Урок "Родинні цінності і патріотизм у творі. Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації)" "За сестрою" А.Чайковський

Підготувала:

учитель української мови

та літератури ПЛ “Академія мудрості”

Шутко Сніжана Леонідівна

 

Клас: 7

Тема: Патріот своєї сім’ї

Андрій Чайковський. «За сестрою». Родинні цінності і патріотизм у творі. Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації).

 

Мета: характеризувати образ головного героя твору Павлуся та інших персонажів повісті, висловити власні судження про геройство, відвагу й любов, зокрема, до рідних, аналізувати повість, з’ясувати фольклорні мотиви, засоби; усвідомити потребу виховання християнських чеснот, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, любові, краси, справедливості.

Обладнання: підручник, текст повісті А.Чайковського «За сестрою», «Родинне дерево Судаків», презентація до уроку, роздатковий матеріал “Зошит учня”, картки для оцінювання тестів.

Тип уроку:  урок удосконалення знань, умінь та навичок.

Епіграфи:

Сім’я – це первинний осередок, де людина повинна вчитися творити добро.
В. Сухомлинський

 

Ой роду наш красний,
Роду  наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багацько нас є.
(укр. народна пісня)

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності (1-2 хв)

- Доброго ранку! Я рада вітати усіх на нашому уроці.

- Чи любите ви, коли до вас приходять гості? Чому? ( це весело, радісно, нові зустрічі, обмін інформацією, побажаннями, ділимося думками про наше життя…)

- Тож привітаймо один одного добрим словом, побажаємо собі успіхів, а нашим гостям приємного і корисного перебування у нас.

(Словесний настрій)

Ми сьогодні будемо воркшопити (від англ. воркшоп) — тобто працювати увесь урок у групах, тому поділимося на групи (роздати смайлики — утоврити три-чотири групи)

ІІ. Актуалізація опорних знань (5хв)

А. Виконання тестових завдань (за допомогою карток АБВГ)

Ми сьогодні говоримо про родину Павлуся, і для початку пропоную пригадати, що ми знаємо про них.

Тести

1. Село у повісті має назву:

а) Петрівка;

б) Різдвянівка;

в) Спасівка;

2. Славний козацький рід мав прізвище:

а) Судаки;

б) Соми;

в) Карасі;

3. За пасікою в родині доглядав:

а) батько Степан;

б) дід Андрій;

в) син Петро;

4. Лицарської справи Павлуся навчав:

а) батько;

б) старший брат;

в) дід Андрій;

5. У творі описується висока могила:

а) Семенова;

б) Степанова;

в) Свиридова;

6. Палажка, обороняючись від татар, орудувала:

а) кулаками;

б) довбнями;

в) кілками;

7. Ганнусі йшов рік:

а) одинадцятий;

б) п’ятнадцятий;

в) тринадцятий;

8. Церковний дзвін сповіщав:

а) про церковне свято;

б) козацьке зібрання;

в) напад татарів;

9. Старший син Петро під час нападу татар був:

а) разом з родиною;

б) на гостині в рідні;

в) на Запоріжжі;

10. При зустрічі з старшим братом Павлусь дав йому:

а) вишиту сорочку;

б) хлібину;

в) бублик.

- Виберіть ту наліпку, яка, як ви вважаєте, відповідає кількості правильних відповідей.

(Самооцінювання за допомогою картки-наліпки)

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності, оголошення теми й мети уроку (5-10 хв)

 

Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло та допомагають у складних ситуаціях.  Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, у якому все зрозуміле, дороге. Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога.

Патріотизм – це любов та відданість Батьківщині, це особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, традицій. Існує безліч визначень цього поняття, яке ж обрати? Досить складно виокремити одне, адже всі правильні, чи не так? Відповідь дуже проста: кожний особисто повинен для себе обрати, сформулювати власне визначення, на власні очі побачити вияви патріотизму.

 Бесіда у групах:

• Як ви розумієте поняття патріотизм?
• Хто такий патріот? Які риси характеру йому притаманні?
• Як можна бути патріотом своєї родини?

Завдання на листочках А4 для кожної групи: запишіть риси х-ру, притаманні патріотові).

ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку (20 хв)

1. Діалог учителя з учнями. - Сьогодні ми також говоримо  про родину Судаків у повісті Андрія Чайковського "За сестрою". Відновімо родинне дерево Судаків.

«У Спасівці жив славний козацький рід Судаків».

• Чим уславився цей рід?
• За що поважали Судаків спасівчани? («Вони славились тим, що не було між ними одного, який не бував би на Січі… Багато з них полягло в боях, багато пішло в неволю… Судаки, що остались живими, багатіли на ціле село»).

2.Заповнити схему  “родинне дерево Судаків”.

(Роздати листочки із деревами)

Кожна група характеризує одного з членів родини за поданою нижче схемою. Потім представник групи озвучує характеристику героя.

Схема аналізу образів:

• Персонаж.
• Його портрет.
• Риси характеру і вчинки, у яких вони виявляються.
• Найпоказовіший учинок персонажа.
• Роль персонажа у творі.
• Висловлювання героя, яке найбільше вразило, схвилювало.

 Характеристика образів. (Словесне малювання).

Діалог учителя з учнями.

• Назвіть поіменно членів родини Судаків.  (« Рідня Судаків у той час складалася з старого діда Андрія – яких 70 років, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.

Петра тоді вже не було дома. Пішов на Запоріжжя.

Другому синові Павлові було п'ятнадцять, а дочці Ганні тринадцять років».)

• Як виховував дід Андрій Павлуся? (Привчав до лицарського ремесла: вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею; розповідав онуку про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя).

Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло та допомагають у складних ситуаціях.  Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге. Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога.

- Чи можна, на вашу думку, вважати родину Судаків патріотами? Чому?

- Павлусь став свідком жертовного вчинку старших членів родини, двоє із яких загинули, захищаючи дітей, свою оселю... Як ви гадаєте це мало вплив на виховання хлопчика?

 

Бог любить сім’ю. Від Адама і Єви й до наших днів Він хоче, щоб батьки і діти були разом і любили одне одного. Щоб ми мали дім, де кожен відчуває себе в безпеці і є коханим.  Бог створив сім’ю і бажає, щоб ми були щасливими разом, у своїх родинах.

ХРИСТИЯНСЬКІ ЛАЙФХАКИ:

„А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому“ (Ефесян 6:4).

„Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі“ (Вихід 20:12).

 

МЕТОД “ПРЕС”

Родинні цінності сім’ї Судаків (кожна група обговорює і відповідає).

 

 

Аналіз твору, використання фольклору та худ.засобів

Ми з вами згадували про використання фольклору у творі.

ЗАВДАННЯ У ГРУПАХ — знайти хоча б кілька (користуючись підручником)

Прислів’я та приказки

Дав Бог сироті долю

Не дати себе в каші з»їсти

Мовчи, язичку, їстимеш кашку. Балакати будеш – кашу відберуть.

Не скачи у воду, як не знаєш броду.

Де дві ґаздині, там хата неметена.

Неволя гірш смерті

Кого взимку степ обійде, тому і не жити більше.

Дражнилка

Мурашки, ховайте подушки – татари йдуть.

Загадка 

Від чого каша гаряча?

Молитва

«Допоможіть мені, Господи Спасе і свята Покрово, визволитися та козаком стати»

« Боже! не покидай мене, вислухай мою молитву, допоможи мені! На тебе моя надія»

Віщування нападу татар

« мені страшно, начеб де – небуть вовкулака блукав».

«.. над сивою головою діда лили пролетів…»

« Хіба ж мені смерть у вічі заглянула?»

Передбачення погоди

« Дід Андрій дивився на зорі, міркуючи, яка буде погода? Настав час сінокосів і треба було людям погоди».

ІІ. Ми з вами говорили про прийом гіперболи.   Спробуймо разом відстежити прийом гіперболізації у повісті.

