19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Урок розвитку зв’язного мовлення Тема уроку:Переказ тексту. «Ромашка»

Про матеріал
Урок призначений для учнів 4 класу з розвитку звязного мовлення. На уроці учні удосконалюватимуть навички складати план тексту, вчитимуться будувати за ним переказ; розвивати усне писемне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів
Перегляд файлу

Урок розвитку зв’язного мовлення

Тема уроку:Переказ тексту. «Ромашка»

 

Мета: удосконалювати навички учнів складати план тексту, вчити будувати за ним переказ; розвивати усне писемне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати спостережливість, уміння бачити і відчувати красу природи.

Обладнання: малюнки із зображенням ромашки, музичний супровід: «Вальс» К. Мяскова, слова для словникової роботи, мікрофон, індивідуальні картки, «сенкан».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Усміхніться всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов’язково

День для вас щасливим буде.

 

Діти (за руки):

Тепло своїх долоньок

я друзям віддаю,

Урок новий, цікавий

Із радістю почну.

 

Вчитель:

Кожен із вас приготувався,

Вірю – дуже постарався!

Зараз сядуть всі дівчатка,

А за ними - і хлоп’ята.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Загадка

-          Сьогодні на уроці ми будемо говорити про вічних прекрасних супутників людського життя. Відгадайте загадку.

Яскраві пелюстки

І запах пречудовий.

І хочеться усім

Побачити їх знову.

(Квіти)

                                   М. Пономаренко

-          Так, це цвіти. Ми побуваємо в гостях у квітів, дізнаємося, звідки прийшли до нас їхні назви, послухаємо розповіді.

2. Слухання музики

Звучить музика: «Вальс» К. Мяскова.

-          Що символізує ця музика? (Ця музика символізує пробудження природи після довгої зими, приліт пташок і народження перших квітів).

3. Бесіда

Що найчарівніше буває,

Що може душу розбудити?

Скажіть мені, хто відгадає?

Ви правильно назвали – квіти.

 

Вони, як усмішка привітна,

Як дотик сонечка, як казка,

Червона, жовта чи блакитна

І в кожній з них - тепло і ласка.

 

Любов і ніжність струменіє,

Чарівність, неповторне диво.

І кожна квітка серце гріє,

Щоб на землі жилось щасливо.

Н. Красоткіна

-          З чим порівнює автор квіти?

-          Що відображається в кожній квітці?

-          Прочитайте вислів: «Квіти – посмішка природи».

-          Як ви розумієте цей вислів?

-          Квіти є окрасою життя. Вони вражають нас найтоншими пахощами, милують кольорами. На душі стає весело, радісно, коли ми їх бачимо. Милуючись квіточкою, мимоволі посміхаєшся, радієш її красі.

4. Хвилинка-цікавинка

Квіти - вічні і прекрасні супутники нашого життя. А чому вони такі яскраві і барвисті? Справа в тому, що для утворення насіння і плоду квітів потрібний пилок з іншої квітки. Пилок переноситься за допомогою вітру, дощу, комах. Вітер дме сам по собі, дощ іде, коли йому заманеться, а от комах якось треба умовити сісти на одну квітку, потім на іншу. От квіти і змагаються між собою в пахучості та чарівності. А чи знаєте ви, що квіти насправді чарівні?

Вони розмовляють між собою, сміються, люблять, як і ми, вранці вмиватися, грітись на сонечку і навіть бачать кольорові сни.

(Учитель показує зображення квітів. Діти називають кожну квітку і колір її сну).

Кожній квітці навесні

сняться кольорові сни:

кульбабі сняться … (золоті),

Тюльпану – сни … (червоні),

І дуже-дуже … (голубі)

Дзвіночку лісовому.

Бузку – … (бузкові) сняться сни,

Волошці – … (волошкові),

Ромашці – … (білі) від роси,

Фіалці – … (фіалкові).

А. Костецький

-          Відома українська художниця Катерина Білокур, коли була такою маленькою, як ви, бігала у поле і сад, щоб порозмовляти з квітами. Вона плакала, коли вони перецвітали. Щоб увіковічити їхню красу, вона їх малювала. На полотнах художниці химерне розмаїття квітів, якого в природі насправді не існує. Це казкове плетиво кручених паничів, рож, маків, півоній, красуль, чорнобривців глибоко зворушує серце, приносить велику естетичну насолоду. Не можна словами описати чарівність полотен «Квіти і березоньки вночі», «Польові квіти», «Квіти у тумані», «Квіти за тином». Їх треба бачити! Здається, варто простягнути руки і доторкнешся до живого дивоцвіту землі нашої, світлих очей краси.

      5. Відомості про ромашку

-          А гостею нашою сьогодні буде квітка, у якої:

Наче сонце, серединка,

Пелюстків біла хустинка.

