На допомогу вчителю Козацька Україна

Радивилівський  НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №2 – ліцей»

ім. П.Г.Стрижака

 

 

На допомогу вчителю

 

 

вчитель суспільних дисциплін:

Ширикало В.В.

КОЗАЦЬКА УКРАЇНА

 

 

 

Радивилів-2019 р.

 

 

 

 

Посібник рекомендований для вчителів суспільних дисциплін.

 

 

Посібник містить методичні поради роботи з матеріалами на уроках  історії України, розробки завдань для формування комунікативної компетенції учнів.

 

Матеріали уклав Ширикало В’ячеслав В’ячеславович, вчитель суспільних дисциплін та художньої культури Радивилівського НВК «Школа І – ІІІ ст.. №2 – ліцей»                  ім. П.Г.Стрижака

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ …………………………………………………………… 4

Розробки уроків 5 клас ……………………………………….. 5

Розробки уроків 8 клас ………………………………………..19

Дидактичні ігри до теми «Козаччина» ………………………40

Сценарії виховних заходів за темою «Козаччина» ………….47 

Література ………………………………………………………55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступне слово

Шановні колеги! Хочу поділитися та запропонувати до вашої уваги розробку посібника «На допомогу вчителю «Козацька Україна»». Сподіваюсь, що  матеріал, внесений до даної розробки, допоможе вам у підготовці до уроків при викладанні теми «Козаччина», а також для проведення загальношкільних та позакласних виховних заходів на протязі навчального року.

У розробці посібника мають місце конспекти уроків, розробки тематичного опитування, побудовані за принципами ЗНО, які учні здаватимуть при вступі у ВУЗи, дидактичні ігри, які можливо застосовувати під час вивчення нового матеріалу та закріплення знань учнів в кінці уроку.

Також посібник містить ілюстративні  матеріали, які дозволять не лише літературним, а й ілюстративним способом ознайомити учнів із зовнішністю народних героїв, побутом та повсякденним життям козаків…

Посібник стане в нагоді як вчителям історії, так і класним керівникам.

 

З повагою,  вчитель суспільних дисциплін:

Ширикало В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробки уроків

5 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

Мета: познайомити учнів з періо­дом виникнення козацтва як ціліс­ним елементом історії України; зі створенням на українських землях Запорізької Січі; сформувати уяв­лення учнів про козаків; вчитися працювати з історичною картою, визначати причини історичного явища (на прикладі виникнення ко­зацтва); розвивати вміння застосо­вувати історичні поняття, знаходи­ти необхідну інформацію в історич­них текстах.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник 5-го класу, настінна карта «Запорозька Січ у ХVІ-ХVІІІ ст.», портрет В. Виш­невецького; малюнок: «чайка», зброя, клейноди.

Основні поняття: «козак», «Дике По­ле», «Дніпровські пороги», «Запо­розька Січ»,  «клейноди», «рада», «республіка».

Основні дати:

•  кінець ХVст. — перші відомості про козаків у письмових дже­релах;

• 1489 і 1492 р. — перші письмові згадки про козаків;

•1556 р. — час заснування Запо­розької Січі на о. Хортиця.

Хід уроку

I.    Організаційний момент

Учитель інформує про початок ви­вчення нового розділу «Козацька Ук­раїна» і терміни тематичного оціню­вання (6 годин на вивчення теми).

II.   Актуалізація опорних знань

Бесіда

1)    Які українські землі перебували у   складі   Великого   князівства Литовського?

2)    Коли була укладена Люблінська угода?

3)    Які землі перейшли до Польського королівства після Люб­лінської   унії?    (Показати   на карті)

4)    Які зміни відбулися на україн­ських землях після підписання Берестейської унії?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Козацький період— це героїчна сторінка історії нашого на­роду, тож вивчати події тих часів бу­де цікаво. Ми з вами повинні знати про це історичне явище й пишатися своїм минулим.

Уважно прочитайте назву теми уро­ку. Як ви думаєте, про що ми дізнає­мося на уроці?

Учні дають відповідь за методом «Мікрофон».

Сприйняття й первинне усвідом­лення теми.

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

1. Учитель. У XV ст. українські землі перебували під владою Польщі й Литви. Саме на цей час припадає виникнення коза­цтва в Україні.

1)    Що   означає   слово   «козак»? (Можна   запропонувати   учням зачитати визначення в підруч­нику.)

2)    Чим займалися козаки?

Вислухати декілька варіантів, ви­значити найбільш вдалі.

Закріплення

1)    Як називалася територія на якій формувалося українське козац­тво?

2)    Знайти  на  карті  атласу  тери­торію, заселену козаками.

3)    Назвіть і покажіть на карті най­більшу річку України.

4)    Яка небезпека нависла у той час над Україною?

5)    Коли  з'явилися   перші  згадки про козаків у письмових джере­лах?

6)    Хто такі «зимівники»?

7)    Що означає  слово   «пороги»? Скільки їх було на Дніпрі? На­звіть їх.

Висновок. Однією з причин виник­нення козацтва стало польське па­нування.

 

 

Робота з підручником

Учні опрацьовують тест підручника, в якому йдеться про становище ук­раїнського селянства під владою і польських панів.

• Що ви дізналися з підручника про становище українських селян?

 

Учитель узагальнює відповіді учнів і записує на дошці форми гноблен­ня українського народу:

•      економічне    (українські   землі належали польській шляхті, селяни  безкоштовно  працювали на пана);

•     національне (насадження поль­ської мови і традицій);

•     релігійне (запровадження като­лицької релігії).

2.   Учитель. Сприятливі природ­ні умови визначили появу козац­тва на островах Дніпра. Оскільки поселення козаків виник­ло на віддаленій околиці держави, козаки   могли   організувати   своє життя так, як вважали за необхідне. Ідеалами їхнього життя були свобо­да, рівність і братерство.

Завдання

1)    Визначте, де і коли була утворе­на Запорізька Січ.

2)    Показати її на карті.

Перша Січ була побудована у 1556 р. на острові Мала Хортиця князем Дмитром Вишневецьким. Дотепер народ оспівує подвиги Байди-Вишневецкого. (Як випереджаль­не завдання учням було запропоновано вивчити вірші про Д.  Вишневець­кого.)

«Славне військо запорізьке

Ти, наш лицарю, зібрав,

На острові, на Хортиці,

Січ преславну збудував.

Даром славне товариство

Облягав татарський хан,

Лютий мусів завертати —

Не страшний нам бусурман!

Перший ти вказав козацтву,

Як топтать до слави шлях:

Йти за море, ріки, гори,

Не сидіти на степах...

Та Молдавію звільнити,

Байдо, не щастить тобі,

Нищить раптом підла зрада

Славні заміри твої.

І сконав ти в Царгороді

Під руками ворогів,

Але віри, ні народу

Виректися не хотів.

То за це тебе, наш князю,

Весь народ славить в піснях:

Хто за рідний народ гине,

Той живе й по сто віках!»

Учитель. Разом із сильними коза­ками на човні, який називався «чай­ка», ми вирушаємо вниз течією Дніпра на о. Мала Хортиця.

Завдання

Побудувати «Запорозьку Січ». На партах — опис запорозького ко­ша; малюнок Січі. За допомогою малюнків-аплікацій на дошці учні мають розташувати схему побудови Січі.

 

 

Бесіда

1)   Як захищалися козаки від воро­гів? (Робили земляні вали, рів із водою, утворювали частокол-за­сіку.)

2)   Для зміцнення фортеці вико­ристовували... (башти з бійниця­ми для гармат).

3) Що обов'язково будували посе­редині площі? {Церкву Святої Покрови)

4)   Де жили козаки? (У куренях, їх було 38)

5)   А де ж жили ремісники? (Навко­ло фортеці, у передмісті)

6)   Знайдіть на карті і назвіть, які Січі були утворені на Дніпрі.

7) Подумайте, чому козаки часто міняли розташування Січі. (Можна використати текст підручника)

Учитель. Усі важливі питання ко­заки вирішували разом на козацькій раді.

Робота з поняттями (використовуємо матеріал підручника)

1)   Що таке козацька рада?

2)   Які   питання   вирішували   на раді?

3)    Як проводили раду?

4)   Скільки разів на рік збиралася рада? Де і коли?

На раді обирали більшістю голосів керівників — козацьку старшину:

•     гетьмана;

•     осавула;

•     писаря;

•     обозного.

Така форма управління мала назву республіка.

Учитель. Дайте визначення по­няття «республіка» (використовуємо матеріал підручника).

Закріплення

1)   Де і коли була побудована Запо­розька Січ?

2)   Кого   вважають   засновником Січі?

3)   Як його називали у народних піснях?

4)   Покажіть на карті місцеполо­ження Запорозької Січі.

5)   Як називалася форма правління у козаків?

6)   Що таке «козацька рада»?

7)   Дайте визначення поняття «рес­публіка».

8)   Хто такий гетьман?

(Фізкультхвилинка)

3. Учитель. Життя козаків було підпорядковане військовому ча­су. З історичних джерел, народ­них легенд, прислів'їв багато ці­кавого можна дізнатися про уст­рій життя і традиції козаків.

(Надається слово учням, які отрима­ли випереджальне завдання)

1)   Легенда про прийом у козаки.

2)   Спогади австрійського посла Еріха Лясоти.

3)    Спогади французького інжене­ра Гійома Лавассера де Боплана (книга «Опис України»).

4)    Народні прислів'я про козаків.

5)   Одяг та їжа козаків.  

Закріплення

1)    Як приймали в козаки?

2)   Які були обов'язкові умови при­йому в козаки?

3)   Що, на вашу думку, було голов­ним у побуті й традиціях запо­рожців?

4. У козацтва були свої символи — клейноди.

Робота з підручником

1)    Перерахуйте, які козацькі клейноди зображені на малюнку.

2)    Кому належала булава?

3)   Що було символом влади судді?

4)   Що   символізувало   діяльність військового писаря?

5)    Що було символом здобута?

6)    Поясніть,  яке значення мали клейноди для козаків.

 

IV. Закріплення нових знань

Клас об'єднується у три групи

1-а група виконує завдання «Закін­чити речення».

2-а група «Знайди помилку» (робота виконується у письмовій формі).

3-я група відповідає на питання гри «Далі, далі...».

V. Підсумки уроку

Учитель. Виникнення козацтва відіграло величезну роль в історії українського народу. Сміливі, муж­ні козаки захищали країну від за­войовників і давали надію українсь­кому народу на створення вільної самостійної держави.

VI. Домашнє завдання

1.    Опрацювати відповідний пара­граф підручника.

2.    Вивчити нові поняття.

3.    Підготувати додаткову  інфор­мацію про П. Конашевича-Сагайдачного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування середини XVII ст.

Мета: показати перебіг основних подій національно визвольної війни; розкрити роль                          Б. Хмельницького та його сподвижників, дати учням початкові уявлення про процес державотворення; виховувати учнів у дусі пат­ріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта «Національно-визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького», уривок з фільму «Вогнем і мечем» (Битва на Жовтих Водах).

Основні поняття і терміни: національно-визвольна війна, Україн­ська козацька держава.

Основні дати: 1648—1657 рр. — національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького; 1651 р. — Берестейська битва; 1654 р. — україно-московський договір.

Структура уроку

І. Організаційний момент.................................................................................................... 2 хв.

ІІ. Вивчення нового матеріалу............................................................................................30 хв.

1. Причини національно-визвольної війни.

2. Гетьман Б. Хмельницький.

3. Перебіг подій війни та її результати.

4. Переяславська рада.

ІІІ. Закріплення нових знань учнів.......................................................................................5 хв.

IV. Підсумки уроку................................................................................................................5 хв.

V. Домашнє завдання.............................................................................................................3 хв.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                   

1. Причини національно-визвольної війни.

Розповідь учителя.

Після придушення козацько-селянських повстань 20—30-х років XVII-ст. польські пани і король вважали, що вони нарешті приборкали козацтво і всю Україну. З ще більшим завзяттям вони посили­ли утиски українства. Запроваджувалися нові заборони, обмеження, тих, хто не корився, карали. Україна стогнала під гнітом поне­волювачів. Під загрозою опинались православна віра, звичаї та традиції українського народу. Українці постали перед вибором: або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ, або вибо­роти свободу зі зброєю в руках. Для початку повстання потрібні були привід і керівник, який би спрямував боротьбу проти понево­лювачів. Керівником повстання став Б. Хмельницький.

Бесіда за запитаннями.

1. Назвіть причини початку національно-визвольної війни?

2. Чому її називають національно-визвольною?

3. Хто очолив боротьбу українського народу?

 

2. Гетьман Б. Хмельницький.

Розповідь учителя.

Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в родині дріб­ного українського шляхтича Михайла Хмельницького. Батько во­лодів невеликим хутором Суботовим, неподалік Чигирина. Тут у рід­ному маєтку пройшли дитинство і юнацькі роки Богдана. Навчався в одній а монастирських шкіл Києва, а згодом у Львівському єзуїт­ському колегіумі. Здобувши ґрунтовну освіту, оволодівши польсь­кою, латинською мовами, він став досить освіченою людиною того часу. Та не в науку повела його доля.

Повернувшись зі Львова, Богдан був записаний до козацького реєстру. Разом з батьком узяв участь у війні з туркам». 1620— 1621рр. (Хотинська війна). У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив у полон, де пробув два роки. Там він оволодів турецькою мовою. Повернувшись додому, знову вступає на службу. Бере участь у війнах із Московською державою, Туреччиною і на­віть, як твердять деякі історики, воював у Франції проти англій­ців. Та вірна служба польському королю не вберегла його від сва­вілля польських панів. Чигиринський підстароста Д. Чаплинський зазіхався на маєток Хмельницького. Навіть грамота від короля не спинила Чаплинського. За відсутності Богдана він напав на Субо­тів, вигнав родину Хмельницького, а його молодшого сина забив до смерті. Так, на власній долі Хмельницький зрозумів, що захистити українців від панського свавілля ніхто не зможе, крім козаків. Після цього випадку він взявся за зброю, проти Польщі: «Невже залишимо в біді наших братів? Я всюди бачив страшні утиски. Нещасний народ просить допомоги...», — з такими словами звернувся він до своїх соратників. З вірними козаками він рушив на Січ, де козаки обрали його гетьманом і стали готуватись до війни з Польщею.

