Тема: Руїна
Мета: Використовуючи тексти дослідників та першоджерел з’ясувати причини початку періоду Руїни та наслідки її для України. Вчити учнів порівнювати, аналізувати документи та першоджерела. Розвивати логічне мислення. Формувати причинно-наслідкові зв’язки. Сприяти вихованню почуття любові до свого народу, держави, прагнення боротися за збереження єдності, територіальної цілісності України.
Обладнання: карта, картини, атласи, фрагменти фільму.
Література: Середницька «Історія України»; Бурнейко І.О підручник, М.Костомаров – наукове пояснення поняття «Руїна»,Тарас Чухліб,Татьяна Таїрова-Яковлєва «Дії Лівобережої опозиції до Юрія Хмельницького після Слободищенської угоди» ,Татьяна Таїрова «Про наслідки Руїни для України», Василь Стус «Про наслідки Руїни», М.Аркас «Про Переяславський договір 1659 року» «Про Андрусівську угоду» «Про Чуднівську кампанію», Д. Дорошенко «Про Андрусівську угоду»,О.Субтельний «Про Андрусівську угоду», О. Бойко «Про Петра Дорошенка»
Руїна-це трагічна доба в історії України, період боротьби старшинських угрупувань за гетьманську булаву, посягання іноземних держав на територіальну цілісність Гетьманщини.
1657 р.-невдала українсько-трансільванська кампанія.
1668р.- об’єднання Дорошенком обох берегів Дніпра.
1667р.- Андрусівська угода.
1654р.-Березневі стаття Хмельницького
1659р.-Переяславський договір Хмельницького.
60-80 роки 17 ст.-доба Руїни.
Хід уроку.
1.Організаційна частина
2.Очікуванні результати:
3.Актуалізація опорних знань:
Дискусія:
«Чому частина козацької старшини була проти принципу спадковості гетьманської влади?»
«Використовуючи матеріали з історії України, поясніть: чому політична і економічна ситуація після смерті Хмельницького була складною?»
Висновок:
Проблемне питання: то яке важливе завдання покладалося на новообраного гетьмана?(Боротьба за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.
У цей час між старшиною розпочалася боротьба за гетьманську булаву-це привело до Доби Руїни у 60-70 роках 17 століття.
4.Основна частина:
Документ №1:Руїна-це залишки зруйнованої споруди, населеного пункту; повний розвал, розруха; руйнування, знищення чого небудь; повне розорення, занепад; немічна від старості або хвороби людина.
Документ№3:виберіть одне з перших наукових пояснень поняття Руїна.
Що ж Костомаров розуміє під Руїною?
Чому ми рахуємо що данні гетьмани причетні до Доби Руїни?(повідомлення учнів)
Друга група: Крупницький вважав, що руїна охопила, як Лівобережжя так і Правобережжя, і тривала від смерті Хмельницького до початку правління Івана Мазепи(повідомлення учнів)
Проблемне питання: діти, на вашу думку, який період в історії України вважають Руїною?
Висновок
5.Робота в групах:
Дискусія: Чи можемо звинувачувати Виговського в розколі Гетьманщини? Чому Іван Виговський не зміг утриматись при владі?
6.Робота з історичними документами
Витяг «Із Гадяцького трактату» укладеного між Річчю Посполитою і військом Запорозьким 1658 р.
Запитання: Які події привели до підписання Гадяцької угоди? Чи правильним є твердження, що дана угода передбачала перебудову Речі Посполитої на федерацію трьох держав : Польщі, ВКЛ та України? Обґрунтуйте думку. Чи отримала угода широку підтримку в Україні? Чому? Чи можемо ми довести ,що Гадяцька угода привела до розколу українське суспільство?
7.Робота в парах :опрацювати текст підручника та історичні джерела .
Перший ряд: Микола Аркас про Переяславський договір 1659р.
Другий ряд: Микола Аркас про Чуднівську кампанію.
Запитання: Як розпочав своє гетьманування Юрій Хмельницький? Порівняйте Березневі статті 1654 року та Переяславський договір 1659 року. Хто більш відстоював інтереси українського народу? Батько чи син? Які наслідки мала Чуднівська кампанія для України? Чи можемо ми вважати ,що Слободищенською угодою Юрій Хмельницький розколов Україну на дві частини?
8.Робота з підручником, документ №6 «Про дії Лівобережної опозиції до Юрія Хмельницького після Слободищенської угоди» В чому автори бачать причини розбрату в Україні?
Андрусівське перемир’я. Опрацювати документи:
Робота в групах
Перша група: М. Аркас «Про Андрусівську угоду»
Друга група: О. Субтильни «Про Андрусівську угоду»
Третя група: Д. Дорошенко « Про Андрусівську угоду»
М. Аркас про Андрусівську угоду
13 січня 1667 року в Андрусові була підписання угода Москви із Польщею на 13 літ. По тій згоді Україні була поділена на дві частини, розділена Дніпром: лівий бік з Києвом достався Московській державі, а правий – Польщі. З сієї умови український народ бачив, що Москва унівець ставить його і тільки думає про себе. Над столітньою кривавою боротьбою українців за визволення з-під польського ярма Москва люто насміялась. Тоді, як заради того ж визволення Україна віддала себе під руку єдиновірної держави,-ця держава віддає її назад тій самій Польщі, у теє ж ярмо, не питаючись народу, чи хоче він того.
