Урок з теми "Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку"

Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку

Поезія Мацуо Басьо – напіввідчинені двері

Роберт Блай,

 американський письменник

Мета: розповісти учням про своєрідність японської культури, творчість Басьо, дати визначення поняття «хайку» та його жанрових ознак; дати короткі відомості про життя і творчість Мацуо Басьо; розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; формувати вміння цілісного аналізу тексту; навчати учнів розкривати головну ідею твору; виховувати повагу й інтерес до самобутньої культури Японії, почуття дружби й краси, спостережливість, вдумливість.

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Просторово-візуальний асоціативний диктант

За лексичним значенням запишіть слово(на листочках)

1.Японська вишня (сакура)

2.Квітка, символ Японії (хризантема)

3. Найвища точка Японії, вулкан.(Фудзіяма)

4. Мініатюрна скульптура, невеликий різний брелок на традиційній японській одежі кімоно (нецке)

5. Створення композицій з квітів, стебел, тощо в спеціальному посуді і розміщення в інтер'єрі. В основу ікебани покладено принцип вишуканої простоти, через природну красу матеріалу (ікебана)

6. Японська буква (ієрогліф)

7.Японський національний одяг (кімоно) 

8. Мистецтво складувати фігурки з паперу (орігамі)

9. Мистецтво вирощування карликових дерев (бонсай)

10. Японське бойове мистецтво. Боротьба, в якій беруть участь дуже великі чоловіки (сумо)

11. Велетенська хвиля (цунамі)

12. Незвичайний сад при монастирі, де немає дерев (сад каміння. Філософський сад).

Самоперевірка (з презентацією)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми вирушимо до чарівного саду японської поезії, де ростуть різноманітні квіти, більшість з яких – маленькі, але дуже запашні. І в кожної – своя історія. Прекрасний сад, до якого ми рушаємо, розташований на Далекому Сході, у Країні Висхідного Сонця, як здавна називають Японію.

Фуру іке я

Квадзу тобікому

Мідзу-но ото.               

Старий ставок!
Жабка стрибне –
Сплеск пролунає.
 

 

     Я бачу здивування на ваших обличчях, але урок у нас дійсно незвичайний. Японська поезія – хоку, з якою ми сьогодні ознайомимося, така ж не­звичайна, як і вся культура цієї країни. Складається вірш усього з трьох рядків без рим, та й зміст, на перший погляд, не зовсім зрозумілий. Але за удаваною простотою криється складне плетиво асоціацій, натяків, символів. Спробуємо побачити й зрозуміти, що ховається за ними! Зверніть увагу на епіграф до уроку. Спробуємо відчинити двері у чарівний сад японської поезії.

ІV. Оголошення теми уроку.

V. Робота над новим матеріалом.

1. Дидактична гра «Збери прислів’я».

Із даних фрагментів складіть японські прислів’я та приказки . Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?

 

Озирайся на минуле,	а людина – ім’я.
Усякі діла	мале.
Кого хоч день мав за вчителя,	з малих починаються.
Умій цінувати	три роки голоду.
Сокіл цінує свої крила,	а очі розплющеними.
Рік бунту --	все життя поважай, як батька рідного.
Рот тримай закритим,	у непоказній оболонці.
Перлина любить ховатись	коли хочеш знати майбутнє.

 

У Японії майже на кожний день припадає яке-небудь свято (продовження словникової роботи).

• «ханамі» - замилування квітами;
• «цукімі» - замилування місяцем;
• «юкімі»- замилування снігом.

2. Вчитель про поезію у житті японців.

Любов до поезії виникла у японців тоді, коли літератури як такої ще не було. Одна із давніх японських традицій – довіряти свої почуття віршам.

Життя Японії неможливо уявити без поезії. Поетичні рядки тут можна знайти скрізь: на картинах, дерев’яних ляльках, рушниках, серветках тощо. Коли цвіте сакура, всі японці стають поетами, приколюють листочки з віршами просто до квітучих дерев або голосно декламують.

Ще з  давніх часів щосічня влаштовують поетичні змагання: десятки тисяч японців читають вірші. Найкращі виконавці виступають на церемонії в присутності імператора.

 

3. Мацуо Басьо.

З усіх майстрів японської поезії найвідомішим є Мацуо Басьо. (Портрет на слайді)

Ви самостійно ознайомились дома з біографією поета.

- Справжнє імя? (Менефуса)

- Прізвище? (Мацуо)

- Псевдонім? (Басьо) Що він означає? Чому?

- Чим займався у житті? (Мандрував, писав вірші)

- Скільки віршів написав? (Близько 2000)

- Скільки мав учнів? (Близько 2000)

- Де брав натхнення? (З мандрів, природи)

- Що  ви  дізнались  про  життя  М. Басьо?

     - Якого  жанру  вірші  складав  М. Басьо?

     -  Які  особливості  творів  цього  жанру?

Запис  у зошит

Хоку ( від япон. « початкова фраза») – неримований тривірш у японській поезії. Хоку має 17 складів: 5/7/5/. Головна тама хоку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності. Для хоку характерні «сезонні слова».

1. Має три рядки.

2. Немає рими, має ритм.

3. Має визначену кількість складів: 5-7-5.

4. Використання сезонних слів.

4. Літературознавча робота.

Поезія японців незвичайна. Ви дома самостійно прочитали ці маленькі віршики. Скажіть, будь ласка, яке перше враження від них у вас було? Ви щось зрозуміли? Чи схожі вони на європейську поезію?

5. Робота з підручником.

