Урок розвитку зв’язного мовлення в 4 класі. Твір-міркування. Чому я люблю свою батьківщину?

Твір-міркування.

Чому я люблю свою батьківщину?

Мета: формувати в учнів розуміння про велику і малу батьківщину; розвивати уміння будувати текст-міркування; удосконалювати уміння висловлювати свої почуття і захоплення, передавати їх у письмовій формі; виховувати любов до рідного слова, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу, до рідного краю.

Обладнання: фізична карта України, ілюстрації із зображенням рідної місцевості, асоціативний кущ калини, словникова скринька.

Хід уроку

І. Організаційний момент

-          Добрий день вам, любі діти! Сьогодні ми поведемо мову… (Чути стукіт у двері).

-          До нас на урок хтось завітав.

Інсценізація вірша Василя Марсюка

Рідна гора

Що ти робиш, равлику,

На крутій горі,

На такому дикому

Схилі-пустирі?

Ні трави, ні дерева

Поблизу нема,

Тільки кущ малесенький

Сам-один дріма.

Я живу тут, хлопчику,

На крутій горі,

На такому гарному

Схилі-пустирі,

Це не кущ малесенький,

Це для мене – гай.

Тут моя хатинонька,

Тут мій рідний край.

-          Чи здогадалися ви, про що ми будемо говорити на уроці?

-          Як називається найкраща земля, де ви народилися?

       ІІ. Актуалізація знань учнів

-          Діти, вам напевно доводилося покидати рідну домівку, вирушати в подорожі, на відпочинок. Але як би не було там добре, завжди хочеться швидше повернутися до батьківської оселі. Бо найкраща стежина та, яка веде додому.

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних,

Любі й милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.

І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна.

Д. Павличко

-          Яка ж країна є найдорожчою для нас?

-          Україна – це чудовий і мальовничий край. Це наша велика Батьківщина. Це і земля наша, і люди, і рідна мова, і історія нашого народу, і його пісні та мрії, вся наша держава – рідна Україна. Вона для кожної людини, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона у кожного одна. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, нашу велику Батьківщину, то слово «Батьківщина» пишемо з великої букви.

-          А від якого слова утворилося слово «Батьківщина» і що воно означає? (Відповіді дітей).

-          Якщо замислитись над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Воно означає те місце, де живуть твої батьки, де поховані твої прабатьки, де є твої корені. Це місце і є твоєю маленькою батьківщиною.

Для кожного з нас маленька батьківщина – це рідна домівка, це той  куточок на землі, де ти народився і виріс, де минають найкращі роки твого життя, де проходить твоє дитинство. Дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. Це родинне вогнище. Маленька батьківщина починається з першого в житті крику, першої краплини молока, першого слова «мама». А далі з турботи про тебе в сім’ї, товаришів та друзів, з навчання і роботи, з першого кохання і власної сім’ї. Якщо слово батьківщина вжито в значенні малої батьківщини, то воно пишеться з малої літери.

Таким чином, ми допомогли Знайкові і Чомучці вирішити їхню суперечку: коли слово батьківщина пишеться з великої літери, а коли з малої.

(Якщо це слово вжито у значенні малої батьківщини, то пишемо з малої букви. А якщо воно урочисто називає нашу державу Україну, то пишемо з великої букви).

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

-          Про те, чи любите ви свою малу батьківщину, чому любите, в чому ця любов проявляється, ви напишете сьогодні твір-міркування.

ІV. Робота над складанням тексту-міркування

1. Бесіда за малюнками

-          Розгляньте ілюстрації, подумайте і скажіть, що ви називаєте своєю малою батьківщиною.

(Це берег мого дитинства, батьківський поріг, розквітла калина під вікном рідної хати, усміхнене віконце теплої домівки, під яким ростуть і цвітуть вогнисті мальви, соняшники, вишні. Це барвінок, який ніжно стелиться в садочку. Це і околиця села, і отара овець за селом, протоптана стежина до сусіда, лелече гніздо на стрісі. Над хатою синє високе, безкрає, бездонне небо. Це сяйво незрадливої маминої усмішки, суворий, але справедливий батьків голос…)

2. Словникова робота

а) Якими ще словами близькими за значенням ми можемо замінити слово «батьківщина»?

(Рідний край, земля батьків, отчий дім, рідний дім, рідний берег, рідна сторона, берег дитинства, рідне село, рідне місто…)

б) Знайко запропонував вам слова із своєї скриньки. Виберіть і підкресліть ті, які відображають ваше ставлення до своєї батьківщини.

Люблю, любуюся,

охороняю, бережу,

збагачую, прикрашаю,

пишаюся, хвалюся, поважаю,

боюся, шукаю.

в) З двох іменників утворіть словосполучення іменника з прикметником:

мама, ласка – мамина ласка;

казка, дитинство – казкове дитинство;

оселя, батько – батьківська оселя;

родина , вогнище – родинне вогнище;

вишня, цвіт – вишневий цвіт.

г) Складіть «асоціативний кущ». На місці кетягів калини впишіть слова, які народилися у вас, коли ми почули слово «батьківщина».

