Урок розвитку мовлення з елементами компаративістики.

Тема. Зображення влади грошей як руйнівної сили. Урок розвитку мовлення з елементами компаративістики. Робота над портфоліо Гобсека та Герасима Калитки. Мета: сприяти тому, учні визначили типовість образів у різних літературах; простежили деградацію людей, душі яких спотворені владою грошей; показати руйнівну силу золота, що перетворює людину на хижака, «мертву душу»; сприяти розвитку навичок компаративного аналізу, критичного мислення, збагаченню культури мовлення; допомогти сформувати уявлення про найважливіші життєві цінності; засуджувати жадібність, дріб’язковість; виховувати почуття людської гідності, моральні цінності.

ЕпіграфІ до такого нікчемства, дріб’язковості, гидотимогла дійти людина? Могла так змінитися? І схожеце на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною. М. Гоголь

Портфоліо КалиткиІм’я: Герасим Никодимович Калитка, «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника. Дата народження: 50-ті роки XIX ст. Місце народження: українське село. Місце проживання: українське село. Сімейний стан: одружений. Родичі: дружина Палажка, син Роман, кум Савка. Основне заняття: багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина. Статки: 200 десятин землі; 5 тисяч карбованців. Реалістичний тип куркуля — «преобретатель земельки» і нагромаджувач грошей. Мета життя: «загрібати» землю в одні руки. Життєве кредо: «Гроші всьому голова». Г. Калитка та оточення: а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.

Акронім до образу Калитки. К-орисливий. А-гресивний. Л-ихий. И-іскрометний. Т-иран. К-апіталіст. А-вантюрний7

Цитатна характеристика Гобсека

Цитатна характеристика Калитки«... Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть...»;• «Ох, земелько, свята земелько - Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо - усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...»;• «...під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, за-ложив і пере заложив - видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю... Ай, кусочок же! Двісті п'ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;• «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;• «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;• «Ох, земелько, свята земелько - Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку!»;• «їдеш день - чия земля? Калитчина! їдеш два - чия земля? Калитчина! їдеш три - чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає...

Життєвий кодекс Калитки. Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба. Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші. Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує». Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати.

«Філософія грошей» Калитки«Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми». «Скотина гроші коштує»; «Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»; «Гроші всьому голова»; «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»; «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»; «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»; «З грішми, сказано ж і чорт не брат». «Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»; «Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»; «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»; «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається…».

Дзеркало Г Параска(працьовитість)ер Савка(корисливість)ас Бонавентура(наївність)им Невідомий(афера)

Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві: Скупий лицар в О. Пушкіна. Плюшкін -у М. Гоголя. Гарпагон - у Мольєра. Скрудж - у Діккенса22

Метод «Незакінчене речення» при визначенні позиції та ставлення до цінностей героїв Гобсека та Герасима Калитки За гроші можна купити годинник, але не…(час)За гроші можна купити ліки, але не…(здоров’я)За гроші можна купити книжку, але не…(знання)За гроші можна купити ліжко, але не…(сон)За гроші можна купити посаду, але не…(повагу)