Урок "Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями"

Тема: Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями

 

Мета: (формування компетентностей): предметні (знання учнів про звертання, правила відокремлення їх; уміння визначати звертання, усвідомлено вживати правила пунктуаційного оформлення їх під час створення власних висловлювань; пунктуаційна пильність); ключові (навчально-діяльнісна, комунікативна, інформаційна, загальнокультурна, українознавча компетентності).

 

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

          1. Привітання

          2. Забезпечення емоційної готовності до уроку

 

 - Добрий день, любі діти! Приємно знову бачити вас. 

 - Діти, давайте посміхнемося, (не дивлячись на те, що за вікном похмура осінь, давайте самі собі будемо створювати позитивний, сонячний настрій. Посміхнулися, тож починаємо працювати).

 - Діти чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

1. Лінгвістична розминка (колективно письмово)

 

- І одразу почнемо отримувати ті знання, ту корисну інформацію, яка необхідна саме вам.

 - І на початок проведемо лінгвістичну розминку.

 - Діти, доберіть синоніми до фразеологізмів:

-         Спочатку, давайте пригадаємо, що таке синоніми?

 - За холодну воду не братися (бити байдики, давати горобцям дулі, тинятися з   кутка в куток);

 - Два чоботи пара (з одного тіста, одного поля ягода, обоє рябоє);

 - Ні пари з уст (у рот води набрати, тримати язика за зубами).

-         Складіть з одним із фразеологізмів речення.

 

2. Інтелектуальна розминка

 

-         Пригадайте, яке речення називають простим?

-         Чим воно може ускладнюватися?

-         Звертання – це …

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

 

-                     Ми не даремно пригадали, яке речення є простим, чим воно ускладнюється і що таке звертання. Бо тема нашого уроку стосується саме цих понять.

-                     Сьогодні на уроці ми пригадаємо, що означають звертання, чим вони виражені і яку роль виконують у реченні. І детальніше зупинимося на розділових знаках при звертаннях.

 - Тож запишіть у зошиті тему уроку: «Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями»

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

 

1.              Робота з епіграфом

 

Діти,  епіграфом до нашого уроку є слова литовського священника Мікалоюса Даукші

                                                                       Рідна мова – мати єдності,

                                                                               Мікалоюс Даукша

 

 - Як ви розумієте цей вислів?

 - Введіть у  цей вислів звертання. (Тобто перебудуйте даний вислів, щоб словосполучення «рідна мова» виступало звертанням).

 - Як ви вважаєте, чи є актуальним даний вислів? Свою думку аргументуйте.

 

2. Пояснення з презентацією

 - Отже, звертання.

 - Здавалося б, що може бути природнішим і звичнішим, ніж звернутися до іншої людини. І, звісно ж, кожна мова має свої правила звертань.

 - Зазвичай вони стосуються не лише граматики, а й усталених у суспільстві норм поведінки.

 

 

 - Чи доводилося вам бути свідком ситуації у громадському транспорті, за яких можливі такі репліки людей: «Дєвушка, ви з маршрутки вилазити збираєтеся?», або «Ей ти, з сумкою посуньтеся», чи «Мужчина, ви мені всі ноги оддавили».

 - Справді, звертання можуть надати мовленню виразності, емоційності. Крім того, за допомогою звертань можна висловити певне ставлення до співрозмовника.

 - Наприклад слово «дорогенька» можна сприйняти іронічно, а «серце моє, подружко», навіть інтимно.

 - Можливості звертань надзвичайно широкі, проте користуватися цими можливостями теж потрібно так, щоб вони відповідали ситуації та меті спілкування.

 - Насамперед, варто пам’ятати, що займенник не варто вживати як непоширене звертання. Простіше кажучи, конструкції на зразок «Ти, ходи сюди» суперечать етикету і є ознакою низької культури мовлення.

 - Іменники в орудному відмінку на зразок «ей, із сумкою», «чоловік із портфелем» також не можуть бути звертаннями. Так звертатися до людини не варто не лише з позиції мовних правил, а й з рештою, і норм поведінки. То як же правильно робити?

 - Давайте ще раз нагадаємо, що ж таке звертання? Запишіть у зошиті визначення.