Варіанти:

Домівка, вулиця, стежка, поле, гай, парк, річка, двір.

Родина, мати, тато, бабуся, дідусь, Петрик, Оксана.

Пісня, казка, легенда, колядка, гопачок.

Соловейко, шпачок, горобчик, Мурчик, Дружок.

Мальви, чорнобривці, жоржини, айстри.

Дитячий садок, школа, театр, церква.

ґ) Робота в парах.

Завдання для першої пари.

-          Дібрати найбільше епітетів до слова «батьківщина». (Люба, кохана, дорога, прекрасна, мила, рідна…).

Завдання для другої пари.

-          Дібрати порівняння:

рідна, як… (мати);

прекрасна, як … (квітка);

єдина, як … (сонце);

вільна, як … (птиця).

Завдання для третьої пари.

Складіть вірш-буріме за опорними словами:

… ненько

… серденько

… люблю

… бережу

3. Робота з мовним матеріалом

Гра «Мікрофон»

-          Діти, а ви любите свою маленьку батьківщину? Чому?

(Ми любимо землю своїх батьків, вона для нас дорога та рідна. Хіба є що на світі краще за милий серцю край, хіба є що дорожче за рідну батьківщину? Батьківщина починається з рідного порога, а отже, - з отчого дому. Рідний дім, дорога батьківська хата, рідна оселя… Які дорогі і близькі нам ці слова. Саме тут звучить рідна серцю материнська колискова пісня. Тут ми народились, вперше побачили світ, уперше ступили крок. Тут на нас завжди чекають і радісно зустрічають.

Як не любити природу рідного краю! Куди не глянь, усе тебе чарує, вітає, радісно всміхається. Тішить серце рідна батьківщина. То споглядає на тебе гарячим сонцем,то притуляється пахучим холодком із темного лісу, то промовить веселою піснею, то озветься трелями солов’я. Так стає весело, так легко, мов у раю. Найкращі хвилини нашого життя проходять саме тут. Де б ми не були, куди б не поїхали, завжди пам’ятаємо про милий нашому серцю куточок рідної землі).

-          Поясніть, як ви розумієте прислів’я: «Люби батьківщину не словом, а ділом».

(По-справжньому любить свою батьківщину лише той, хто чесно і старанно працює, щоб збагатити її, звеличити і прославити).      

-          А що ви зробили корисного для своєї батьківщини чи мрієте зробити?

(Я люблю свою маленьку батьківщину – своє рідне село. Хочу, щоб воно було найкращим. Я ще маленький, але стараюсь, щоб завжди був чистим поріг до нашої оселі, щоб не заростала стежина до криниці, щоб завжди палахкотіли квіти на нашому подвір’ї. Коли я стану в майбутньому будівельником, то обов’язково побудую в рідному селі красиві будинки).

4. Усне складання тексту за поданим планом

План

1.     Де ти живеш?

2.     Як ти ставишся до рідного краю?

3.     Чому ти любиш свою батьківщину?

4.     Що ти хочеш для неї зробити?

Чому я люблю свою батьківщину?

Народилася я у невеличкому поліському селі В’язівне. Мабуть, кожен подумає: дивне слово та й годі. А для мене воно звучить, ніби музика. Я люблю своє рідне село, пишаюся своєю маленькою батьківщиною.

Це найпрекрасніше місце на землі. Це справжній райський куточок. З одного боку простягаються лани і поля, з іншого – ліси. Розкішні сади оточують чепурні охайні будиночки. Красиво тут у кожну пору року. Гарно навесні, коли тільки-но з’являється молоденька травичка і всі подвір’я потопають у вишневому цвіті. Взимку зачаровує очі сріблястий іній на деревах. Влітку все буяє густою розкішною зеленню. А восени вкривається багрянцем, вдягається в золоті шати.

У нашому краї споконвіку живуть тихі стримані працелюби, з діда-прадіда хлібороби. Працюють зранку до вечора, аби скрізь був порядок, аби всього було вдосталь. Найдорожчими людьми для мене є мої тато і мама, а найтеплішим куточком – наша рідна домівка.

Коли я виросту і здобуду професію, обов’язково повернуся в свій рідний край. Буду старанно працювати, щоб моя маленька батьківщина стала ще прекраснішою і багатшою.

V. Фізкультхвилинка

Ми мандруєм, (2р.)

Україною крокуємо.

Ось побачили Карпати,

Як вершину нам дістати?

Заглядаємо в озерця,

Не торкнутися до дінця!

Так ми довго йшли

І до класу знов прийшли.

VІ. Самостійне написання твору

-          З яких частин складається текст-міркування?

Структура тексту-міркування

Твердження. Речення, в якому міститься необхідна для доведення думка.

Доказ. Речення, в яких міститься аргументація для твердження.

Висновок. Речення, в яких міститься оцінка, враження тощо.