Знає бджілка і мурашка,

Що звуть квіточку…           

                             (Ромашка)

Розгляд ілюстрацій, малюнків, фото. Коротка бесіда за ними

На високому гінкому стебельці росте лугова цариця – ромашка. Її голівка, наче маленьке жовте сонечко з біленькими промінчиками. Листячко наче зелене мереживо. Яка чудова квітка ромашка!

Я чула, як ромашка небесам

Читала вірші. Боже, що за диво!

У білих пелюстках туга коса

Мені приємно щоку холодила.

М. Овдієнко

-          Це квітка ніжності і чистоти. Її дуже люблять в народі за поєднання простоти, невибагливості. Усім відоме традиційне гадання на її пелюстках. У багатьох віршах, піснях, легендах, казках розповідається про ромашку. Є декілька видів ромашок. Серед них і лікарська.

-          Які рослини називають лікарськими?

-          Де росте ромашка і при яких захворюваннях її використовують?

Росте ця лікувальна квітка,

Опріч лісів, і ще в полях.

Малі й дорослі знають шлях,

Аби її добути влітку.

Шовково коси пломеніють,

Коли її настоєм їх помиють.

-          Ось у мене маленький пучечок цих пахучих квіток, бо саме за ніжним запахом пізнають лікарську ромашку. Коли болить горло, при простуді, дуже добре полоскати його відваром цих квітів. І маленьких діток лікує вона, їм можна давати пити напій з ромашки, коли в них болять животики, і очі хворі добре промивати нею. Ось яку силу має ця тендітна квітка на тоненькій ніжці. А коли цвіте ромашка?

-          Дівчата люблять плести віночки з ромашки. Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди вважали віночки. Серед них особливе місце належало «вінку кохання». Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років до заміжжя. Плели вінок з білих ромашок та рум’янку, символу юності. Над чолом вплітали квітуче гроно калини й вусики хмелю.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

-          На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з однією легендою, яка розповість нам, звідки прийшла до нас ця непроста квітка – ромашка. А також будемо вчитися складати план до тексту і напишемо його переказ.

V. Фізкультхвилинка

Повіяв сильний-сильний вітер

(Рухи руками над головою).

І нахилив додолу квіти.

(Нахили тулуба вліво, вправо).

Квіти нахиляються, у росі вмиваються.

(Діти нахиляються до землі, імітують вмивані личка).

Сонечко виглянуло, квіточки підняло.

(Діти встають).

Бджоли над квітками літають – кружляють,

(Імітують рух крил).

А діти тихенько за парти сідають.

VІ. Робота над переказом тексту

1.                Читання тексту вчителем

Ромашка

За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів. Почнеться в степу прохолодний літній дощ, заховається все живе: і комахи, і бджоли, і мурахи. Тільки добрий гномик не боїться дощу. Він зриває парасольку-ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з її ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.

Іще сто п’ятдесят років тому ромашку демонстрували глядачам як дивовижну і рідкісну рослину далекої Америки.

У Росії, а згодом і в Україні, вона з’явилася випадково. Зерно пшениці, засмічене насінням ромашки, засипали в мішки та повезли з Америки до Росії. У мішках виявилися дірки, у вагонах – щілини, і дрібне насіннячко цих квітів розсипалося по залізничному полотну. А невдовзі американська ромашка розсіялася вздовж колії, укривши землю м’яким, кучерявим, терпкувато-запашним килимом.

 М. Голець

2. Бесіда за змістом прочитаного

-          Які слова в тексті вам незнайомі?

Легенда – народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Вигадана, неправдива, прикрашена розповідь про що-небудь.

Цівка – тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. Безперервний потік сипкої речовини.

Демонструвати – виставляти предмет з метою привернути чиюсь увагу. Публічний показ чого-небудь.

Дивовижна – яка не має рівних, подібних собі, надзвичайна, дуже гарна, чудова, чарівна.

Залізничне полотно – дорога з рейковою колією, призначена для пересування потягів.

-          З якою легендою про ромашку ти ознайомився?

-          Що цікавого про цю квітку ти дізнався з тексту?

-          Яка країна є батьківщиною ромашки?

-          Як ця квітка потрапила в Україну?

3. Будова прочитаного тексту

-          На скільки частин можна поділити прочитаний текст?

-          Про що йдеться у кожній частині?

4. Складання плану тексту

-          Прочитайте текст ще раз самостійно. Визначте, скільки пунктів матиме план. Самостійно складіть план.

План

1. Маленькі парасольки степових гномів.

2. Рідкісні рослини далекої Америки.

3. Подорож ромашки до України.

5. Словникова робота

-          Знайдіть в тексті останнє речення першого абзацу. Зачитайте слова, якими автор передав рух краплинок. (Падають, збігають).

