Розповідь про трудовий процес може бути складена у науковому або художньому стилях. Особливості опису у науковому та діловому стилях:♦ трудові операції стосуються не конкретної особи, а будь-кого, тому опис має дуже загальний характер;♦ трудові дії не стосуються певного часу;♦ подається розповідь лише про те, що слід робити всім і як робити;♦ ім'я виконавця може опускатись;♦ характерні дієслова 3-ої особи множини: так роблять, для цього застосовують, поєднання слів можна, треба, слід, необхідно з неозначеною формою дієслова: треба почистити, необхідно з'єднати;♦ розповідь має характер інструкції;♦ всі слова вжито тільки у прямому значенні. Особливості опису праці в художньому стилі:♦ опис повинен викликати певне ставлення до процесу праці, до виконавця та результату;♦ розповідь має бути емоційною, образною;♦ використовуються художні засоби: епітети, порівняння, метафори.
Як розписують писанки Одного разу ми завітали в гості до знайомої художниці. Скільки цікавого побачили ми в її оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розпочала захоплюючу розповідь про таємниці писанкарства. Писанки розписують воском. Віск на писанку наноситься за допомогою писачка, який можна змайструвати із залізного наконечника звичайної шнурівки. Чим менше буде дірочка, з якої витікає розігрітий віск, тим тоншою буде лінія на писанці. Після цього треба взяти дерев'яний патичок, випалити в ньому дірочку розпеченим шилом. Зачерпуємо писачком гарячий віск і закрапуємо ним спочатку ті цяточки на яєчку, які мають залишатися білими. Після цього яйце занурюємо в найсвітлішу (жовту) фарбу. Коли писанка обсохне, по жовтому тлі покриваємо воском ті цятки, які повинні залишитися жовтими. Далі, якщо ми хочемо зелених цяток, умочуємо сірничок в зеленку і малюємо на яєчку зелені цятки, які відразу закрапуємо воском. Потім занурюємо яєчко в червону фарбу. По червоному тлі закапуємо воском ті цятки, які залишаються червоними. Нарешті, тло забарвлюємо якоюсь найтемнішою фарбою - вишневою чи, скажімо, чорною. Ось і все. Тепер писанку покладемо на цвяшки, вбиті в дерев'яну дошку, і ставимо в не дуже гарячу духовку. Коли віск почне розм'якати, обережно стираємо його м'якою тканиною. Ось так робиться красуня писанка-крапанка.
Як варити борщ. Борщ — одна з найпоширеніших перших страв української кухні. До його складу входить багато різноманітних продуктів. Моя мама часто варить борщ, а я люблю спостерігати і допомагати їй. Перед приготуванням мама миє руки та одягає фартух. Спочатку вона готує бульйон. Дрібно нарубані кістки варить дві години, додає м'яса і продовжує варити до готовності. Зварене м'ясо нарізає порціями, а бульйон відціджує. Очищені і помиті буряки мама шаткує соломкою, солить, збризкує оцтом, змішує, кладе у каструлю, додає жиру, томатного соусу, цукру, тушкує до готовності. Потім злегка обсмажує на свинячому салі цибулю, моркву, петрушку. На кухні уже так смачно пахне, аж слинка тече. У проціджений бульйон мати кладе нарізану дольками картоплю, доводить до кипіння, додає нарізану соломкою капусту і варить 10-15 хв. Після цього кидає в бульйон тушковані буряки, злегка підсмажує разом з цибулею нарізані свіжі помідори, гіркий і запашний перець, лавровий лист, підсмажене і розведене водою борошно. Потім дає 5 хвилин покипіти, заправляє товченим часником, доводить до кипіння і дає настоятись 10 хвилин. Нарешті борщ готовий. Настає обід. Подаючи борщ на стіл, мама у кожну тарілку кладе шматочок вареного м'яса, сметани і посипає зеленню петрушки і кропу. Сім'я із задоволенням смакує улюблену страву. Який смачний борщ!
Твір-опис процесу праці Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини. Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми. Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
Орієнтовні теми для творів"Як я готую уроки"."Як варити борщ"."Догляд за домашніми тваринами"."Як працювати з книжкою"."Пошиття плаття (штанів)"."Збирання лікарських рослин"."Як садити буряки"."Як я доглядаю за кущами"."Як виготовити паперову прикрасу для ялинки"."Рецепт мого улюбленого торта".