 

 

 - Слід наголосити, що звертанням є іменник у кличному відмінку чи інші частини мови, ужиті в значенні іменника.

 - Неприйнятним, до речі, є звертання до незнайомої людини за статевою ознакою – словами «мужчина», «женщина». Коректними є  варіанти пане, пані, панно, добродію, добродійко.

 - Наприклад: «Перепрошую. Пані, ви будете виходити?»

 

 - Звертання можуть бути непоширеними, тобто вираженими одним словом, як наприклад, у реченні з вірша Сергія Жадана: «Стережіть її, янголи, беріть під крило легке», чи поширеними, тобто вираженими групою слів. Як, наприклад, у вірші Ліни Костенко: «Прощай, прощай, чужа мені людино!»

 - Звернімося до граматичних аспектів теми.

 

-         Просте речення, яке містить звертання, є ускладненим.

  - Нагадаю, що речення називають ускладненим тоді, коли воно містить або однорідні члени, або звертання, або вставні компоненти, або відокремлені члени речення, або ж комбінації цих елементів.

 - Слід пам’ятати, що звертання граматично не пов’язане з членами речення. А тому не виконує жодну синтаксичну роль.

 - Пам’ятайте, будь-яке звертання на письмі обов’язково потребує відокремлення розділовими знаками.

 - Якщо звертання стоїть на початку речення, то, за окличної інтонації, після нього ставлять знак оклику, а наступне слово пишуть із великої літери.

 - Якщо звертання, яке передбачає інтонаційне виокремлення, стоїть наприкінці речення, то перед ними ставлять кому, а після нього – знак оклику.

 - Якщо ж окличну інтонацію не передбачено, звертання відокремлюють комами.

 - Будьте уважні! У структурі звертання можуть бути підсилювальні частки о, ой. Тоді між ними і звертанням кому не ставлять, наприклад: «О слово рідне! Орле скутий!», «Ой морозе, Морозенку, ти славний козаче»

 - Проте, якщо слова о, ой нічого не підсилюють, а виражають почуття або волевиявлення мовця, вони є вигуками і їх слід виокремлювати від звертання комами, як у реченні: «О, Соломійко! Ти де була? Або «Ой, друже, це того не варте!».

 - Таким чином ми з вами пригадали основне про звертання. А саме:

-                     Що означає звертання? (учні відповідають)

-                     Чим виражаються звертання? (учні відповідають)

-                     Яку роль у реченні виконують звертання? (учні відповідають)

 

 

 V. Застосування здобутих знань, формування вмінь і навичок

 

1. Музичний диктант

 

 - Пропоную послухати пісню «Чуєш, мамо», яку свого часу записав народний артист України Назарій Яремчук. Цей талановитий співак рано відійшов у небуття, але з нами живуть пісні в його неповторному виконанні. Слухаючи їх, відчуваємо, якими дорогими для нього були і рідна ненька, і рідний край.  https://youtu.be/DRNcn-asWo4?si=Rca3lxpio9__BKbU

 

- Діти, ви ж розумієте, що я не даремно запропонувала прослухати цю чарівну, мелодійну пісню.

 - Скажіть, що зустрічається в тексті пісні? (звертання)

 - Отже ваша задача записати рядки цієї пісні, розставляючи розділові знаки, виокремлюючи звертання.

 

 

2. Самоперевірка

 

 - А зараз порівняйте, які розділові знаки поставили ви, і як розставив знаки авторі.

 

3. Творче конструювання

 

 

 - Із поданими звертаннями складіть речення. Поясніть уживання розділових знаків.

Рідний краю, любий друже, бабусенько, хлопче, матусю, земле рідна, мово материнська.

 

 

 

VІ. Домашнє завдання

 

 - Домашнє завдання. Вам потрібно перевтілитися і побути трішки дослідниками та літературознавцями. Пригадайте поезії, в яких зустрічаються звертання. Випишіть із цих поезій речення із звертанняи. Як наприклад:

 

- Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу  (В. Симоненко).

- Рідна мати моя, ти ночей не доспала  (А. Малишко).

 - Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Шевченко)

 

VІІ. Підсумок