Урок "Розв'язування задач" з розділу "Оптика"

Про матеріал
В конспекті показано різні типи розв'язування задач на уроці з метою диференціації та індивідуального підходу до учнів.
Перегляд файлу

Камяне- Случанська ЗОШ I-II ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок фізики у 9 класі

« Розвязування задач»

 

 

4319

Підготувала :

вчитель фізики

Сергійчук Г.П.

 

 

 

 

 

2017 р.

Тема : Розв’язування задач.

Мета: вчити використовувати знання учнів  з законів прямолінійного поширення, відбивання й заломлення світла, формулу тонкої лінзи під час розв’язування задач різних типів , розширювати кругозір учнів, продовжувати формувати вміння аналізувати умову задачі , знаходити оптимальні шляхи її розв’язання, аналізувати отримані результати , розвивати уяву, наочно- образне мислення, пам’ять,виховувати потребу в знаннях, наполегливість, інтерес до предмету.

Обладнання:приладдя для дослідів, свічка, екран, дзеркала, презентація.

Ключові компетентності: математична- вчити застосовувати математичні методи для розв’язування фізичних задач, опрацьовувати та оцінювати результати експериментальних завдань; компетентності у природничих науках- вчити пояснювати світлові явища, використовувати знання з фізики для вирішення реальних завдань ;інформаційно-цифрова – вчити підбирати необхідну інформацію за темою світлові явища;соціальна і громадська – займати активну позицію у групі, оцінювати власний вклад.

Тип уроку:формування вмінь і навичок .

 

Хід уроку.

Девіз уроку

Щоб удосконалити розум ,

треба більше роздумувати ,

 ніж заучувати.

Рене Декарт

 

 

 

  1. Організаційний момент.

 Великий Арістотель стверджував: «Ніщо так сильно не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність». Тож починаємо працювати!

  1.  Актуалізація опорних знань.

Вчитель демонструє фотографію і задає запитання. Учні відповідають і одночасно повторюють вивчений матеріал.

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Деякі батьки кажуть дитині: «Ти – світло мого життя». Але чи знаєте ви, що якби ви були світлом, то облетіли б навколо всієї земної кулі 7,5 разів за секунду! Якби ви стали звуком, то змогли б облетіти навколо Землі за 4 години! Якби ми жили на Юпітері, наша доба складалася б усього з 9 годин. Добре, що на Землі доба триває 24 години, адже нам потрібно стільки всього встигнути протягом дня!А урок наш триває всього 45 хв., а нам стільки потрібно виконати на уроці, тому що тема нашого уроку «Розв’язування задач»

  1. Закріплення знань.

 

А) експериментально-демонстраційні задачі.

1.Особиста веселка. На дно посудини покласти дзеркало. Потім налити води. Світло ліхтарика направ на дзеркало.  Відзеркалення світла лови на папері. Там зявиться справжня веселка. Пояснення: Світловий промінь складається з декількох кольорів. Коли промінчик проходить крізь воду , то розколюється на складові частини. Таким чином виходить веселка.

 2. За допомогою освітлювача, круглого картонного диска й екрана продемонструвати утворення тіні.

3. Дано дві свічки, одна з яких запалена, і скляна пластина. Зробити так, щоб над другою свічкою “з’явилося” полум’я.

4. До вас прийшли неочікувані гості . Ви їх хочете пригостити чаєм, а у вас тільки одна чашка. Як , використовуючи дзеркала, з однієї чашки зробити кілька.

 

« А тепер, ти, покрути мозком…»

( Марк Твен, «Пригоди Гекельберрі Фінна»)

 

Б) якісні задачі

1) Чому під час заходу сонця ми бачимо Сонце темно-червоним? Це трапляється тому, що сонячні промені, проходячи в атмосфері довгий шлях, витрачають частину енергії.)

2) Чому виникає сонячна доріжка на поверхні води? (Тому що сонячні промені відбиваються від хвиль, як від дзеркала. У кожній хвилі утворюється зображення Сонця. Ряд таких зображень і створює сонячну доріжку.)

3) Чому із підводного човна, зануреного у воду, можна бачити те, що відбувається на поверхні моря? (Тому що підводні човни мають перископи, які за допомогою двох дзеркал направляють в око спостерігача промені світла, що йдуть від тіл, які є на поверхні.)

4) Чому в спеку деякі предмети здаються розпливчастими? (Шари повітря нагріті нерівномірно і заломлюють промені, які відбиваються від предметів.)

5) Як, крім втечі, захищається від нападників кальмар? (Випускає темно-синю рідину, змінюючи в такий спосіб не лише показник заломлення, а й прозорість води.)

6) Жуки-вітрячки живуть у воді, але є частими гостями на суходолі. Навіщо природа дала їм дві пари очей? (Оскільки вода й повітря — середовища з різними оптичними густинами, то одна пара очей потрібна для бачення у воді, а друга — у повітрі.)

7) Про яке оптичне явище йдеться в «Слові о полку Ігоревім»? «Дрімає в полі Олегово хоробре гніздо. Далеко залетіло! Не було воно в образу породжено ні соколові, ні кречету, ні тобі, чорний вороне, поганий половцю!

Гзак біжить сірим вовком. Кончак йому слід указує до Дону Великого.