VІІ. Перевірка написаного

VІІІ. Підсумок уроку

Гра «Ромова по телефону»

-          Візьміть в руки телефони і розкажіть один одному, що вам сподобалось на уроці, про що дізналися, які труднощі виникали під час роботи, які враження отримали.

-          Cьогодні ви ще раз переконалися в неповторній красі нашої великої і малої батьківщини, розповіли про свою любов до рідного краю. А зараз давайте трішки помріємо і перенесемося у майбутнє. Якою б ви хотіли побачити свою батьківщину? Що для цього нам треба зробити?

-          Справді, для цього треба любити природу, берегти і примножувати її багатство, берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, вивчати історію рідного краю, традиції, культуру, обряди. А ще треба здобувати знання, багато знати, вміти, щоб ваші душі були відкриті для добра і любові, бо ж вам будувати майбутнє нашої держави.

Тож старайтеся вчитися так, щоб ви стали хорошими людьми і вами гордилася Україна.

-          А тепер подаруйте своїй Україні тепло своїх сердець.

              (Під мелодію пісні учні прикріплюють на карту України зображення долоньок і сердець).

Додаткові матеріали

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата.

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека,

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск…

Рідна земля

Криниця при дорозі край села

І журавель похилений над нею.

Хоч би куди дорога завела,

Думки мої із рідною землею.

Бо тут мій дім і тут моя рідня,

І тут священні предківські могили,

Душа моя не пережила б і дня

Без тих країв, які мене зростили.

Я їх люблю, і поки буду жив,

Трудитиму і розум свій, і руки.

Щоб на землі, яку я так любив,

Жили щасливо діти і онуки.

Микола Луків

Який це край?

Ми родились у долині,

У білесенькій хатині,

Коло вишень і калини.

За хатиною садок

І зелений моріжок,

Там багато є квіток.

Під горбом ставочок сяє,

Різна рибонька гуляє,

Качка з дітьми припливає.

Як же зветься рідний край,

Де за ставом степ і гай

                     Пишно квітнуть, наче рай?  

                                                                   (Україна)

                                                      Н. Щербин

Що таке Батьківщина

Батьківщина – це земля, на якій ти народився, де народилися і твій дід, і твій батько, і всі ми.

Коли дивитися на карту, то можна побачити і гори Карпати, і Дніпро, і Чорне море, і Дністер. Це все - твоя  Батьківщина. А крізь твоє вікно видно лише вулицю. І ще – дерева. І ще – ставок, де плавають качки. Але це теж куточок нашої країни, хоч його не знайдеш на карті, такий він маленький. Але саме з таких невеличких куточків і складається Батьківщина.

Батьківщина – це рідне твоє місто чи село, вулиця, де стоїть твій будинок.

Батьківщина – це твоя рідна мова, якої навчили тебе мама й тато. Батьківщина – єдина в нас, як мати…

Стиглими житніми морями, чудовими карпатськими верховинами, безмежними таврійськими степами пишається наша Україна серед інших держав.

         Як могутні роботящі руки – її заводи і фабрики. З них виходять автомобілі й трактори, потужні тепловози, верстати, холодильники й телевізори, барвисті тканини й модне взуття.

         На безкраїх  ланах визріває зерно, якого вистачає на теплий запашний коровай для всіх людей.

          Батьківщина – це й пісні, жартівливі і журливі. Пісня єднає нас, бо її гарно співати разом. Вона супроводжує нас від народження. Мама співала колискову й тобі, коли ти був немовлям… З піснею й дорога коротша і цікавіша.

         Батьківщина – це й казки, які розповідає тобі бабуся. Їй теж розповідала казки її бабуся. До тебе вони приходять із книжок, телепередач, із кінофільмів.

         Це й зелена трава, на якій можна бігати, співати, лежати й дивитися в небо, де пливуть білі хмаринки.

За що я люблю свою Батьківщину?

Чи можливо жити без Батьківщини?

Моя Батьківщина – славна Україна. Україна – це велика держава. Вона одна з найбільших у Європі. Мій рідний край – найкращий у світі. Навесні сади вкриваються цвітом. Влітку поля золотяться пшеницями. Восени наш парк зачаровує своєю різнобарвною палітрою. А взимку ми їдемо до бабусі в село і весело зустрічаємо зимові свята з щедрівками, колядками, розвагами. Я захоплююсь казковістю замків і фортець, подорожуючи з батьками рідною землею.

А ви коли-небудь відчували радість від побаченого? Та й ще, коли звучить рідна пісня, зрозуміла кожному мова. Ось за що я люблю свою незрівнянну Україну.

Прислів’я

·        Кожному мила своя сторона.

·        За рідний край – хоч помирай.

·        Кожна травинка на своєму корені росте.

·        Добре тому, хто в своєму дому.

·        За рідною землею і в небі сумно.

·        Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужій слави натягти.

·        Радьше впадь, але не зрадь.

·        Рідна земля і в жмені мила.

·        Де не є добре, а вдома краще.

·        З рідної сторони і ворона мила.

·        Нема кращого в світі, ніж своя сторона.

·        Що країна, то родина.

·        За морем тепліше, а вдома миліше.