Урок "С.Васильченко. "Свекор".Турбота С.Васильченка про українських дітей. Доброзичливий гумор у творах про дітей і для дітей. Атмосфера в українській родині – світ добра, любові,

Тема. Степан Васильченко. « Свекор». Турбота С.Васильченка про українських дітей. Доброзичливий гумор у творах про дітей і для дітей. Атмосфера в українській родині – світ добра, любові, взаємоповаги й турботи.

Мета: вчити вдумливо читати оповідання С.Васильченка « Свекор»,  допомогти усвідомити, що добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей – важливі цінності в українській родині; розвивати навички виразного читання, переказу, виділення основної думки, характеристики образів, аналізу поведінки героїв; виховувати почуття любові, взаємоповаги в родині.

Цілі:

- знатимуть: цікаві факти з біографії С.Васильченка, зміст оповідання «Свекор», те, що треба любити і поважати своїх рідних;

- вмітимуть: вдумливо та виразно читати текст, переказувати його, характеризувати образ хлопчика та аналізувати його поведінку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет С.Васильченка, збірки його творів та ілюстрації до них, картки із завданнями та прислів'ями, кольорові « смайлики» для визначення настрою, листи оцінювання.

Методи, прийоми, форми роботи: кольоровий настрій, асоціативний кущ, робота з ілюстраціями, виразне читання, переказування, робота в групах, « незакінчене речення», «Мікрофон».

Епіграф уроку:                                                               

                                                                    Жарт, як і сіль,

                                                                    треба вживати обережно (Піфагор).

 

                                       Хід уроку

І. Мотиваційний етап

1. З'ясування емоційної готовності.

Діти, уважно подивіться на ці кольорові « смайлики». Кожен колір означає певний настрій: червоний-радісний, захопливий; жовтогарячий-радісний, теплий; жовтий-світлий, приємний; зелений-спокійний, врівноважений; синій-незадоволений, сумний; фіолетовий-тривожний, напружений; чорний-повний занепад, смуток; білий-важко відповісти.

   Оберіть кожен той «смайлик», який відповідає вашому настрою зараз.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду та опорних знань.

а) Робота з епіграфом до уроку.

- Як ви розумієте цей вислів?

- Чому такі слова як «жарт» і «сіль» стоять в даному висловленні поряд?

б) Бесіда.

- Як почуває себе людина, якщо знає, що її люблять?

- Чим можна виміряти любов батьків до своїх дітей?

- У чому проявляється батьківська любов?

- У вашій родині люблять жарти, гумор?                                                      1

- Чи потрапляли ви коли-небудь у якусь комічну ситуацію?

 

в) Асоціативний кущ.

- Які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово «весілля»?

                                             ВЕСІЛЛЯ

 

 

 

 

рр

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Цілевизначення.

1. Повідомлення теми уроку.

    Сьогодні на уроці ми будемо працювати над оповіданням Степана Васильченка «Свекор». Програмою передбачено вивчення творчості письменника на двох уроках. На наступному уроці будете знайомитися з оповіданням «Басурмен». Після вивчення розділу «Гумористичні твори» писатимете контрольну роботу, в якій передбачені завдання, що стосуватимуться знання змісту та визначення жанру твору «Свекор».

 - Чи все у назві теми зрозуміло?

- Що означає слово «свекор»?

   Згадайте з уроків історії, що в давнину українці жили великими родинами. Стосунки між членами родини мали неабияке значення, до речі, як і тепер. Називалися родичі так:

невістка - дружина сина;

зять - чоловік дочки;

свати – батько й мати невістки, зятя стосовно один одного;

тесть, теща – батько й мати дружини по відношенню до чоловіка;

свекор, свекруха – батько й мати  чоловіка по відношенню до дружини.

   Батько чоловіка, свекор, був головою родини, наводив лад у сім'ї, вказував на недоліки, особливо повчав невістку. Його поважали, але й побоювалися. Тому за словом «свекор» закріпилося поняття – той, хто завжди чимось незадоволений, буркотливий, суворий, який весь час вказує, повчає.

- На вашу думку, про що буде цей твір?

   Запишіть у зошити число, вид роботи, тему уроку.

2. Ознайомлення із цілями уроку.

( Цілі записані на картках, які є на кожній парті).                                            2

Цілі:

- знатимуть: цікаві факти з біографії С.Васильченка, зміст оповідання

 

«Свекор», те, що треба любити й поважати своїх рідних;

- вмітимуть: вдумливо та виразно читати текст, переказувати його, виділяти основну думку в творі, характеризувати образ хлопчика й аналізувати його поведінку.

    - Якщо у вас є власні цілі, запишіть їх у зошити.

Діти записують та озвучують власні цілі.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Розповідь про письменника, демонстрація портрета.

    Перебираючи папери, натрапив Васильченко на маленький аркуш, списаний дитячою рукою. Це був лист учня однієї з київських шкіл. Першокласник писав: «Любому Письменникові Васильченкові. Почув я про день Вашого народження і поздоровляю Вас з цим днем і з Новим роком... Бажаю Вам написати багато... гарних оповідань.. Я прочитаю ще все, що Ви написали...»