Навесні 1648 р. козацьке військо виступило в похід на чолі а Хмельницьким. У роки війни Богдан Хмельницький виявив та­лант полководця і державного діяча.

Венеціанський дипломат залишив нам такий відгук про Б. Хмель­ницького: «Ростом він скоріше високий, ніж середній, широкої кіст­ки і міцної статури. Його мова і спосіб правління показують, що наділений зрілими судженнями і глибоким розумом... У спілкуван­ні він м'який і простий, чим приваблює до себе любов воїнів, але, з другого боку, підтримує серед них дисципліну суворими покаран­нями...»

Колективна робота за підручником.

3. Перебіг подій війни та її результати.

В ході розповіді наголошую на перемогах козацького війсь­ка. Для більш наочного знайомства з воєнним мистецтвом козаків на війні можна показати уривок із кінофільму «Огнем і мечем» про битву під Жовтими Водами, або використати додаткове текстове повідомлення про дану подію.

Під час перегляду (прочитання) уривка учні повинні дати відповіді на запитання.

Запитання.

1.  Яку воєнну хитрість використали козаки?

2.  Хто переміг у битві?

3.  Хто був союзником козаків?

Узагальнюючи  розповідь, наголошую на тому, що в результаті національно-визвольної війни постала Українська ко­зацька держава, український народ був звільнений від панської за­лежності.

4. Переяславська Рада.

Розповідь учителя.

Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі В. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після довгих роздумів московський цар погодився взяти «під свою руку» Україну.

Для розгляду питання протекції московського царя 8 січня 1654 р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Та під час ради сталось непорозуміння. Коли укра­їнці присягнули царю, московські посли відмовились давати при­сягу, мотивуючи це тим, що Цар ні перед ким не присягає. Хоча це непорозуміння вдалось уладнати, але це справило негативне вра­ження на значну частину сподвижників Хмельницького й народу, які не повірили в щирість царя. Згодом їх опасання справдилися.

Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які за­вершились укладенням Березневих статей 1654 р., за якими Укра­їнська держава зберігала свою територію, засади політичного і дер­жавного устрою, станові права і привілеї населення. Але українцям довелось і в дечому поступитися: українці ставали залежними від царя, що виражалося у сплаті данини, часткових обмеженнях у від­носинах із сусідніми державами; у Києві й Чигирині розміщували­ся московські війська.

Та сподівання Хмельницького здобути в особі Москви сильного союзника не справдилися. Московський цар переслідував власні інтереси, а українські землі зазнавали нищівного нападу поляків і татар, який українці мали стримувати самостійно. До того ж у груд­ні 1656 р. Московська держава й Польща уклали між собою перемир’я, поділивши між собою українські землі. Це було грубе пору­шення зобов'язань Березневих статей. Б. Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою нічого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дала реалізувати плани позбутися цього союзу.

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1.  Коли почалась національно-визвольна війна українського на­роду?

2.  Хто став на чолі національно-визвольної війни?

3.  Які були її причини?

4.  Яке питання розглядалося на Переяславській раді? Яке було прийнято рішення?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підкреслюю що, національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. На звільненій від польського панування території були створені органи влади, які докорінно змі­нили політичну систему. До участі в розбудові держави були залу­чені широкі верстви суспільства: козацтво, шляхта, міщани, духо­венство. Устрій держави був створений за зразком устрою Січі, що зумовило воєнний характер, але в умовах постійної війни це було виправдано. Видатну роль у боротьбі за визволення, а також у роз­будові української держави відіграв Б. Хмельницький.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. Спираючись на отримані знання, поміркуйте, чи виправдали­ся сумніви Б. Хмельницького.

3. Підготуйте невеличку розповідь про Б. Хмельницького.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Козацька Україна.

Мета  уроку:

•   узагальнити й система­тизувати знання учнів із ви­вченої теми;

•   розвивати вміння та на­вички, які формувалися на ок­ремих уроках теми;

•   виховувати в учнів почут­тя патріотизму, поваги до істо­ричного минулого українсько­го народу.

Тип уроку — урок узагаль­нення й систематизації знань, умінь і навичок.

Форма уроку — урок-зма­гання.

Обладнання

•   Історичний атлас.

•   Карта «Українська ко­зацька держава — Гетьман­щина».

•   Роздатковий матеріал.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МО­МЕНТ

Учні класу об'єднуються у три команди, кожна з яких обирає свого капітана. Учитель призначає трьох асистентів - помічників і журі (3 учні).

Кожна команда розробляє свій герб, придумує назву і де­по. Завдання капітана — про­коментувати символи і назву команди.

За відповіді команди отри­мують різнокольорові кружеч­ки. Певний колір означає певну кількість балів: червоний — 8 балів; зелений — 5; синій — 4; білий — 3 бали; жовтий — 2; чорний знімає 1 бал за пору­шення.

II. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Завдання 1

Команди визначають по од­ному учаснику для виконання тестових завдань.

Картка 1

•   Перша Запорозька Січ була заснована:

а)  1456 р.;   б)  1556 р.;   в)  1656 р.

• Національно-визволь­ну війну українського народу XVII ст. очолив:

а)  Б. Хмельницький;  б) І. Виговський;  в) Д. Дорощенко.

•  Угода, яку уклав І. Вигов­ський з поляками, називалась:

а)  Переяславська;  б)  Гадяцька;   в)  Варшавська.

•  Вирішальна битва російсько-шведської війни, яка визначила долю повстання І.Мазели, відбулася:

а)  під Берестечком;  б)  під Конотопом;  в)  під Полтавою.

Картка 2

•  Союзником Б.Хмельниць­кого у період 1648—1654 рр. була (ли):

а)  Московія;   б) Литва;   в)  Кримське ханство.

•   Останнім кошовим ота­маном Запорозької Січі був:

а)  П.Калнишевський;  б)  І.Сірко;   в)  К.Розумовський.

•   Полтавська битва відбу­лася:

а)  1700 р.;   б)  1709 р.;   в)  1712 р.

•  Спорудив на Дніпрі фор­тецю — першу Запорозьку Січ:

а)  І.Сірко;   б)  К.Розумовський;  в) Д. Вишневецький.

Картка 3

•   Переяславська рада від­булась:

а)  1648 р.;   б)  1651 р.;   в)  1654 р.

•  Гетьманство було ліквідо­вано, а Запорозьку Січ знище­но за правління:

а)  Катерини І; б)  Єлизавети;  в) Катерини II.

•  Український народ нази­вав «сонцем Руїни» гетьмана:

а)  Ю.Хмельницького;  б)  І.Виговського;   в) П.Дорошенка.

 

•  Останнім гетьманом Ук­раїни був:

а)  П.Калнишевський;  б)  І.Сірко;   в)  К.Розумовський.

Робота оцінюється синім кружечком (4 бали).

Завдання 2

•  Упізнай історичну особу та склади розповідь про неї.

На картках записані речен­ня-підказки, які допоможуть у підготовці розповіді.

Картка 1

•   Відстоював інтереси За­порозької Січі.

•   25 років провів у Соло­вецькому монастирі.

•   Був останнім кошовим отаманом.

(Учні мають розповісти про Петра Калнишевського.)

Картка 2

•  «Опис України».

•   Французький інженер, архітектор, картограф.

•  Козацька фортеця. (Учні повинні розповісти про Гійома Левассера де Боплана.)

Картка З

 • Брав участь у Хотинсь­кій війні.

•  В битві під Цецорою по­трапив у полон.

•  У 1648 р. очолив Націо­нально-визвольну війну.

(Учні мають розповісти про Богдана Хмельницького.)

Дається 2 хвилини на роз­думи. Поки учні думають, ка­штани коментують символи і назви своїх команд.

Оцінка — білий кружечок (З бали).

Вислуховуються учні, які готували відповіді за картками та підказками.

Відповідь оцінюється синім кружечком (4 бали).

Завдання 3

•  Виправте помилки у текс­ті (на виконання роботи відво­диться 2 хвилини).

Картка 1

У 1548—1657 рр. тривала Національно-визвольна вій­на українського народу проти польського панування. (1648— 1657 рр.)

Картка 2

Козацьку Україну за Анд­русівським договором 1667 р. поділили Швеція і Франція. (Польща й Московія.)

Картка З

Григорій Сковорода скла­дав вірші й байки, захоплю­вався наукою, зажив слави лі­тописця. (Сковорода був філосо­фом, а не літописцем.)

Робота оцінюється зеленим кружечком (5 балів).

Поки представники команд виконують завдання, прово­диться бліцтурнір «Хто швид­ше відповість».

Бліц-турнір «Хто швидше відповість»

1.  Назвіть усі запорозькі січі. (Хортицька,  Томашівсь-ка, Базавлуцька, Микитинсь-ка,   Чортомлицька, Каменська, Олешківська, Нова.)

2.  Назвіть козацькі клейноди. (Корогва, бунчук, булава, пе­чатка з гербом-)

3.  Яка подія відбулася:

а)  1651 р. (битва під Берес­течком);

б)  1709 р. (Полтавська битва);

в)  1764 р. (остаточно лікві­довано Гетьманщину);

г)  1775 р. (зруйновано остан­ню Запорозьку Січ);

ґ) 1783 р. (царським указом до Росії приєднано Крим)?

 

 

4.  Дайте визначення поняттям:

• Джури (хлопчики-підліт­ки, яких приймали до козацько­го товариства і навчали війсь­кового мистецтва). 

• Республіка (держава, якою керують люди, обрані на­родом на певний період).

•  Полк (територіально-адміністративна, а також  найбільша військова одиниця в Гетьманській державі)

• Печатка (козацький клейнод, яким затверджу­валися всі офіційні докумен­ти козацького уряду).

•  Братства (громади міщан, створювані при пра­вославних церквах для за­хисту своїх віри, мови, освіти).                                  

Кожна правильна від­повідь оцінюється жовтим кружечком (2 бали).

Завдання 4

•  Впишіть у кросворд сло­ва, яких бракує, а до наявного доберіть визначення.

Червоний кружечок — 8 балів.

Перша команда (кросворд 1)  

1. Хлопчики-підлітки, яких приймали до козацького това­риства і навчали військового мистецтва. (Джури)

3. Козацький клейнод, яким затверджувалися всі офіційні документи козацького уряду. (Печатка)

4.  Громади міщан, утворю­вані при православних церквах для захисту своєї віри, мови, освіти. (Братства)

5. Козацький човен. (Чайка)

Друга команда (кросворд 2)

2.   Старшинська посада. Урядовець, що її обіймав, здійс­нював найвищу державну та військову владу на території полку. (Полковник)

3.  Змінене турецьке слово, яке означає тяжке ув'язнення, виснажливу працю. (Каторга)

4.   Внутрішня стіна з іко­нами в християнських храмах. (Іконостас)

5. Хлопчики-підлітки, яких приймали до козацького това­риства і навчали військового мистецтва. (Джури)

Третя команда (кросворд 3)

1. Козацький клейнод, най­більша святиня козацтва. (Ко­рогва)

2. Територіальна та військо­ва одиниця Гетьманщини, мен­ша за полк. (Сотня)

4. Правитель Гетьманщини, який здійснював найвищу вла­ду. (Гетьман)

5. Символ гетьманської вла­ди. (Булава)

III. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМ­КІВ УРОКУ

Учитель за допомогою асис­тентів, які збирають кружечки і підраховують загальну кіль­кість балів, зароблених коман­дами, підбиває підсумок уро­ку-змагання й виставляє оцін­ки. Команда-переможець от­римує приз.

 

Кросворд 1.      Кросворд 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою: «Українська козацька держава - Гетьманщина».

Мета: повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми, розвивати вміння, навички, які формувалися на уро­ках; виховати в учнів почуття патріотизму, толерант­ності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: перевірка й облік знань учнів.

Обладнання: підручник, карта «Українська козацька держава – Гетьманщина».                   

Структура уроку

I.   Організаційний момент...................................................................... 3хв.

II. Перевірка і оцінювання знань учнів.................................................. 40 хв.

III. Домашнє завдання.............................................................................. 2хв.

Хід уроку

1.         ОРГНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ                            
2.         ОЦІНЮВАННЯ І ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ

Тестові і завдання.

1.  Хто очолював національно-визвольну війну українського на­роду середини  XVII ст.?

а) Б. Хмельницький;   б) І. Виговський;                          в) І. Мазепа.

2.  Національно-визвольна війна українського народу розпочалася:

а) 1648 р.;    б) 1649 р.;    в) 1651 р.                                                                               .

3.  Яка держава була союзником Б. Хмельницького у період 1648— 1654 рр.?

а) Московія;        б) Литва;    в) Кримське ханство.

4.  В якому році відбулась Переяславська рада?

а) 1648 р.;    б) 1651 р.;    в) 1654 р.

5.Як називалась угода, яку уклав І. Виговський з поляками?

а)   Переяславська;     б) Гадяцька;    в) Варшавська.                                                             

6. Кого з українських гетьманів називали «сонцем Руїни»?

а) І. Виговського;   б) І. Сірка;

в)П. Дорошенка;    г) Ю. Хмельницького.

7. Хто був останнім гетьманом України?

а) П. Орлик;   б) К. Розумовський;          в) І, Мазепа.                                                                     

8. За правління якої російської цариці було ліквідовано гетьманст­во і знищено Запорозьку Січ?     

а) Катерини І;   б) Єлизавети;    в) Катерини IІ

9. Останнім отаманом Запорозької Січі був:

а) І. Сірко;   б) П. Калнишевський;   в) К. Розумовський.

