Урок. "Розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки. Глобальні загрози, породжені діяльністю людини."

                                                                                         Основи  здоров’я.  9клас

                                               Урок № _

Тема. Розвиток екологічно  доцільного мислення і поведінки. Глобальні загрози, породжені діяльністю людини.

Мета: розглянути глобальні загрози, породжені діяльністю людини, розвивати екологічно  доцільне мислення і поведінку.

Розвивати вміння учнів аналізувати власну готовність до дорослого життя, вміння логічно мислити, робити узагальнення і висновки.

Виховання ціннісного ставлення до життя і здоров’я людини, толерантності, гуманізму. 

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник.

Міжпредметні зв’язки: біологія, фізика, хімія, географія, екологія, математика.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                        Хід уроку:

І.Організаційний етап

     II. Актуалізація опорних знань

      Запитання для бесіди

1. Які існують сфери національної безпеки?

2. Які пріоритети національної безпеки України ви знаєте?

3. Чи може національна безпека бути забезпечена за рахунок особистої безпеки?

4. Що є метою національної безпеки України?

5. Чи можна протиставляти національні інтереси глобальним інтересам людства?

6. Наведіть приклади взаємозв'язків особистої, національної та глобальної безпеки.

7. Доведіть на прикладах, що національна безпека тісно пов'язана із захистом життєво важливих інтересів особистості.

8. Поясніть, чому необхідно враховувати національну безпеку як складову глобальної безпеки.

9. Доведіть, що науково-технологічні досягнення є важливими чинниками впливу на рівень суспільної безпеки.

III. Етап засвоєння нових знань

Обміркуйте й обговоріть ситуацію.

 Дев'ятикласники обговорювали значення слова «глобальний». Ігор сказав, що воно походить від слова «глобус», що означає кулю. Марія заперечила йому, бо вона вважала, що слово «глобальний» означає «загальний» і до кулі не має відношення. Хто з них має рацію?

Глобальні загрози, породжені діяльністю людини

Глобальні загрози, породжені діяльністю людини,— це сукупність загроз, що ставлять на межу знищення всього людства. Глобальні загрози охоплюють усі сфери життя людей і стосуються всіх країн. Для запобігання цим загрозам потрібне міжнародне співробітництво, контроль за розвитком людства, розробка спільних заходів і засобів безпеки на глобальному рівні.

Глобальний характер можуть мати екологічні та техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами, демографічні проблеми, голод, злидні, безграмотність, безробіття, війни й тероризм.

Ми розуміємо, що існують різні види глобальних загроз: загроза нової світової війни, економічної кризи, нестачі енергетичних ресурсів, забруднення навколишнього середовища тощо. Але, як не дивно, до багатьох із цих загроз призвів розвиток промисловості, сільського господарства, будівництво гребель, доріг, каналів, видобуток корисних копалин. Масштаби впливу науково-технічного прогресу на навколишнє середовище й планету величезні. Господарська діяльність людини перетворилася на потужну геологічну силу, що змінює вигляд Землі, впливає на склад літосфери, атмосфери, гідросфери. Існує необхідність контролювати розвиток людства, оскільки технічний прогрес має як позитивні, так і негативні наслідки.

Екологічні загрози

  Сучасні глобальні екологічні загрози зумовлені антропогенним втручанням у природу задля задоволення зростаючої потреби людства в ресурсах. Відбувається забруднення землі, повітря, водойм, скорочення покладів корисних копалин — це наближає нас до глобальної екологічної катастрофи.

Якщо не покращувати екологічну ситуацію і продовжувати техногенні зміни, то, за деякими прогнозами, у найближчі два-три десятиліття ми можемо втратити більш як мільйон видів рослин і тварин.

Розвиток екологічно доцільного мислення

Провідні політики, науковці, громадські діячі усвідомлено закликають до кардинальної зміни технологічних процесів для збереження навколишнього середовища. Формування екологічно свідомого мислення та споживацької культури — це обов’язковий компонент становлення сучасної людини, громадянина планети Земля. Завдяки такому мисленню можна забезпечити раціональне природокористування, необхідний контроль експлуатації природи.

Кожен із нас має брати на себе відповідальність за використання будь-яких нових досягнень науки та інженерії у професійній діяльності та повсякденному житті.

ООН вибрала девізом XXI століття фразу Патріка Геддеса «Думай глобально, дій локально!» Це лаконічний і точний вислів про те, як слід поводитися під час екологічної кризи.

Сучасна світова спільнота у природокористуванні воліє дотримуватись принципу 3R (мал. 50), до якого нам теж слід дослухатися.

• Будьте стриманими у придбанні одягу, предметів домашнього вжитку тощо.

• Намагайтеся повторно використовувати посуд (наливати у меншу пляшечку воду для пиття з великої тощо), передавати одяг, який уже не носите, тим, кому він потрібен. У сільській місцевості відходи продуктів харчування та інші органічні залишки можна використовувати як компост.

• Сортуйте відходи, відділяйте для відправлення на переробку: пластмасу, папір, скляні пляшки, металічні вироби.

