Урок "Розквіт та занепад Єгипетсько\ держави"

Тема:  Розквіт та занепад Єгипту і ІІ тис. до н.е.

Мета:

• висвітлити процес розквіту та занепаду Давньоєгипетської держави;
• визначити передумови, обставини та наслідки створення світової держави в Єгипті в період Середнього та Нового царства;
• охарактеризувати соціальні перетворення в державі;
• з’ясувати причини та наслідки військових походів фараонів; 
•  формувати поняття « світова держава», «реформа»;
• розвивати вміння використовувати історичну карту як джерело знань.

Очікувані результати

Після цього уроку ви зможете:

•  описувати процес піднесення Єгипту в сер. ІІ тис. до н.е.;
• називати хронологічні межі розквіту та занепаду єгипетської держави;
• показувати на карті напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ; 
• характеризувати особливості розвитку Єгипту в період Середнього та Нового царства;
• пояснювати поняття «світова держава», «реформа»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційні моменти.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

   Вибірково перевіряємо твір «Я- єгиптянин».

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

• Пригадайте,  коли виникла держава Єгипет і як ?
• Хто керував єгипетською державою?

Вчитель

    Все що ми вивчали про єгипетську державу, відбувалося в Давньому царстві. Сьогодні ми розглянемо, що відбувалося в Єгипті від Давнього до Нового царства.

          Випереджуюче завдання

•                   Визначити фактори, які ведуть до могутності Єгипетської держави, а які до занепаду?

ІV. Вивчення нового матеріалу

План уроку

1. Перетворення Єгипту у «світову державу».
2. Реформи Ехнатона.
3. Рамзес- воїн та будівничий.
4. Занепад Єгипту наприкінці ІІ тис. до н.е.

1  Перетворення Єгипту у «світову державу».

 Вчитель (розповідь+ робота з картою та ілюстраціями в підручнику)

        В історії Єгипту існувало 4 періоди: періоди Давнього, Середнього, Нового та Пізнього царства. У період Давнього царства влада фараонів поступово ослабла. Так, у 2173 р. протягом 70  днів у Єгипті змінилося 70 фараонів. У державі запанувало безладдя, вирував голод та хвороби. Минуло майже 200 років, перш ніж єгиптянам удалося знову об’єднати країну й відновити сильну владу фараонів. Доба Середнього царства тривала 400 років, проте не була міцною. У  XVII ст. до н.е. Єгипет завоювали дикі племена кочовиків гіксосів. Вони хозяйнували  там майже сто років. Єгиптяни уклали союз з сусідніми державами і у XVI ст. до н. е. вигнали гіксосів зі своєї країни. З того часу настає період в історії Єгипту – Нове царство .  Влада Єгипту поширюється на сусідні країни. Столицею Нового царства стало місто Фіви. Покровителем Фів вважався бог сонця Амон, який відтоді став головним богом усього Єгипту.

     Щоб давати відсіч нападникам, завойовувати нові землі, правителям Єгипту потрібна була сильна армія. Тому фараони не шкодували коштів на її утримання.  Завдяки розвитку ремесел у країні військо було добре озброєно. Почали застосовувати в цей час бойові колісниці — легкі двоколісні візки, запряжені кіньми.  ( робота з ілюстраціями) Загони воїнів на колісницях могли долати великі відстані й несподівано нападати на супротивників. Велику частину війська складали піхотинці. Одні були озброєні луками, інші — довгими списами, бойовими сокирами або кинджалами. Для особистого захисту піхотинці використовували невеликі легкі щити, зручні в рукопашному бою. Ворожі укріплення вони штурмували, приставляючи до стін довгі драбини.

  Прийом «Коло ідей»

• Як вплинула на зміцнення держави єгипетська армія?
• Для чого могли використати армію фараони?

    Першим фараоном, який почав здійснювати завойовницькі походи за межі  Єгипту, був Тутмос І. Він вийшов на кордони Сирії. Так почалось створення великої «світової держави» від Ефіопії до Євфрату.

 Робота з словником

    Світова держава – велика країна, до складу якої входили десятки завойованих племен.

    Настає  розквіт єгипетської держави.   У цей час в Єгипті правили такі видатні фараони :

-- цариця Хатшепсут

-- Тутмос ІІІ                                        

-- Ехнатон та його дружина Нефертіті 

-- Рамзес ІІ

     Однією з найвідоміших єгипетських цариць була Хатшепсут, дочка Тутмоса І. Період її правління ознаменувався припиненням воєн, а   прославилось будівництвом храмів. Саме в цей час споруджено грандіозний погребальний храм для самої Хатшепсут, відомий як храм у Дейр-ель-Бахрі. Також вона уславилась  організацією морської експедиції за парфумами, золотом, слоновою кісткою, екзотичними деревами і звірами у глиб Африканського континенту.

         Після її смерті престол посів Тутмос ІІІ.   Він увійшов в історію як великий полководець: здійснив 17 походів без жодної поразки.  Військо Тутмоса III заволоділо Палестиною, Фінікією, Сирією. На півдні — завоювало Нубію з багатими золотими копальнями. Здобуті території ставали новими частинами єгипетської держави.  За часів правління Тутмоса III кордони Єгипетського царства сягали річки Євфрат в Азії, а в Африці — доходили до четвертого порога Нілу.

        Робота з контурними картами

• Окреслити територію Єгипетської держави та напрямки військових походів єгиптян.

2  Реформи Ехнатона.