10. У Конотопській битві перемога була на боці українського чи московського війська?

11. Поразка в якій битві завадила союзнику І. Мазепи реалізува­ти плани щодо визволення України від московського панування?

а) Під Берестечком;  б) Конотопській;   в) Полтавській.                                              

12. Назвіть імена тих українців, які зробили суттєвий внесок у скарбницю української й світової культури.

Історична вікторина.

1. Назвіть п'ять битв національно-визвольної війни українського народу під проводом                  Б. Хмельницького, в яких козацьке, військо здобуло перемогу над поляками. Яка битва була першою?

2.  Назвіть ім'я та прізвище найвідомішого козацького літопис­ця, який описав національно-визвольну війну українського народу.

3.Яку назву мала Українська козацька держава, що постала в ре­зультаті національно-визвольної війни українського народу середи­ни XVII ст.?

 

4. Вища влада в українській козацькій державі належала:

а) отаману;    б) гетьману;           в) козацькій раді.                                       

5.Яке місто було столицею Української козацької держави — Гетьманщини за часів Богдана Хмельницького?

а) Чигирин;    б) Глухів;    в) Батурин.       

6. Де розташований сучасний музей «Козацькі могили»?

7. Які держави претендували на землі Української козацької дер­жави — Гетьманщини?                                             

8.  Між якими державами була поділена Україна після укладен­ня Андрусівського перемир'я?

9. Який з українських гетьманів найдовше тримав булаву?

10. На кого розраховував І. Мазепа у боротьбі за звільнення Украї­ни від влади російського царя?

11. Хто з гетьманів був автором однієї з перших у світі конститу­цій? Яка доля спіткала цього гетьмана?

12. Кого «світ ловив, та не впіймав»?

13. Назвіть найвідоміших українських композиторів XVIII ст.

Бесіда за запитаннями.

1.  Назвіть причини національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

2.  Що змусило Б. Хмельницького укласти союз із Московською державою?                                                                    

3. Як ви вважаєте, які головні здобутки національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького?

4. Чому І. Виговський не скористався перемогою над москов­ськими військами під Конотопом?

5. У кого і чому шукав підтримки гетьман П. Дорошенко?

6. Що зробив Мазепа для розвитку української культури?

7. Чому народ не підтримав виступ І. Мазепи проти царя?

8.Чим Запорозька Січ не влаштовувала російський царизм?

9. Підтвердіть  фактами твердження про високий розвиток куль­тури України XVIII ст.

 

3.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  
   • Скласти кросворд із 12 слів, використавши терміни, поняття, персоналії вивченої теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробки уроків

8 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Козацька Україна

Основні дати та події (8 клас).

1489, 1492 рр. – перші згадки в історичних джерелах про козаків;

50-ті рр. XVI ст. — споруд­ження Дмитром Вишневецьким замку на о. Мала Хортиця;

кінець 70 — початок 80-х рр. XVI ст. — виникнення Запоро­зької Січі на о. Томаківка;

1572 р. — створення за доручен­ням  польського  короля  Сигізмунда ІІ Августа  полку українських реєстрових козаків; 

1591 — 1593 рр. — козацьке повстання під проводом К. Косинського;

1594—1596 рр. — козацьке повстання під проводом С. Нали­вайка;

перша чверть XVII ст. — «доба героїчних походів» україн­ського козацтва;

1616 р. — взяття козаками на чолі з П. Са­гайдачним фортеці Кафа;

1618р. — похід козаків на чолі з П. Сагайдачним на Москву;

1621 р. — Хотинська війна (перемога над турками польсько-козацького війська);

1625 р. — виступ гетьмана Марка Жмайла проти поль­ської влади;

1630 р. — повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила);

1635 р. — зруйнування Козаць­кої фортеці Іваном Сулимою;

1637—1638 рр. — козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина  Дмитра Гуні;

1638 р. — прийняття «Ординації Війська Запорозького» (лат. – порядок, жорстке обмеження козацтва);

1595—1657 рр. — роки життя Б.Хмельницького;

22 січ­ня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни ук­раїнського народу середини ХVІІ ст.;

1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького;

5—6 травня 1648 р. — битва на Жовтих Водах (перемога козацького війська);

16 травня 1648 р. – битва під Корсунем (перемога козацького війська);

11 — 13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями (перемога козацького війська);

червень — серпень 1649 р. — облога Збара­жа;

5 — 6 серпня 1649 р. — битва під Зборовом (зрада Іслам-Гірея);

3 серпня 1649 р. – укладання Зборівського договору (Україна – автономія у складі Речі Посполитої, реєстр – 40 тис.,

шляхта – повертається до своїх маєтків);

1649 р. – створення Української козацької держави;

18—30 червня 1651 р. — битва під Берестечком (Ян Казимир, Б.Хмельницький, Іслам-Гірей; І.Богун (вінницький

полковник), Прокоп Шумейко – на чолі 300 козаків);

18 верес­ня 1651 р. — укладання Білоцерківського договору (територія обмежувалася Київським воєводством);

1650, 1652 і 1653 рр. — Молдавські походи;

22— 23 трав­ня 1652 р. — битва під Батогом (перемога козацького війська);

11 жовтня – 5 грудня 1653 р. — Жванецька облога (третя зрада Іслам-Гірея);

8 січня 1654 р. — Переяславська рада;

27 березня 1654 р. — укладання україно-московської міждержавної угоди (Березневі статті);

19—21 січня 1655р. — битва під Охматовим;

вересень 1655 р. — битва під Городком, облога Львова (перемога козацького війська);

24 жовтня 1656 р. — підписання Московською державою і Річчю Посполитою Віленського перемир'я;

грудень 1656 — ли­пень 1657 рр. — україно-трансильванський похід у Поль­щу (невдалий);

27 липня 1657 р. — смерть Б. Хмельницького;

1658 р. — Гадяцька угода (Польща-Україна, утворення Князівства Руського – Київщина, Брацлавщина, Чернігівщина);

1658 – 1659 рр.— україно-московська війна;

8 — 9липня 1659р. — Конотопська битва (перемога козаків);

1659 р. — укладення україно-московських Переяслав­ських статей;

1660 р. — укладення україно-польського Слободищенського трактату (нагадував Гадяцький договір);

1663 р. — поділ Україн­ської держави на Правобережну і Лівобережну (з правобережжя – Ю.Хмельницький йде у ченці, ім’я  – Гедеон, гетьман – І.Тетеря(недовго));

жовтень 1663— березень 1664 рр. — похід польсько — татарсько — українського війська на Лівобережжя на чолі короля

Яна Казимира;

1664-1665 рр. — антипольське й анти­гетьманське повстання на Правобережжі;

1665 р. — укла­дення Московських статей;

30 січня 1667 р. — укладення Андрусівського перемир’я між Московською державою і Річчю Посполитою (поділ України);

1665—1676 рр. — гетьманство П.Дорошенка;

1669р.—укладення україно-московських Глухівських статей (судочинство, оподаткування – в українських руках);

1672 р. — укладення україно-московських Батуринських статей;

1672 р. — укладення польсько-турецького Буча­цького миру (Туреччина – Подільське воєводство, П.Дорошенко

Брацлавщина та Київське воєводство, Польща – Волинь, Галичина, Північна Київщина);

1672—1687 рр.— гетьманство І. Самойловича;

1674 р.— на старшинській раді в Переяславі 17 березня 1674 р. Самойловича за пропозицією Ромодановського прого­лосили гетьманом «обох сторін Дніпра»;

1677—1681 рр. — правління Ю. Хмельницького — «князя Сарматії та України, володаря Війська Запорозького»;

1677 р.— Перший Чигиринський похід турецько-татарського вій­ська;

1678 р. — Другий Чигиринський похід турецько-татарського війська;

1678—1679 рр. — «Великий згін» (згін мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну);

13 січня 1681 р. — підписання Бахчисарайського миру (новий переділ Правобережжя між Московією та Туреччиною);

1652 р. — заснування Чортомлицької Січі;

1663 р, — об­рання вперше І. Сірка кошовим отаманом;

50-ті рр. XVII ст. — утворення слобідських полків;

1686 р. —    підпорядкування  Київської митрополії  Московському патріархату;

1686 р. — «Вічний мир» між Московською державою та Річчю Посполитою;

1687 р. — Перший Кримський похід;

1687 р. — укладення Коломацьких статей;

1689 р. — Другий Крим­ський похід;

1692 р. — виступ анти гетьманської опозиції на чолі з Петриком;

1695,1696 рр. — Азовські походи;

1700 р. — Константинопольський  мир між Росією й Туреччиною;

1684—1685 рр. — відновлення козацького устрою на Правобережжі;

1699 р. — прийняття польським сеймом рішення про ліквідацію козацького війська і устрою на Правобережжі;

1702—1704 рр. — повстання під прово­дом С. Палія;

1712—1714 р.— остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі;

1700—1721 рр. — Північна війна між Швецією та Росією;

4 листопада 1708 р.— перехід гетьмана І.Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ;

13 листопада 1708 р. — зруйнування російськими військами Батурина;

17листопада 1708 р. — обрання гетьманом І.Скоропадського;

25 травня  1709 р. — зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі;

8 липня 1709 р. — Полтавська битва (перемога військ Московії);

1710 р.— обрання гетьманом П.Орлика. Прийняття «Пактів І Кон­ституції...»;

1711,1713 рр. – походи П.Орлика на Правобережжя (загалом – невдалі);

1713р. — Адріанопольський договір Росії з Туреччиною;

1714 р. – мирний договір між Туреччиною й Польщею. Остаточна ліквідація козацького устрою на Правобережжі;

1708—1722 рр.— гетьманство І.Скоропадського;

1722— 1727 рр. — Перша Малоросійська колегія;

1723 р. — Ко­ломацькі чолобитні;

1727—1734 рр. — гетьманство Д. Апостола;

1732—1734 рр. — спроби ліквідації козацького устрою на Слобожанщині;

1734—1739 рр. — російсько-турецька війна;

1734—1750 рр. — «Правління гетьманського уряду».

1701 р. — указ Петра І про надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії;

1721 р. — установлення контролю Синоду над українськими друкарнями. Заборо­на друкувати книжки українською мовою;

1750— 1764рр. — гетьманство К. Розумовського. Від­новлення й остаточна ліквідація гетьманства в Ук­раїні;

1764—1786рр. — Друга Малоросійська колегія;

1765 р. —ліквідація козацького устрою на Слобожанщині;

1765—1767 рр. — Генеральний або Румянцевський опис;

1782—1786 рр. — скасування царським урядом усіх ад­міністративних і судових установ Гетьманщини. Ліквідація

української автономії;

1783 р. — указ Катерини II про за­кріпачення селян.

1715 р. – перші писемні згадки про дії гайдамаків;

1734 р. – перше велике гайдамацьке повстання;

весна 1750 р. новий спалах гайдамацького руху;

лютий 1768 р. – початок Коліївщини;

1768—1774 р. — російсько-турецька війна;  1775 р. — ліквідація Запорозької Січі; 

1783 р. — захоплення Росією Криму;  1787—1791 р. — російсько-турецька війна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Виникнення Запорозької Січі. 

Мета: ознайомити учнів з причинами виникнення, устроєм та будовою Запорозької Січі; виробити навички оцінювання історичних діячів на прикладі гетьмана Д. Вишневецького; розвивати критич­не і системне мислення, просторову уяву, навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків, уміння учнів працювати з атласом, підручником, картою, таблицями та схемами; виховувати культуру мовлення, толерантність, демократизм і патріотизм.

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть: розповідати про причини виник­нення, устрій та будову Запорозької Січі; визначати особливості військово-адміністративної організації козацтва; показувати на карті розташування Запорозьких січей; удосконалити уміння й навички роботи в групах, аналізу історичних джерел, з ілюстративним ма­теріалом, схемами і таблицями; давати загальну оцінку історичному часу та персоналіям; розвинути навички пошуку і роботи з додат­ковою літературою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, плакати: «Запорозька Січ. Реконструкція», «Козацькі клейноди», «Устрій Запорозької Січі», портрет Дмитра Байди-Вишневецького, Д. І. Яворницьюго, розда­вальний матеріал (бірки, історичні документи, тестові завдання!, булава, люлька, додаткова література.

Основні поняття: «козак», «Січ», «козацькі клейноди», «стар­шина», «Дике Поле», «Великий Луг», «Дніпровські пороги», «зимів­ники».

Основні дати: 1492 р. — перша писемна згадка про козаків; 1556 р. — заснування першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця; 1517-1563 рр. — роки життя Дмитра Івановича Байди-Вишневецького.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель пропонує повторити раніше вивчений матеріал.

З метою якісного оцінювання навчальних до­сягнень учнів бажано на уроці історії використо­вувати різні види робіт, що дозволить збільшити кількість поточних оцінок.

Клас умовно поділяється на три групи. 1-ша група (близько 10 учнів) — протягом 5-7 хв. розв'язують тести (див. додаток 1);

2-га група (2 пари): «Історична дуель» — по черзі до дошки виходять спочатку 2 учні і ставлять одне одному запитання при цьому кожен з дуелянтів оці­нює змістовність відповіді та лаконічність запитання свого опонента. У разі відсутності відповіді дуелянт надає її сам. Потім запрошують наступну пару.

На «Історичну дуель» слід витрачати приблиз­но 5-6 хв. Така форма роботи буде ефективною, коли в класі існує системність із подібних вправах. Для «новачків» бажано було б запропонувати ви­значеним парам заздалегідь підготувати запитання, при цьому «дуелянти» не повинні знати своїх опо­нентів.

3-тя група (1 учень) — робота з дидактичною карткою біля класної дошки. Цей учень під час перевірки вивченого матеріалу фактично є цент­ральною фігурою, оскільки відповідь на останнє завдання картки — це ключова дата цього уроку (див. додаток 2).

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. В історії кожної країни існують непо­вторні сторінки. Запорозьке козацтво є унікальним явищем в історії України.

