонажів).

 

3. Новела (від  італ.  новина) — невеликий  за  обсягом  прозовий  твір  про  незвичайну  подію  з  несподіваною  кінцівкою.  До  жанру  новели  належить  “Усмішка”  Р. Бредбері,  де  несподіваним  є  те,  що  в  руці  Тома  виявилася  саме  усмішка  Джоконди,  а  не  будь-який  інший  шматок  картини.

 

4. Сфумато — ледь  відчутний  серпанок, імла, що  огортає  постать  Мони  Лізи.

 

5. Фантастична  література  (фантастика) — різновид  художньої  літератури,  в  якій  зображується  дивний  і  незвичний  світ,  з  яким  людина  в  реальному  житті  зіткнутися  не  може.  Слово  “фантастика”  з  грецької  значить  “мистецтво  уявляти”.  Засновниками  фантастичної  літератури  вважаються  Е. По, Ж. Верн,  Г. Веллс.

Серед  різновидів  фантастичної  літератури  виокремлюють  науково-фантастичну  літературу…

 

6. Утопія (утопічна  література) — література,  в  якій  картини  майбутнього  змальовуються  набагато  кращими,  ніж  сучасність.

 

7. Антиутопія  (антиутопічна  література) — література,  в  якій  людство  змальовується  гіршим,  ніж  сучасність.  Новела  Р.Бредбері  Усмішка”  належить  до  антиутопії.

 

8. Цивілізація  (з  лат. — “громадянський”).
   • Сукупність суспільного розвитку і матеріальної культури.
   • Про  сучасну  європейську  культуру.

 

 

Оцінювання  учнями  власної  участі

в  роботі  малої  групи

 

 

Показники	Завжди	Звичайно	Іноді	Ніколи	Зауваження експерта
Ми перевіряли, чи всі учасники групи розуміють, що треба  зробити
Ми відповідали на запитання, даючи в разі потреби пояснення
Ми пояснювали  іншим те, на чому самі розумілися
Ми допомагали одне одному, щоб усі могли зрозуміти і застосувати на практиці інформацію, яку отримали
Ми надавали можливість усім взяти участь в обговоренні, прийнятті рішення та представленні результатів роботи групи

 

 Підписи  членів  групи  ……………………………………………………    класу  ……………….

 

1. Керівник  групи,  експерт — …………………………………………………………………………………………
2. ……………………………………………………………………………………………………………………………
3. ……………………………………………………………………………………………………………………………
4. ……………………………………………………………………………………………………………………………
5. ……………………………………………………………………………………………………………………………
6. ……………………………………………………………………………………………………………………………
7. ……………………………………………………………………………………………………………………………
8. ……………………………………………………………………………………………………………………………
9. ……………………………………………………………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

ЦИТАТИ

 

1.       Цікавість,  причетність  до всіх

Бажання  взяти  участь  у  “святі”:  збирається  плюнути  сильно  і  влучно...”  ( — Аякже).

Спогади  про  минулі  свята  — коли  дерли й палили  “на площі  книжки...,  і  свято  місяць  тому...” (завод, що виробляв літаки;  фабрика  газетного  паперу...

2.       Хвилювання  і  роздуми.  Від  хвилювання  “серце  Тома  лунко  калатало. Гаряча  земля  пекла  босі  ноги”.
3.       Захоплення  і  духовне  прозріння.  —Том  стояв  і  дивився  на  картину. 

— У  роті  пересохло.  — Але  ж  вона  прекрасна... — поволі  мовив  Том.  “На  картині  жінка  спокійно  й  таємниче  усміхалася  до  Тома...,  і  його  серце  ще  дужче  калатало  в  грудях,  а  в  руках  бриніла  незнайома  музика.  ... Вона  прекрасна...”— знову  мовив  він.

4.       Сліпе  наслідування  інших.  Він  ухопився  за  край  полотна,  смикнув,  затис  у  руці  відірваний  клапоть,  а  тоді  впав...
5.       Душевний  біль.  Нічого  не  відповівши,  Том  заплакав  і  чимдуж  побіг  геть.    ...вибіг  розбитою  дорогою  в  поле...
6.       Упевненість  у  собі.  Том  більше  ніколи  не  братиме  участі  у  “святах”.  Затамувавши  подих,  він  лежав  із  заплющеними  очима  й  міцно  притиснув  руку  до  грудей.  ...  випростав  руку,  повагався,  глибоко  зітхнув,  а  тоді  завмер,  розтулив  кулак  і  старанно  розрівняв  невеличкий  клаптик  вкритого  фарбою  полотна.  “Подумки  знову  і  знову  повторював:  “Усмішка... Чарівна  усмішка...”.
7.       Спокій.   ...десь  через  годину  він  обережно  згорнув  і  сховав  той  клаптик.