-          З останнього речення в тексті зачитай слова, якими автор описав появу ромашки на нашій землі. (Розсіялася вздовж колії, укрила землю м’яким, кучерявим, терпкувато-запашним килимом).

-          Доберіть і запишіть текстові синоніми до слова ромашка, щоб використати їх у переказах з метою уникнення повторів того самого слова. (Квітка, маленька парасолька, рослина).

6. Усний переказ фрагментів за пунктами плану

7. Культура оформлення тексту

-          Кожен пункт плану розкриваємо з абзацу.

VІІ. Самостійне складання тексту переказу і його запис

-          Зверніть увагу, як пишуться такі слова і вислови:

легенда, не просто, парасолька-ромашка, тремтливий, пелюстки, демонструвати, Америка, засмічене, насіннячко, невдовзі, розсіялася, вздовж,терпкувато-запашний.

-          Самостійно запишіть переказ тексту.

Індивідуальна робота:

-          початок абзаців;

-          набір опорних слів до кожного абзацу.

VІІІ. Аналіз і перевірка робіт

ІХ. Підсумок уроку

Гра «Мікрофон»

-          Які образні вислови з тексту «Ромашка» вам найбільше сподобались?

-          Що ви почули і прочитали про цю квітку такого, чого раніше не знали?

-          Як потрібно турбуватися про ромашку?

-          Вам, діти, надійшов лист-прохання від квітів:

«Ми б завжди були щасливі

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі,

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали,

А на клумбах вдома, в школі

Висівали нас доволі,

Доглядали, поливали -

Ми б красу їм дарували».

- Давайте спробуємо захистити і зберегти квіти, трави і дерева, наділені чарами, цілющою силою, що стали символами нашого життя. Ми повинні берегти природу як своє життя. Любити її, вивчати і спостерігати. І тоді вона розкриє перед нами свої таємниці, озветься в наших думах радістю.

Я зірвала квітку - і вона загинула. І тоді я зрозуміла, що торкнутися краси можна тільки серцем.

Так, ми - частинка довкілля. І, мабуть, недарма першими створив Бог рослини, а вже на шостий день - людину. Кожна квітка цвіте нам на радість, кожна рослинка живе для нашого добра.

Придивіться, запам’ятайте, добре вивчіть рідну природу – це потрібно насамперед нам, щоб не блудили ми у цьому світі, а жили щасливо і радісно.

І запам’ятайте, що торкнутися краси можна тільки серцем.

 

Додатковий матеріал

Загадки

Виросли на лузі сестрички маленькі,

Очки – золотії, а вії – біленькі.

(Ромашки)

Квітка гарненька,

Із сонечком схожа –

Краї біленькі,

Серединка жовта.

(Ромашка)

Я на сонце дуже схожа –

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Відгадати вам неважко,

Що за квітка я?...

(Ромашка)

Ромашка

Видра змучилась

До краю:

-              Зуби! Зуби!

-              Помираю!

Та зарадити не важко, -

Зуби полощи

Ромашкою.

   Ромашка

На стрункій, високій ніжці

Біля річки на лужку,

У косинці-білосніжці

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Усміхнулася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: «Ні!»

М. Познанська

Складання «Сенкану»

1. Іменник.                                      1 Ромашка.

2. 2 прикметники.                           2. Ніжна, чарівна.

3. Порівняння.                                3. Сонечко у білому віночку.

4. Речення.                                      4. Ромашка – лікарська рослина.

5. Асоціація.                                   5. Пухнаста хмаринка.

Як струмок лугову ромашку напоїв

Виросла в лузі ромашка. На високому стеблі зацвіла біла квітка, немов маленьке сонечко. Настало жарке літо. Висохла земля. Схилила свою голівку ромашка. Як же я буду жити в сухій землі?

Недалеко дзюрчав струмок. Почув, як ромашка плаче. Шкода стало струмочкові ромашку. Побіг він до неї, заспівав, заграв, напоїв землю. Підняла голівку ромашка, усміхнулася…

  В. Сухомлинський

Ромашки

Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.

Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур’ян, в спеку поливали.

Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і побачили, що ромашки – дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя – ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці – крапелька роси, а в ній - блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.

Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів’януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.

Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть.

Ромашка

Тимко, косячи шовк трави, одного разу на повному розгоні зупинив косу, кинувши її на землю, присів навпочіпки і обережно розгорнув пальцями густий кущик трави: у зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росинкою. Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають «невісточкою»; і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звали, зачарувало його, і він, присівши, дививсь на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів: «Невісточка, невісточка», і йому хотілося доторкнутися до неї хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити дорогої краси, дарованої природою. Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі.

 

docx
До підручника
Українська мова 4 клас (Волкотруб Г. Й.)
Додано
24 січня
Переглядів
277
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку