Урок "Русь-Україна за наступників Ярослава"

Конспект уроку

з історії України

для 7-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

 Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Русь-Україна за наступників Ярослава

Мета: охарактеризувати період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі; встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичним матеріалом; формувати інтерес до вивчення теми.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

•                називати дату Любецького з’їзду князів;
•                характеризувати період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі;
•                показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України);
•                встановити історичне значення Любецького з’їзду князів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.

1. Оберіть твердження, що стосуються діяльності Ярослава Мудрого.

А. Протягом 1019 – 1036 рр. ділив руські землі із братом. +

Б. Запровадив християнство як державну релігію.

В. Остаточно здолав печенігів. +

Г. Збудував Золоті ворота та собор Святої Софії. +

Д. Почав карбувати срібники та злотники.

Е. Побудував Десятинну церкву.

Є. Активно здійснював між династичні шлюби. +

• Пригадайте, яким чином Ярослав прийшов до одноосібної влади в Києві?
• Чому його братів Бориса та Гліба нарекли святими?
• Які реформи були проведені Ярославом?

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Вірю – не вірю».

• Прочитайте твердження. Позначте вірні, на вашу думку, зеленою фішкою, хибні – червоною. В підсумку уроку ми перевіримо ваші здогадки.

• Сини Ярослава Мудрого правили дружно та злагоджено.
• Принцип столонаслідування, запроваджений Ярославом, зміцнив Київську державу. –
• Сини Ярослава зазнали нищівної поразки у бою з половцями. +

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в парах.

• Опрацюйте текст підручника (с. 86 – 87). Заповніть таблицю.

• Як ви розумієте настанову Ярослава: «не переступати братнього уділу»?

2. Кероване читання (с. 88 – 89 підручника).

• Опрацюйте текст підручника.
• Які племена завдавало найбільшої шкоди Русі-Україні? (половці)
• Коли половці вперше наблизилися до кордонів Київської держави? (1055 р.)
• Які наслідки мала битва на р. Альті? Коли вона відбулася? (у 1068 р.; поразкою Ярославичів)
• В чому полягало повстання киян 1068 р.?
• Охарактеризуйте повернення Ізяслава до Києва?
• З якою метою Ізяслав переніс віче на Гору?
• Які рішення було прийнято на Вишгородській нараді князів 1072 р.?
• Поміркуйте, чому руські книжники, прагнучи припинити між князівські усобиці, зверталися до пам’яті Бориса та Гліба.

3. Самостійна робота з текстом підручника.

• Опрацюйте текст підручника на с. 90 – 91.
• Перекажіть текст, доповнюючи речення.

• Святослав посів Київський престол у… р, вигнавши… .
• Після смерті Святослава…
• Основними завданнями Всеволода залишалися…
• Після смерті Всеволода… .

4. Робота в парах.

• Опрацюйте історичне джерело.
• Поясніть, якими були наслідки половецьких набігів на Русь-Україну.

5. Робота в малих групах.

• Опрацюйте текст підручника на с. 92 – 93.

1-ша група – складіть 45 запитань до тексту.

2-га група – складіть кілька тез до тексту.

3-тя група – визначте причини та наслідки Любецького з’їзду.

• Дайте відповіді на запитання.
• Хто виступив ініціатором з’їзду князів у Любечі?
• Яка першочергова мета з’їзду?
• Які рішення ухвалив Любецький з’їзд?
• На чию користь, на вашу думку, були укладені ці рішення?

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Установіть відповідність між іменами князів та твердженням, що їх характеризують.

А. Згідно із заповітом батька отримав у володіння переяславські землі.

Б. Вдруге залишив київський стіл після поразки від молодших братів, виїхав до Польщі та Німеччини, готуючись повернути владу.

В. Домігся змінити ставлення духовенства до себе, виділивши Печерському монастиреві кошти для будівництва Успенського собору.

Г. Був одружений з дочкою візантійського імператора Константина Мономаха.

Д. Був високоосвіченою людиною, знав п’ять мов.

Е. Протягом трирічного князювання перерозподілив землі на користь родини, підкорив собі численних родичів.

Є. Перший раз був вигнаний з київського столу під час повстання киян, спричиненого поразкою Ярославичів від половців на р. Альті.

Ж. Батько Володимира Мономаха.

2. Схарактеризуйте повстання 1068 р. за планом.

1. Причини повстання.
2. Привід до повстання.
3. Рушійні сили повстання.
4. Перебіг повстання.
5. Результат повстання.

3. Робота з історичною картою (с. 97 підручника).

• Покажіть на карті кордони князівств старших Ярославичів.

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Вірю – не вірю».

• Перевірте свої здогадки та порівняйте їх з отриманою інформацією на уроці.

• Сини Ярослава Мудрого правили дружно та злагоджено.
• Принцип столонаслідування, запроваджений Ярославом, зміцнив Київську державу. –
• Сини Ярослава зазнали нищівної поразки у бою з половцями. +

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати § 12 підручника.