Урок розвитку зв'язного мовлення у 4 класі " Веселка - краса природи"

Преображенська гімназія «Основа»

Преображенської сільської ради

 

 

 

 

 

                  

 

 

                 Урок розвитку зв’язного мовлення у 4 класі

         

           

 

                   (за колективно складеним планом та опорними словами)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Вчитель: Густ Вікторія Анатоліївна

 

 

 

 

 

Мета: вчити дітей описувати чарівне явище природи – веселку, збагатити уяву, мовний запас, природних прикмет; розвивати спостережливість, вміння висловлювати свої думки, почуття. Виховувати інтерес і любов до природи. Бажання описати мовні явища рідною мовою.

Обладнання : малюнки учнів, зошити для творчих робіт зі складеними реченнями про веселку, прикмети, підібрані учнями, аудіо записи, презентація з даної теми.

Робота над темою проходить за таким планом:

1. Записують у зошитах прикмети, прислів’я про веселку.
2. У зошитах для творчих робіт діти записують свої враження про веселку. Складають речення. На уроці рідної мови вчитель пропонує скласти (усно) казку про веселку. Учні шукають потрібні слова.
3. На уроках образотворчого мистецтва учні малюють веселку, добирають потрібні кольори, діляться враженнями.
4. До уроку читання читають вірші про веселку. Усно складають твори-мініатюри про веселку, її сім кольорів.

 

Хід уроку

      I.  Вступна бесіда.

1.                            Створення емоційного настрою.

    (Звучить музика Д. А. Дворжака. Діти уважно слухають. Бесіда про те, що діти уявляли, коли слухали музичний твір.)

Вчитель: яку картину намалює ваша уява під час слухання вірша?

Ще доноситься грім здалека,

Затихають рясні дощі,

А над світом звела веселка

Загадкові мости ясні.

Дивовижні і кольорові.

На пів неба вони лягли.                                 

Ці мости чарівні, казкові

В чисту мрію нас повели.

Відкотилася хмара сива.

І кудись собі попливла.

А веселка така красива,

Засміялася, ожила.

Диво – кольором нас чарує.

 

Кольорів же у неї сім.

І красою усіх дивує,

І тепло роздає усім.

Бесіда за рядками вірша.

- А на що схожа веселка? (Вона схожа на міст на все небо, і по ньому хочеться пробігтися).

 - Куди ведуть нас веселкові мости? (У мрію).

- Коли з’являється веселка? (Після рясних дощів і грому).

А ще без чого не з’являється райдуга? (Без сонечка не буває веселки).

 

 - Що несе сонечко на своїх промінцях? (Красу, тепло, мир, достаток, усмішку, любов, здоров’я, щастя, дружбу, працю, задоволення, життя, радість, мрії).

- Що зробила веселка, коли хмарка попливла? (Ожила і засміялася).

- Що приносить людям веселка? (Чарує кольорами і роздає тепло усім).

2. Робота з дитячими малюнками.

А тепер подивіться, діти, на малюнки. Ви у них намагалися передати чарівну красу цього привабливого природного явища, але у кожного з вас вийшла намальована казка. Всі ці веселки сяють різними кольорами. А які почуття у вас викликає веселка? (Радість, захоплення, щастя).

3. Науковий відступ.

- Діти, а чи ви знаєте, чому веселка називається веселкою? Чому у повітрі виникло таке диво?

Так хочеться вам показати, діти,

Чарівний світ у крапельці роси.

І ваше ніжне серденько відкрити

Для радості і сприйняття краси.

- Я вам розкажу про чарівний світ у крапельці роси.

  - Легенда розповідає, що  веселка – це зігнута труба, яка висмоктує воду з морів, рік, озер і виливає у хмари. Ви, мабуть, чули, як хлопчики, побачивши веселку, попереджають: «Утікай, а то втягне». Але це тільки повір’я, а насправді причина цього – сонячний промінь. А чи можете ви сказати, якого кольору сонячний зайчик? (Білого). Сонячний промінь проходить крізь краплинку, переломлюється, ділиться на кольори, що його складають, і малює веселку – яскраву, радісну, гарну, світлу.

 Саме таке значення має прослав’янський корінь – вес – звідси й назва веселка.

Від слова веселий – радісний, життєрадісний.

Та ми й самі спостерігали, як під час її появи робиться веселим край неба. Що був до цього вкритий хмарами.

II.  Колективна підготовча робота

1. Добір і запис іменників до тематичного слова.

Веселка – грім, краплинка.

Робота над прикметниками про веселку. (Діти зачитують ті прикметники, які вони заздалегідь підготували і записали у зошити для творчих робіт).

Прикмети

• Коли у небі з’являються одночасно кілька веселок, це на тривалий теплий дощ.
• Зелена веселка – на дощ, а жовта – на гарну погоду, червона – на спеку і вітер.
• Якщо веселка після дощу швидко зникає – буде хороша погода, коли ж довго п’є воду – на негоду.
• Чим зеленіша веселка, тим густіший буде дощ.

2. Робота над віршотворенням.

Діти, допоможіть закінчити рядки загадки, бо вітер-пустунець

вкрав останні слова.

             Хвиля б’є у береги

  В небі дивні батоги.

  Сім веселих кольорів

Піднялось з-за берегів.

То у кого їх аж сім?

Чи відомо вам усім? (У веселки).

- А як ще називають веселку?

(Райдуга, чарівний барвистий місточок від сонця до землі. А ще кажуть, що сонечко п’є воду. Це воно й загубило веселку. Сонечко за день стомилося і дуже хоче пити).

А зараз допоможіть мені дібрати слова у риму, щоб засяяла веселка всіма кольорами. Вітер – пустунець розвіяв слова.

Розкотилась чорна хмара,                               Бо ж відомо людям всім -

Вся химерна, як примара.                               Кольорів у неї сім.

Дощ потроху вгомонився,                              Хочу я їй догодити

Грім здалека докотився.                                Жоден з них не пропустити.

 

Від край неба десь здалека                             Кольори ти хочеш знати?

Народилася веселка,                                        Можу я усі назвати.

Надзвичайна, загадкова,                                 Ось червоний урочистий,

Чарівна й така чудова!                                    Він яскравий, гарний, чистий.

 

Й засміялася усім,                                            Ось оранжевий палає,

Кольорів у них аж сім.                                     Наче осінь догорає.

І горять вони казково                                       Жовтий, ніби первоцвіт,

Гарно, ніжно, веселково.                                 За оранжевим розцвів.

 

Розцвіла вона чарівно,                                     І зелений – малахітом,

Ніби квітка, дивно – дивно,                            Ніби ліс зелений літом.

Перекинувся місток                                         Голубий, як небеса,

Через гірку у садок.                                          Дивовижна в нім краса.

 

Простягнувсь кудись далеко.                         Синій колір ген розлився.

Ох, і гарна ж ти, веселко!                                Глянь, як гарно, подивися!

Треба фарби діставати,                                    Фіолетовий в росі -

Щоб її намалювати.                                        Повтори тепер усі.

(Діти повторюють: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

Що дарує нам кожен колір веселки?

Червоний – калину, ягоди, кохання.

Оранжевий – апельсин, полум’я, захід сонця.

Жовтий – сонце, кульбабу, радість, весілля.

Зелений -  первоцвіт, травичку, весну, оновлення.

Голубий – хмари, море.

Синій – небо, океан.

Фіолетовий – ніч, зорі, бурю.

 Як веселка виростає,

Йти у казку закликає,

Не вагайся ти мерщій

Йди у казочку по ній.

 

А вона там розказала,

Що із неба дощ прогнала.

І що буде вже погода.

А сама пропала, шкода.

 

Зацвіла якусь там мить

І загасла, не горить.

А як ще раз загориться,

Добре в небо подивіться.

 

Хоч і рідко так буває,

Та як в небі виростає,

Та очей не відірвати.

Це як в казці побувати.

Діти, сьогодні ми будемо працювати над складанням твору   «Веселкові барви».

• Хтось складе вірш, а хтось – казку, оповідання, а хтось – розповідь з елементами опису.
• Який би вид роботи не обрали, нам треба дібрати такі слова-іменники, які допоможуть розповісти про це чарівне явище.

3. Добір іменників до тематичного слова  «веселка». (Сонце, небо, хмари, земля, дощ, кольори, краплинка, промінь).
4. Добір прикметників. Сонце (яке?) – яскраве, привітне, оранжеве... Небо (яке?) – дивовижне, чисте, ясне… Земля  (яка?) – квітуча, осяяна, темна, світла, весела… Промінець (який?) – тонкий, малий, сміливий… Хмари (які?) – темні, важкі, страшні, білі… Дощ (який?) – сильний, грозовий, теплий, золотий… Кольори (які?) – червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий. Квіти (які?) – чудові, запашні, красиві… Краплинка (яка?) – маленька, ніжна, дивовижна. Веселка (яка?) – загадкова, прекрасна, цікава, барвиста, чарівна, захоплююча, різнокольорова…
5. Добір дієслів

Сонце ( що зробило?) – спочатку сховалося за хмари, а потім викотилося.

Хмари ( що зробили?) – розбіглися, розійшлися.

