Урок "Рушники вишивати - долю пригортати" (неозначена форма дієслова)

УКРАЇНСЬКА МОВА

4 клас

 

Тема уроку. Рушники вишивати – долю пригортати. 

(Неозначена форма дієслова) Мета уроку. 

•      Розглянути таку граматичну ознаку дієслова, як неозначена форма, звернути увагу на лексичну можливість дієслів, виробляти вміння правильно ставити питання до неозначеної форми дієслова.

•      Представити учням рушник як інтегративне поняття: 

-         Символ-оберіг   українського народу;

-         Об’єкт етимологічного вивчення (дві версії

походження слова);

-         Рукотворний продукт художньої праці людини.

•      Збагачувати активний словник, вчити добирати засоби мовної виразності для передачі почуттів.

•      Розвивати творчі здібності дитини.  Виховувати любов та шанобливе

ставлення до історії своєї країни, її символів, та до творів декоративноприкладного мистецтва.

Тип уроку: урок української мови з елементами інтеграції.

Дисципліни та види діяльності, що інтегруються.

Українська мова		Українське читання	Народознавство	Образотворче мистецтво	Музичне мистецтво
-          Закріплювати і поглиблювати знання про неозначену форму дієслова; -          виробляти вміння уміння правильно ставити питання до неозначеної форми дієслова.	- - - -	Виразне читання художніх творів; інформативна робота з текстом; розвиток зв’язного мовлення; удосконалення навичок роботи з довідковою літературою.	-       Ознайомлення з регіональними назвами рушника, призначенням різних видів рушників; -       ознайомлення з символікою кольорів та елементів орнаменту.	-          Ознайомленн я з елементарни ми прийомами декорування виробів на основі стилізації рослинних форм; -          створення власного орнаменту для рушника.	- Розширити уявлення учнів про класичність української пісенної творчості.

Обладнання: 

-

Вправи для роботи в міні – зошиті.

-

Тлумачний словник

- -

Слайд-шоу «Українська вишивка. Рушники»; запис пісні «Рушничок» .

- -

Основа для створення рушничка, шаблони орнаменту, пензлики, клей, серветки; рушники.

-

Український народний інструмент – сопілка.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ.

-    Сьогодні на уроці присутні гості. Поверніться обличчям до них, посміхніться, привітайте їх.  

Ми вам раді, люди добрі, і вітаємо щиро вас Та запрошуємо ласкаво на урок в 4 клас.

-    Спочатку сідає краса нашого класу. Потім сила і мужність класу.

-    Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

(Інтерактивна вправа «Передбачення») ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Каліграфічна хвилинка.

-    А тепер відкрийте свої міні – зошити і запишіть число, класна робота.  

-    Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати. (Запис речення під диктовку)

-    Яке це речення за метою висловлювання? (Спонукальне)

-    Назвіть звертання. (Дівонько)

-    Чи є в реченні дієслова? (Так)

ІІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ І МЕТОЮ УРОКУ.

-    Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати частину мови – дієслово.  

1. Усне опитування.

Приготуйтесь до бліц опитування.

-    Яку частину мови вивчаємо?

-    Що означає дієслово?

-    На які питання відповідає дієслово?

-    Яким членом речення найчастіше є дієслово?

-    З якою частиною мови найчастіше зв’язане дієслово?

-    Як пишеться частка не з дієсловами?

-    Назвіть дієслова з нашого речення.

-    З яким іменником вони пов’язані? (Рушник) Мультимедійна презентація.

Багато символів має наша рідна Україна. Невмирущим творінням талановитих рук українських майстринь є  рушник – символ єдності сім’ї, символ любові до землі, символ працелюбності нашого народу. Рушник супроводжує нас із сивої давнини і до наших днів у радості й горі. Не було в Україні жодної оселі, де б не полум’яніли вишиті рушники. Сьогодні на нашій виставці ми бачимо лише невелику кількість тих рушників, що зберігаються у наших родинах. У цих рушників було довге і багате на події життя. І сьогодні на уроці вони розкриють нам деякі свої «секрети».

2. «Довідкове бюро»

-    Звідки ж пішла назва «рушник», і що вона означає?

-    З приводу цього існує дві думки, і зараз ми з ними ознайомимось.

 

IV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ 

1.  Робота в «міні – зошиті».

Вправа 1

-    Прочитайте текст вправи і підкресліть всі дієслова.

 Рушники – це обереги, ними треба дорожити. І все про них знати. Рушниками і хату прикрасити, рушниками і в дорогу провести. Їх можна порівняти з піснями. Рушники вишивати – долю пригортати.

-    На які питання відповідають дієслова? Запишіть їх.

-    Визначіть час і особу, яка виконує ці дії. (Неможливо, бо це неозначена форма)

Висновок: ______________ форма ____ вказує ні на _______, ні на ___________, ні на ______________ виконавців дії.

2.  Гра «Миттєва відповідь» (Усно)

 Утворіть неозначену форму дієслів від іменників.

Спів – Зелень – Друг – Любов –

Шана – Праця –

Вишивка – Фізкультхвилинка

Під пісеньку «Рушничок»

3.  Вправа «Народні перлинки для кожної дитинки». (Віднови прислів’я)

Вправа 2

З’єднай частини прислів’їв.

          На рушник стати –                                          здоров’я бажати.

Як не вміє дівка вишивати,  на вік друга мати.

Хліб на рушнику мати,  буде вік свій дівувати.

-    Чого нас вчать ці перлини народної мудрості?

-    Чому саме в прислів’ях так багато дієслів у неозначеній формі?

 

4.  Вправа «Мовне багатство» Вправа 3

 Замініть фразеологізми одним словом (неозначеною формою дієслова) Слізьми вмиватися - __________________.

Плутатися під ногами - ________________.

Повісити голову - ____________________.

Накивати п’ятами - ___________________. Пекти раків - ________________________.

Слова для довідок: втекти, засумувати, червоніти, заважати, плакати.

4. Поетична хвилинка (робота з текстом)  Прочитайте напівголосно вірш, роз’єднуючи слова в останньому рядку. Де веселкою день виграє, куди сонячний промінь сягає, Український барвистий рушник свої крила у даль простягає. В ньому барви веселі й сумні,це життя, його дві половини, Де і радість, і смуток сплелись, мов у кожної долі дитини.

 Чому автор каже, що «рушник свої крила … простягає»?  Знайдіть і підкресліть слова, що римуються.

V.   ПРАКТИЧНА РОБОТА

-    Ми спробуємо побути народними майстрами. Наша робота незвичайна: будемо «вишивати» папером, на паперовому «рушнику». (Демонстрація зразка). Сьогодні на уроці ми згадаємо з один із видів декоративно  прикладного мистецтва – витинанку. 

-    Що таке витинанка? (Витинанка – вид давнього українського народного декоративного мистецтва.)

-    Коли і де вона з’явилася вперше? (В Китаї. На батьківщині паперу.)

-    Нам приємно те, що в нашому краї, на Поділлі, досі збереглася традиція виготовлення витинанок.

Перегляд відео: https://www.youtube.com/watch?v=CZ9kPuVkhMo

-    Найвищим рівнем майстерності серед витинанкарів Вінниччини відзначається заслужений працівник культури України з с. СлободиЯришівської Могилів-Подільського району Марія Авксентіївна Руденко.  Візьміть основу для рушника. Приклейте до неї мереживо на обох краях основи. 

При розмічанні вчитель нагадує, як правильно розмістити шаблон. Учні виготовляють рушнички, учитель слідкує за дотриманням правил техніки безпеки, заохочує учнів до самостійності, творчих задумів, фантазії. (Фон – музика)

VI.            ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ РОБОТИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ.

VIІ. ХВИЛИНКА РЕЛАКСУ

Послухайте пісню Платона Майбороди на слова Андрія Малишка, яка так і називається «Пісня про рушник». Нині вона звучить по всьому світу 35 мовами і теж стала символом України.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

VIІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ.

-  Чи справдились ваші очікування?

-  Наше життя – це теж біле полотно, на якому ми можемо мережити свої візерунки. Нехай же на ньому переплітаються тільки яскраві кольори і вічними будуть символи здоров’я, миру, щастя, достатку, любові, 

VІIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 

На «рушничкові» написати есе «Рушники моєї родини».

 

  М.А. Руденко народилася і прожила все життя в селі Слобода Яришівська Могилів-Подільського району, в якому здавна побутувала традиція оздоблення хат витинанками (Західне Поділля).