  Вчитель

     В історії Єгипту були фараони, які не воювали, а проводили реформи. Одним з них був Аменхотеп  ІV. Він став фараоном  у 17 років. Аменхотеп ІV провів релігійну реформу: відмовився шанувати старих богів і проголосив єдиним божеством Єгипту Атона-- бога життя і світла. Це була чи не перша спроба у світовій історії запровадити єдинобожжя як державну релігію.  Він змінив своє ім'я на Ехнатон, що означає «угодний Атону» і переніс столицю з Фів до Ахетатона. Єгиптяни повинні були поклонятися єдиному богові в образі сонячного диску – Атонові. Цією реформою намагався піднести та зміцнити свою владу і водночас послабити вплив на суспільство жерців і чиновників.  Велику роль поряд з Ехнатоном відігравала його дружина— вродлива і розумна цариця Нефертіті, яку вважали найкрасивішою жінкою в Єгипті.

        Єдиний культ Атона проіснував до смерті фараона. Після смерті Аменхотепа IV жерці перенесли столицю назад, до Фів. Реформа, не підтримана населенням країни, ослабила владу фараона.

   Робота з словником

          Реформа - якісне перетворення. нововведення, зміна чогось.

3.Рамзес- воїн та будівничий.

•  Рамзес як воїн

Самостійна робота з підручником та картою

•        Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, визначити за картою атласу напрямок військових походів Рамзеса ІІ.

Додаткова інформація

     Рамзес ІІ – називають єгипетським велетнем, оскільки зріст його аж 2м 10см. Прожив 90 років, 65 із яких був фараоном Єгипту. Особисто брав участь у битвах. Прославився також як будівничий. Своє ім’я він увінчав у багатьох написах і декількох тисячах гігантських скульптур. У Карнаку було зведено один із найбільших храмів давнини.    

    Хети – це індоєвропейські племена, які завоювали більшу частину Малої Азії і утворили Хетське царство. Мали залізну зброю, тому захопили значні території й наблизились до володінь Єгипту.

Бесіда

• З ким воював Рамзес ІІ?
• Чому фараон виступив проти Хетського царства?
• Де і коли відбулася вирішальна битва між військами фараона та хетів?
• Скільки років минуло від утворення давньоєгипетської держави до цієї битви?
• Якими країнами пролягав шлях воєнних походів Рамзеса ІІ до північних кордонів Хетського царства?
• Чим закінчилась війна між хетами та Єгиптом?

  Робота з  історичним документом

•  Опрацювати уривок з документу    та дати відповідь на запитання:  

• Які зобов’язання мали Рамзес ІІ і цар хетів за умовами миру?

   Документ

З угоди єгипетського фараона Рамзеса II із царем хетів 1278 р. до н.е.

        Хай буде прекрасний мир і братство між дітьми дітей великого царя Хетів і Рамзеса, величного царя Єгипту. Єгипет і країна Хетів хай живуть, подібно до нас, у мирі й братстві на всі часи... Якщо піде який-небудь ворог проти володінь Рамзеса, то хай Рамзес скаже величному царю Хетів: іди зі мною проти нього з усіма твоїми силами... Якщо Рамзес розгнівається на своїх рабів, коли вони піднімуть повстання, і піде приборкувати його, то разом з ним повинен піти і цар Хетів... Усе написане на срібній дошці тисяча богів та богинь країни Хетів зобов'язуються виконувати по відношенню до тисячі богів та богинь Єгипту. Вони є свідками моїх слів.

• Рамзес як будівничий

• Чому Рамзес ІІ увійшов в історію як символ єгипетської могутності?

 4.Занепад Єгипту наприкінці ІІ тис. до н.е.

Вчитель

          Проте могутність давньоєгипетської держави не могла тривати вічно. Наступники Рамзеса II були більше заклопотані обороною держави, ніж організацією нових військових походів. Підкорені фараонами народи Азії нерідко повставали. До того ж, численні військові походи і безперервні вторгнення іноземних племен виснажили країну і привели до занепаду господарства. Останнім із відомих фараонів був Рамзес ІІІ. Він провів реформу в армії, набрав найманців із сусідніх земель. Проте він не зумів покласти край суперечкам між військовою знаттю та жерцями. Чвари переросли в змову, фараона було вбито. Близько 1050 р. до н.е. Єгипетська держава розпалась на дві частини: Верхній - де правили жерці Амона, та Нижній – з фараонами та лівійськими найманцями. . Ослаблення верховної влади призвело до занепаду колись могутньої єгипетської держави.

У другій половині VI ст. до н.е. Єгипет був завойований. Єгипет було завойовано персами -- 525 р. до н. е.

   V.Закріплення нових знань

Вчитель

    Повертаємось до випереджувального завдання.

Прийом «Мозковий штурм»

•    Визначити фактори, які ведуть до могутності Єгипетської держави, а які до занепаду?

 Фактори, що ведуть до могутності

• Удосконалення знарядь праці;
• Розвиток господарства;
• Посилення війська;
• Розширення території, шляхом  завойовницьких війн.

Фактори, що ведуть до  занепаду

• Завойовницькі війни;
• Занепад господарства внаслідок війн та використання праці рабів;
• Розорення селян;
• Повстання поневолених народів;
• Напади інших тнародів.

VІ. Домашнє  завдання

 1. Опрацювати матеріал відповідного параграфа підручника.

 2.Дати відповідь на питання:

• Чому добу правління фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ вважають періодом розквіту Єгипетської держави?