Другого дня вранці-рано криваві зорі світло передвіщають, чорні хмари з моря йдуть, хочуть прикрити чотири сонця, а в них тріпотять сині блискавки. Бути грому великому, йти дощу стрілами з Дону Великого! Тут списам переломитися, тут шаблям побитися об шоломи половецькі, на ріці Каялі, біля Дону Великого. О, Російська земле! Уже ти за пагорбом!»

(Це гало — світлове явище, пов’язане із заломленням і відбиттям світла крижаними кристаликами. Для виникнення гало необхідно, щоб між Сонцем і спостерігачем була легка завіса пір’ястих хмар, що складаються з дрібних крижаних кристалів, які мають найчастіше форму шестигранних стовпчиків. Сонячні промені заломлюються в них, як у призмі, і відбиваються від їхніх граней, як від дзеркала. Якщо кристалики розташовуються хаотично, навколо Сонця або Місяця можуть з’являтися кола; якщо вони займають вертикальне положення, то утворюються помилкові Сонця. Бувають гало у вигляді хреста, стовпа, кільця,...)

8) Як називається незвичайне явище, описане французьким астрономом Шамілем Фламмаріоном у своїй книзі «Атмосфера», що спостерігалося у місті Верв’є (Бельгія) у червні 1815 року? «Одного разу вранці жителі міста побачили в небі військо, і так ясно, що можна було розрізнити костюми артилеристів і навіть, наприклад, пушку зі зламаним колесом, яке от-от відвалиться... Це був ранок бою при Ватерлоо!» Ще міраж. Він виникає внаслідок заломлення і відбиття світлових променів, що йдуть від предметів до ока спостерігача через шари повітря різної густини. На поверхні шару повітря меншої густини утворюється ніби дзеркало, у якому і відбиваються предмети.)

9) Яке атмосферне явище так поетично описує Кент в книзі «Саламіна»?

«Ніч була безмісячна, зоряна, морозна і ясна. Темно, тільки на південному сході небо внизу було слабко освітлено, начебто за пагорбом горять вогні. Я милувався цим слабким світлом, що раптом перетворилося на снопи променів, що сходяться, простягнувшись догори. Від їхнього дотику на південному сході запалилася завіса, що, повільно коливаючись, звисає складками з неба. Можливо, це було піднесене в небеса покривало Ізольди, і там, де його торкалося її дихання, воно ставало гарячим і світлим. Від дихання Ізольди, що пробігало по ньому, воно тріпотіло і ледь рухалося. Це було так схоже на її крик: «Він іде! Боже, він іде!» Завіса спалахнула полум’ям і запалила небо».

(Полярне сяйво. Це світіння, що виникає в результаті взаємодії заряджених частинок, які летять від Сонця,— електронів і протонів — з молекулами й атомами земної атмосфери. Поява ж цих заряджених частинок у визначених висотах є результатом взаємодії сонячного вітру з магнітним полем Землі. Полярні сяйва, що спостерігаються, є досить розмаїтими. Звичайно виділяють чотири основні форми полярних сяйв: дугу, промені, стрічки, дифузійні плями.)

10) Про який подарунок йдеться у цих віршованих рядочках?

От солнца с дождем

Мы дождались подарка:

Играет в лучах

Многоцветная арка.

(Райдуга. Походження райдуги вперше зміг пояснити Р. Декарт. Веселка виникає, коли Сонце освітлює завісу дощу. Причина її появи полягає в тому, що дощова крапля — це маленька кулька, в яку входять сонячні промені. Промінь може вийти з краплі після одного, двох і більше відбиттів. Краплі дощу не висять нерухомо в повітрі, а досить швидко падають униз. Однак вони змінюють одна одну так швидко, що око спостерігача не уловлює зміни, яка відбувається; у результаті спостерігач бачить нерухоме зображення.)

11. У яких випадках кут падіння дорівнює куту заломлення? (Якщо n = 1 або α = 0.)

 

« Дуже радимо всім розвязувати задачі. Ні для кого не секрет , що математику і фізику вчать розвязуючи задачі, а не спостерігаючи , як їх розвязують інші»

 М.Рід, Б. Саймон  анг. фіз.

В) розрахункові задачі.

1. Фокусні відстані трьох лінз відповідно дорівнюють 0,8 м, 250 см, 200 мм. Чому  дорівнює оптична сила кожної лінзи? ( по рядах)

2.Яка оптична сила лінзи , якщо відстань від лінзи до  предмета і від лінзи до зображення однакові і дорівнюють 50 см?

3. Відстань між свічкою і стіною 4 м. Між ними розмістили збиральну лінзу на відстані 3 м від стіни. Визначити фокусну відстань лінзи .

4. На малюнку показано головні оптичну вісь ОО1 предмет АВ і його зображення. Знайти побудовою положення лінзи та її фокусів.

 

 

 

 

 

Показ оптичних фокусів.

Учні готують заздалегідь.

Підсумок уроку. Перегляд відео « Лампочка та свічки». Обговорення.

Д/з

Поч.і Сер. рівні- підібрати і розв’язати 3  якісні задачі за темою.

Дос. рівень - підібрати і розв’язати 2  розрахункові  задачі за темою формула тонкої лінзи

Вис. рівень – провести експеримент з виготовлення лінзи.

docx
Пов’язані теми
Фізика, 9 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 9 клас (Бар'яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Кирюхіна О.О. (за редакцією Баряхтара В.Г., Довгого С.О.))
Додано
18 серпня
Переглядів
67
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку