26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Урок "Розділові знаки при прямій мові"

Про матеріал
Розробка може бути використана при викладанні української мови в 9, 11 кл., а також при підготовці до ЗНО.
Перегляд файлу

Тема. Розділові знаки при прямій мові 

Мета:

 поглибити основні відомості про пряму та непряму мову, розділові знаки при прямій мові; формувати вміння правильно передавати чужі думки за допомогою прямої та непрямої мови, правильно їх оформлювати на письмі;

 розвивати мовленнєві здібності учнів; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати соціальну активність, відповідальність; формувати духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина; удосконалювати вміння спілкуватися державною мовою: утворювати цікаві мовні ситуації, конструювати речення;

 формувати вміння вчитися впродовж життя: здійснювати рефлексію;

формувати математичну компетентність: перетворювати інформацію з однієї форми в іншу; формувати екологічну грамотність і сприяти здоровому способу життя: враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; виховувати пошану і повагу до духовної спадщини народу, доброту, працьовитість, скромність, простоту.

Тип уроку: урок повторення і поглиблення знань.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Розділові знаки при прямій мові», проектор.

 

Перебіг уроку

 

Як ти судиш про щось або про когось –

так само будуть судити про тебе.

Біблія

 

…Красу свою пізнати ми можемо,

Побачивши її відображення в очах інших.

Вільям Шекспір

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Перевірка домашнього завдання
  1. Словниковий диктант

Запишіть, прокоментуйте правила написання слів.

Передгроззя, суверенний, численний, шалений, військкомат, ввічливість, спорттовари, віддзвеніти, очікуваний, роззброїти, осердя, віддзеркалення, студений, благословенний, попідвіконню.

  1. Робота з карткою

Прокоментуйте правила  оформлення прямої мови. Виправте помилки.

Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками». «Бути людиною, - стверджував Антуан  де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш.  «Людина не для того створена  щоб терпіти поразки… - писав Ернест Хемінгуей. - Людину можна знищити, але її неможливо перемогти». «Ми – не безліч стандартних «я», - стверджував Василь Симоненко і додавав, - а безліч всесвітів різних».

2. Усне опитування

1. Що таке пряма мова? 

2. Що таке непряма мова?

3. Яку роль виконують слова автора при прямій мові?

4. Які ви знаєте різновиди прямої мови?

5. Які розділові знаки ставляться у реченнях з прямою мовою?

III. Мотивація навчальної діяльності  учнів

Робота з епіграфами

- Як ви розумієте слова з Біблії? Як вони можуть стосуватися теми нашого уроку?  (Дуже часто ми не помічаємо, як ненароком вимовлене слово може когось образити, завдати комусь болю. Тому ми маємо бути дуже уважними до кожного слова, яке злітає з наших уст, а якщо ми передаємо чуже мовлення, то ще ретельніше ставитися до цього. Адже навіть маленький прийменник чи частка здатні змінити зміст висловлювання. Якщо не хочете почути неприємні слова про себе, то ніколи не вимовляйте щось подібне про інших).

- Що одразу приходить на думку, коли читаєте слова В. Шекспіра? Чи помітили Ви, що ми рідше почали зазирати у вічі людям?!.. Сучасні ґаджети забирають у нас цю можливість! Прикро, адже ми можемо так і не пізнати свою красу… Просиджуючи годинами у віртуальному світі , ми не скажемо вчасно комусь потрібне слово, не протягнемо руку допомоги, не підставимо плече в скрутну хвилину, не, не, не… Спілкуймося один з одним, сперечаймося, переконуймо, благаймо… Зазираймо у вічі людям, щоб побачити їхню душу, щоб зрозуміти себе!..

ІV. Повідомлення теми та мети уроку 

Учні записують у зошит число й тему уроку.

V. Опрацювання навчального матеріалу

1.Інформаційний виступ учнів

ПРЯМАМОВА

ВИРАЖАЄ

мовлення іншої особи, передане дослівно, без змін

СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ

словами автора, що вказують, кому вона належить

СТОЇТЬ

після слів автора, перед ними або всередині них

Пам’ятка

«Сім правил до теми»

1. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.

2. Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, то можливі три варіанти розділових знаків: «П,—а,—п». «П, — а. — П».«П,—а:—П».

3. Цитати завжди беремо в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді її пишемо з малої літери. Указівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.

4. Віршований текст у лапки не беремо, оформляємо як звичайну цитату.

5.Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.

6. Якщо репліки записуємо не з абзацу, а підряд, то кожну з них беремо в лапки, а між ними ставимо тире: «П, — а. — П?»—«П, — а. – П».

7. Різновид цитати — епіграф. У лапки не беремо. Указівку на джерело пишемо під епіграфом справа без дужок, крапку після неї не ставимо.

Розділові знаки при прямій мові

Правило

Приклад

«П»,—а.

«П?»-а.

«П!»—а.

«Не на тебе ждать я буду», — поет відповідає.

«Хто ж се я?» — поет питає.

«От спасибі!» — крикнув лицар.

А:«П?»

Тут поет не втерпів:«Хто там?»

«П,—а,—п».

 

«П,— а. —П».

 

«П?- а. - П».  

 

«П!— а. — П».             

«Голос маю, — каже лицар, — та не тямлю віршування...»

«Ні, се я, — озвався голос. – Маю справу пильну дуже».

«Що ж?— поет на те говорить. — То за   ручку та й до шлюбу!»

«Годі жартів! — крикнув згорда. — Бо задам тобі я гарту!»

(Леся Українка)

 

Слід зауважити! Окремого коментаря потребує випадок, коли слова автора стоять усередині прямої мови. Після слів автора ставиться кома з тире й пряма мова починається з малої літери, якщо слова автора стоять не на межі двох речень прямої мови, а всередині одного речення прямої мови: «Що ви, — кажу, — шукаєте?» (Л. Костенко).

Слід зауважити! Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга — тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П,—а:—П».): «Знаю, що по закону, — сердито відповів на те Лозовий і додав: — Вишняку шкода» (В. Дрозд).

Пряма мова не виділяється лапками, якщо немає вказівки на те, кому вона належить: Недарма кажуть: пісня — душа народу (В. Скуратівський).

Непряма мова

Непряма мова —  це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання.

При потребі пряму мову можна замінити на непряму, при цьому слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним.

У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками:

«Тату, добридень!» — сказав я йому, спинившись.

Я, спинившись, привітався до тата.

При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. У реченні з непрямою мовою займенники і прислівники стають сполучними словами, а питальна частка чи — сполучником.

Якщо пряма мова складається з кількох речень, то при заміні її непрямою утворюється багатокомпонентне складне речення:

«Ми вас проведемо? – упевнено сказав білоголовий сміливець першокласного віку. – Ми знаємо, куди вам треба» (О. Гончар).

Білоголовийсміливецьпершокласноговікуупевненосказав,щовониїхпроведуть,щовонизнають,кудиїмтреба.

Запитання, передане прямою мовою – пряме, а непрямою – непряме.

У кінці речення з непрямим питанням ставиться крапка.

Речення прямої мови

Засоби зв'язку

Приклади

пряма мова

непряма мова

Розпо-відне

Сполучни­ки: що, ніби, щоб

Передихнула, промовила вголос:«Я вільна»(Р.Іваничук)

Передихнула, промовила вголос, що вільна.

Питаль-не

Сполучники чи сполучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, куди, чи, коли, як тощо

«А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А.Чайковський)

Павлусь осмілився спитати, куди во­ни їдуть.

Спону-кальне

Сполучник щоб

«Тосю, ану йди сюди!» - закричав Юрко (Є.Гуцало)

Юрко закричав, щоб Тося підійшла.

2. Робота біля дошки

1. Зі спроектованого на екран чи дошку (або заздалегідь записаного на дошці) тексту виберіть й уголос прочитайте речення з прямою мовою, правильно їх інтонуючи. У кожному з речень визначте пряму мову та слова автора. Розкажіть, у яких випадках уживається пряма, а в яких — непряма мова.

Прометей іде із Дон-Кіхотом під одним плащем, бо дощ і дощ... І стежина вкрилася болотом там, де молочай і нехворощ. Дон-Кіхот одкашлявся, питає, свій шолом піднявши на чоло: «Ти великий бог! Чому ж немає свят твоїх, здається, й не було? Ти вогонь подарував людині — а на небі де твого ім’я зірка? Не світилася і нині славою твоєю не сія». Зупинився Прометей за плотом: «Що мені ті забавки малі! Був я на Олімпі Дон-Кіхотом — і людиною лишився на землі» (П. Воронько).

