Урок розвитку зв’язного мовлення
4 клас
«Зимовий ранок»
Підготувала вчитель Холмовецької гімназії Базін Т.В.
Мета: Вчити учнів помічати ознаки зимової ранкової природи . Вчити будувати художні описи, нестандартно мислити, правильно висловлювати свої думки. Розвивати творчі здібності, мову, збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до природи, до рідного слова, поезії; бажання словами змальовувати красу навколишнього світу.
Обладнання: ілюстрації, малюнки учнів, сніжинки із завданнями в конвертах та опорними словами, прислів’я.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1.Вступне слово вчителя
Любі діти!
Пролунав уже дзвінок,
Починається урок.
Що ми зараз будемо робити,
Про що сьогодні говорити,
Ви зможете усі сказати,
Якщо спробуєте загадку відгадати.
Тема сьогоднішнього уроку заховалася у таких поетичних рядках:
2. Загадка
Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі,
В санях тих сидить цариця,
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає- сріблом все вкриває.(Зима)
3. Бесіда
- Про яку царицю йдеться у загадці?
- Які слова вам допомогли її відгадати?
- Хто з вас любить зиму?
- За що ви любите цю пору?
Сьогодні у нас урок розвитку зв’язного мовлення. На таких уроках ми з вами вчимося…
- Хто продовжить мою думку?
- Так. Вчимося правильно говорити, висловлювати свої думки усно і письмово.
4. Читання віршів вчителем
Так хочеться вам показати, діти,
Зимовий ранок у своїй красі.
І ваше ніжне серденько відкрити,
Щоб милувались казкою ви всі.
Земля і Всесвіт- це велике диво,
В якому пощастило жити нам.
Живіть у світі радісно, щасливо,
Беріть наснагу вашим почуттям.
З промінням сонця, з чистого світанку,
Коли дзвенять дитячі голоси,
З легкого снігу на землиці зранку…
У цьому світі стільки є краси!
5. Розповіді дітей про свої враження від вірша.
- То які почуття виникли у вас , коли я читала цей вірш?
ІІ. Мотивація учнів до навчальної діяльності.
- Зима - це чудова пора року. Отже, учні. Давайте сьогодні з вами вирушимо назустріч зимовій красі, визначимо, якого кольору буває зима, які ознаки зими ми знаємо.
А допоможуть нам в цьому сніжинки з завданнями, які надіслала зима- чарівниця. Цими сніжинками ми прикрасимо нашу ялинку. Щоб їй було тепло і затишно.
Ми будемо з вами слухати вірші і музику про цю чарівну пору року, розглянемо ілюстрації і малюнки, пригадаємо прикмети зими, з якими ми познайомилися на уроці позакласного читання та ЯДС, а потім спробуємо написати твір- мініатюру про зимовий ранок.
Як ви вже здогадались, що подорож у нас сьогодні буде уявною, і для цього ми повинні взяти з собою фантазію, кмітливість , винахідливість.
Тож будьте уважними, активними і дружними. За роботу на уроці кожен має отримувати оцінку. За кожну правильну відповідь ви отримаєте сніжинку.
А наприкінці уроку ми підіб’ємо підсумки і будемо насолоджуватися вашими творами.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. Сьогодні діти ми опишемо зимовий ранок. А для того, щоб легше було писати, ми доберемо слова, які можуть бути використані нами.
На сніжинках написані слова:
(Небо, хмари, сонце, повітря, хати, земля, сніг, дерева, пташки)
Вчитель. Ці слова допоможуть вам відновити в пам’яті ті картини, які вам хочеться описати.
- А зараз будемо шукати слова-дивинки, які б влучно описали зимовий ранок.
- Тож який сьогодні ранок? (Зимовий, морозний, холодний, сірий, похмурий).
- Гадаю, що ранок задоволений вашими відповідями.
- А який сьогодні сніг? (Білий, іскристий).
- А чи завжди сніг буває білим? Подумайте, чи змінюється колір снігу вранці, ввечері, під час морозу і у відлигу? А допоможуть вам це зробити такі поетичні рядки:
Ліг на землю вранці
Ковдрою пухнастою,
Виграє на сонці
Ниткою сріблястою.
- Який сніг буває на сонці в морозний ранок?
Він ще недавно голубів,
Застиг у сонній мрії.
Ось небокрай почервонів,
І він вже рожевіє.
- Коли сніг буває рожевим? (Коли сонечко ховається за обрій).
Як тільки сутінь настає
І ліхтарі мигають,
Він фіолетовим стає
І таємниче сяє.
- В яку пору доби він стає фіолетовим? (Пізно увечері).
Спочатку він міцний і білий
Та коли сонце припікає,
Він враз слабкіше і жовтіє,
Чорніє, тане і тікає.
- Коли сніг стає жовтувато-сірого кольору? (У відлигу).
- Погляньте на небо, яке воно сьогодні? (Сіре, білувато-сіре, наче притомилось).
- Що небо сховало в собі? (Зірочки).
