Урок розвитку зв'язного мовлення на тему "Як гукнеш, так і відгукнеться". Написання переказу з елементами власних міркувань за текстом казки та серією малюнків.

Українська мова, 3 клас. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Тема: «Як гукнеш, так і відгукнеться». Написання переказу з елементами власних міркувань (за текстом української народної казки «Лисичка і Журавель» та серією малюнків до цієї казки.)

Мета: вчити учнів писати перекази з елементами власних міркувань; аналізувати, читати малюнки; визначати головне, робити висновки, встановлювати правильний хід подій; навчати зв’язно висловлюватись; виховувати любов до української народної творчості; розвивати читацькі навички школярів.

Обладнання: серія малюнків до казки «Лисичка та Журавель», текст казки; картки із словами, правопису слів, яких діти ще не знають; орфографічні словники.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Дивлюсь у ваші очі, діти, бачу в них інтерес до уроку. А мені приємно вчити того, хто хоче вчитися.

Ми з вами сьогодні побуваємо в гостях у казки, а якої – ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадки:

1. Руда, руда, рудиця

Рудим хвостом гордиться.

В неї шуба – найпишніша,

В неї вдача – найхитріша.

                           (Лисиця)

2. Довгі ноги, довгий ніс,

Прилетів – облід приніс:

Смачних жабенят

Для своїх малят.

                         (Журавель)

–        То в якій казці ми з вами побуваємо у гостях? (Лисичка і Журавель)

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

–        Ось сьогодні на уроці ми з вами будемо вчитися писати переказ з елементами власних міркувань за текстом цієї казки і серією малюнків.

–        Прочитайте уважно тему уроку: «Як гукнеш, так і відгукнеться».

–        Як ви думаєте, що це за вислів: приказка, прислів’я, речення?

–        Можливо, хтось із вас може пояснити його зміст?

(Якщо діти не можуть пояснити зміст прислів’я, то треба відкласти його пояснення до закінчення роботи над казкою.)

ІІІ. Робота над написанням переказу.

1. Читання тексту казки «Лисичка і Журавель»

–        Давайте ще раз прочитаємо цю казку, щоб краще згадати її зміст

(читання в особах).

2. Робота за змістом казки та серією малюнків.

–        Пригадали ми зміст казки. А зараз увага на дошку. (Виставляємо малюнки в хаотичному порядку.)

–        Придивіться, чи так розгорталися події в казці, чи в правильному порядку стоять малюнки. (учні встановлюють потрібний порядок малюнків).

А. І-й малюнок

–   Що зображено?

–        Яка пора року надворі?

–        З чого це видно?

–        Який вигляд має Журавель?

–        А Лисичка?

Б. ІІ-й малюнок

–        У чиїй хатці відбувається дія?

–        Чому?

–        Про що свідчить одяг Лисички та Журавля?

–        Що робить Лисичка? А Журавель?

–        Кому ви співчуваєте?

–        Хто вам більше подобається? Чому?

В. ІІІ-й малюнок

–        Чи є якісь зміни у зовнішності Лисички та Журавля порівняно з попереднім малюнком?

–        А як змінився у них настрій?

Г. ІV-й малюнок

–        Що ви можете сказати про лисичку?

–        Чи правильно вона вчинила?

–        А журавель?

–        Може, йому варто було вчинити по-іншому?

–        Чого вчить нас ця казка? (Не робити зла нікому, але й не потурати злу.)

Д. Може хтось із вас пояснить зміст прислів’я – тему уроку?

–        А які ще подібні прислів’я ви знаєте? («Біда навчить, як на світі жить», «Хліб за хліб, а камінь – за камінь».)

ІV. Фізхвилинка.

1,2,3,4.

3,4,1,2.

Розболілась голова.

Треба трішки відпочити,

Щоб нового ще навчитись.

Підтягнулися, присіли,

Пострибали

Й знову сіли.

Вийшла пауза мала –

До роботи нам пора.

1. Словникова робота.

Були собі …, по-святковому, заприятелювали, припрошує, довгий дзьоб, глечик з вузькою шийкою, розмастила, шматочок, слинку ковтає, приятель, нечесно повелася.

2. Усне складання переказу казки кількома учнями.

(Зачин, основна частина, кінцівка.) Звертаю увагу на основні елементи казки: повторюваність подій, зачин, розмова тварин, повчання, яке містить казка.

3.     Слабші учні пишуть за поданим початком, а інші самостійно працюють над письмовим переказом.

Зразок.

Були собі Лисиця і Журавель. Одного дня Лисичка побачила Журавля й запросила до себе на обід. Журавель погодився.

Він прийшов по-святковому одягнений до Лисички. А вона наварила кашки, розмастила її по тарілочці та й припрошує Журавлика їсти. Сама вона лиже кашку, а Журавель своїм довгим дзьобом лише стукає по тарілці.

Другого дня кличе Журавель Лисичку до себе в гості. Лисичка одягнула святкову сукню та й прийшла. Журавель наварив м’яса, бурячків, моркви, картопельки. Нарізав все це дрібненькими шматочками і поклав у глечик з вузькою шийкою. Йому добре, у нього дзьоб довгий. Він їсть собі, а Лисичка бігає навколо глечика та лише слинку ковтає. Не може вона з глечика дістати навіть півшматочка.

Розгнівалася Лисичка на свого приятеля і пішла.

Так і треба цій хитрій Лисичці за те, що вона нечесно повелася з Журавлем.

V. Підсумок уроку.

1. Зачитування учнівських творів. аналіз допущених помилок.

2. Підсумкова бесіда.

–        У гостях якої казки ми з вами побували?

–        Чого вчить нас ця казка? (Не робити зла нікому, але й не потурати злу.)

VІ. Домашнє завдання.

Скласти загадки про лисичку та Журавля, використовуючи прикметники з описовою метою.

Намалювати головних героїв казки «Лисичка та Журавель».