Тестові завдання з теми "Основні види складнопідрядних речень". Найкраще підійдуть на урок узагальнення матеріалу з теми.
Основні види складнопідрядних речень
А Ось тополя, змерзши, вітами поволі б’є себе у груди, щоб зігріти дух.
Б Нема такого краму, щоб купити маму.
В Бажаю, щоб і ти колись такі веселі телеграми одержувала.
Г Я тихо-тихо заспівала, щоб серце з туги не вмирало.
А Треба слову мужності додати, щоб воно могло багнетом стати.
Б Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнє щастя могла розказати.
В Не можна допустити, щоб людиною керував страх.
Г Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сорочку.
А Ганнуся почувалася щасливою тоді, коли бачила матір щасливою.
Б Даремно говорить про згоду, коли нема ладу серед народу.
В Обіцявся чорнобривий, коли не загине, обіцявся вернутися.
Г Жду не діждуся, коли ніч сіроманцем з казки далекої бігтиме знов.
А Бджола летить, де мед пахтить.
Б Приходив дощ, питався, де ти є.
В Я тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї.
Г Питаються в циганочки, де зілля копати.
А Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.
Б А серце лиш тому не захолоне, що суть його – у вічному дерзанні.
В Не віриться, що пригасає сонце.
Г Карпо вийшов із хати і хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли.
А Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.
Б Нас змалку вчили, що мовчання – золото.
В Життя такий напій, що не відірвеш уст.
Г А на душі у мене сумно трошки, що пісню дідусевої гармошки послухати мені не довелось.
А Послухайте, як дихає земля.
Б Чому ж ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила?
В Не щебечи, соловейку, як сонце пригріє.
Г Чи зможу я виспівувать лірично, як бачу я страждання, кров і бруд?
А Я знаю, як кохають до загину.
Б Душа співа, як все співає.
В Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
Г Собака гавкає так, як його годують.
А Я стрів тебе, як день волошку в житі.
Б Я тільки чув, як дихає земля.
В Уночі, як Чумацький Шлях сріблисту куряву простеле, вийди на Дніпро!
Г Спинися, часе, й розкажи, як наш народ колись тут жив.
А Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину.
Б Як викине ячмінь колос, соловейко втратить голос.
В Треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати.
Г Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахнуть золотим пожаром.
А Іду до Говерли, хоч шлях не легкий.
Б Душа людська здатна жити лише тоді, коли доторкається до іншої душі.
В Доростай, мій сину, до Людини, бо життя дається лише раз.
Г Хатки біленькі виглядають, мов діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють.
А Світло стало таке сліпуче, що боляче було дивитись.
Б Батько відповів тоном, що міг подавати якусь надію.
В Розлучатися зі старим конем було так тяжко, що аж сльози стяли в очах.
Г До паркану було прибито дощаний дашок з нахилом всередину, так що в цілому ця споруда нагадувала ярмаркову циркову халабуду.