РОБОТА У ГРУПАХ

У метафорах – кров замерзла в жилах, задерев’янів увесь;

У синекдосі – багато – ціла хмара

У порівняннях –у селі стало, мов пекло; усе замовкло, ніби зачароване,кожний стояв, мов закам»янілий; неначе б шуліка на курча, впав аркан; кинулася, мов поранена левиця; зносили дітей, мов баранів; летять, мов несамовиті

 У кольорах – на майдан сунула чорна валка… чорна хмара впала на землю;

У фразеологізмах – налякана на смерть - засичав з болю

У діях – рубала сокирою на всі боки…

 

Робота з текстом

 Робота над VІІІ і 9  розділом твору 
Бесіда за питаннями. 
- В якому місті мешкав Девлет-гірей? («...В Бахчисараї») 
- Як хан вів себе при зустрічі з хлопцем? («він насупив брови й поглянув на хлопця, що тому страшно стало.») 
- На яку хитрість пішов Павлусь, аби врятувати сестру? Як це сприйняв хан? Чому? 
- Якою була зустріч брата з сестрою? 
- Про що необхідно було розповісти Ганнусі Девлет-гірею? 
- Що найважче було для Ганнусі у татарській неволі? («...Мені весь час товкли в голову цю татарщину, аж обридло. Били мене, їсти не давали, коли не хотіла вчитися») 
- Які були подальші дії Девлет-гірея, коли дізнався про місце перебування свого сина? («Я зараз посилаю послів з багатим викупом до лубенського полковника, на той час ви зостанетесь моїми гостями. Коли ваші вісті справдяться, жде вас велика винагорода...») 
- Чому хвилювався хан, коли відправив послів з багатим викупом до лубенського полковника для звільнення свого сина Мустафи? («Він знав, що посланцям нічого боятися, що козаки вшанують звичаї міжнародні і не торкнуть їх. Та він боявся харцизяк або татар-поганців. Ті певно не вшанують нічого, а, пронюхавши у них гроші, поріжуть усіх, пограбують так, що ніхто і не дізнається, де ділися») 
- Як охарактеризував Павлусь Мустафу, коли його вперше побачив після повернення? («Бач, який тепер бадьорий! А на аркані у Непорадного, то скривився, начеб кислицю вкусив. А що, смакував козацький аркан? Ах, ви, чортові сини! Колись я з вами стрінуся. А особливо з цим паничем Сулеймановим. Ми собі ще поговоримо, і я тобі нагайки-дротянки пригадаю!») 
- Чому Павлусь попросив Девлет-гірея викупить з неволі Остапа Швидкого?

- Яка риса характеру проявилась у хлопчика?
- Що запропонував хан Павлусеві? («Коли хочете, оставайтесь з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму») 
- Як викрутився Павло із цієї ситуації? («Нічого не бажаємо, лиш волі. Пусти нас... нам тут добре, та за Україною нам сумно. Хочемо своїх бачити»).

Виразне читання уривку в ролях:

«– Ви сказали правду, тепер я хочу додержати моє слово, нагородити вас. Чого бажаєте? Коли хочете, оставайтеся з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму.

– Спасибі тобі, могутній пане. Нічого не бажаємо, лиш волі... Пусти нас...

– Хіба вам зле в мене?

– Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити...

– Хай буде по-вашому! Їдьте додому…».

Проблемне питання. Подумаймо разом, що чекає на Павлуся та Ганнусю  на Україні (хату спалили татари, все добро розграбували, матір та діда вбили), то виникає питання: а може краще було б дітям залишитися у Бахчисараї, де б їх шанували як дітей хана, де б вони жили у достатку?

 «Коло ідей». Висловіть свої припущення, чому Павлусь і Ганнуся наполегливо хотіли повернутися на Батьківщину?

(Діти приходять до висновку, що братик і сестричка – патріоти України, люблять свою землю, шанують християнську віру).

V. Підведення пісумків уроку (5 хв)

• ПРОКОМЕНТУЙТЕ ЕПІГРАФИ до уроку.

 

• Складіть сенкан до слова СІМ’Я

(У ГРУПАХ)

Наприклад, як до образу Павлуся

Павлусь

наполегливий і відчайдушний

Любить, бореться і перемагає

Визволитель рідної сестрички

Герой

• “Мікрофон” - Чого вчить мене Павлусь і його сім’я?

• Рефлексія

Виписати собі грамоту/похвальний лист

Я сьогодні хочу похвалити себе за ...

 

VI.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів (1-2 хв)

VII. Інструктаж до виконання домашнього завдання (1 хв)

Заповнити літературний паспорт твору.

 

На завершення:

На праву долоню покладіть те, з чим ви прийшли, а на ліву — що дізналися. І поаплодуйте собі.