Урок "Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду

Урок української мови 6 клас

Тема: Рід іменників ( повторення). Іменники спільного роду.

Мета:повторити засвоєне про категорію роду іменників; дати поняття про іменники спільного роду; удосконалювати вміння визначати рід іменників;  сприяти естетичному розвиткові за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу; виховувати любов до природи рідного краю

Тип уроку:засвоєння нових знань

Обладнання:проектор, таблиця,підручник.

Методи та прийоми: «Мозковий штурм», розподільний диктант, «Відгадай слово», «Віднови речення», мовна гра «Ланцюжок»

Міжпредметні зв’язки. Література. Актуалізація знань про Максима Рильського, його поетичні твори, вивчені в 5 класі; Живопис: зображення географічних куточків України; Українознавство: знайомство з мальовничими куточками України.

Хід уроку

I. навчально-мотиваційний етап

1.Психологічна настанова

2.Уведення учнів у понятійно-термінологічне поле: розгадайте невеличкий кросворд, у виділеному рядку якого прочитаєте назву граматичної категорії, завдяки якій розрізняють стать істот

1.Розділ мовознавства, який вивчає частини мови ( морфологія)

2. Частина мови, котра називає предмети,істоти, абстрактні поняття (іменник)

3. Ці хлоп’ята дуже допитливі, їх постійно цікавлять відповіді на питання: хто? чи що? виконує , кого? чого? немає,кому? чому? давати,ким? чим ?орудувати (відмінки)

Як ви здогадалися , ми пригадаємо  рід іменників

3.Запис дати, мета: повторимо засвоєне про категорії роду іменників,дізнаємось,що крім відомих нам ім. ч,ж,с роду є ім.. сп. Роду,удосконалюватимемо вміння визначати рід іменників, пригадаймо видатних, українських поетів, які прославили нашу рідну землю, відвідаємо мальовничі куточки України, розпочнемо саме з подорожі до озера Пісня, що на Чернігівщині.

4.Робота над зв’язним висловлюванням. Прочитайте  текст.

                                             Озеро Пісня

Недалеко від селища Сосниці на Чернігівщині сріблиться підковою озеро Пісня. Воно довге, глибоке, чисте. Водяться у ньому риби, бобри, видри, гуси. Берег облямовує верболіз, у якому гніздяться маленькі пташки – непосиди кропив’янки.

 Навесні сюди прилітають сім’ї лелек у чорно-білому вбранні.

Любив сюди навідуватися Максим Рильський. На озері весь піддавався мрії.

Озер на Чернігівщині- великих і малих- понад тисячу. Чимало їх, міняючи час від часу русло, полишило Десну.

Чи знайоме вам ім’я Максима Рильського? Які його твори пригадуєте? ( Дощ ( благодатний, довгожданий), « Осінь-маляр», «Люби природу не як символ»)

      Зверніть увагу на виділені слова, поясніть їхнє написання : верболіз і чорно – білому.

Вкажіть по одному іменнику чоловічого, жіночого, середнього роду.

Про яких пташок  говориться в тексті?

А як ще в народі називають лелек?(чорногуз)(бусел).

А чи є в тексті іменник, рід якого не можна точно визначити? (непосида)

   5.Оголошення епіграфа:

Ох, і дивні ці слова

Чи то він, чи то вона?

То незграба, то ледащо,

Що ж їм підходить краще?

Рід жіночий чи середній,

Ну, а може чоловічий?

Немало слів таких є в світі

Їх спільний рід примирить, діти!

6.Повідомлення теми та мети. Запис у зошитах.

II.Актуалізація опорних знань.

1.Розподільний диктант

Записати подані слова у три колонки: чоловічий, жіночий, середній рід. Підкресліть другу букву в кожному слові. Якщо в правильному порядку виписані слова, із цих букв складете українське прислів’я ( І сила перед розумом никне(слабне)):

Біль, ясен, груша, сонце,син, колючка,ім’я, пластир,оздоба, знання,садок, хурделиця,життя, аптекар,бетоняр, зміна,орач, скупчення,мед, знамено,ударник, печиво.

Як ви розумієте зміст прислів’я?

III.Операційно-пізнавальний етап.

1.Засвоєння навчального матеріалу.

2.«Відгадай слово» На дошку спроектовано слова:білоручка, варивода,бідолаха,волоцюга,забудько, задавака,зівака,

Зірвиголова,злюка,капризуля,ледацюга,незграба,нероба,плакса,хитрюга,лівша,соня,жаднюга,нахаба,роззява,базіка,неслух, нечепура,причепа.

Учні читають слова, слайд закривається, учитель читає визначення, учні по пам’яті мають назвати слова до цих визначень

Визначення:

1.людина, яка пише лівою рукою (лівша)

2Той (та), що любить поспати (соня)

3.той та, що плаче без причини (плакса)

4.Зухвала людина.(нахаба)

5.Надзвичайно неуважна людина(роззява)

6.хто любить багато говорити(базіка)

7.хто цурається фізичної роботи(нероба)

8вередлива людина(варивода)

9людина виняткової жадібності(жаднюга)

10.неохайна людина(нечепура)

11.прискіплива і надокучлива людина(причепа)

12.неслухняна дитина(неслух)

3«Мозковий штурм»

Як же визначити рід спільних іменників? Що в цьому допоможе? (зміст речень)

.« Визначи стать ». Запишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте рід спільних іменників.

1. Ти так(ий,а) непосида, Денисе. 2.Горе з так(им, ою) базікою, Семеном. 3.Наш(а) староста Олена  підготувала графік чергування.

Чи надають іменники спільного роду певного емоційного забарвлення реченням? Якого саме?

4.«Фізкультхвилинка»

На уроці ми не спали

А знання все здобували.

А тепер прийшла хвилинка

Для фізичної розминки.

Розімнемо кисті рук,

Головою повернемо,

Лиш на мить передихнемо

Бити байдики не будем,

А нові знання здобудем.

Чи почули фразеологізм, використаний у віршику? Що він означає? (бити байдики-ледарювати) А чи можна утворити від дієслова ледарювати іменники спільного роду? (ледащо, білоручка, нероба,ледацюга)

IV.Рефлексійно-оцінювальний етап.

Гра «Ланцюжок». Клас ділиться на дві команди по варіантам. Перші учасники отримують листки із записаними словами: 1 в.-«ледащо», 2в.-«нероба».Кожен наступний учасник має дібрати іменник,що починається останнім звуком попереднього слова і вказати рід. Слід стежити,щоб початковий звук кожного наступного іменника відповідав останньому звукові попереднього слова за твердістю, мякістю. Виграє та команда, яка підбере  більше  ім.. сп. роду.

V.Оцінювання.

VI.Домашнє завдання.

1.Вправа з підручника.

2. Для творчих дітей: написати міні-твір про те, як любите відпочивати, використовуючи іменники спільного роду.