Гра «Асоціативний ряд»

На дошці учитель схематично малює людину (малюнок 1) і пропонує учням прикрасити її ко­зацькою атрибутикою, тобто предметами, які асо­ціюються зі словом «козак» (шаровари, оселедець, шабля, вуса, шапка-бирка тощо — все це ви почуєте від своїх учнів). Доповнюючи картинку отримаємо щось на зразок малюнка 2.

      Ця гра містить гумористичний відтінок і сприяє позитивному налаштуванню класові на продуктивну діяльність протягом уроку.

IV. ОПРАЦЮВАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Далі учитель розповідає про причини (соці­альні, економічні, політичні, національні, релігій­ні) виникнення Запорозької Січі, походження назви козацької фортеці.

Окремим підпунктом розглядається біографія «батька січі» Дмитра Івановича Байди-Вишневецького (на дошці його портрет). Розповідь підкріплюється фактами вшанування пам'яті легендарного козацько­го ватажка (думи, пісні, прислів'я, назв вулиць міста (зокрема й обласного центру — Черкас тощо).

Після цього за допомогою таблиць і схем, роз­міщених на дошці, історичних документів (див. до­даток 3), наданих учням, учитель у формі активного діалогу розповідає про устрій та будову козацької демократичної християнської республіки, козацьку старшину і клейноди.

На завершення учитель, поглиблюючи інтерес з означеної тематики, демонструє класу літературу з цієї теми. У переліку джерел провідна роль на­лежить «патріарху козаччини» Д. І. Яворницькому, М. Костомарову, О. Апанович, Н. Яковенко, Т. Чухлібу, Ю. Мисику та ін.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель пропонує тестові завдання з вивченого матеріалу (див. додаток 4), а учні мають підняти бірки з номером правильної відповіді. Номери про­ставлені з обох сторін, що дозволяє активізувати та мобілізувати розумову діяльність класу наприкінці уроку, оскільки учня оцінюватиме не лише учитель, а й однокласники.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ.  РЕФЛЕКСІЯ

► «Мікрофон»

Учитель. А зараз уявіть, що ви працюєте репор­тером солідного історичного видання, під назвою, наприклад, «Нумізмат». Ваш номер готується до друку і вільною лишається одна колонка з таким заголовком: «На сьогоднішньому уроці я дізнався (дізналася)... Що мені сьогодні сподобалося, а що ні?». Що б ви туди написали? Оголошення оцінок.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  

1.   Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.   Скласти в робочому зошиті таблицю «Запо­розькі Січі».

      3. Із телефонного довідника випишіть типові козаць­кі прізвища (наприклад Безкровний, Безпалко, Довгоніс, Голодайло, Гукайло, Скалозуб, Торбо­тряс, Трусиголова, Задерихвіст, Зубатий тощо).

 

► Додаток 1

Історичний диктант

І.   Тести

1.  Власники великих князівських і боярських зем­леволодінь, які зростали за рахунок великокня­зівських дарувань, захоплення общинних зе­мель, купівлі маєтків, освоєння нових земель.

А Магнати; +   Б шляхта;   В духовенство.

2.  Коли відбулося об'єднання Великого князівства Литовського І Польського королівства в єдину державу?

А 1566 р.;    Б 1569 р.; +    В 1596 р.

3.  Литовські статути — це ... .

А зведення законів у Великому князівстві Ли­товському XIV ст.;

Б зведення законів у Великому князівстві Ли­товському XV ст.;

В зведення законів у Великому князівстві Ли­товському XVI ст. +

4.  Які адміністративно-територіальні одиниці бу­ло утворено на українських землях польською владою у другій половині XVI ст.?

А Губернії;   Б князівства;    В воєводства. +

5.  Соцініанство в Україні ХVІ-ХVІІ ст. було од­ним із різновидів ... .

А Протестантизму; + Б католицизму;   В православ'я.

6.  Якого   року   у   писемних   джерелах   вперше з'являються згадки про козаків?

А 1492 р.; +    Б 1491 р.;    В 1493 р.

II. Терміни

7.  Дайте визначення поняттям.

Унія - ... .

Реформація — ... .

Братство — ... .

III. Хронологія

8.   Переведіть століття в роки і навпаки.

А Друга чверть XIV ст.; Б перша половина XI ст.;   В 1205 р.;   Г 1367 р.

IV.   Помилка

9.   Знайдіть і виправте помилку в тексті.

1 липня 1596 року Варшавський сейм ухвалив нову польсько-литовську унію. На основі унії дві держави об'єднувалися у федерацію «двох народів» під назвою Республіка. Управління державою здій­снював обраний на польському сеймі монарх, який був одночасно і польським князем, і литовським королем, Православ'я оголошувалося державною релігією, а українські землі переходили до складу. Великого князівства Литовського і були поділені на 8 губерній.

► Додаток 2

1.   Розташуйте на стрілці часу відповідно. А 1399 р.;

Б 988 р.; Б 1569 р.;   Г 395 р.

2.   Розв'яжіть історичне рівняння. (Х-У) + Z = ?, де,

X — рік укладання Берестейської церковної унії;

Y — рік укладання Люблінської унії;

Z — рік запровадження першого Литовського статуту.

Відповідь: (1596-1569}+1529=1556

► Додаток 3

Документ І

«Січ — то була простора площа на Дніпровім острові (спочатку на Хортиці, потім на Базавлуці і Томаківці). З усіх боків омивали ці острови могут­ні води Дніпра, а ще, крім того, на самому острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та . й поставлено високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикались, стояли гармати й козацька сторожа...

Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані...«курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. У тій хатці жив один курінь з курінним отаманом.

            Посередині Січі стояла невелика церква св. По­крови, знадвору навіть скромна, але всередині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були на­божні й дуже дбали про свою церкву, а під час чи­тання Євангелія тримали шаблі наполовину витяг­нені з піхов на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та хар­чами. Коло складів стояла нічна сторожа» (Грицен­ко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994. — С. 74-76).

Запитання

1.    Як ви вважаєте, чому Запорозька Січ виникла на острові?

2.    Які факти свідчать про те, що козаки були людьми набож­ними?

Документ II

«Очолюючи військо, вони (гетьмани) мусять пам'ятати, що в небезпеці повинні відзначатися ро­зумом, хитрістю, хоробрістю і передовсім уникати поразки: бо козаки лякливого провідника забивають як зрадника і на місце його ставлять нового... Козаки страшенно люблять свободу; смерть вважають кра­щою за рабство і для оборони незалежності часто повстають проти своїх гнобителів — поляків. У битві невтомні, відважні, хоробрі або, ліпше сказати, зухва­лі і мало дорожать своїм життям. Влучно стріляють з пістолів, звичайної своєї зброї... Сотня (українських козаків)... не боїться ні тисячі ляхів, ні декількох ти­сяч татар». (Боплан. «Опис України», 1650 р.)

Запитання

1.    Що найбільше цінували козаки?

2.    Чи боялися козаки смерті?

3.    Чи можна стверджувати, що козацьке військо було краще за польське і татарське?

► Додаток 4

Тести

           1.  Перша Запорозька Січ була створена на ост­рові:

А Велика Хортиця;   Б Томаківка;   В Мала Хортиця. +

2.  Який колір домінував на козацьких корогвах?

А Малиновий; +   Б синій;    В жовтий.

3.  Чому козацьке укріплення називали Січчю?

А Тут козаки давали відсіч ворогам;

Б вона була збудована із зрублених або січених колод; +

В бо таку назву носила масова бійка — січа.

4.   Що козаки обов'язково будували на Січі?

А Млин;    Б церкву; +    В шинок.

5.  Назвіть символ влади Генерального судді.

А Пернач;    Б бунчук;    В печатка. +

6.  Назвіть автора тритомної праці «Історія запо­розьких козаків».

А М. Грушевський;   Б Гійом-Лавассер де Боплан;  В Д. Яворницький. +

7.  Запорозьке військо називалося:

А дружина;    Б кіш; +    В курінь.

8.  На  гербі  Війська  Запорозького  було  зобра­жено:

А козацький човен;   Б козака з рушницею; +   В козака з бандурою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького.

Мета:  з'ясувати та характеризувати політичний та адміністра­тивно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави; пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство Української козацької держави; визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу; формувати в учнів уміння аналізу­вати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо За­порозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) Рада, Рада при гетьмані, старшинська рада, Генеральний уряд.

Основні дати:   1649 р. — створення Української козацької держави.

Хід уроку

1.                ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
2.             ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Заповніть таблицю «Початок Національно-визвольної війни ук­раїнського народу середини XVII ст.».

Дата	Подія	Перебіг	Результат

3.         ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

1)   Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?                                   

2)   Назвіть полки реєстрового козацтва.

3)   Якими були особливості політичного й військового устрою Вій­ська Запорозького?

 1. Політичний устрій.          

Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)

На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава. Її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташо­вана, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореної де­ржава стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.

В основу політичного устрою Української гетьманської держави була закладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького.

Політичний устрій Війська Запорозького середини XVII ст.

 

 

 

 

 

 

 

Генеральний уряд

Генеральний писар — керував Генеральною військовою канцелярією, відав зовнішньою політикою

Генеральні судді — очолювали Генеральний військовий суд

Генеральний обозний — керував військовим постачанням і артилерією

Генеральний підскарбій – контролював прибутки та видатки Генеральної військової скарбниці

Генеральні старшини з особливих доручень при гетьмані:     осавули — військові ад'ютанти гетьмана;     хорунжий — хранитель військової хоругви, ад'ютант гетьмана;     бунчужний — хранитель гетьманського бунчука, ад'ютант гетьмана;     наказний гетьман — тимчасовий командуючий військами на час прове­дення окремих операцій

Коментар до схеми

         За козацькою (січовою) традицією вищим органом влади в Гетьман­щині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна (вій­ськова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духівництва.                           

Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на Всі стани. Він був главою держави й обирався на свою посаду Загальною військовою радою безстроково. Гетьман очолю­вав Генеральний уряд, скликав Загальну військову і Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман роз­глядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням Ради розпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні зносини з іншими державами.

Поступово зростав вплив Старшинської ради, що складалася з ге­неральної старшини й полковників. Вона вирішувала військові, ад­міністративні, господарчі, правові й зовнішньополітичні питання. Її рішення були обов'язковими для гетьмане. Вона постійно перебувала в резиденції гетьмана.

Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв'язання найважливіших питань державного життя й готувала проекти рішень для Старшинської ради.

Центральним органом виконавчої влади був Генеральний уряд. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління й закор­донних зносин Війська Запорозького. Генеральний уряд складався з генеральної старшини, яка спочатку обиралася, а з часом стала Призначатися гетьманом. До його складу входили: писар {очолював Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою й вів усі справи Генерального уряду), судді (один або два) (здійсню­вали керівництво вищим судом при Генеральному уряді), обозний (забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державним скарбом і фінансами. До запровадження цієї посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман), керівник розвідки (займався розкриттям змов проти гетьмана, боротьбою проти таємної польської агентури, збиранням розвідувальної інформації тощо).

При гетьмані також існувала генеральна старшина з особливих доручень — два осавули (військові ад'ютанти гетьмана), хорунжий (хранитель військової корогви), бунчужний (хранитель гетьмансько­го бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий командуючий військами для проведення воєнних операцій).

У полках існували власні уряди, що складалися з полковників і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Пол­ковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призна­чав уряд. Полк складався із сотень, у кожній із яких був сотенний  уряд із сотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали «городових отаманів», а міща­нами керував «війт», якого затверджував гетьман. У селах владу над селянами здійснював староста, а над козаками — сільський отаман.

 2. Адміністративно-територіальний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою)

За умовами Зборівського договору, Українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих землях площею близько 200 км² на той час проживало понад 3 млн. осіб.

Державу було поділено на полки, що були одночасно адміністра­тивно-територіальними одиницями й підрозділами козацького вій­ська. У 164!9 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський, Ніжин­ський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на Правобережжі ~ дев'ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черка­ський. Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість пол­ків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. У 1649 р. налічувалося 16, у 1650 р. — 20, а в 1954р, — 18 полків. У кожному полку, залежно від території і кількості населення, було 10—20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200—300 козаків.

Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему ад­міністративну одиницю. Функції столиці держави виконував Чиги­рин, що був резиденцією гетьмана.                                    

Новий адміністративно-територіальний поділ, запроваджений в Українській гетьманській державі, відрізнявся від старого поділу на воєводства й Повіти тим, що полки й сотні були відносно невелики­ми військово-адміністративними одиницями. Унаслідок цього влада ставала ближчою до потреб людей, здійснення керівництва на містах ставало простішим та ефективнішим.

Завдання

Визначте за картою назви й центри полків Гетьманщини в 1649 р.

3. Українське військо.

I ВАРІАНТ

Коментоване читання відповідного пункту параграфа.

II ВАРІАНТ

Розповідь учителя

По закінченні Корсунської битви Б. Хмельницький розпочав ство­рення українського козацького війська. Його ядром стали реєстрові та запорозькі козаки, до яких приєдналися повстале «покозачене» селянство та міщанство. Для подальшого формування й організації українських збройних сил Хмельницький запровадив територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла кілька сотень вояків, які об'єднувалися в полк. Завдяки цьому гетьман залучив до збройної боротьби з ворогом населення усієї Гетьманщини. Незва­жаючи на повідомлення деяких джерел про величезний кількісний склад армії В. Хмельницького в роки війни, насправді регулярне боєздатне військо, на думку дослідників, було в межах 40 - 60 тис. осіб. На той час це була могутня армія.

Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю піхота. Відсутність власної кінноти (у якій мала перевагу польська армія), особливо на початку війни, компенсувалася за рахунок союзної та­тарської кінноти.

Військо Хмельницького мало значну артилерію. Було створено полкову артилерію та окрему артилерію головного командування (гетьмана). Для цього було використано гармати, захоплені повстан­цями у визволених містах та замках, а також налагоджено виготов­лення гармат у Ніжині.