 

     Працювала Марія Авксентіївна вчителем рідної мови та літератури в місцевій школі, вела гуртки естетичного, духовного виховання дітей, створила фольклорно-етнографічний ансамбль «Горлиця», якому в 2012 році виповнилося 50 років. З цим колективом Марія Авксентіївна зібрала близько 3 тисяч пісень, колядок, щедрівок, казок, прислів'їв, приказок, байок і загадок. Вона – одна з небагатьох, хто взявся за відродження унікального жанру народного мистецтва – українських витинанок.      Марія навчилася вирізати ще в дитинстві, спостерігаючи, як її мати і бабуся прикрашають до свят хату яскравими самобутніми витинанками. У своїй творчості М.Руденко

віддавала перевагу одинарним витинанкам з одноколірним візерунком, які найбільш характерні для Поділля, і на її думку, "вимагають більше вміння, уваги, терпіння, ретельності у виконанні. Така витинанка мусить бути суцільною, єдиною". Композиції майстрині здебільшого мають форму прямокутника або стрічки-лиштви. Папір вона складала удвічі або вчетверо, у результаті чого утворювалися візерунки традиційної рапортної будови – «двійнята» і «четверики».

      Характеризуючи творчість Марії Авксентіївни Руденко у своїй книзі "Українські витинанки", М.Є.Станкевич пише: «Творчість Руденко охоплює значне коло тем, показує широкий діапазон художньо-образних можливостей витинання, єдність традиційних принципів композиційного рішення з новаторськими”. “Її твори вирішені узагальнено, площинно, вагомо, створюють враження конструктивної міцності. Зв'язки проходять по осях симетрії, а краї орнаменту глибоко витяті, сформовані вільно і динамічно.      Зустрічаються і сюжетні композиції, для яких характерна стисла розповідність, узагальність і символічність мотивів, іноді плакатний лаконізм».

     Найчастіше сюжети робіт М.А.Руденко – це ілюстрації до українських народних пісень або приказок.

     Марія Авксентіївна Руденко – заслужений працівник культури УРСР. З 1972 року вона постійно брала участь у виставках народної творчості. Саме вона у 2000 році була ініціатором проведення Республіканського фестивалю витинанки, і тепер це свято проходить що три роки і відзначається з великим розмахом, підтримуване міською та районною адміністраціями. У 2011 році фестиваль вперше набув статусу міжнародного, за участю майстрів з Білорусі, Росії, Литви та Молдови.

     У пам'ять про Марію Авксентіївну в Могилеві-Подільському створено музей етнографії та народного мистецтва, який носить її ім'я.

__________________________________________________

__________________________________________________

 

Пропиши в зошиті елементи.

 

__________________________________________________ ________________________________________________

__________________________________________________

 

Запиши речення під диктовку.

__________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

 

Вправа 1

 

v Прочитай текст вправи і підкресліть всі дієслова.

 

 Рушники – це обереги, ними треба дорожити. І все про них знати. Рушниками і хату прикрасити, рушниками і в дорогу провести. Їх можна порівняти з піснями. Рушники вишивати – долю пригортати.

Висновок: _________________ форма ____ вказує ні на _______________, ні на ___________, ні на

______________ виконавців дії.

 

Вправа 2

v З’єднай частини прислів’їв.

На рушник стати –  здоров’я бажати.

Як       не    вміє                дівка  на вік друга мати.

вишивати,
Хліб        на мати,   Вправа 3	рушнику	буде    вік дівувати.	свій

v Заміни фразеологізми одним словом (неозначеною формою дієслова)

Слізьми вмиватися – ________________________________.

Плутатися під ногами – _____________________________.

Повісити голову – __________________________________.

Накивати п’ятами – _________________________________.

Пекти раків – ______________________________________.

Слова для довідок: втекти, засумувати, червоніти, заважати, плакати.

Вправа 4

 

v Прочитай напівголосно вірш, роз’єднуючи слова в останньому рядку.

 

Де веселкою день виграє, куди сонячний промінь сягає,

Український барвистий рушник свої крила у даль простягає.

В ньому барви веселі й сумні ,це життя, його дві половини, Де і радість, і смуток сплелись, мов у кожної долі дитини.

 

v Знайдіть і підкресліть слова, що римуються.