- А чому воно їх поховало? (Бо вони сонечка бояться).
- А яке ж сонечко? Де воно?
- Давайте сонечко розбудимо закличкою. (Діти співають і танцюють) (Фізкультхвилинка)
Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко.
Ми тебе чекаємо, зранку виглядаємо,
Усміхнись з-за хмарки, кинь ласкавий промінь,
Потанцюй із нами, поплескай в долоні.
- А тепер подивіться, яка земля? Який сніг? (Сіруватий, засмучений).
- А як сонечко вигляне, який враз стане? (Блискучим, іскристим. Заблищать на ньому вогники, запалені сонечком.)
- А хатки, які вони? (Тихо притулилися до землі, вдягли біленькі хусточки.)
- Послухайте, як описує зимові хатки учень-старшокласник у своєму вірші
Запнулись білими хустками
Хати в намистах льодяних.
Чуби димлячі закрутили,
Узявши в боки димарі.
- Чому автор каже що хатинки запнулись білими хустками?
- Можливо хтось із вас спробує скласти вірш?
- Я зачитаю вам віршик, який склала учениця 5 класу.
Стоїть наша берізка у срібному вбранні,
Голівку нахилила до самої землі.
Пролітають веселі хмарки снігові
І махають крилами, наче журавлі.
- Чим хмарки нагадують журавлів?
- Заговорили про берізку. Тож давайте подивимось на всі дерева, які вони? (Сонні, безлисті, чорні, сумні).
- А що скажете про сосну? (Вічнозелена, приваблива).
- А про плакучу вербу? (А верба опустила додолу віти, як дівчина розпустила свої коси, сумує за літечком).
- А кого ми ще зустріли? То ж як живеться їм зараз? (Важко. Заклопотані, голодні, замучені).
- Хоч і похмурий ранок, а як багато дивинок ми в ньому знайшли.
- А тепер спробуємо описати зимовий ранок.
- В якій послідовності ми будемо описувати? (Зачин, основна частина, кінцівка).
- Який зачин можна дібрати? (Зазирнув зимовий ранок у моє віконечко. Тихо постукав і привітався. Та я помітила, що ранок похмурий, заклопотаний).
- Як записати основну частину?
(Виходжу на подвір’я. Глянь, а небо сіре, засмучене. По ньому пливуть важкі, кудлаті хмари. А одна хмарка заховала сонечко. Вона не може ніяк пробитись. І повітря холодне, важке. Змерзла земля, де-не-де вкрилась білим покривалом, яке Снігова Королева дрібненько розсипала із своїх рукавів. Сніжок ліг на землю і засмутився, що його так мало. Трошки сніжок покрив хатки, які притулилися до землі. Блискучі, чорні дерева дрімають у зимовому сні. Тільки сміливо стоїть вічнозелена сосна. А плакуча верба, опустивши додолу свої віти, сумує за прекрасним літечком. Де-не-де видно заклопотаних, голодних пташок. Всі сумують.
- А якою буде кінцівка?
(А так хочеться усіх розвеселити. Покличу сонечко. І засміється, затанцює ранок).
- Ось , діти, послухайте як описує зимовий ранок ваш ровесник.
ЗИМОВИЙ РАНОК
Зазирнув зимовий ранок у моє віконце. Тихо постукав і привітався. І пішов далі. Та я помітив , що ранок похмурий, заклопотаний.
Виходжу на подвір’я. Заспане, сіре, невмите зимове небо. По ньому пливуть сірі, волохаті хмари. Вони закрили сонечко. Повітря холодне, важке. Замерзла земля вкрилася білим сніжком. Він трішки засмучений , бо його ще дуже мало. Тихо притулились до землі хатки. Деякі вдягли біленьку хусточку. Безлисті, сумні дерева починають дрімати. Лише зелена красуня-сосна весело заглядає у віконечко. Поруч журиться плакуча верба, опустивши додолу віти, як дівчина коси. Рідко пролітають голодні, заклопотані пташки. Сумно. А так хочеться розвеселити ранок. Покличу сонечко. І засміється ранок.
(Записи на дошці)
Словникова скарбничка
Ранок - сірий, похмурий, заклопотаний.
Небо – сіре, заспане.
Хмари- важкі, кудлаті.
Сонце- темне, закрили хмари.
Повітря- холодне, важке.
Земля- змерзла, чорна.
Сніг- сірий, засмучений.
Хати- зажурені, притулилися до землі.
Дерева- сонні, безлисті, чорні, сумні.
Пташки- голодні, заклопотані, змучені.
ІІІ. Перевірка написаного. Зачитування кращих робіт у читацькому кріслі.
ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.
Працював хто погано, хто примірно - оцініть себе, діти, мудро і вірно.
V. Підсумок уроку.
Учні діляться своїми враженнями від уроку.
VI. Завдання додому.
Продумайте вдома, пофантазуйте трішки, може, хтось і продовжить розмову про зимовий ранок. А може, в когось вийде і казка , або віршик.