Хайку заборонено писати на політичні, релігійні теми та на тему кохання. Ви вже дома читали хайку. Яким темам присвячені? (людина і природа)

До якого виду мистецтва близькі ці поезії? (до живопису. Хайку – картинка)

 

Висловіть враження від японської поезії.

Перед вродою квітів

Соромно стало місяцю?-

Сховався за хмаркою.

(Немає нічого кращого за весну, коли все навкруги розцвітає. Краса квітів затьмарює все, навіть красу місяця)

Скільки різних трав!

І в кожної свої квіти.

Оце і є подвиг!

(Захоплення природою, її розмаїттям, неповторністю. Особливістю, красою. Так і люди: всі різні – і неповторні.

Білий лотос-цвіт:

Не цурається багна,

Із якого виріс.

Прекрасна квітка лотоса росте серед болота, живлячись ним і прикрашаючи його. Воно для неї найрідніше. Так ї людина: якого б рівня не досягла, має не забувати, хто вона й звідки.

 

Щоб ви краще зрозуміли різницю між японською поезією та європейською, давайте зараз прослухаємо вірш Олександра Пушкіна «Цветок». Колись поет знайшов у книзі засушену квітку, і написав такий вірш (виразне читання вірша)

Цветок засохший, безуханный,
Забытый в книге вижу я;
И вот уже мечтою странной
Душа наполнилась моя:

Где цвел? когда? какой весною?
И долго ль цвел? и сорван кем,
Чужой, знакомой ли рукою?
И положен сюда зачем?

На память нежного ль свиданья,
Или разлуки роковой,
Иль одинокого гулянья
В тиши полей, в тени лесной?

И жив ли тот, и та жива ли?
И нынче где их уголок?
Или уже они увяли,
Как сей неведомый цветок?

 

 

Давайте уявимо, що цей вірш пише японський автор. Що б він написав?

(Залишаємо 2 перші рядки. Можливо, доповнюємо третім: увядшая любовь).

7. Аналіз хоку

Виразне читання хоку Мацуо Басьо з підручника (с. 166-167):  «На всохлу гілку…», «Старий ставок…», «Метелик літає…» та ін.

 

Старий ставок!

Жабка стрибне –   

Сплеск пролунає.

1. Який настрій створює хоку? (Одночасно сумний і веселий)
2. Який образ навіює сум? (Образ ставка)
3. Який образ веселий? (Жабки)
4. Якою ви уявили жабку і ставок?
5. Що змінилося з її появою? (Сплеск – звук, пішли кола по воді - рух)
6. Яким став світ, настрій? ( Рухливішим, живішим, веселішим)

 

Ставок	Жабка
Сумний	Весела
Старий	Молода
Великий	Маленька

 

Висновок:

І навіть невеличка жабка може змінити великий світ хоча б на мить.

 

Хоку  Мацуо Басьо «На всохлу гілку…»  Вірш опубліковано в 1681 р. Він вважається першим справжнім  шедевром поета. 

На всохлу гілку

сів ночувати крук.

Глибока осінь.

1. Про яку пору року йдеться  у вірші?
2. Які сезонні слова вживає поет?
3. Які асоціації виникають у нас, коли ми читаємо це хоку?

(Крук – старість, мудрість; осінь – старість людини, кінець року)

Кількома деталями поет змалював картину нічного пейзажу, картину осені. Але художня деталь, може мати прихований зміст і викликати певні асоціації. Наприклад, всохла гілка, у японській поезії – це символ осені, може бути ознакою близької старості. . Крук, який сів ночувати, у народній творчості асоціюється з мудрістю. Глибока осінь – це картина природи, яка втратила свою зелень, барви, свіжість і молодість.. Поет зобразив осінній пейзаж і через нього свій душевний стан.

 

Пори року	Сезонні слова
Весна	Сакура, квітуча слива, соловей, жайворонок, ластівка, жабка
Літо	Троянда, лілія, веселка, роса, равлик, зозуля, цикада, муха
Осінь	Хризантема, осіннє кленове листя,  крук, всохла гілка
Зима	Сніг, холод, кінець року, грудень, короткий день

 

 

VІ. Формулювання висновкiв та пiдведення підсумків уроку

Бесiда з учнями

• Про що переважно розповідають хоку Басьо?
• Які поетичні образи ви запам’ятали?
• Чому Басьо називають новатором в японській поезії?
• Що було матеріалом для хоку Басьо?
• У чому бачив призначення поета Басьо?

VІІ. Оцінювання.

VІІІ. Саморефлексія.

Японці вміють насолоджуватись красою соснової гілки, краплинки роси, тоді як європейці прагнуть охопити поглядом весь світ. У японській культурі мистецтво і природа, мистецтво і буденне життя взаємопов’язані, тому будь-яка річ поєднує в собі красу і практичність. Для японця природа – це скарбниця прекрасного, вона є мірою усіх речей. Що є природнім, то не може бути повторним.

Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати усе життя, Давайте і ми зараз спробуємо доторкнутись до краси, осягнути сенс миті, яка вже не повториться.

«Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподiване; вдивляйтесь у непривабливе - i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне; вдивляйтеся в мале­ i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне ­- побачити прекрасне i не залишитися байдужим.!»

Я думаю, що сьогодні ви навчилися бачити красу і зрозуміли, що вона є всюди, треба тільки її побачити.

 

ІХ. Домашнє завдання.

Вивчити 2-3 хоку напам`ять, знайти в них образи природи; до одного з вивчених хоку зробити ілюстрацію.