Урок "Розкроювання спідниці"

Конспект уроку

з трудового навчання

на тему:

“Розкроювання  спідниці”

          Вчитель  трудового навчання:  Пишньова С.А.

                       Снігурівська ЗОШ I-III ступенів №1

                              Снігурівської  міської ради

                                    Баштанського района

                                    Миколаївської області

Мета: ознайомити учнів із загальними відомостями про крій та правилами підготовки тканини до розкроювання;

формувати вміння розкроювати тканину, економно розкладати викрійку на тканині, контролювати якість розкраюваного виробу;

розвивати увагу, спостережливість;

виховувати акуратність, самоконтроль, дотримуватися правил безпечної праці.

Обладнання і матеріали: інструкційні картки «Розкладання викрійки на тканині», «Правила безпечної роботи», тканина, ножиці, викрійка, кравецькі шпильки, крейда (мило), олівець, лінійка.

Урок: комбінований.

Етап проєктної діяльності:  Конструкторський

                       Хід заняття

І.   Організаційна частина.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

1. Що таке лекало і які позначення наносять на нього?
2. Які способи настилання тканини для розкроювання ви використовували під час пошиття спідниці?
3. Як слід підготувати тканину для розкроювання?
4. Яких правил безпечної роботи слід дотримуватися під час розкроювання?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми, мети і завдання уроку.

 Створення проблемного питання:” Чи корисно вмити кроїти і шити спидниці?”

 Розкрій – один із найважливіших процесів пошиття одягу. Якість виконання розкрою залежить від дотримання послідовності всіх його етапів.

 Етапи розкрою:

• підготовка тканини до розкроювання,
• підготовка викрійки,
• настилання,
• розкладання деталей викрійки,
• прикріплення викрійки до тканини,
• обкрейдування,
• розкроювання деталей крою.

 Перед розкроєм потрібно перевірити якість тканини. Виявлені дефекти (плями, дірки, спотворення малюнка) позначити крейдою або прошивають стібки кольоровою ниткою. Визначити лицьовий і виворотній боки тканини, напрямок повздовжньої нитки чи малюнка та ворсу позначають стрілкою на зворотному боці.

 Існує два основні способи настилання тканини:

• «у згин» - коли тканину згинають уздовж лицем усередину й обидва пружки вирівнюють з одного боку (застосовують для широких тканин);
• «у розгортку» - тканину кладуть на стіл лицьовим боком до низу (застосовують для одинарних тканин, складених удвоє). У кожному випадку тканину складають лицьовим боком до середини. Перевірену й підготовлену викрійку прикладають до тканини так, щоб економно використати матеріал.

Під час розкроювання слід пам’ятати такі правила:

1. Суворо дотримуватися розмірів викрійки.
2. Напрямок нитки основи повинен збігатися з напрямом повздовжньої осі кожної деталі.
3. Спочатку на тканині розкладають великі деталі, а потім дрібні. Якщо всі деталі уклалися на тканину правильно, щодо нитки основи та малюнка, то викрійки пришпилюють шпильками й обкрейдовують.
4. Перша лінія обводиться точно по контуру викрійки. Друга наноситься паралельно до першої на відстані припуску на шов, залежно від фасону: по лінії талії – 1 см; по лінії бокового зрізу – 2…3 см; по лінії низу 3…5 см – для прямих, ледь розширених спідниць, 2…3 см – для півкльош і кльош. Наносять усі контрольні знаки (мітки). Виточки на деталях виробу не вирізуються.
5.  Розкроюють деталі з урахуванням припусків на шви. Спочатку розкроюють основні деталі, а потім дрібні. При розкроюванні тканину від столу не піднімають, ножиці тримають гострим кінцем вниз і лівою рукою підтримують відрізану частину тканини.
6.   Відколюють деталі викрійки від тканини і сколюють деталі крою.
7.  

ІV. Узагальнення знань учнів.

1. Як підготувати ткану до розкроювання?
2. Яких правил потрібно дотримуватися під час розкроювання?
3. Зазначте на викрійці величину припуску на шви по лінії боку, низу, талії.
4. Який спосіб настилання тканини ви вибираєте, обґрунтуйте його?

5.  Практична робота.
6.  Розкроювання виробу

Матеріали та інструменти:тканина, деталі викрійки, ножиці, кравецькі шпильки, крейда (мило), олівець, лінійка.

Вступний інструктаж

 Послідовність виконання роботи:

1. Із запропонованих схем розкладки деталей вибери оптимальну для твоєї моделі. Обґрунтуй свій вибір.
2. Підготуй робоче місце для розкроювання.
3. Визнач лицьовий і виворітний боки тканини. Якщо їх важко визначити, на виворітному боці тканини зроби позначення крейдою.
4. Тканину зволож і пропрасуй уздовж нитки основи. Шерстяну тканину попередньо декатируй.
5. Уважно оглянь тканину. Якщо на ній є дефекти, познач їх крейдою з вивороту або виконай кілька стібків кольоровою ниткою.
6. Покажи стрілкою напрямок нитки основи з виворітного боку тканини.
7. Тканину настели «у згин». Для цього склади тканину вдвоє по довжині (лицьовим боком у середину), вирівнюючи краї по пругу та підтканні, і сколоти шпильками. Для різної ширини тканини і фасонів спідниць можуть бути використані й інші способи настилання – «в розгортку», «комбінований».
8. За схемою виконай спочатку пробну розкладку всіх деталей для того, щоб визначити найдоцільніший спосіб їх розміщення на тканині. Спочатку розклади найбільші деталі, а потім – дрібніші.

9. Розклади точно на тканині усі деталі спідниці чи іншого поясного виробу, дотримуючись напряму повздовжньої нитки та малюнка. Під час розкроювання врахуйте припуски на шви. Деталі розкладай так, щоб відходи тканини були найменшими.
10. Приколи деталі викрійки шпильками до тканини. Спочатку приколюй викрійку по лінії середини, а потім по іншим лініях.
11. Обведи контури деталей крейдою.
12. Відклади припуски на шви від усіх зрізів і обведи деталі іншою крейдяною лінією. Перевір уважно наявність усіх деталей, напрямок нитки основи, напрямок малюнка, припуски на шви.
13. Виріж деталі спідниці чи іншого поясного виробу по лінях припуску на шви.
14. Відколи викрійки від тканини та сколоти деталі крою. Перевір наявність усіх деталей крою і зберігай їх до обробки.

Поточний інструктаж

 Контроль за якістю розкроєного виробу за допомогою викрійки. вказати на недоліки в роботі, шляхи їх усунення.

Заключний інструктаж

 Короткий аналіз виконаної роботи, акцентування уваги на важливості організації робочого місця, своєчасного догляду за інструментами після роботи.

VІI. Підсумок заняття.

 Підводячи підсумки практичної роботи, учитель визначає учнів, які акуратно і старанно виконували розкроювання, оцінює результати роботи.

Бесіда. Запитання до учнів:

1. Які деталі розкладають першими: великі чи дрібні?
2. Які лекала розкладають упритул до згину тканини?
3. Поясніть, навіщо лекала обводять двома лініями?
4. Підведення підсумків уроку
5. загальна оцінка виконаної роботи;
6. аналіз типових помилок;
7. коментоване виставлення оцінок.

VІІI .Домашнє завдання.

1. Підготувати інструменти та матеріали для пошиття виробу.
2. Принести деталі крою і нитки (контрастного та кольору тканини).