Командні посади в українському війську посіли представники реєс­трової козацької старшини, української шляхти й заслужені козаки.

 4. Фінанси та судочинство.

І ВАРІАНТ

Самостійна робота за підручником.

II ВАРІАНТ

Розповідь учителя

Фінансова система Гетьманщини до 1654 р., як уже зазначалося, контролювалася особисто В. Хмельницьким. На звільненій від поль­сько-шляхетського панування території було ліквідовано всі старі державні податки й введено нові. Основними джерелами поповнен­ня державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки а млинів, за виробництво і продаж горілки, збори з торгів і ярмарок тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приват­них землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останні забезпечували надходження до державної скарбниці Гетьман­щини 100 тис. злотих щорічно.

В Українській гетьманській державі існувала власна система су­дочинства. Під час війни було знищено всі Станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральний військовий, полковий та сотенний суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, а й шляхти­чі, міщани та селяни, особливо за важкі злочини (вбивства, розбій тощо). Генеральний військовий суд був вищою судовою інстанцією при уряді Гетьманщини. До нього входили два генеральш судді та су­довий писар, що вів справи. Генеральний військовий суд розглядав скарги на рішення судів нижчих інстанцій, а також виняткові спра­ви, із якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана.

Окрім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існува­ли суди магістратів. Справи духівництва розглядалися в церковних судах.

Завдання                                                                                 

Складіть розгорнутий план «Політичний та адміністративно-тери­торіальний устрій Української гетьманської держави».

5. Зміни в соціально-економічному житті.

 Розповідь учителя

Складовою Національно-визвольної війни була боротьба селян за право бути вільними господарями на власній землі. Після укладення Зборівського договору селяни, які мешкали на колишніх державних землях («королівщинах»), на території Гетьманщини здобули осо­бисту свободу і право володіти землею. Їхні маєтки стали називати­ся вільними військовими селами, підпорядкованими Військовому скарбу. За володіння землею вони сплачували державі фіксований податок.

Набагато складнішою була ситуація із селянами, які жили на при­ватних землях. За Зборівським договором, шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, а селяни були зобов'язані виконувати всі ті повинності, що й до початку війни. Селяни сприйняли спроби шляхти відновити своє панування з обуренням й заявляти про невиз­нання Зборівської угоди.

Хмельницький, за скаргами окремих шляхтичів, видавав їм універ­сали, де вимагав від селян, щоб вони своєму панові «всіляку покору й підданство, як раніше, так і зараз віддавали, і в усьому пана свого... слухалися, ніяких бунтів, свавільств не чинили». Однак, незважаючи на гетьманські універсали, які були спрямовані проти повстанців, ка­ральні загони не могли приборкати селянські невдоволення. Гетьман також розумів, що боротьба проти польського панування не завершена і без участі в ній селянства марно розраховувати на перемогу. Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував інтереси козацтва. Особи, які були вписані до реєстру, разом зі своїми родинами звільнялися від кріпацтва й отри­мували права вільно жити в містах та селах, володіти землею, мати власне козацьке самоврядування й судочинство. Провідне місце серед козаків займала старшина, яка зосереджувала у своїх руках владу й багатства.

4.          ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Дидактична гра «Правда — неправда»

Правила гри. Називаю твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять «+», а якщо ні, то «—».

1)   Козацька держава була монархією.

2)   В Українській козацькій державі всі стани маля рівні права.

3)   Найбільша кількість козацьких полків існувала в 1650 р.

4)   Головним соціальним наслідком Національно-визвольної вій­ни стала фактична ліквідація кріпацтва.

5)   За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових козаків зростала.

6)  Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни, — Українська козацька держава.

7)   У 1648—1649 рр. козацьке військо здійснило дві переможні кампанії проти Польщі.

8)   Союзниками козаків у подіях 1648—1649 рр. були кримські татари.

9)   Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

10) Зборівський мир визначав межі Козацької держави.

11) Під час кампанії 1648 р. козаки не змогли захопити Львів.

12) Програму побудови Української козацької держави Б. Хмель­ницький оголосив у Києві в 1648 р.

5.             ПІДСУМКИ УРОКУ

На звільненій від польського панування території сформувалася Українська гетьманська держава — Військо Запорозьке. Історичні обставини виникнення обумовили напіввійськовий характер ук­раїнської державності.   

Важливою складовою й гарантом успішної розбудови Української держави стала її армія, створена на організаційних принципах Запо­розької Січі.

Наявність власних фінансів і судочинства свідчили про Повноцін­ний характер державності Війська Запорозького.

Значні зміни відбувалися в соціально-економічному житті ук­раїнського народу. Суттєвий вплив на соціально-економічну ситуа­цію в Україні мала незавершеність визвольної боротьби.  

6.          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Націо­нально-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Відродження Української держави».

Мета: здійснити тематичне оцінювання знань, умінь і навичок, набутих учнями впродовж вивчення теми; удосконалю­вати набуті вміння й навички; виховати шанобливе став­лення до минулого нашої Батьківщини.

Тип уроку: перевірка й облік знань.

Обладнання:  підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних досягнень учнів.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
3. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Початковий і середній рівень (6 балів)

Завдання 1 – 5 містять по чотири варіанти відповідей, серед яких лише один правильний.

1. Вкажіть дату:

Варіант І.

У якому році народився Б. Хмельницький?

 а) 1590 р.; б) 1595 р.;

 в) 1657 р.; г) 1638 р.

Варіант ІІ.

 У якому році помер Б. Хмельницький?

а) 1590 р.; б) 1595 р.;

 в) 1657 р.; г) 1638 р.

       2.      Вкажіть правильну відповідь.

Варіант І.

 Що призвело до початку національно-визвольної війни?

 а) утиски шляхтою населення України; б) «революція цін»;

 в) напади турків і татар на Україну; г) нові географічні відкриття.

 

Варіант ІІ.

 Битва на Жовтих Водах закінчилася:

 а) поразкою козацького війська; б) заключеням Зборівського договору;

 в) перемогою козаків;  г) перемогою молдавського війська.

       3.      Вкажіть правильну відповідь.

Варіант І.

Битва під Берестечком відбулася:

а) 16 травня 1648 р.;  б) 22 – 23 травня 1652 р.;

в) 18 – 30 червня 1651 р.; г) 5 жовтня 1648 р.

Варіант ІІ.

Битва під горою Батіг (Батогська битва) відбулась:

а) 16 травня 1648 р.;  б) 22 – 23 травня 1652 р.;

в) 18 – 30 червня 1651 р.; г) 5 жовтня 1648 р.

      4.      Вкажіть правильну відповідь.

Варіант І.

Переяславська рада відбулася:

а) 8 січня 1654 р.; б) 19 січня 1655 р.;

в) 1 жовтня 1653 р.; г)  5 грудня 1653 р.

Варіант ІІ.

Дрижипільська битва відбулася:

а) 8 січня 1654 р.; б) 19 січня 1655 р.;

в) 1 жовтня 1653 р.; г)  5 грудня 1653 р.

      5.    Вкажіть правильну відповідь.

Варіант І.

Видатним сподвижником Б. Хмельницького був:

а) Іслам-Герей;  б) Іван Богун;

в) Павло Павлюк; г) Карл Х Густав.

 Варіант ІІ.

Вкажіть ім’я короля Речі Посполитої, який вів своє військо у битві під Берестечком:

а) Ян Казимир;  б) Карл Х Густав;

в) Василь Лупул; г) Януш Радзивілл.

      6.    Дайте відповідь.

Варіант І.

Молдавські походи українських козаків мали на меті: послабити Річ Посполиту; укласти військово-політичний договір між Україною і Молдавією та одруження Т.Хмельницького з донькою молдавського володаря – Розандою.

 

Варіант ІІ.

 Битва під Монастерищем закінчилася поразкою козацького війська на чолі з І.Богуном.

Достатній рівень (3 бали)

У завданні 7 установіть правильну відповідність. До кожного з завдань, позначених літерами, доберіть один правильний, на вашу думку, варіант відповіді, позначений цифрою.

Запишіть у таблицю цифри відповідей.

7. Установіть відповідність між історичним діячами та подіями, що відбувалися:

Варіант І.

Історичні діячі                                         Події

а) П.Шумейко  1. Розгром польської армії під г.Батіг;

б) Іслам-Гірей  2. Похід до Москви 1650 р.;

в) М.Калиновський  3. Битва під м.Лоєвом;

4. На чолі кількатисячного загону козаків, ціною свого життя, дав змогу переправитися та врятуватися основним силам козацької армії під Берестечком.

Варіант ІІ.

Історичні діячі                                         Події

а) Т.Хмельницький  1. Битва під м.Лоєвом;

б) В.Бутурлін   2. Облога Львова;

в) М.Кричевський  3. Одружився із донькою Молдавського володаря;

    4. Переяславська рада.

а) битва під Берестечком;  б) битва під Жовтими Водами;

в) битва під Батогом;  г) битва під Монастирищем.

      8.       Складіть

Варіант І.

а) битва під Жванцем;   б) битва під Корсунем;

в) укладення Зборівського договору; г) заволодіння козаками м.Ясси.

Варіант ІІ.

а) битва під Берестечком;  б) битва під Жовтими Водами;

в) битва під Батогом;  г) битва під Монастирищем.

  Високий рівень (3 бали)

      9.       Складіть

Варіант І.

коротке оповідання про політичний устрій Української гетьманської держави (держави Війська Запорозького)

Варіант ІІ.

коротке оповідання про основні положення україно-московського договору 1654 року.

Тема: Розкол козацької України. Андрусівське перемир'я.

Мета: з'ясувати причини громадянської війни, що спалахну­ла в Україні, і призвели до її розколу на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину; дати оцінку Андрусівському перемир'ю; формувати уміння аналізувати, узагальнюва­ти та критично оцінювати історичні процеси; виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської свідомості. Тип уроку:  комбінований.

Обладнання:  підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни:   громадянська війна, Руїна, Правобережна Гетьманщина, Лівобережна Гетьманщина, Андрусівське перемир'я.

Основні дати: 1659 р. — укладення україно-московських Переяслав­ських статей; 1660 р. — укладення україно-польського Слободищенського трактату; 1663 р. — поділ Україн­ської держави на Правобережну і Лівобережну; жовтень 1663— березень 1664 рр. — похід польсько — татарсько — українського війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира; 1664-1665 рр. — антипольське й анти­гетьманське повстання на Правобережжі; 1665 р. — укла­дення Московських статей; 30 січня 1667 р. — укладення Андрусівського перемир’я між Московською державою і Річчю Посполитою.

Хід уроку

1.                ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
2.             ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра «Незакінчене речення»

Правила гри. Наводжу учням речення за змістом вивче­ного матеріалу, які не мають завершення. Учні повинні додати від­повідне змістове закінчення. Можна проводити з класом у цілому або окремими учнями. Використання гри на початку уроку відіграє роль ефективної інтелектуальної розминки, налаштовує учнів на сприй­няття нового матеріалу.

1)   І.Виговський став гетьманом...

2)   У соціальній політиці І.Виговський дотримувався...

3)   Антигетьманську опозицію очолили...

4)   Для придушення антигетьманського повстання І.Виговський використав...

5)   Гадяцький договір, укладений в ... між ..., передбачав...

6)   Україно-московська війна була спричинена...

7)   Вирішальна битва україно-московської війни 1658—1659 рр. відбулася в ... р., у якій перемогу отримала...

8).   І.Виговський утратив гетьманську булаву в результаті...

3.         ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гетьманство Ю.Хмельницького. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Україну.

Розповідь учителя

Після обрання гетьманом Ю. Хмельницький вирішив налагодити мирні відносини з Московською державою. Прихильники Ю.Хмельнизького на раді в Жердовій Долині неподалік Трахтемирова розробили проект майбутнього договору, за яким погоджувалися визнати владу московського царя. Статті передбачали, зокрема, поповнення союзу з Москвою, включення до складу козацької держави Північної Чернігівщини, заборону перебування на її території московських вій­ськ і воєвод (за винятком Києва), вільне обрання гетьмана, скасуван­ня заборони на проведення самостійної зовнішньої політики тощо. Однак під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхи­лили український проект і нав'язали новий договір, що отримав на­зву Переяславські статті 1659 р. (фактично, це були сфальсифіковані Березневі статті 1654 р. з додатком до них нових пунктів).

Основні положення Переяславських статей 1659 р.

—  Позбавлення права старшини без дозволу царя переобирати гетьмана.

—  Утрата гетьманом права самостійно призначати, звільняти чи засуджувати до страти старшину й полковників.

—  Розміщення московського війська, окрім Києва, у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані.

 — Підпорядкування Київської митрополії Московському патріар­ху (цю статтю пізніше було скасовано).

—  Заборона українському уряду підтримувати дипломатичні зно­сини з іншими державами й організовувати військові походи без доз­волу Москви.

Переяславські статті викликали глибоке обурення в більшості ко­заків.

Робота з документом                                                                   

Із Переяславських статей (17 жовтня 1659 р.)

        4)      Без указу і без повеління великого государя, його царської Величності, самому гетьману з усім Військом Запорозьким у війну нікуди не ходити і полками великими і малими людьми Війська Запорозького ніяким околишнім державам не допомагати...

        5)   Великий государ, його царська пресвітла величність, Наказав бути в своїх царської величності черкаських містах: в Переяславі, в Ніжині, в Чернігові, в Бряславлі,, в Умані своїм царської величності воєводам з ратними людьми для захисту від ворогів, а тим воєводам у військові права і вольності не вступати,... у полковницькі побори воєводам не вступати. ...а розміщати­ся государевим ратним людям у всяких жителів, крім реєстрових козаків.

        7)  ...а самим самостійно гетьмана без указу царської величності не змі­нювати; також і гетьману без ради і без ухвали усього простого люду, в пол­ковники та інші начальні люди нікого не обирати... також тих полковників гетьман без ради не повинен відставляти. ...