Екологічним слідом називають міру споживання поновлюваних природних ресурсів людиною, групою людей, країною .

 Дослідивши свій екологічний слід, можна оцінити особистий споживацький об’єм: скільки родючої землі, чистої води та інших природних ресурсів необхідно для того, щоб забезпечити вас тим, що ви використовуєте, і тим, що викидаєте на смітник.

Екологічно свідома людина:

1. Споживає мудро. Купує тільки дійсно потрібні та якісні речі. Вислів «скупий платить двічі» тепер стосується й екології.

2. Відмовляється від одноразових пластикових пакетів та посуду. Пластик не розкладається природним шляхом. Тому краще носити із собою зручну багаторазову екоторбу.

_ш 3. Береже воду. Вислів «закривайте кран, поки чистите зуби» має глибокий зміст: якщо так робити, то витрачається 1 л води, тоді як при відкритому крані витікає 6 л/хв.

4. Береже енергію. Вимкніть світло в приміщенні, якщо вас не буде в ньому довше ніж 15 хвилин. Використовуйте енергозберігаючу техніку (маркування А, А+), лампи, які служать довше і споживають менше енергії. Вимикайте з розетки непотрібну техніку. Таким чином ви заощадите до 40 % електроенергії.

5. Економить папір. Друкуйте з двох сторін аркуша, використовуйте чернетки. Економія 25 пачок паперу врятує одне зрубане дерево!

6. Віддає перевагу натуральній косметиці, а ще краще, органічній косметиці, яка не містить штучних добавок і продуктів нафтохімії.

7. Відмовляється від фастфуду, готує вдома. Вибирає місцеві та сезонні продукти харчування, під час вирощування яких не використовуються пестициди, витрачається менше води та енергії, не забруднюється ґрунт.

8. Вирощує квіти, саджає дерева й підтримує людей, які зберігають і захищають парки, сади, ліси.

Любіть природу. Ви відчуєте, що кожна ваша дія має силу!

Міжнародне екологічне право

Міжнародне екологічне право налічує тисячі нормативних документів (конвенцій, угод, протоколів), що регулюють суспільні відносини:

природоресурсні, щодо охорони та раціонального використання окремих видів природних ресурсів;

природоохоронні, щодо охорони особливо цінних та унікальних природних комплексів;

із забезпечення екологічної безпеки, щодо запобігання виникнення екологічних загроз.

Ще в грудні 1962 р. Генеральною Асамблеєю ООН було ухвалено резолюцію «Економічний розвиток і охорона природи» про природоохоронні заходи, що мають реалізовуватися паралельно з економічним розвитком. Це положення резолюції багато в чому збігається із сучасною концепцією сталого розвитку.

Визначною подією для розвитку екологічного права стала Конференція ООН 1972 р. в місті Стокгольмі (Швеція), у якій взяли участь 114 держав. Конференція прийняла Декларацію ООН із проблем навколишнього середовища і план дій. Ці документи не є юридично обов’язковими, але вони поклали початок багаторічній діяльності в галузі екологічного права. Далі міжнародною спільнотою були розроблені та прийняті інші важливі документи в галузі екології:

• Конвенція Організації Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, 1972 р.;

• Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 1973 р.;

• Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, 1977 р.;

• Боннська конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, 1979 р.;

• Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, 1979 р.;

• Конвенція ООН із морського права, 1982 р.;

• Угода про тропічні ліси, 1983 р. та ін.

Цей перелік не є остаточним, удосконалення міжнародного екологічного законодавства триває.

Екологічне законодавство України

Україна ратифікує міжнародні документи, що стосуються екологічного права, та створює власне екологічне законодавство, яке містить загальні, специфічні та міжгалузеві закони.

Екологічне мислення й поведінка людини передбачають:

• наявність цілісної природничо-наукової картини світу;

• розуміння свого місця в природному середовищі;

• усвідомлення проблеми взаємодії людства й біосфери;

• вибір екологічних цінностей;

• дотримання екологічної стратегії діяльності, уміння користуватися принципом «Мислити глобально, діяти локально».

IV. Узагальнення й закріплення знань

Запитання для повторення й обговорення

1. Про які глобальні загрози, породжені діяльністю людини, ви знаєте?

2. Що передбачають екологічне мислення й поведінка?

3. Чому для запобігання глобальним загрозам потрібне міжнародне співробітництво?

4. Що ви знаєте про класифікацію глобальних загроз?

5. Доведіть, що науково-технічний прогрес має як позитивні, так і негативні наслідки. Наведіть приклади.

6. Чому необхідний розвиток екологічно доцільного мислення?

7. Доведіть, що глобальні загрози є взаємозв'язаними та охоплюють усі сфери життя людей.

8. Поясніть, як ви розумієте принцип «Мислити глобально, діяти локально».

V. Домашнє завдання

Опрацювати §30, конспект уроку.

Повторити §15

 VI. Підсумок  уроку

- аналіз роботи на уроці

- виставлення та коментар оцінок