О. Субтельний про Андрусівську угоду
…У січні 1667 року поляки та росіяни підписали Андрусівський мир. Попри те, що цей мир головним чином торкався України, жодна зі сторін не завдала собі клопоту проконсультуватися з українцями. По суті, з а цим миром Козацька Україна ділилась навпіл: поляки визнавали суверенітет царя над Лівобережжям, а московіти давали згоду на повернення поляків у Правобережжя. Стосовно делікатного питання про Київ вирішили, що місто ще на два роки лишиться під владою Москви , а потім буде повернена полякам. Москва так не виконала цього пункту, постійно утримуючи Київ. Неозора, фактично безлюдна земля запорожців переходила під подвійне польсько-московське управління й мали правити за буфер проти нападів татар. У той час як обидві сторони були задоволені цією угодою, для українців вона стала страшною політичною катастрофою. Якщо вже Хмельницькому і Виговському, що правили всією Наддніпрянською Україною, було дуже складно зберегти свободу дій, то для їх наступників, куди більше обмежених чужоземними правителями, скільки-небудь незалежна політика ставала неможливою. З поверненням на Правобережжя шляхти і поширенням серед народних мас переконаності в тому, що Москва грубо порушила взяті нею 1654 року зобов’язання боронити Україну від поляків, обидва берегти Дніпра охопили розчарування і гнів.
Д. Дорошенко про Андрусівську угоду
…Москва, бачивши, як важко вдержати в своїх руках усю у. Україну, і гадаючи, що на Лівобережжі їй вдасться закріпитись тепер як слід, згодилася відступитися від решти України: в кінці 1667 року вона підписала з Польщею перемир’я у селі Андрусові у Білорусі; за умовами цього перемир’я за Москвою лишалася тільки Лівобережна Україна з Києвом на правому березі. Ця умова була страшним ударом для українців, які дужче за все боялись , щоб їхній край не було розірвано на двоє, і це якраз тепер сталося. Тим самим Москва порушувала свою давню умову з Богданом Хмельницьким – визволити всю Україну з-під польського ярма.
Обговорення: Чому було підписано Андрусівську угоду? Які наслідки вона мала для України? Покажіть на карті, як за умовами договору були поділені українські землі. Чи були одностайні автори наведених документів у своїй оцінці Андрусівської угоди. Чи згодні ви з думкою Субтельного, який назвав цю угоду «політичною катастрофою» для України? Обґрунтуйте відповідь.
Проти цієї угоди виступив Петро Дорошенко ,який в 1665 році був обраний гетьманом Правобережної України.
9.Робота з історичною інформацією. Опрацювати текст №1
Більш освічені українці, а поміж ними й Дорошенко, бачили, що коли Богдан, котрий підняв був на боротьбу за волю усю Україну, не зміг уникнути того, щоб не піддатися під руку царя, то тепер і надто треба було шукати чиєїсь міцної руки, щоб вона захистила знедолену, поруйновану, спустошену і знелюднілу через безперервні війни Україну. Думка Дорошенка була – зібрати її усю до купи, а як пощастить, то й самостійно зробити. Розуміючи наміри Московської держави і добре знаючи порядки та становище Польщі, він поклав знайти собі захист десь окрім них. Він шукав міцної руки, а такої ніде було шукати, окрім як у турецького султана.
О. Бойко про П. Дорошенка
….1668 року його(Дорошенка)було проголошено гетьманом усієї України. Мети було досягнуто, але цей успіх не вдалося закріпити надовго, оскільки він був наслідком складних політичних комбінацій і майстерного балансування П. Дорошенко як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Зведена гетьманом будова мала надзвичайно слабку конструкцію і достатньо було вийняти бодай одну цеглину з її фундаменту, щоб вона похитнулася, чим і скористалися вороги. Спочатку польська воєнна активність змусила гетьмана, залишивши Лівобережжя, поспішати на правий берег Дніпра. У цей час не зацікавлені в зміцненні української держави татари підтримали на претензії на гетьманську булаву П. Суховія, якого висунуло Запорожжя. Ситуацію ще більше ускладнив наступ російських військ, внаслідок якого значна частина лівобережної старшини на чолі з наказним гетьманом Д. Многогрішни змушена була визнати верховенство царя. Аналізуючи перебіг подій, один із сучасних дослідників пише: «Між собою українці воюють, здається, з більшим завзяттям, як із чужинцями, котрі приходять на їхню землю й успішно грабують її, плюндрують та поневолюють»
Запитання: Яку мету переслідував в своїй діяльності Дорошенко? Коли і за яких обставин Дорошенка проголосили гетьманом обох берегів Дніпра? Які обставини спонукали Дорошенка прийняти турецький протекторат? Які це мало наслідки для Украни? Як ви вважаєте, чому він дістав прізвисько «Сонце Руїни»?
Складіть таблицю внутрішньої і зовнішньої політики Дорошенка.
10.Самостійна робота. Опрацювати за підручником документ №11 « Про наслідки Руїни для України» Тетяни Яковлєвої . Документ №12 «Про наслідки руїни»
Підведіть підсумок обговоривши в загальному колі причини і наслідки періоду Руїни.
11.Узагальнення та систематизація знань.
Над якою темою сьогодні ми працювали?
Що таке Руїна?
Який період вона охоплює?
Причини Руїни, наслідки.
Проблемне питання: з якими сьогоденними проблеми України перегукується доба Руїни?
Чому питання Руїни хвилює сучасників?