  1. Коментований диктант

1. Дві тисячі років тому Платон сказав, що від красивої думки ми повинні перейти до красивих вчинків, а від красивих вчинків — до красивого життя, від красивого життя — до краси (Із газети). 2. Вклоняюсь низько мудрецям, але люблю, неначе тата, я проповідника Сократа, людської мудрості вітця. Старий був мудрим, а проте сказав: «Живу чи помираю, я добре знаю тільки те, що геть нічого я не знаю...» Учив: «Ти сам себе пізнай, знайди велике у малому, жени догматиків із дому, насильство й примус — зневажай!» (Л. Забашта). 3. Нема у Геракліта правоти! Геть заморочив голову народу. «Ах, неможливо двічі увійти, — це він сказав, — в одну й ту саму воду». Хоч я простий, а не учений муж, і не мудрець, а з гордістю зазначу: «Не знаю скільки, а в одну і ту ж я воду увіходив — у стоячу» (В. Березінський). 4. «Маємо те, що маємо», — кожен руки вмиває. А на руці — п’ять пальців, і всі вказівні (В. Слапчук).

4. Робота з карткою

Запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.

1. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І.Франко). 2. Пам’ятаю, казала мені мати Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде! (О. Довженко). 3. Роби добро казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д .Павличко) 4. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя (Г.Тютюнник). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О.Гончар). 6. Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. Все! Навіть серця (О. Гончар).

5. Синтаксичний конструктор

  Поставте при прямій мові (1) слова автора (2) в усіх можливих позиціях.

1. «Що таке людина, як подумаєш про це? Велика розумом людина, та не може осягнути вона всіх чудес землі» 2. Писав майже дев’ятсот років тому Володимир Мономах.

6. Схематичний диктант

Накресліть схеми поданих речень.

1. «Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати», — сказав найстарший Кий.

2. Аскольд і Дір побачили гарне місто над рікою, ввійшли до нього і сказали киянам: «Ми будемо у вас князювати, будемо вас боронити перед нападами чужих племен» (За А. Лотоцьким).

7. Дослідження-трансформація

Прочитайте речення. Перебудуйте подані речення у речення з непрямою мовою. Запишіть їх. Що змінилося? (І варіант – непарні речення, ІІ варіант – парні).

1. «Чого ж ти, Петре, стоїш, заступаючи пів небокраю?» - запитала вчителька (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше», — зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). 4. В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 5. «Я буду брати себе в руки», - обіцяв Рубан. 6. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

 Зверніть увагу, які речення ми отримали в результаті перетворення?

 Що стає головною частиною речення, а що підрядною з’ясувальною?

8. Творче завдання

Підготуйте інформаційний виступ «Можливості українського синтаксису». Використайте крилаті вислови – речення з прямою мовою.

VІ. Підсумок уроку

1. Прочитайте речення й порівняйте їх. Скажіть, чим вони відрізняються, які вони за будовою?

Хтось із великих людей сказав: «Усе минає, а слово залишається». 

Хтось із великих людей сказав, що все минає, а слово залишається.

 Отже, пряма мова — чуже мовлення, яке ми передаємо дослівно, зберігаючи повністю зміст і форму. Пряму мову застосовано в першому реченні, вона стоїть після слів автора, тому ми написали її з великої літери і в лапках.

 Друге речення містить непряму мову. Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. Тут пряму мову замінено непрямою за допомогою підрядного зв’язку, тому за структурою вони різні.

2. Рефлексія

- Мені сподобалось….

- Я вже вмію….

- Я знаю, що…

- Я вже можу відрізняти…

- Я вже можу застосувати…

VІІ. Домашнє завдання

1. Повторити і закріпити теоретичний матеріал «Розділові знаки при прямій мові».

2. Виконати вправу з підручника.

За вибором учня:

- Скласти  три речення з прямою мовою різні за метою висловлювання, використовуючи віршовані рядки, загадки, прислів'я або крилаті вислови з Біблії. Замінити їх на речення з непрямою мовою.

 

docx
Додано
17 липня
Переглядів
143
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку