Урок "РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОРОСТЕЙ"

 

 

 

 

ТЕМА УРОКУ:

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОРОСТЕЙ.

 

 

 

ПІДГОТУВАЛА

ВЧИТЕЛЬ БІОЛОГІЇ

ФИЛЕНКІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТ.

ГОЛУБ Л.А.

 

 

 

 

 

 

 

С. ФИЛЕНКОВО

Мета: сформувати у школярів поняття про класифікацію рослин; сформувати

в учнів знання про водорості — групу нижчих, найдавніших, просто

організованих рослин, про особливості середовища життя водоростей;

розвивати вміння працювати з підручником; вдосконалювати

практичні навички роботи у групах; виховувати поважливе ставлення

до живих організмів, зацікавленість до теми.

Обладнання: таблиці до теми, малюнки, підручник, зошит, роздаткові картки, плакати,

стікери, олівці, маркери.

Методи: проблемна бесіда, розповідь, робота у групах, робота з підручником, міні-тести,

              метод «Чиста дошка».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:

І. організаційний момент.

За допомогою кольорових стікерів учні об’єднуються у групи.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1). Виконання учнями міні-тесту (4-5 учнів)

Тест.

1. Позначте основну особливість представників царства Рослини:

а) ріст;           б) розмноження;              в) фотосинтез;                  г) дихання.

2. Позначте особливість, завдяки якій рослини є автотрофними організмами:

а) живляться готовими органічними речовинами;

б) живляться за рахунок інших організмів;

в) самі створюють органічні сполуки з неорганічних.

3. Позначте науку, яка вивчає рослини:

а) зоологія;          б) ботаніка;         в) анатомія.

4. Серед рослин є:

а) однорічні;        б) дворічні;          в) багаторічні;         г) одноденні.

5. Установіть відповідність:

а) калина.                          1.Дерево.

б) подорожник.                 2. Кущ.

в) береза.                           3.Трава.

2). Відповіді на запитання на картках (учні, які не працюють з картками.)

Які ви знаєте царства живого?      (Рослини, Тварини, Гриби, Віруси, Бактерії)

Ознаки рослинного організму.       (здатні до фотосинтезу, подвійне запліднення,

закріплені у грунті, переважно зелені).

Як відбувається запліднення у квіткових рослин?     (за участю двох сперміїв)

Де можна зустріти рослини?                (на суходолі, у воді, у грунті).

Які способи розмноження рослин вам відомі?        (статеве, нестатеве, вегетативне)

Де і як відбувається фотосинтез?    (у хлоропластах; вода, вуглекислий газ, Е сонця)

Що таке квітка?                                              (генеративний орган рослин)

Які життєві форми мають рослини?                      (дерева, кущі, трави)

Які рослини є за віком?                     (однорічними, дворічними і багаторічними)

Яке значення мають рослини у житті людини?    (кисень, їжа, деревина, ліки, естетика)

 

Отже, рослини переважно зелені, за способом живлення є автотрофами, отже здатні до фотосинтезу, є одноклітинними, багатоклітинними і колоніальними, за будовою тіла поділяються на нижчі й вищі, мають життєві форми — дерева, кущі й трави, можуть бути однорічними, дворічними і багаторічними рослинами.

 

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

      Очікування учнів від сьогоднішнього уроку. Учні на стікерах (за допомогою яких об’єднувалися у групи)  записують свої очікування та побажання від уроку, закріплюють їх на плакаті, де зображене сонце (в середині кола).

      Сьогодні ми продовжимо подорож царством Рослини й завітаємо до країни водоростей. Чим унікальні представники цієї країни? Які ознаки властиві водоростям, які їх відмінності від інших водяних рослин, якими відділами представлені водорості? На всі ці питання ми сьогодні дамо відповіді.

     Тему уроку учні записують у зошити.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Класифікація рослин.

Квіткові рослини, які ми розглядали досі, є найбільшою, але н єдиною групою організмів Царства Рослини. Є й інші групи.

Учені вважають, що на Землі існує близько 5 мільйонів різних видів живих організмів. З давніх часів люди спостерігали їх, вивча­ли, описували. Коли накопичилося багато відомостей про рослинний і тваринний світ, постало питання, як у цьому розібратися, як об­мінятися накопиченими знаннями. Складність полягала в тому, що в різних країнах одні й ті ж самі організми називали по-різному. Виникла необхідність систематизувати знання, розділити організми на групи, тобто класифікувати їх. Крім того, треба було дати їм назви, які були б зрозумілі вченим усіх країн. Живі організми, також і рослини, почали об'єднувати в групи за подібними ознаками. Виникла наука систематика.

Систематика — це біологічна наука, яка займається вивченням усієї різноманітності живих організмів і їхньою класифікацією (сис­тематизацією), тобто об'єднанням у групи за подібними ознаками. Існує систематика рослин, систематика тварин і систематика інших груп живих організмів. Як вам відомо, систематика поділяє живу природу на чотири царства.

Засновником сучасної систематики живих організмів був швед­ський учений Карл Лінней, який жив і працював у XVIIIстолітті. Сучасна систематика має такі одиниці класифікації, або таксони, які розташовуються в порядку підпорядкування згори донизу.

Царство — таксон найвищого рівня, вид — найнижчого. Вид — це сукупність особин, які мають загальні ознаки будови та жит­тєдіяльності і передають ці ознаки потомству. Види групуються в роди, роди — в родини, родини — в порядки, порядки — в класи,класи — у відділи, а ті — у царства. Кожний таксон вищого рівня може включати декілька таксонів нижчого рівня.

