Урок "Розв'язування задач" з розділу "Оптика"

Кам’яне- Случанська ЗОШ I-II ступенів

Урок фізики у 9 класі

« Розв’язування задач»

Підготувала :

вчитель фізики

Сергійчук Г.П.

2017 р.

Тема : Розв’язування задач.

Мета: вчити використовувати знання учнів  з законів прямолінійного поширення, відбивання й заломлення світла, формулу тонкої лінзи під час розв’язування задач різних типів , розширювати кругозір учнів, продовжувати формувати вміння аналізувати умову задачі , знаходити оптимальні шляхи її розв’язання, аналізувати отримані результати , розвивати уяву, наочно- образне мислення, пам’ять,виховувати потребу в знаннях, наполегливість, інтерес до предмету.

Обладнання:приладдя для дослідів, свічка, екран, дзеркала, презентація.

Ключові компетентності: математична- вчити застосовувати математичні методи для розв’язування фізичних задач, опрацьовувати та оцінювати результати експериментальних завдань; компетентності у природничих науках- вчити пояснювати світлові явища, використовувати знання з фізики для вирішення реальних завдань ;інформаційно-цифрова – вчити підбирати необхідну інформацію за темою світлові явища;соціальна і громадська – займати активну позицію у групі, оцінювати власний вклад.

Тип уроку:формування вмінь і навичок .

Хід уроку.

Девіз уроку

Щоб удосконалити розум ,

треба більше роздумувати ,

 ніж заучувати.

Рене Декарт

1. Організаційний момент.

 Великий Арістотель стверджував: «Ніщо так сильно не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність». Тож починаємо працювати!

2.  Актуалізація опорних знань.

Вчитель демонструє фотографію і задає запитання. Учні відповідають і одночасно повторюють вивчений матеріал.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Деякі батьки кажуть дитині: «Ти – світло мого життя». Але чи знаєте ви, що якби ви були світлом, то облетіли б навколо всієї земної кулі 7,5 разів за секунду! Якби ви стали звуком, то змогли б облетіти навколо Землі за 4 години! Якби ми жили на Юпітері, наша доба складалася б усього з 9 годин. Добре, що на Землі доба триває 24 години, адже нам потрібно стільки всього встигнути протягом дня!А урок наш триває всього 45 хв., а нам стільки потрібно виконати на уроці, тому що тема нашого уроку «Розв’язування задач»

4. Закріплення знань.

А) експериментально-демонстраційні задачі.

1.Особиста веселка. На дно посудини покласти дзеркало. Потім налити води. Світло ліхтарика направ на дзеркало.  Відзеркалення світла лови на папері. Там з’явиться справжня веселка. Пояснення: Світловий промінь складається з декількох кольорів. Коли промінчик проходить крізь воду , то розколюється на складові частини. Таким чином виходить веселка.

 2. За допомогою освітлювача, круглого картонного диска й екрана продемонструвати утворення тіні.

3. Дано дві свічки, одна з яких запалена, і скляна пластина. Зробити так, щоб над другою свічкою “з’явилося” полум’я.

4. До вас прийшли неочікувані гості . Ви їх хочете пригостити чаєм, а у вас тільки одна чашка. Як , використовуючи дзеркала, з однієї чашки зробити кілька.

« А тепер, ти, покрути мозком…»

( Марк Твен, «Пригоди Гекельберрі Фінна»)

Б) якісні задачі

1) Чому під час заходу сонця ми бачимо Сонце темно-червоним? Це трапляється тому, що сонячні промені, проходячи в атмосфері довгий шлях, витрачають частину енергії.)

2) Чому виникає сонячна доріжка на поверхні води? (Тому що сонячні промені відбиваються від хвиль, як від дзеркала. У кожній хвилі утворюється зображення Сонця. Ряд таких зображень і створює сонячну доріжку.)

3) Чому із підводного човна, зануреного у воду, можна бачити те, що відбувається на поверхні моря? (Тому що підводні човни мають перископи, які за допомогою двох дзеркал направляють в око спостерігача промені світла, що йдуть від тіл, які є на поверхні.)

4) Чому в спеку деякі предмети здаються розпливчастими? (Шари повітря нагріті нерівномірно і заломлюють промені, які відбиваються від предметів.)

5) Як, крім втечі, захищається від нападників кальмар? (Випускає темно-синю рідину, змінюючи в такий спосіб не лише показник заломлення, а й прозорість води.)

6) Жуки-вітрячки живуть у воді, але є частими гостями на суходолі. Навіщо природа дала їм дві пари очей? (Оскільки вода й повітря — середовища з різними оптичними густинами, то одна пара очей потрібна для бачення у воді, а друга — у повітрі.)

7) Про яке оптичне явище йдеться в «Слові о полку Ігоревім»? «Дрімає в полі Олегово хоробре гніздо. Далеко залетіло! Не було воно в образу породжено ні соколові, ні кречету, ні тобі, чорний вороне, поганий половцю!

Гзак біжить сірим вовком. Кончак йому слід указує до Дону Великого.