12) ...також і всіх полковників та інших начальних людей обох боків Дніп­ра не повинен гетьман на горло карати, без посланого на суд від царської величності. …

17)  Щоб у всіх містах із війтів, з бурмистрів, з міщан корми і підводи одер­жувати тим людям, які надсилатимуться від великого государя. ... а всякими угіддями, якими вони володіли за королівськими привілеями, надалі володі­ти ними, як і раніше.

Запитання до документа

1)   Які обмеження повноважень гетьмана вводилися за договором?

2)   За чий рахунок мають забезпечуватися російські війська та урядовці? У яких містах вони розміщуються?

3)   Які привілеї залишаються за козаками та іншими жителями

Розповідь учителя

Тим часом Річ Посполита і Московська держава готувалися до нової війни, щоб остаточно завершити боротьбу за українські землі. У воєнній кампанії 1660 р., яка отримала назву Чуднівська (вирі­шальна битва відбулася в районі Чуднова), на Правобережній Україні польсько-татарська армія завдала поразки московсько-українській. Політичним наслідком цього став перехід Ю. Хмельницького на бік поляків і підписання Слободищенського трактату 1660 р. Його було укладено на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами:

— вилучено статтю про Руське князівство;

—  гетьман був зобов'язаний надавати військову допомогу Речі Посполитій у її війнах з іншими державами;

— підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику;

— польській шляхті й магнатам поверталися всі маєтності на ук­раїнських землях.

Звернути увагу!

Укладення Слободищенського трактату спричинило політичний розкол українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулась восени 1660 р. в Корсуні, схвалила його умови, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися їх підтримати й об­рали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Я. Сом­ка, який був рідним дядьком Юрія. Ю.Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка, що спирався на допомогу московських військ. Проте це лише погіршило ситуацію: у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у власних можливостях об'єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельни­цький зрікся гетьманства й постригся в ченці під ім'ям Гедеон.

Цікаво знати

У 1664р. польський уряд звинуватив Ю.Хмельницького в зраді й ув'язнив його до Марієнбурзької фортеці. Після звільнення в 1667 р. він жив в Уманському монастирі. Брав участь у повстанні Суховія і Ханенка проти П. Дорошенка. Але в 1670 р. (за іншими джерелами 1673 р.) Ю. Хмельни­цького захопили кримські татари і відправили до Константинополя. Після ув'язнення в Едичкульській в'язниці Ю. Хмельницький був архімандритом одного а грецьких монастирів. За посередництвом французького посла (мар­кіза де Ноантель) турецький уряд намагався використати Ю. Хмельницького для закріплення свого володіння на Правобережній Україні.

У цей час остаточно склався поділ території України на Право­бережну, яка визнавала польську владу, і Лівобережжя, підвладне Московській державі. В обох частинах Української держави в 1663 р. було встановлено окремі гетьманати:

—  на Правобережжі в січні 1663 р. козацька рада в Чигирині об­рала гетьманом Павла Тетерю (1663—1665 рр.);

—  на Лівобережжі після нетривалого гетьманування Я. Сомка (1662 р.), якого не визнала Москва, 27 червня 1663 р. на Чорній раді в околицях Ніжина обрали гетьманом Івана Брюховецького (1663— 1668 рр.).

Отже, українська держава розпалася на дві частини з протилеж­ною політичною орієнтацією, що боролися між собою: одна — на боці Польщі, друга — на боці Москви. Українська державність Опинилася у стані глибокої кризи. Незабаром цей розподіл був закріплений.

2. Спроба П. Тетері об'єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

Розповідь учителя

Після обрання гетьманом Тетеря спробував об'єднати Правобереж­ну і Лівобережну Гетьманщину. Він намагався схилити на свій бік Я. Сомка та інших лівобережних старшин. Але останні не бажали ді­литися владою. Тоді П.Тетеря разом із татарами та поляками спро­бував силою підкорити Лівобережжя.

Постать в історії

П.Тетеря мав шляхетське походження і добру освіту. У 40-х рр. XVII ст. служив канцеляристом у Луцьку. Із початком Національно-визвольної вій­ни приєднався до повсталих, згодом став Переяславським полковником.

Б. Хмельницький довіряв йому важливі дипломатичні завдання. Він був од­ним з авторів Гадяцької угоди.

У жовтні 1663 р. на Лівобережну Україну вторглося польське вій­сько на чолі з королем Яном Казимиром, татари і правобережні ко­зацькі полки на чолі з П.Тетерею. Похід Лівобережжям тривав до березня 1664 р. і зазнав цілковитої поразки. Це було востаннє, коли Польща намагалася відновити владу над Лівобережжям і коли її вій­сько вступало на цей берег Дніпра.

Повернувшись із невдалого походу, поліська шляхта завзято повчала відновлювати шляхетські порядки. У відповідь спалахнуло ан­типольське повстання, до якого доклав руку й І.Виговський, що намагався усунути П. Тетерю від влади. Повстанців очолили кошовий отаман І, Сірко, полковники Василь Верениця, Василь Дерик, Остап Гоголь, Василь Дрозденко, козак Судима. Жорстоке протистояння тривало до червня 1665 р., коли П. Тетеря втік до Польщі. На звіль­неному повстанням Правобережжі гетьманом було обрано Петра До­рошенка (1665—1676 рр.). Він зумів приборкати анархію, що панува­ла на Правобережжі, відновити діяльність органів влади і зміцнити свою владу. Своїм першочерговим завданням він вважав об'єднання двох частин України.

Робота з документом

Із листа польського шляхтича Міхаля Калушевського до єзуїта Миколая Двірського  (29 липня 1663 р.)

Всі українські закутки злі, але особливо у Брацлавському краї. Давав . він завжди в ньому приклад: хоч би там єзуїтів посіяли, усе ж опришки вро­дяться; готові завжди непокоїти Вітчизну, так там хвилі <їхнього свавілля> розбіглися. Звідти вийшли Кривоніс, Полян, Кривошапка, Пушкар, Ганджа і Чуйко... І не думай жити в Україні, хіба щоб у день і ніч стояв кінь осідланий <напоготові> і то, щоб був дуже прудким, не загнузданим і вправним; а спати <слід лягати> в іншій хаті і не на тому місці, де собі постелиш. Запитання до документа Про що свідчили такі поради шляхтича єзуїту?

3. Посилення впливу московського уряду на українську державну політику. Андрусівське перемир'я 1667 р.

І ВАРІАНТ

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

II ВАРІАНТ

Розповідь учителя

Обрання гетьманом Лівобережжя кошового отамана Запорозької Січі І.Брюховецького відбулося перш за все завдяки російській під­тримці. Іншим претендентом на булаву був Я.Сомко, який виступав за сильну гетьманську владу і засуджував свавільні дії московських воєвод в Україні. Москва вирішила зробити ставку на Брюховецького, який не приховував своїх відверто промосковських настроїв і публіч­но підтримував знедолені маси. Новообраний гетьман неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату в Україні й перетворення її на князівство, очолюване московським царевичем Федором.

У листопаді 1663 р. новий гетьман підписав із представниками царського уряду Батуринські статті. Окрім підтвердження договорів із Московською державою Б. та Ю. Хмельницьких, він містив п'ять нових пунктів, а саме:

— гетьманський уряд зобов'язувався безоплатно забезпечувати продуктами харчування московські гарнізони, розташовані в Україні;

—  гетьманський уряд зобов'язувався здійснити заходи,, які б спри­яли охопленню й поверненню російських утікачів; їх перековування мало каратися смертю;

—  встановлювалася заборона для українських купців у Москов­ській державі продавати вино і тютюн, оскільки це завдавало збитків царській монополії на продаж цих товарів;

—  заборонявся продаж хліба на Правобережну Україну й крим­ським татарам;

—  необхідно було скласти перелік усіх козаків, міщан й поселян, указавши розміри їх земельних володінь.   .

У вересні 1665 р. Брюховецький першим з українських гетьманів здійсняв візит до Москви, де підписав нові статті, що значно посилю­вали залежність козацької України від царського уряду.

Згідно з Московськими статтями:

—  українські землі й міста проголошувалися володіннями мос­ковського царя, а з їх населення (крім козаків) стягувалися до царської казни податки;

—  вибори гетьмана відбувалися у присутності московських пред­ставників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя;

—   дипломатичні зносини гетьмана з іншими Державами заборо­нялися;               

—   київську митрополію мав очолити московський ставленик;

—  гетьман позбавлявся права надавати українським містам само­врядування, відтепер це здійснювалося; виключно царем;

—  збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони роз­мішувалися в усіх основних містах, а повноваження російських воє­вод суттєво збільшувалися (збирання податей з некозацького насе­лення хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд тощо).

Сам Брюховецький за виявлену поступливість отримав від мос­ковського царя титул боярина і великі маєтки. Московські статті стали новим важким ударом для української державності.

Московські воєводи, відповідно до нових статей, стали перепису­вати українське населення і стягувати з нього податки, чинячи при цьому беззаконня і зловживання. Такі дії воєвод спричинили народні заворушення й повстання Переяславського полку (1666 р.). За допо­могою московських військ воно було жорстоко придушене.

 Робота з документом

Із літопису Самійла Величка

Гетьман Іван Брюховецький, бавлячись немалий час у Москві з полков­никами при милості царської величності, оженився там, пойнявши дочку якогось боярина на ім'я Дарію, і при гетьманському титулі дістав на себе від  царської величності боярський чин. Віддячуючи за це, він безрозумно знищив давні малоросійські вольності, бо допустив і дозволив безоглядно бути по всіх малоросійських містах московським воєводам, які згідно того дозволу відразу ж наїхали за монаршим указом у Малу Росію й почали панувати з ве­ликим і безпошанівним всенародним малоросійським утяжінням.

Запитання до документа

• За що засуджував С. Величко гетьмана І. Брюховецького?
• Чи був справедливим цей осуд?

Розповідь учителя

У цей час продовжувалася війна між Московською державою і Річ­чю Посполитою. Виснаживши матеріальні й людські ресурси, обидві держави схилялися до примирення. Коли про початок переговорів довідався П. Дорошенко, він зрозумів, що розраховувати на Польщу в боротьбі проти Москви не варто, і за допомогою татар розгромив під Браїловим польське військо (19 грудня 1666 р.), тим самим не давши йому розміститися на Правобережжі.

Тим часом у результаті тривалих переговорів 30 січня 1667 р. в селі Андрусово під Смоленськом було досягнуто угоди про перемир'я на 13,5 років між Росією та Польщею (Андрусівське перемир'я). На підписання до Андрусова не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. До­рошенка, що в «отре засвідчувало ставлення Москви і Варшави до України. Згідно з умовами перемир'я, закріплювався поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобереж­жя та тимчасово Київ {на 2 роки) залишилися за Росією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

Звернути увагу!

Андрусівське перемир'я дозволило розділити Україну між Росією та Річчю Посполитою, стало юридичною перешкодою на шляху до об'єднання Правобережжя і Лівобережжя під однією гетьманською булавою, прирікало її на політичний занепад.

Самостійна робота за підручником

Скласти хронологічну таблицю: «Події, які призвели до розколу Української козацької держави»

Дата	Подія

 

4.          ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями

1)   Які договори і з якими державами були підписані за гетьманст­ва Ю.Хмельницького?

2)   Коли відчувся поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину? Як це було закріплено?

3)   Поясніть, у чому недалекоглядність політики Ю.Хмельни­цього.

4)   Чому похід польського короля Яна Казимира на Лівобережжя в 1663 р. зазнав поразки?

5)   Із якою метою Московська держава укладала новий договір із кожним новим гетьманом?

6)   Чому Андрусівське перемир'я завдало важкого удару по Ук­раїнській державі?

Творче завдання

Який рік можна вважати роком розколу Української держави на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину: 1663 чи 1667?

5.             ПІДСУМКИ УРОКУ

Обрання гетьманом політично несамостійного Ю.Хмельницько­го не могло врятувати Україну від громадянської війни. Політичні хитання від Московської держави до Польщі зрештою призвели до усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну. Із громадянської війни в Україні користувалися сусідні держави, які через своїх ставлеників переслідували кожна свою мету. Зреш­тою, Річ Посполита і Московська держава домовилися про юридичне оформлення поділу України.

Андрусівське перемир'я завдало тяжкого удару по Українській дер­жаві. Воно стало гальмом на шляху політичного об'єднання Правобе­режжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на політичний занепад.

6.          ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні ігри

до теми «Козаччина»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд №1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.    Одна з перших перемог козацького війська в холі Визвольної війни у 1648 р. під м.__. (Корсунь)

2.    Союзники Б. Хмельницького у війні з Польщею. (Татари)

3.    Місто — столиця козацької України за Б. Хмельни­цького. (Чигирин)

4.    Місто, де підписано угоду з Польщею у 1649 р. (Зборів)

5.    Ім'я   дочки   молдавського   господаря,    невістки Б. Хмельницького. (Розанда)

6.    Брацлавський   полковник,   соратник   Б.   Хмель­ницького, захисник українських селян від поляків. (Нечай)

7.    Ім'я сина Б. Хмельницького. (Тиміш)

8.    Місто, в якому було укладено угоду про військову допомогу між Україною та Росією. (Переяслав)

У виділеній рамочці — соратник Б. Хмельницького.

Кросворд №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.    Черкаський полковник, учасник походу на Галичи­ну, права рука Б. Хмельницького. (Кривоніс)

2.    Автор літопису козацтва. (Величко)

3.    У Великому Литовському князівства та Королівстві Польському особа, яка очолила воєводство. (Воєвода)

4.    Українська невольниця, султанша. (Роксолана)

5.    Бойовий порядок українського козацького війська, застосовуючи який військові сили оточували себе рядами возів. (Табір)

6.    Юнак, що готується стати козаком. (Джура)

У виділений рамочці: список козаків, що перебували на службі у польського короля.