В історії розвитку систематики найважливішим було дати назву видам. Спочатку види називали за іменем роду з додаванням опису основних ознак організмів даного виду. Цей опис іноді складався  із 5—10 слів. Такі назви були громіздкими і незручними. Карл Лін­ней запропонував давати видам подвійні назви: до назви роду дода­вати назву виду. Такі подвійні назви застосовуються в систематиці її часів Ліннея до наших днів. Наприклад, жовтець їдкий, конюшина лучна, подорожник великий, фіалка триколірна, де перше слово — родова назва, а друге — видова. При цьому одну й ту ж видову назву можуть мати види різних родів. Наприклад, конюшина лучна, волошка лучна, лисохвіст лучний. Конюшина, волошка, лисохвіст — назви різних родів. Щоб не було плутанини, видовій назві завжди передує родова. Крім того, біологи різних країн дають рослинам (іі іншим живим організмам) назви латинською мовою. Тепер у будь-якій країні, прочитавши латинську назву виду, учені розуміють, про яку рослину йдеться. Латинські назви мають усі таксони.

Систематика дозволяє не тільки назвати рослину і з'ясувати її положення в системі, але й визначити будь-яку незнайому росли­ну. Для цього існують спеціальні визначники рослин, з якими ви познайомитеся в робочому зошиті з біології і під час виконання лабораторних робіт. Усі рослини царства прийнято поділяти на дві великі групи — нижчі рослини та вищі рослини. Потім ці групи діляться на відділи й інші таксони нижчого рівня. До нижчих рос­лин зараховують водорості, а до вищих — решту рослин.

Вивчення царства рослин ми починаємо з нижчих рослин — во­доростей.

2.   Загальна характеристика водоростей

Тіло водоростей не почленоване на органи — корінь, стебло, листки, в ньому немає тканин. їхнє тіло називають сланню, або таломом. Тіло водоростей буває одноклітинним, колоніальним, бага­токлітинним або сифоновим. Одноклітинні водорості дуже маленькі, їх видно тільки під мікроскопом. Багато з них мають джгутики — один, два або декілька, за допомогою яких вони вільно пересуваються у воді. Колоніальні водорості утворюють колонії. Колонія — це нещільна сполука клітин, яка утворюється внаслідок вегетативногорозмноження одноклітинних організмів, коли дочірні клітини залі шиються сполученими разом слизовою масою.

Слань багатоклітинних водоростей може бути нитчастою, такою, що складається з одного ряду клітин, і пластинчастою — з одного або декількох шарів клітин. Багатоклітинні водорості бувають іноді великих розмірів. Незвичайна будова слані сифонових водоростей, і Під час формування їхньої слані діляться ядра, а клітинні оболонки (перегородки) не утворюються. У результаті утворюється велика ба­гатоядерна клітина. Сифонові слані досягають іноді досить великих розмірів і мають складну форму.

У клітинах водоростей є цитоплазма, ядро, вакуолі, з пластид частіше присутні хлоропласти. Клітинна оболонка зазвичай вкрита слизом.

Водорості — автотрофні організми. Вони здійснюють фотосинтез, поглинаючи вуглекислий газ із води, і туди ж виділяють кисень.

 

     Робота учнів у групах. Учні працюють на текстом підручника. На опрацювання матеріалу учні отримують 5хв., а потім представник кожної групи розповідає матеріал класу.

 

Таким чином ми з’ясували, що водорості це рослини водні, поширені переважно у прісних і солоних водоймах, деякі види — у грунті та інших зволожених місцях суходолу. Також   можуть утворювати симбіози.

Водорості об’єднують у різні відділи. Ми розглянемо такі відділи:

• Зелені водорості
• Діатомовіводорості
• Бурі водорості
• Червоні водорості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Зелені      Діатомові         Бурі       Червоні

 

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1). Метод «Чиста дошка»

     Питання записані на дошці. Якщо на питання вже дали відповідь, воно стирається з дошки. Вправа вважається виконаною, коли дошка стає чистою.

• Що таке систематика?
• Хто запропонував термін систематика?
• Які організми називають водоростями?
• Чому водорості належать до нижчих рослин?
• На які відділи поділяють водорості?
• Середовище життя водоростей?
• Назвіть систематичні одиниці.

2). Гра «Вірю — не вірю». Якщо твердження правильне учні плескають у долоні, якщо не правильне, то у класі тиша.

• Водорості — найдавніші представники царства Рослини.
• Тіло водоростей називають слань.
• Водорості це рослини тільки зеленого кольору.
• Водорості живуть тільки у наземно-повітряному середовищі.
• Водорості населяють переважно водойми.
• Царство це найвища систематична одиниця.
• Корені водоростей називаються ризоїди.

VI. Підсумок уроку.

      Протягом уроку ви добре попрацювали, дізналися багато нового, повернемося до нашого «сонечка» і перевіримо ваші сподівання: чи справдилися вони, чи ні. Учні зачитують те що писали на початку уроку і роблять висновки.Якщо сподівання справдилися, то стікери кріплять за межами кола, утворюються промені  сонця. Декілька самих активних учнів отримують оцінки.

       Давайте завжди будемо активними, привітними, любити природу та себе у природі.

 

VIІ.Домашнє завдання.

Опрацювати § 35 підручника.

Відповісти на питання ст.. 143 підручника.

По бажанню: підготувати повідомлення «Цікавинки про водорості».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таксон	Приклад
Царство	Рослини
Відділ	Квіткові
Клас	Дводольні
Порядок	Розоцвіті
Родина	Розові
Рід	Перстач
Вид	Перстач сріблястий