урок : "Роль бактерій в природі і житті людини. Профілактика бактеріальних захворювань людини."

10 кл                             Урок №                   дата________

Роль бактерій в природі і житті людини. Профілактика бактеріальних захворювань людини

 Мета: Освітня. Сформувати в учнів знання про еубактерії і архебактерії як одноклітинні прокаріотичні  форми життя; розглянути особливості будови, життєві цикли та різноманітність бактерій, а також можливі шляхи появи бактерійна планеті; з’ясувати  роль бактерій в природи та житті людини та профілактику бактеріальних хвороб

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати прокаріотичні та еукаріотичні форми життя, робити відповідні висновки та узагальнення,виховувати національну гордість за українських вчених,бережливе ставлення до свого здоров’я та оточуючих людей.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

• - Які властивості мають живі організми?
• - Що є елементарною структурною і функціональною одиницею живого?
• - Чому клітини є відкритими біологічними системами?
• - Чи можуть існувати організми, яким властива тільки одна властивість із всіх властивостей живого?
• Де знаходиться спадкова інформація ?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

     Коли говорять про бактерії, багато хто відразу уявляє жахливо шкідливі організми, що приносять тільки хвороби і заразу. Не треба забувати, що в природі існує велика кількість видів корисних одноклітинних організмів. Бактерії в житті людини відіграють важливу роль.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Залежно від наявності справжнього сформованого ядра, всі клітинні організми поділяються на дві групи: прокаріоти і еукаріоти.

 Прокаріоти (без'ядерні організми) — примітивні організми, що не мають чітко сформованого ядра. У таких клітинах виділяється лише ядерна зона, що містить молекулу ДНК. Крім цього, у клітинах прокаріотів немає багато органел. У них є тільки зовнішня клітинна мембрана і рибосоми. До прокаріот відносяться бактерії та синьо-зелені водорості (ціанеї).

 Еукаріоти — справжні ядерні організми, клітини яких мають чітко сформоване ядро і всі основні структурні компоненти клітини. До еукаріот відносяться рослини, тварини, гриби. Еукаріотична клітина має складну будову. Вона складається з трьох основних взаємозв'язаних частин:

1) зовнішньої клітинної мембрани, у деяких додатково є оболонка;

 2) цитоплазми та її органел;

3) ядра.

Архебактерії різко відрізняються від істинних бактерій (еубактерій) хімічним складом і фізіологічними властивостями, порівняно нечисленні (знайдено трохи більше ніж 40 видів). Деякі ознаки зближують архебактерії з еукаріотами, інші — відрізняють їх як від істинних бактерій, так і від еукаріотів.            Робота в парах

• Загальна характеристика еубактерій і архебактеріїй (робота з підручником)

1. Форма клітини
2. Особливості життєдіяльності

Основні форми клітин бактерій.

    Це одноклітинні організми. Як у всіх прокаріотів, ядро в них відсутнє. Розмір бактерійних клітин коливається від 0,2 до 10 мкм, в окремих випадках вони сягають у довжину 30-100 мкм (наприклад, деякі сірчані пурпурні бактерії). За формою виділяють кулясті коки, паличкоподібні бацили, зігнуті вібріони, звиті у вигляді спіралі спірохети й спірили. Бактерії здебільшого нерухомі, інші мають джгутики (від 1 до 50) і можуть пересуватися. Забезпечені джгутиками бактерії рухаються досить швидко: за секунду клітина може проходити відстань, яка в 50 разів перевищує її довжину. Клітини бактерії оточені щільною оболонкою — клітинною стінкою, завдяки ній зберігають постійну форму. Опорним каркасом клітинної стінки слугує особливий полімер — глікопептид муреїн, який покриває клітину одним або декількома шарами. За складом і будовою клітинної стінки бактерії істотно відрізняються від рослин і тварин. Більшість із бактерій утворюють слизисту капсулу. Наявність капсули забезпечує стійкість бактерій до фагоцитозу й тим самим підвищує їхню хвороботворну активність. Таким чином, капсула служить для бактерій захисним шаром і, крім того, оберігає клітину від висихання

 Обговорення із заповненням таблиці

• Значення бактерій в природі і житті людини

1. Харчова промисловість

В даний час бактерії застосовуються цією галуззю в основному для виробництва сирів, інших кисломолочних продуктів і оцту. Головні хімічні реакції тут - утворення кислот. Так, при отриманні оцту бактерії роду Acetobacter окислюють етиловий спирт, що міститься в сидрі або інших рідинах, до оцтової кислоти. Аналогічні процеси відбуваються при квашенні капусти: анаеробні бактерії зброджують цукор, що містяться в листках цієї рослини, до молочної кислоти, а також оцтової кислоти і різних спиртів.