 

 

 

Кросворд №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.    Керівник  першого  козацького  повстання  1591-1593 рр. (Косинський)

2.     Козацький гетьман, керівник повстання проти по­ляків 1625 р. (Жмайло)

3.    Керівник   козацького   повстання   1595—1596 рр., потрапив у полон на р. Солониці, був страчений у Варшаві. (Наливайко)

4.    Козацький  гетьман,  керівник повстання   1638 р. (Острянин)

5.    Влітку 1638 р. обраний гетьманом, учасник пов­стання під проводом Павлюка. (Гуня)

6.    Козацький гетьман, який зруйнував фортецю Ко­зак. (Сулима)

7.    Козацький гетьман, керівник повстання  1637 р. (Павлюк)

Кросворд №4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.    Найвищий орган влади, загальні козацькі збори. (Рада)

2.    Символи влади козацької старшини. (Клейноди)

3.    Козацький символ, яким скріплювали козацькі до­кументи. (Печатка)

4.     Козацький ударний інструмент. (Литаври)

5.     Центральний орган управління Запорозької Січі, козацьке військо. (Кіш)

6.    Символ влади кошового отамана. (Булава)

7.    Військова одиниця Війська Запорозького. (Курінь)

8.    Землі вздовж нижньої течії Дніпра, які навесні, під час повені затоплювалися його водами і були при­датні для ведення господарства, які козаки жартома називали «батьком». (Луг)

9.    Керівник військової канцелярії. (Писар)

10.  Легкий козацький човен. (Чайка)

11.  Острів, на якому була заснована перша Січ. (Хортиця)

12.  Землі по берегах Дніпра та його притоках, надмірно зволожені, покриті лісом, чагарником та трав'я­нистою рослинністю. (Плавні)

Кросворд №5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.    Поселення козаків, хутори на околицях Великого Лугу. (Зимівник)

2.    Дерев'яна сторожова вежа козаків. (Фігура)

3.    Зачіска козака. (Оселедець)

4.    Воєначальник козацького війська, найвищий чин. (Гетьман)

5.    Вільна людина, яка веде військову службу. (Козак)

6.    Засновник першої Січі, Дмитро Вишневецький-__. (Байда)

7.    Найбільший і найнебезпечніший із Дніпрових порогів. (Ненаситець)

8.    Предмет, за допомогою якого голосували козаки. (Шапка)

9.    Козацький клейнод, держак із золотою кулею, під якою висить кінське волосся. (Бунчук)

10.  Місто в Криму, де знаходився найбільший неволь­ничий ринок. (Кафа)

 

Завдання

1.    Упізнай героя.

Славне військо Запорозьке

Ти, наш лицарю, зібрав

На острові, на Хортиці,

Січ преславну збудував. (Дмитро Вишневецький-Байда)

2.    До кого звернені слова?

Будь мені лицар ти вірнесенький,

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Україночку.

(Турецький султан звертається до Байди-Вишневецького. "Пісня про Байду»)

3.    Про якого гетьмана йдеться?

Бо такого ще не було в товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно яничара й бусурмана.

І ніхто не вів так мудро товариство в чистім полі.

Так братів ніхто не вивів із турецької неволі.

Ти хоробрий, бравий, чесний, всі обіцянки тримаєш.

Помагать сусідам в Хотин ти до бою поспішаєш. (Петро Конашевич-Сагайдачний. Українська народна пісня)

4.    Кому належать слова?

Мені з жінкою не возиться,

А тютюн да люлька

Козаку в дорозі знадобиться! (Петру Конашевичу-Сагайдачному. Українська народна пісня)

5.    Хто не боїться «ні вогню, ні меча, ні третього болота»? (Козак Голота. «Дума про козака Голоту»)

6.    Упізнай героя.

Отаман завзятий:

Забрав хлопців та й поїхав

По морю гуляти,

Слави здобувати,

З турецької неволі

Братів визволяти. (Т. Г. Шевченко. «Гамалія»)

7.    Упізнай героя.

По пеклу гуляє,

Сам хурдигу розбиває,

Кайдани ламає:

«Ви літайте, сірі птахи,

На базар до паю!» (Т. Г. Шевченко. «Гамалія»)

8.    Хто цей славний козак, за яким «вся Вкраїна пла­че»? (Морозенко)

9.    Про якого гетьмана йдеться?

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков гетьманова... (Богданова).

Там то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

(Б. Хмельницький.  Т. Г. Шевченко «Стоїть в селі Суботові...»)

10.  Про якого гетьмана йдеться? 

«Він знехтував усім, що було йому найдорожчого у світі, знехтував і самим життям, аби піднести свою вітчизну і визволити її з-під московського ярма». (І. Мазепа. П. Орлик про І. Мазепу)

11.  Упізнай героя.

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку — човни стали.

«Нехай ворог гине!

Не в Сипоні, отамани,

Панове-молодці,

А у Царград, до султана,

Поїдемо в гості!»

(Т.Г. Шевченко «Іван Підкова»)

 

 

 

12.  Про кого із гетьманів йдеться?

«...Щиро любив Україну, відстоював її політичні та національні права, дбав про науку й освіту на Ук­раїні, був, може, вище за усіх своїх сучасників, ок­рім гетьмана Богдана...» (/. Виговський, І. Нечуй-Ле­вицькии про І. Виговськаго)

 

 

Гетьмани України

 

 

Гетьмани: Юрій Хмельницький Іван Виговський     Петро Дорошенко         Іван Самойлович

 

З'ясуйте, про кого із зображених гетьманів йдеться у кожному окремому повідомленні.

 

• Став гетьманом Лівобережної України після Д. Многогрішного.
• Черкаський полковник, який став гетьманом Правобережної України, усунувши С. Опару і В. Дрозденка.
• Уклав Слободищенський трактат з Польщею.
• Був генеральним військовим писарем у Б. Хмельницького.
• Проти нього підняли заколот полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий отаман За­порожжя Яків Барабаш. 
•      Відмовився від гетьманства і постригся у чен­ці під іменем Гедеона.
• Для зміцнення своєї влади створив загони на­йманців – сердюків.
• За вказівкою російського уряду мусив знищити міста на Правобережжі й виселити звідтіля решту населення на Лівобережжя.
• Домігся визнання протекторату Туреччини над Правобережною Україною.
• Султан Магомет IV присвоїв йому звання геть­мана і «князя Малоросійської України».
• Був гетьманом 15 років.
• Підписав з польським урядом Галицький до­говір.
• Усунений з гетьманства після обвинувачення у невдачі Кримського походу.
• Після Бахчисарайського договору стратили турки, коли переконалися у його нездатності правити краєм.
• Розбив російські війська під Конотопом.
• Вивезли до Москви, призначили вятським воєводою. Він отримав у вотчину с. Ярополче під Волоколамським, де згодом помер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд №6.

У виділеному рядку назва міста, поблизу якого у 1648 р. козацькі війська перемогли поляків.

1.  Миргородський полковник, а з січня 1657 р. при­значений наказним гетьманом і посланий Богданом Хмельницьким на боротьбу проти татар. (Лісницький)

2.  Він відіграв вирішальну роль у Пилявецькій битві. (Кривоніс)

3.  Найбільший   ворог   татар.   Його   називали «шайтаном». (Сірко)

4.  Генеральний писар Б. Хмельницького. (Ви­говський)

5.  Полковник, який не склав у 1648 р. присягу на вірність цареві. (Богун)

7. Полковник,  який у 1649 р.  ціною власного життя зупинив литовські війська, що підтриму­вали Польщу і рухалися в напрямку до Києва. (Кричевський)

Завдання.

Придумати таке запитання, відповіддю на яке стало б слово із 5 букв (що відповідає п. 6 у кросворді).                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарії виховних заходів за темою «Козаччина»

 

 

Де козак, там і слава

Сценарій розваги

Програмовий зміст. Продовжувати ознайомлення дітей з історією України. Розвивати зв'язну мову, збагачувати словник. Закріплювати знання дітей про багатозначність слів, уміння утворювати нові слова, пригадувати цікаві епізоди з власного життя. Виховувати любов до Батьківщини, рідної мови, бажання прийти товаришеві на допомогу, ввічливість. Розвивати кмітливість, дисципліно­ваність, сміливість.

Підготовка до заняття.

1. Читання творів про Січ, козаків.

2. Вивчення: віршів з книжки В.І. Каюкова «Азбука коза­чат», пісні «Ой, на горі женці жнуть», танців «Чоботя­та-дроботята», «Український танок».

Обладнання. Картина «Козак», прапор, булава, горщик меду, подушечка з цілющими травами, мішечок гречки, вівса, ягоди калини, шипшини.

Діти заходять до залу в українських костюмах, сідають на килимок.

Вихователька-господиня. Діти, я отримала ось такого листа.

«Добрий день, діти!

Про славу козацьку сьогодні згадайте,

Історію роду не забувайте.

Щиро запрошуємо тс в гості ми, запорізькі козаки, на Січ. Але, перш ніж потрапити на Січ, вам доведеться по­долати багато перешкод, відповісти на наші запитання, виконати завдання. Показати себе дужими, сміливими, розумними.

Чекаємо на вас.

Козаки».

Запитання.

1. Розкажіть історію заснування Запорізької Січі і де во­на знаходиться?

2. Хто заснував Запорізьку Січ?

3. Як ще називали князя Вишневецького?

4.  А чи знаєте ви легенду про те, як загинув відважний Вишневецький?

5.  Який одяг мали запорожці? (Розгляд картини «За­порізький козак»).

6.  Що означали кольорові стрічки на сорочці?

7.  Чи знаєте ви як називається вистрижений чуб у ко­зака на голові?

8.  Який предмет носили запорожці у своєму чубі-осе­ледці, що міг поранити, а то і вбити ворога?

9.   А що гетьмани носили в правій руці?

10. Чи кожен гетьман мав право носити свою булаву, чи вона була одна для всіх і передавалась від гетьмана до гетьмана?

11. А що найбільше цінували козаки в житті?

Дитина.

Воля — найвища цінність в житті,

Вільний не зможе збитись в путі.

Всі ви цінуйте братерство і згоду,

Ми — не раби. Ми — козацького роду. Господиня. А ще козаки дуже любили свою Бать­ківщину.

1-а дитина.

Гляньте, яка Україна чарівна.

Гарна, немов би казкова царівна!

Гори, гаї, голубі небеса —

Глибинна, бентежна, велична краса!

2-а дитина.

Добром світіться, козачата!

Даруйте Україні вірність!

Довічно вчіться захищати                 

Домівку рідну й людську гідність!

3-я дитина.

Любіть рідну землю, як маму свою.

Любіть, наче хортицьке братство,

Лилась за Вкраїну кров у бою

Лицарів волі — козацтва.

4-а дитина.

Козак — герой народу України.

Козакувати — справа не проста.

Коли державу побудуємо з країни,

Красою засіяє слава золота. Господиня. Що ви ще знаєте про запорожців?

Відповіді дітей.

1-а дитина.

Боягузів Січ не знала,

Боягузів зневажала.

Й ви запам'ятайте це назавжди.

Ймення козака не терпить зради!

2-а дитина.

Рада козацька вирішувала все:

Разом гетьманів на ній вибирали.

Розум, Відвагу, Порядність — ось це

Радо орли-козаки шанували.

3-я дитина.

Фортеці хто міг штурмом брати?

—  Факт, що козаки завзяті!

—  Флот для чого будували?

—  Факт, щоб славу здобувати.

4-а дитина.

Запорожець завжди знав, Звідки ворог зазіхав. Зможуть зайд перемогти Запорожці — козаки.

Господиня. Назвіть і розкажіть про найславетніших за­порожців.

1-а дитина.

Гонта мужній, Залізняк

Гав ніколи не ловили,

Гніт повстання запалили.

Ґедзем жалили в боях.

2-а дитина.

Іван Богун — великий воїн

І патріот козацької землі.

Іскривсь його талант військовий.

І славшій полковника пісні.

3-я дитина.

Мазепа — зрадником не був ніколи.

Московський цар Петро цей міф створив.

Мазепа — світло духу й волі,

Мазепа честь Вкраїни боронив.

4-а дитина.

Жовті води, й там Хмельницький

Жовпарів в бою розбив.

Ждав народ, аби Хмельницький

Життя наше освітив.

Господиня. А якою мовою розмовляли козаки? Так, такою ж як і ми — гарною українською мовою.

Славте рідну мову!

Мова Шевченка, Франка, Українки

Гарна і ніжна, як цвіт той калинки.

Дніпро в ній широкий реве і гуркоче,

Журавлики в небо злітають охоче.

Дзюрчить в рідній мові холодне джерельце,

Як материнське лагідне серце.

Всі діти кажуть разом.

Любіть рідну мову, вивчайте, читайте,

На світ весь безмежний її прославляйте.

Дитина.

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Господиня. Ні, ми ніколи не забудемо рідну мову.

Дуже любили козаки влучне слово, знали багато прика­зок, а чи знаєте ви їх?

Діти.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козацькому роду нема переводу.       

Де козак, там і слава.

Дружба дорожче за золото і т.д.

Господиня. Прислали нам козаки і цікаві загадки.

(Діти відгадують).

Господиня. А зараз давайте пограємо в гру «Продовж слово».

Я буду казати слово, а вам потрібно придумати нові ве­ликі слова (рука — рукавичка і т.п.).

Гра «Слово в слові».

У кожному з цих слів «сховалось» інше. Яке? Знайди і назви його, поясни значення.

(Україна, розмова, барвінок і т.п.).

Гра «Говори, не затримуй» з книги А.Н. Максакова «Учите играя», стор. 86.

Господиня. Багато ви, діти, знаєте, час вирушати в похід. Запорожці прислали карту, як добратися до Січі.

(Діти пропонують вибрати кошового, який тримає пра­пор і карту. Вибирають діти собі гасло «Честь і відвага»).