Другого дня вранці-рано криваві зорі світло передвіщають, чорні хмари з моря йдуть, хочуть прикрити чотири сонця, а в них тріпотять сині блискавки. Бути грому великому, йти дощу стрілами з Дону Великого! Тут списам переломитися, тут шаблям побитися об шоломи половецькі, на ріці Каялі, біля Дону Великого. О, Російська земле! Уже ти за пагорбом!»

(Це гало — світлове явище, пов’язане із заломленням і відбиттям світла крижаними кристаликами. Для виникнення гало необхідно, щоб між Сонцем і спостерігачем була легка завіса пір’ястих хмар, що складаються з дрібних крижаних кристалів, які мають найчастіше форму шестигранних стовпчиків. Сонячні промені заломлюються в них, як у призмі, і відбиваються від їхніх граней, як від дзеркала. Якщо кристалики розташовуються хаотично, навколо Сонця або Місяця можуть з’являтися кола; якщо вони займають вертикальне положення, то утворюються помилкові Сонця. Бувають гало у вигляді хреста, стовпа, кільця,...)

8) Як називається незвичайне явище, описане французьким астрономом Шамілем Фламмаріоном у своїй книзі «Атмосфера», що спостерігалося у місті Верв’є (Бельгія) у червні 1815 року? «Одного разу вранці жителі міста побачили в небі військо, і так ясно, що можна було розрізнити костюми артилеристів і навіть, наприклад, пушку зі зламаним колесом, яке от-от відвалиться... Це був ранок бою при Ватерлоо!» Ще міраж. Він виникає внаслідок заломлення і відбиття світлових променів, що йдуть від предметів до ока спостерігача через шари повітря різної густини. На поверхні шару повітря меншої густини утворюється ніби дзеркало, у якому і відбиваються предмети.)

9) Яке атмосферне явище так поетично описує Кент в книзі «Саламіна»?

«Ніч була безмісячна, зоряна, морозна і ясна. Темно, тільки на південному сході небо внизу було слабко освітлено, начебто за пагорбом горять вогні. Я милувався цим слабким світлом, що раптом перетворилося на снопи променів, що сходяться, простягнувшись догори. Від їхнього дотику на південному сході запалилася завіса, що, повільно коливаючись, звисає складками з неба. Можливо, це було піднесене в небеса покривало Ізольди, і там, де його торкалося її дихання, воно ставало гарячим і світлим. Від дихання Ізольди, що пробігало по ньому, воно тріпотіло і ледь рухалося. Це було так схоже на її крик: «Він іде! Боже, він іде!» Завіса спалахнула полум’ям і запалила небо».

(Полярне сяйво. Це світіння, що виникає в результаті взаємодії заряджених частинок, які летять від Сонця,— електронів і протонів — з молекулами й атомами земної атмосфери. Поява ж цих заряджених частинок у визначених висотах є результатом взаємодії сонячного вітру з магнітним полем Землі. Полярні сяйва, що спостерігаються, є досить розмаїтими. Звичайно виділяють чотири основні форми полярних сяйв: дугу, промені, стрічки, дифузійні плями.)

10) Про який подарунок йдеться у цих віршованих рядочках?

От солнца с дождем

Мы дождались подарка:

Играет в лучах

Многоцветная арка.

(Райдуга. Походження райдуги вперше зміг пояснити Р. Декарт. Веселка виникає, коли Сонце освітлює завісу дощу. Причина її появи полягає в тому, що дощова крапля — це маленька кулька, в яку входять сонячні промені. Промінь може вийти з краплі після одного, двох і більше відбиттів. Краплі дощу не висять нерухомо в повітрі, а досить швидко падають униз. Однак вони змінюють одна одну так швидко, що око спостерігача не уловлює зміни, яка відбувається; у результаті спостерігач бачить нерухоме зображення.)

11. У яких випадках кут падіння дорівнює куту заломлення? (Якщо n = 1 або α = 0.)

« Дуже радимо всім розв’язувати задачі. Ні для кого не секрет , що математику і фізику вчать розв’язуючи задачі, а не спостерігаючи , як їх розв’язують інші»

 М.Рід, Б. Саймон  анг. фіз.

В) розрахункові задачі.

1. Фокусні відстані трьох лінз відповідно дорівнюють 0,8 м, 250 см, 200 мм. Чому  дорівнює оптична сила кожної лінзи? ( по рядах)

2.Яка оптична сила лінзи , якщо відстань від лінзи до  предмета і від лінзи до зображення однакові і дорівнюють 50 см?

3. Відстань між свічкою і стіною 4 м. Між ними розмістили збиральну лінзу на відстані 3 м від стіни. Визначити фокусну відстань лінзи .

4. На малюнку показано головні оптичну вісь ОО1 предмет АВ і його зображення. Знайти побудовою положення лінзи та її фокусів.

Показ оптичних фокусів.

Учні готують заздалегідь.

Підсумок уроку. Перегляд відео « Лампочка та свічки». Обговорення.

Д/з

Поч.і Сер. рівні- підібрати і розв’язати 3  якісні задачі за темою.

Дос. рівень - підібрати і розв’язати 2  розрахункові  задачі за темою формула тонкої лінзи

Вис. рівень – провести експеримент з виготовлення лінзи.