    І пригадалась йому рідна Ічня на Чернігівщині, де він народився 8 січня

( за старим стилем 27 грудня) 1879 року. Згадав важке дитинство, « холодні зими, недоїдання, чад у хаті, брак чобіт, важку працю і першу гіркість зневаги до своєї бідності».

    Закінчив учительську семінарію. Шість років працював вчителем початкових класів. Вступив до педінституту, але за політичну агітацію був заарештований і півтора року провів у в'язниці.

     Після виходу на волю повернувся в рідну Ічню, бо царська влада заборонила йому вчителювати. Запрошують в Київ. Працює вчителем, завідувачем дитячого будинку. В 1911 році виходить перша збірочка творів «Ескізи».

     Почав писати повість про життя Шевченка. Закінчив лише перший розділ «В бур'янах» про дитинство поета, усе більше відчуваючи, як хвороба серця не дає працювати...

    У липні 1931 року надійшло повідомлення, що Васильченка «законтрактовано» писати дитячу п'єсу для Харківського театру юного глядача. Відповісти Васильченко уже не зміг. 11 серпня обірвалось неспокійне життя письменника. Поховали в Києві на Байковому кладовищі.

     Його перу належать твори: «Мужицька арифметика», «Дощ», «Приблуда»,

«Талант», «Авіаційний гурток» та інші.

2. Виразне читання оповідання «Свекор».

3. Обмін враженнями.

- Чи сподобався вам твір?

- Який настрій викликав?

4. Словникова робота.

   З'ясувати значення незрозумілих слів та виразів.

Свекор-так дружина називає батька свого чоловіка;

старувати-говорити, міркувати, як стара людина;                                       3

пучка-кінчик пальця руки;

образи-ікони;

шмаруватися-бруднитися, вимащуватися;

придане-гроші, певне майно, яке давали батьки дівчині, коли вона виходила заміж;

жердка-підвішена перекладина для одягу;

папушка-пачка, торбинка;

«Хай його батько стеряється» - нехай хто інший витрачає сили;

«У москалі треба йти» -  бути забраним на військову службу;

«...по рушники підемо» - йти у свати, свататися.

5. Бесіда за змістом та вибіркове читання й переказування.

- Які деталі говорять про вік Василька?

- За що його прозвали «свекром»?

-  ПЕРЕКАЖІТЬ,  над чим розмірковував батько після вечері.

- Чому вибір впав на Василя?

- ЗАЧИТАЙТЕ, яким уявляв подружнє життя хлопчик.

- Чому Василь вибрав Ганну?

- Чого передумав одружуватись?

- Чим виявилось так зване сватання Василя?

6. Читання в ролях.

   Давайте розподілимо ролі та прочитаємо в особах уривок, де батьки з сином збираються « йти по рушники».

7. Робота з ілюстраціями до оповідання.

    Знайдіть і зачитайте або перекажіть уривок тексту, що відповідає поданій ілюстрації.

8. Характеристика образу Василька  та аналіз його поведінки.

- Скільки років хлопчикові?

- Яка його зовнішність?

- Які риси характеру притаманні Василеві?

- Улюблене заняття.

- Як поводився герой, коли мама запитала, чи хоче він одружитися?

- Які зміни відбулися в поведінці хлопця після розмови з ним батька?

- Чи зміниться якось характер героя  після того вечора? А його ставлення до рідних?

- Діти, а як ви ставитесь до своїх рідних і близьких?

9. Робота в групах.

І група – досліджує, які звичаї, традиції української родини показано в творі.

ІІ група – визначає тему та ідею оповідання.

ІІІ група – знаходить художні засоби та слова, які використав автор для змалювання образу Василька.

    Перевірка виконаних завдань.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.

1. Гра «Збери прислів'я».

    Двом варіантам дано картки зі словами, з яких треба скласти вираз.

а) Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

б) Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.                                       4

    - Котрий з виразів може відображати головну думку оповідання?

2. «Незакінчене речення».

- Про Степана Васильченка я дізнався...

- Прочитавши оповідання «Свекор», я зрозумів...

- На уроці мені було цікаво...

    - Чи досягли ми тих цілей, які ставили на початку уроку?

    - Чи зреалізували ви свою ціль?

На початку уроку визначали настрій. Покладіть кожен «смайлик» такого кольору, який відображає ваш настрій зараз.

3. Оцінювання.

     Ви працювали протягом уроку, виконували роботу в групах. Оцініть свою роботу та однокласників, які працювали разом з вами.

4. Повернення до епіграфу уроку. Підсумок.

V. Домашнє  завдання.

Обов'язкове. Прочитати оповідання С.Васильченка «Басурмен».

Обов'язкове на вибір. Виразно читати уривок з оповідання або переказувати епізод, що найбільше сподобався, викликав певні емоції.

За бажанням. Намалювати власні ілюстрації до оповідання «Свекор».