2. Вилуговування руд

Бактерії застосовуються для вилуговування бідних руд, тобто переведення з них у розчин солей цінних металів, в першу чергу міді (Cu) та урану (U). Приклад - переробка халькопіриту, або мідного колчедану (CuFeS2). Купи цієї руди періодично поливають водою, в якій присутні хемолітотрофні бактерії роду Thiobacillus. У процесі своєї життєдіяльності вони окислюють сірку (S), утворюючи розчинні сульфати міді і заліза: CuFeS2 + 4O2 = CuSO4 + FeSO4. Такі технології значно спрощують отримання з руд цінних металів, в принципі, вони еквівалентні процесам, що протікають в природі при вивітрюванні гірських порід.

3. Переробка відходів

Бактерії служать також для перетворення відходів, наприклад стічних вод, в менш небезпечні або навіть корисні продукти. Стічні води - одна з гострих проблем сучасного людства. Їх повна мінералізація вимагає величезних кількостей кисню, і в звичайних водоймах, куди прийнято скидати ці відходи, його для їх «знешкодження» вже не вистачає. Рішення полягає в додатковій аерації стоків в спеціальних басейнах (аеротенках): в результаті бактеріям-мінералізатором вистачає кисню для повного розкладання органіки, і одним з кінцевих продуктів процесу в найбільш сприятливих випадках вода стає питна. Нерозчинний осад, що залишається по ходу справи, можна піддати анаеробному бродінню. Щоб такі водоочисні установки забирали якомога менше місця і грошей, необхідне добре знання бактеріології.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Бактеріальні хвороби людини ( повідомлення учнів)

    Бактерії були відкриті А. Левенгуком в кінці 17 ст., і ще довгий час вважалося, що вони здатні самозароджуватися в гниючих рештках. Це заважало розумінню зв'язку прокаріотів з виникненням і розповсюдженням хвороб, перешкоджаючи одночасно розробці адекватних лікувальних і профілактичних заходів. Л. Пастер першим встановив, що бактерії походять тільки від інших живих бактерій і можуть викликати певні захворювання. В кінці 19 ст. Р. Кох та інші вчені значно вдосконалили методи ідентифікації цих патогенів та описали безліч їх видів. Для встановлення того, що спостережуване захворювання викликається цілком певною бактерією, досі користуються (з невеликими модифікаціями) «постулатами Коха»:

1) даний патоген повинен бути присутнім у всіх хворих;

2) можна отримати його чисту культуру;

3) він повинен при інокуляції викликати ту ж хворобу у здорової людини;

4) його можна виявити у людини, яка захворіла знову.

 Заповнення таблиці

Велика заслуга М. Гамалії належить не тільки у вивченні сказу, але і багатьох інших захворювань, зокрема – холери і чуми. В 1892 році він захистив докторську дисертацію на тему «Етіологія холери з точки зору експериментальної патології», яка була опублікована в 1893 році. В 1888 році Микола Федорович відкрив холероподібний пташиний вібріон. Запропонував вакцину проти холери людини; розробив комплекс санітарно-гігієнічних заходів по боротьбі з холерою. В 1899 році в Одесі під керуванням Гамалії був утворений бактеріологічний інститут займаючись розробкою питань епідеміологічної чуми, Гамалія виявив роль корабельних щурів у поширенні даної хвороби, організував дератизацію під час спалаху епідемії в Одесі у 1902 році. Наступні роки він вів боротьбу з холерою на Південній Росії.

V. Узагальнення та систематизація знань.

До найпростіше побудованих організмів, які можна бачити лише за великого збільшення під мікроскопом, належать бактерії. Традиційно їх вивчає ботаніка, однак це доядерні організми (прокаріоти), які разом з синьозеленими водоростями становлять царство Дроб'янки. Розміри бактерій значною мірою залежать від зовнішніх умов і коливаються в межах від часток мікрометра до кількох мікрометрів. Довжина їх становить 1 - 10 мкм (рідко більше), ширина - 0,2 - 1 мкм. Більшість з них одноклітинні, але є й нитчасті багатоклітинні види.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Опрацювати _____; повторити _______

Повідомлення « Одноклітинні організми»

До уроку

Дифтерия

Туберкулез

Коклюш

Гонорея

Сифилис

Тиф

 Эндемический тиф:

Столбняк

Холера

Брюшной тиф

Бактериальная дизентерия (бациллярная дизентерия)

Пищевые отравления бактериального происхождения (гастроэнтерит или сальмонеллёз)