Господиня. Відправляючись в дорогу, треба знати прик­мети. Назвіть їх.

(Під музику «Ой, там на горі женці жнуть» діти крокують по залу).

Господиня. Діти, мені сорока повідомила, що володар­ка темних сил зачаклувала одного ледачого хлопчика. Він став ще гіршим. Спить цілий день, не хоче бути козаком. Щоб зняти з нього чари, треба розповісти про свої добрі справи. (Діти розповідають).

Господиня. Добрі справи можуть бути І великі, і малі, однак всі вони приємні людям. Недарма кажуть — «Жит­тя дане на добрі справи». Щоб добратися до хлопчика, треба перейти через струмок, говорячи чарівні слова.

(Хлопчик-козачок, який спав осторонь, прокидається і йде з дітьми у танок «Чоботята-дроботята»).

Дівчинка. Візьми, козачок, сорочку-оберег, з нею тебе не візьмуть ніякі чари.

Господиня. Молодці. Як справжні козаки не залишили друга в біді. Врятували. А зараз давайте пограємо, пока­жемо свою молодецьку відвагу.

Гра «Відгадай».

(Всі стають в коло, посеред кола вартовий-козак. Його ми виберемо).

Лічилка.                                              

Сітка-вітка, дуб-дубки, Посварились козаки. Шаблями брязь — Вийди князь.

(Очі у вартового заплющені. До кого я доторкнуся, той підійде до вартового, покладе руки на плечі і скаже «Я». Вартовий повинен вгадати).

Ігри: «Козаки метають ядра», «Чий батько сильніший», «Перетягни канат».

Господиня. Молодці, козаки. Сильні, дужі. Підійшли ми до широкої річки Дніпро. А на чому ходили по річках за­порожці — козаки?

Господиня. Сідаємо в чайки і вперед.

(Діти імітують гребця на човнах під пісню «Реве та сто­гне Дніпро широкий»).

Господиня. Подолавши всі перешкоди, ми прибули на острів Хортиця.

(На зустріч виходить козак).

Козак (вітається з дітьми). Дійшли до мене чутки, що на всі запитання запорожців ви відповіли на «відмінно». Знаєте багато про історію Запорізької Січі, любите свою Батьківщину, Рідну мову. Ніколи не залишайте товариша в біді. Хлопці-козаки сильні, мужні, добрі, а дівчата-бе­регині — лагідні, ніжні господарки.

Господиня. Вірно.

Тут дівчата принесли козакам дарунки.

1-а дівчина.

Даруємо вам квіти — Щоб весело було жити.

2-а дівчина.

Принесли вам мішечок гречки — Щоб між вами не було суперечки.

3-я дівчина.

А я принесла в дарунок мішечок вівса — Щоб родина була здорова уся.

4-а дівчина. А ось це - ягоди дуже багаті вітамінами: калина, шипшина, пийте з них чай.

5-а дівчина. Зичимо здоров'я від водиці ключової. Ба­гатства від землі святої. Щастя земного, неба голубого, хліба запашного. Щоб козацькому роду не було переводу.

Козак. Дякую, діти. А чи знаєте ви, яка улюблена їжа козаків? Ось і я вам приготував подарунки. Горщик меду, подушечку з м'ятою, хмелем, щоб через ніс вдихали аро­мати трав і ніколи не хворіли. Бажаю вам бути багатими як Земля, веселими як весна, здоровими як вода. Пора­дуйте старого запальним «Українським танком».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Славні хлопці - запорожці

На сцені— інтер'єр козацького коша. З піснею «За світ  встали козаченьки» виходять одягнуті в козацький одяг учасники. Виходить хлопець з вузликом, палицею, назустріч—«ворожка».

Сценка «Новобранець»

Ворожка. Куди йдеш, хлопче?

Хлопець. Та й сам не знаю. Іду кращої долі шукати.

Ворожка. Давай поворожу, всю правду скажу. Давай руку!

Буде тобі, козаченьку,

Аж три доріженьки вкупі:

Перша — в Рим,

друга—в Крим,

А третя – на Запоріжжя.

Щасти козакові,

Боже!

Хлопець. Піду, мабуть, на Запоріжжя. (До отамана). — Пане отамане, прийміть до гурту! (Низько вклоняється, знявши шапку).

Отаман. — Хреститися вмієш?

Хлопець. — Умію.

Отаман. — «Отче наш» знаєш?

Хлопець. — Знаю.

Отаман. — Шаблю в руках тримати вмієш?

Хлопець. — Умію.

Отаман. — Закони козацькі сповняти будеш?

Хлопець. — Буду.

Перший козак. — А гопака танцювати вмієш?

Хлопець. — Авжеж.

Другий козак. — То затанцюй. (Хлопець танцює гопака).

Перший ведучий. Усе життя покладали запорожці на те, щоб боронити своїх людей від нападів татар, від сваволі польських панів, і дбали лише про те, щоб у цій боротьбі зажити слави лицарської. Про особисту користь не йшлося. Свято боронили козаки свою віру православну. Бувало, що запорож­ців запрошували на допомогу й сусіди. Козаки охоче допомагали побрати­мам-християнам у боротьбі зі спільним ворогом.

Козаки виконують пісню "Ой на горі та женці жнуть».

Другий ведучий. Коли не було походів, запорожці розважалися, вправ­лялися в бойовому мистецтві, їзді верхи, риболовлі, полюванні, співали й ні­коли не журились.

Перший ведучий. Часто матері, кохані, дружини просили не покидати їх, але коли виникала необхідність йти в похід на ворога, то самі виряджали дітей, коханих, чоловіків на Запоріжжя.

Сценка «Проводи на Запоріжжя»

Козак.  … Загадано та заповідано

Усім козаченькам та у військо йти:

У кого є коні — годувати.

У кого нема — купувати,

У кого є син — висипати,

А в кого нема — наймати.

Жила вдова край села,

Та не мала ні одного сина,

Тільки мала одну дочку Катериночку,

Та й ту у військо виряджала,

А виряджаючи, научала:

Виходить "мати» й «дочка».

Мати. —Дочко моя. Катериночко!

Як будеш у похід йти,

То не поспішає поперед війська

І не зоставайся позаду війська.

Ти держись війська середнього,

А козаченька      сердешного.

Другий ведучий. Славно бились козаки з ворогами! Про їхні подвиги складені пісні, думи, їхні імена і досі пам'ятає народ.

Отаман. А чи пам'ятає? (До залу).

Діалог із залом

Отаман. Нумо, назвіть, нащадки козацькі, які славні імена козацькі ви знаєте? (Глядачі називають).

Перший ведучий. Іноді бувало гак. що козаки перемагали не силою, а хитрістю.

Перший козак. Ось я розкажу, як козаки Азов брали.

...Ще як був Азов турецьким містом, там стояло багато війська. От козаки схотіли взяти його.

Отаман і каже:

— Знаєте, братчики, що? Силою, може, і не візьмемо, бо кріпость велика, а хитрощами візьмемо скоріше.

Поробили козаки вози, поклали рушниці, понаряджалися собі чумаками, а отаман купцем — і поїхали Як стали вже під'їжджати до Азова, взяли толі поховали у вози по сім, по десять козаків, повшивали вози шкурами і гайда.

В'їхали перед заходом сонця в Азов і поставали вздовж вулиць. От най­багатший купець турецький і виходить.

—  Що, — каже, — братчики, продаєте у возах?

—  Продаємо, — кажуть, — товар дорогий: і куниці, і лисиці, і чорнії соболі.

—  Ну, — каже, — підождіть до ранку. Я увесь товар закуплю сам.

—  Добре, — кажуть.

Полягали турки спати. Як повилазили голі козаки з возів, як метнулися по місту – так і пішло воно димом.

Турки кинулися гасити      коли тут козаки з рушницями. Давай турки тікать!

До сходу сонця орда втекла в Туреччину, а козакам дісталося місто і все добро.

Другий козак. Кошовий Сірко, як відомо, був великим характерником! Було, хто б не задумав з ним воювати, а він уже й знає: зараз військо збирає, списи точить. Недарма турки прозвали його шайтаном.

Запорожці нікого не боялися, поки ними керував Сірко. Його ніяка сила не могла перемогти.

До Сірка, кажуть, наші люди платили ляхам подать — третю частину з усього. Як став Сірко кошовим, зараз же і зладнався з королем польським.

—  Ну, — каже, -   хоч битися, хоч миритися, а третьої частини панам давать не будемо!

— Як знаєш. — каже король. — То діється не по-моєму приказу.

Зібрав Сірко запорожців і п'ятнадцять тисяч турків та й погнав ляхів з України. Догнав до Случі й каже:

— Оце, ляше, по Случ твоє, а це — наше.

Другий ведучий. Мудрими й дотепними були запорожці, швидкими на витівки й жарти.

Козак. Їхала колись через Україну цариця Катерина та й завернула до запорожців.

— От, — каже. — посміюся над ними. Вибрала десятеро найвусатіших козаків, посадила за стіл і наказала:

— Дайте їм сметани!

Поклали перед ними дві миски зі сметаною. Запорожці переморгнулися – та й каже один з них:

• Вели нам, царице, спершу подати меду.
• Добре, — відповіла.— Подайте їм миску меду.

Подали. Виїли козаки той мед, понамазували ним вуса, позакручували їх за вуха і нумо сьорбати сметану. Наїлись — і вуса в сметану не вмочили.

Перший ведучий. І жартівники великі були серед козацтва. Так, жарту­ючи, і прізвиська давали один одному.

Сценка «Козацькі бувальщини»

Перший «козак». Ну й брехун же цей Степан!

Другий «козак». Чого це раптом?

Перший «козак». Учора ввечері я розказав йому, що рогатого зайця ба­чив, а сьогодні він бреше, буцімто вранці його спіймав!..

Другий ведучий. Ось і дали цьому козакові прізвисько Скоробреха.

Третій «козак». На Дніпрі вчора два козаки рибу ловили. Просиділи весь вечір і нічого не впіймали. З досади вони добре випили й вирішили переправи­тись на інший бік. Гребли всю ніч. Коли розвиднілось, один із них каже:

• Ех, Миколо, шкода, що ми вчора човна забули відв'язати.

Четвертий «козак». ...Ідуть уночі три козаки і розмовляють.

— Диви, — каже один, - а місяць трикутний!

—Та ні! -  заперечує інший, — він чотирикутний!

— А ви про який, — запитує третій. — про той, що праворуч, чи про той, що ліворуч?

П'ятий «козак». ...Іду через міст, бачу: козак стоїть, хліб жує і дивиться у воду. Підійшов до нього, запитую:               - Що робиш?

- Їм хліб з рибою...

- А риба ж де?

- Та у воді!

Перший ведучий. Справді, швидкі козаки на жарти й вигадки.

Отаман. Та й на подвиги були готові. Славно билися з турками, поля­ками, на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким прогнали поляків аж до Львова. Оточивши фортецю Збараж, взяли в облогу велике польське військо.

Полковник Іван Богун та Данило Нечай знамениті своєю відвагою. Ві­домі також звитяжні перемоги полковника Максима Кривоноса під Почає­вом, Вишнівцем, Кременцем. Народ пам'ятає відчайдушного отамана, вели­кого патріота нашої землі Івана Сірка.

Козак. Не вмирає наша слава. Про нас пам'ятають і досі, а може, дещо про нас і знають достеменно.

Отаман. Ану, славні нащадки козацькі, хто скаже?

1) Чому Січ назвали Запорозькою? (Ввона знаходилась за дніпровсь­кими порогами).

2) Чому козацький пояс був таким довгим? (Він підтримував прес, козакові треба бую тренуватися в поповому мистецтві, сідати на коня, за поясом козак тримав люльку, порохівницю тощо).

3) Якого неписаного правила дотримували козаки під час бою? (Сам по­дибай, а товариша виручай).

Перший ведучий.                                        Другий ведучий.

Хай, добрі люди,                                         Козацькому роду нема переводу,

Вам щастя буде.                                          Онуки онуків ведуть:

Хай буде доля                                              Могили стоять—

На все роздолля!                                          Імена височать,

А до того —                                                 І квітне знаменами путь.

Літ премного

На любові згоду.

Хай не буде переводу козацькому роду!

Література

1.   Історія України : Підруч. для 8-го кл. загально­освітн. навч. закл. / О. К. Струкевич, І. М. Ро­манюк, Т. П. Пірус. — К. : Грамота, 2008. — 272 с.:іл.

 

2.   Бойко О. Д. Історія України : Посібник. — К. : Видавничий центр «Академія», 2002. — 656 с.

 

3.   Історія України : Документи. Матеріали. По­сібник / Уклад., комент. В. Ю. Короля. — К. : Видавничий центр «Академія», 2002. — 448 с

 

4.   Мітягін В. Ю. УСЕ. Історія України : Навчально-довідковий посібник / За ред. С. В. Кульчицько­го. — К. : Майстер-клас, 2007-2008. — 240 с.

 

5.   Левітас Ф. Л., Гісем О. В. Історія України з най­давніших часів до початку XX ст. у таблицях і схе­мах. 7-9 класи. — К. : Логос, 2002. — 128 с.

 

6.   Левітас Ф. Л., Салата О. О. Методика викла­дання історії. Практикум для вчителя. — X. : ВГ «Основа», 2007. — 112 с.

 

7.   Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії. — X. : ВГ«Основа»:«Тріада+», 2007.—192 с.

 

8.  Вивчення історичних постатей на уроках історії України у 8 класі / Н. О. Вєнцева, за заг. ред. К. О. Баханова. — X. : ВГ «Основа», 2010. — 144 С.

 

9.  Яворницький Д. І, Історія запорізьких козаків / Пер. з рос. І. І. Сварника. — У 3-х т. — Львів : Світ, 1990.

 

10. Тераніс А. В. Урок «Запорозька Січ. 8 клас» // Історія та правознавство. —  2009. — № 19-21 (191-193). — С. 60-69.