Небо ( що зробило?) – заграло різними барвами, заіскрилося.

Земля ( що зробила?) – стала блакитною, світлою, веселою, квітучою.

Квіти ( що зробили?) – засяяли, засміялися.

Промінець ( що зробив?) – зламався у крапельці роси.

Кольори ( що зробили?) – заграли, засвітилися, заяснилися, запромінилися.

 

 

Утворення словосполучень та складання речень на основі попередньої роботи.

(Темні важкі хмари нависли над землею).

      7. Словникова робота.

       8. План казки

     1. Дивопромінець побачив космос.

      2.  Двобій із хмарами.

      3. Дивопромінець став Веселкою.

      7. Зразок казки.

 Жив на Сонечку світлий Дивопромінець. Він був дуже допитливим і жвавим, завжди про все хотів дізнатися. І ось одного разу йому пощастило вийти на поверхню Сонечка. Те, що він побачив, вразило і зачарувало його до глибини душі. У чорному космосі плавали зорі, комети, планети і всі мали свій

колір, співали свою пісню. А от планета Земля сумно зітхала, бо її вкрили важкі і мокрі сірі хмари.

 Дивопромінець одразу зрозумів, що треба зробити, щоб Земля стала блакитною, світлою і веселою. Він швидко полетів на Землю і вступив у нерівний двобій з чорними хмарами. І хоч був він зовсім тоненький і малий, та сміливо кинувся у бій і переміг. Він розбив хмари і пропустив тепло і світло, яке випромінювало Сонце. Земля зраділа, але хмари не здавалися, вони жбурляли у Дивопромінця градом і дощем, і раптом він несподівано переламався.

  Але не може загинути відважне серце! Дивопромінець засяяв сімома чарівними кольорами і перекинувся веселим місточком через усе небо. З того часу його назвали веселкою, бо від неї стає всім весело. А люди знають, що у природі незабаром відбудуться зміни на краще.

6. Складання плану твору.

1. Веселка – прекраснее явище природи.

2. Коли з’являється веселка.

3. Кольори веселки.

4. Веселка у небі – чекай переміни погоди.

5. Веселка – це місточок від природи до душі людини.

Зразок твору « Веселка – краса природи».

Веселка – надзвичайне явище природи, прекрасне і чарівне. І скільки б не було нам років, ми із захватом дивимося на кольоровий місточок, що ніби з’єднує сонце із землею.

А що ж таке веселка? Це сонячне проміння, яке переломлюється у крапельках дощу, а над землею все небо така дивна краса. Це явище не буденне. Воно схоже на казку. І називається веселкою, бо веселить не тільки людей, а й усе.

Частіше всього веселка з’являється після затяжних дощів.

Веселка схожа на барвисту чарівну різнокольорову дугу. Всього у веселки сім кольорів, які переходять один у інший.

Червоний колір переходить у оранжевий, а оранжевий – у жовтий, а жовтий – у зелений, зелений зливається з блакитним. Блакитна дуга, ніби насичується темним відтінком і стає синьою, а синя дуга переливається у фіолетову.

Люди помітили, що коли з’являється веселка у небі, то будуть переміни у погоді.

Ось таке різнобарвне видовище чарує всіх людей своїми кольорами і роздає тепло усім.

Веселкові мости ведуть нас у чисту мрію. Це місточок від природи до душі людини.

 

3. Самостійна робота.

Індивідуальне написання творчих робіт.

4. Перевірка самостійної роботи.
5. Підсумок уроку.

Чому навчив вас цей урок?

(описувати чарівне явище природи – веселку; ми дізналися, що Сонце потрібне нам для життя; без Сонця не буває веселки; у веселки сім кольорів; ці кольори барвисті, чисті, світлі, захоплюючі, дивовижні, прекрасні, піднесені; вони дарують нам красу, задоволення, щастя, мир, дружбу, радість, мрії, усмішку, тепло).

Дякую вам за гарні, змістовні відповіді.

Ви – діти-первістки вільної країни,

Ідіть сміливо в веселковий світ.

Вам будувати майбутнє України,

Вже зовсім скоро – через дев’ять літ.

А поки що у школі виростайте,

Навчайтеся, здоровими ростіть,

Вершини наполегливо долайте

І дружно у шкільній сім’ї живіть.

Дитинство веселковими мостами

Як в казці, швидко-швидко пролетить,

А потім юність росами-стежками,

Всі роки в школі – найсвятіша мить.

Тому у дружбі, радості зростайте,

Хай сонце щастя світить вам щораз.

І цей урок ви, діти, пам’ятайте,

Нехай щастить вам, в добрий час!